Справа № 727/1797/21
Провадження № 1-кс/727/565/21
26 лютого 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалам досудового розслідування внесених до Єдиного реєстру досудових рішень №12020260000000482 від 01.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, -
Слідчий звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
Вказує, що ОСОБА_4 діючи в порушення Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» №768-IX від 14 липня 2020 року, з метою отримання незаконного матеріального прибутку від незаконної господарської діяльності, направленої на організацію проведення та надання можливості доступу до азартних ігор без ліцензії на комп'ютерних симуляторах, організував на території міста Чернівці та Чернівецької області незаконну діяльність інтерактивних закладів під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в яких під керівництвом останнього проводились азартні ігри без ліцензії.
Так, ОСОБА_4 з метою безперебійного функціонування інтерактивних закладів та проведення азартних ігор без ліцензій всупереч Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» №768-IX від 14 липня 2020 року, у період часу з жовтня 2020 року по лютий 2021 року, маскуючи свою незаконну діяльність під виглядом майнінгу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », використовував ряд нежитлових приміщень на території міста Чернівці за адресою: АДРЕСА_1 , та Чернівецької області за адресами: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 .
11.02.2021 р. під час проведення огляду місця події, а саме нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_5 виявлено та вилучено, п'ять системних блоків та чотири флеш накопичувача.
Зазначає, що речі, які вилучено в ході проведення огляду місця події, являється тимчасово вилученим майном, однак мають значення речового доказу у кримінальному провадженні, так як дане комп'ютерне обладнання, використовувалось в забороненій господарській діяльності пов'язаній із незаконною діяльністю з організації проведення азартних ігор без ліцензії, у органу досудового розслідування виникла необхідність у забезпечені збереження речового доказу у кримінальному провадженні, з метою призначення комп'ютерно - технічної експертизи, повного, швидкого та об'єктивного проведення досудового розслідування орган досудового розслідування вважає за доцільне накласти арешт на майно, яке вилучено в ході проведення огляду місця події, що мав місце 11.02.2021р. за адресою: АДРЕСА_5 .
12.02.2021 року слідчим за погодженням з прокурором звернуто до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, однак відповідно до ухвали слідчого судді, Справа № 727/1425/21, клопотання слідчого повернуто прокурору для виправлення недоліків.
12.02.2021 року слідчим за погодженням з прокурором звернуто до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, однак відповідно до ухвали слідчого судді, Справа № 727/1425/21, клопотання слідчого повернуто прокурору для виправлення недоліків.
18.02.2021 року слідчим повторно звернено до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, однак не долучено копію ухвали слідчого судді по справі № 727/1425/21, та не надано інших підтверджуючих відомостей щодо не пропущення строків, передбачених КПК України, у зв'язку з чим слідчим суддею повернуто клопотання прокурору для виправлення недоліків
Просить накласти арешт на речовий доказ у кримінальному провадженні №12020260000000482 від 01.10.2020 року, що вилучений в ході проведення огляду місця події, а саме на: п'ять системних блоків та чотири флеш накопичувача.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Власник майна в судове засідання не доставлений, що у відповідності до ч.1 ст.172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Ознайомившись з клопотанням та доказами, якими воно обґрунтовується, приходжу до наступних висновків.
Встановлено, що 01.10.2020р. внесено відомості до ЄРДР №12020260000000482 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.
11.02.2021 р. під час проведення огляду місця події, а саме нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_5 виявлено та вилучено, п'ять системних блоків та чотири флеш накопичувача.
Постановою слідчого від 12.02.2021р. вищевказані системні блоки та флеш накопичувачі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частинами 2,3 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Згідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited проти України», будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Також відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме, у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності.
Ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону N 475/97-ВР від 17.07.1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Виходячи з змісту вищенаведених норм та беручи до уваги встановлені по справі обставини, приходжу до висновку, що вилучені 11.02.2021р. під час проведеного огляду системні блоки та флеш накопичувачі на даний час не відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки слідчим не проведено їх огляд та не зазначено, яку саме інформацію та докази вони на собі містять, та що вони можуть бути використані як доказ в данному кримінальному провадженні, а тому підстав для накладення на них арешту, саме з метою збереження речового доказу, немає. Саме по собі винесення слідчим постанови про визнання речовим доказом від 12.02.2021р. не є підставою для накладення арешту
Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 110, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя-
Відмовити в задоволенні клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалам досудового розслідування внесених до Єдиного реєстру досудових рішень №12020260000000482 від 01.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів.
Слідчий суддя: ОСОБА_1