Справа № 727/1690/21
Провадження № 1-кс/727/525/21
02 березня 2021 року м.Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12018260040002000 від 01.09.2018 року, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
Вказував, що ухвалою від 06.12.2018р. Шевченківського районного суд м. Чернівці накладено арешт на квартиру загальною площею 40.2 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 у вигляді заборони розпорядження та відчуження з метою збереження речового доказу.
01.03.2020р. кримінальне провадження внесене в ЄРДР №12018260040002000 було закрито на підставі аб.14 ч. 1 ст. 284 КПК України.
В зв'язку з викладеним просить скасувати арешт з квартири загальною площею 40.2 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В судове засідання заявник не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі, клопотання підтримав в повному обсязі.
Прокурор в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без його участі, не заперечувала проти задоволення клопотання.
Дослідивши матеріали, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч.6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Також відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме, у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності.
Ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону N 475/97-ВР від 17.07.1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Встановлено, що 01.09.2018 року до ЄРДР внесені відомості за №12018260040002000, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
У межах даного кримінального провадження, з метою збереження речових доказів, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06.12.2018р. накладено арешт на квартиру загальною площею 40.2 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 у вигляді заборони розпорядження та відчуження.
Постановою старшого слідчого СВ Шевченківського ВП ЧВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 від 01.03.2020 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018260040002000 від 01.09.2018р., закрито на підставі абз. 14 ч.1 ст.284 КПК України.
30 червня 2020 р. Велика Палата Верховного Суду у справі № 727/2878/19 відступила від власного правового висновку щодо юрисдикції спору про звільнення майна з-під арешту, накладеного в кримінальному провадженні, визначивши, що питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 р. та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, має вирішувати слідчий суддя за правилами кримінального судочинства.
Аналізуючи вищевказані норми, беручи до уваги, що на даний час досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному в ЄРДР за №12018260040002000 від 01.09.2018р., не проводиться, приходжу до висновку, що в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, на даний час відпала потреба, а тому клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 7, 9, 26, 174 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06.12.2018 року на квартиру загальною площею 40.2 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 у вигляді заборони розпорядження та відчуження з метою збереження речового доказу - скасувати.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 3 ст. 169 КПК України слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1