04.03.2021
Справа № 720/445/21
Провадження № 3/720/244/21
04 березня 2021 року м. Новоселиця
суддя Новоселицького районного суду Чернівецької області Оленчук І.В., з участю перекладача Ядал В,. захисника Приймак Л.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), громадянин Республіки Індія, ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця Пенджаб Мандала Республіки Індія, тимчасово не працюючого,
за ст. 204-1 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
01 березня 2021 року о 20:00 год. ОСОБА_1 , громадянин Республіки Індія, спільно з двома громадянами республіки Індія та громадянином Ісламської Республіки Пакистан був затриманий на напрямку 910 прикордонного знаку на відстані 800 метрів від лінії державного кордону, що знаходиться на території Ванчиковецької сільської ради на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби «Тарасівці» відділу прикордонної служби «Мамалига» за спробу незаконного перетинання державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон, чим своїми діями порушив ст.ст.9, 12 Закону України «Про державний кордон України».
В суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що з січня 2021 року перебуває на території України, проживаючи в м. Київ, та з метою оглянути історичні місця прибув до м. Чернівці, після чого мав на меті повернутись до м. Київ, в зв'язку з чим звернувся до незнайомої раніше особи, яка за винагороду повинна була відвести його та інших до м. Київ, однак вказаний водій відвіз їх та висадив на місці де в подальшому вони були затримані працівниками прикордонної служби. Будь-якого наміру незаконного перетину державного кордону України не мав, а тому просив провадження у справі закрити.
Не дивлячись на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, його винуватість в здійсненні спроби незаконного перетину державного кордону України повністю підтверджується дослідженими судом доказами.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 119711 від 02 березня 2021 року слідує, що 01 березня 2021 року близько 20:00 год. ОСОБА_1 , спільно з двома громадянами республіки Індія та громадянином Ісламської Республіки Пакистан був затриманий на напрямку 910 прикордонного знаку на відстані 800 метрів від лінії державного кордону, що знаходиться на території Ванчиковецької сільської ради на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби «Тарасівці» відділу прикордонної служби «Мамалига» за спробу незаконного перетинання державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон.
З протоколу про адміністративного затримання від 01 березня 2021 року вбачається, що 01 березня 2021 року о 20:00 год ОСОБА_1 був затриманий за спробу незаконного перетину державного кордону України.
Таким чином, оцінивши у сукупності дослідженні докази, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у спробі незаконного перетину державного кордону України у групі осіб повністю доказана та його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
При цьому, слід врахувати, що частиною 2 статті 204-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчиненого у групі, а згідно ст. 9 КУпАП обов'язковою умовою скоєння адміністративного правопорушення є наявність вини з боку порушника.
Аналіз вказаних норм дає підстави вважати, що спроба перетинання державного кордону України має носити активні дії направлені на незаконне перетинання державного кордону України будь-яким способом:
-поза пунктами пропуску через державний кордон України;
-в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів;
-за документами, що містять недостовірні відомості про особу.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, в силу п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумцій.
Вирішуючи дану справу, слід врахувати, що ОСОБА_1 є громадянином іншої держави, який близько двох місяців знаходиться на території України без відповідних дозвільних документів, у вечірній час 01 березня 2021 року направлявся в сторону державного кордону України в групі інших осіб, знаходячись у безпосередній близькості від кордону на відстані менше одного кілометра від нього.
Пояснення ОСОБА_1 про те, що він перебував на території м. Чернівці з екскурсійною метою та направлявся до м. Київ вважаю неправдивими, виходячи з того, що дорога, де вони були затримані веде безпосередньо до державного кордону України в напрямку Румунії, затримання мало місце у вечірній час, а всі затримані особи є іноземцями.
Тому вважаю, що в матеріалах справи достатньо доказів, які у своїй сукупності дають підстави поза розумних сумнівів вважати, що ОСОБА_1 вчинив спробу для незаконного перетину кордону, оскільки здійснив активні дії направлені на перетин кордону поза пунктами пропуску без відповідних документів, які виявились у направленні в групі іноземців у вечірній час в напрямку 910 прикордонного знаку державного кордону України до Румунії, з метою його перетину поза встановленими пунктами пропуску.
В той же час, невизнання ОСОБА_1 факту правопорушення оцінюю як спосіб його захисту, з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, так як його покази у вказаній частині повністю спростовуються матеріалами справи.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини порушника, а також особу порушника, його майновий стан, обставини, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за скоєне правопорушення.
Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив умисне грубе адміністративне правопорушення в групі, вважаю за необхідне накласти на нього стягнення у виді адміністративного арешту.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 204-1 ч.2, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Постановив:
Накласти на ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді адміністративного арешту строком на 10 (десять) діб.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні, зарахувавши їх на рахунок: №UA058999980313040106000024347, МФО 899998, код кваліфікації доходів бюджету 21081100, код ЄДРПОУ 37836095, Чернів.ГУК/Новоселицька ТГ 21081100, отримувача Казначейство України 21081100.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду через Новоселицький районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: