Справа № 698/817/18 провадження №1-кп/694/91/21
Вирок
04.03.2021 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi кримінальне провадження №12018250180000271 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Радчиха, Катеринопільського району, Черкаської області, та жителя АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з освітою середньою, тимчасово не працюючий, раніше судимий: 27.02.1995 року Катеринопільським районним судом Черкаської області за ст.ст. 81 ч. 3, 89 ч. 1, 140 ч. 2, 145 ч. 2, 206 ч. 2 КК України(в редакції 1960) року, 13.10.1999 року Катеринопільським районним судом Черкаської області за ст. 140 ч. 2, 140 ч. 3 КК України ( в редакції 1960 року); 16.01.2002 року Звенигородським районним судом Черкаської області за ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 3, 187 ч. 3 КК України; 11.09.2009 року Катеринопільським районним судом Черкаської області за ст. 296 ч. 3 КК України; 04.06.2010 року Катеринопільським районним судом Черкаської області за ст. 185 ч. 3 КК України; 15.08.2013 року Катеринопільським районним судом Черкаської області за ст. 185 ч. 3 КК України, 15.01.2018 Катеринопільським районним судом Черкаської області за ст. 185 ч. 2 КК України, 21.02.2019 Катеринопільським районним судом Черкаської області за ст. 185 ч. 3, ст. 190 ч. 2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
з участю обвинуваченого ОСОБА_4 ,
ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий умисний злочин за таких обставин: 10 вересня 2018 року приблизно о 20 год. 20 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи умисно, таємно, з особистих корисливих спонукань, шляхом відкриття хвіртки в огорожі, проник до огородженої території домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де, шляхом вільного доступу, через незамкнені двері проник до підсобного приміщення, звідки здійснив крадіжку картоплі сорту «Белароза» загальною вагою 18,975 кг., вартість якої відповідно до висновку експерта №24/09-2018-002 від 24 вересня 2018 року становить 6 грн. за 1 кг. на загальну суму 113 грн. 85 коп., картоплі сорту «Гала» загальною вагою 22,380 кг., вартість якої відповідно до висновку експерта за №24/09-2018-002 від 24 вересня 2018 року вартістю 6 грн. за 1. кг на загальну суму 134 грн. 28 коп. та трьох білих мішків із полімерного матеріалу в які була складена картопля, вартість яких відповідно до висновку експерта №24/09-2018-002 від 24 вересня 2018 року становить 4 грн. 70 коп. за 1 шт. на загальну суму 14 грн. 10 коп., після чого з місця скоєння злочину зник та розпорядився майном на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальних збитків на загальну суму 262 грн. 23 коп.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав в повному обсязі, визнав всі фактичні обставини, які йому пред'явлено в обвинуваченні та пояснив, що восени 2018 року у вечірній час, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, викрав із підсобного приміщення, яке знаходиться на території домоволодіння ОСОБА_5 , кілька мішків картоплі. Розкаюється за вчинення інкримінованого злочину. Відносно міри покарання погоджується з думкою прокурора.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась. Надала через канцелярію суду заяву про розгляд справи за її відсутності. При призначенні покарання покладається на розсуд суду.
Показання ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджується як його показаннями, даними ним в судовому засіданні, так і тими доказами які були зібрані органами досудового розслідування і які він визнав в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення доведене.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує:
-ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, відомості, що характеризують особу обвинуваченого - раніше судимий, наразі відбуває покарання у місці позбавлення волі, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з 2016р., а також те, що вказане кримінальне правопорушення, згідно ст. 12 КК України, є тяжким, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, позицію державного обвинувача про призначення покарання пов'язаного з позбавленням волі, суд дійшов висновку, що виправленню, перевихованню обвинуваченого ОСОБА_4 не може сприяти покарання не пов'язане з його ізоляцією від суспільства.
При цьому суд виходив також і з положень ч. 2 ст. 50 КК України, якими визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами. На переконання суду, покарання з яким визначився суд, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.
Разом з тим суд врраховує, що кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_4 до постановлення вироку Катеринопільського районного суду Черкаської області від 21.02.2019 за ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 190 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 70 КК України, при сукупності злочинів суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Згідно ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що до покарання, яке буде призначено ОСОБА_4 за даним вироком, необхідно частково приєднати покарання за вироком Катеринопільського районного суду Черкаської області від 21.02.2019.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви №№ 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
Суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Дана позиція також викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Цивільний позов не заявлено.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно стягнути процесуальні витрати на залучення експерта, при проведенні під час досудового розслідування експертизи в сумі 100 грн.
Доля речових доказів повинна бути вирішена на підставіст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років 6 місяців позбавлення волі;
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання, приєднати невідбуту частину покарання за вироком Катеринопільського районного суду Черкаської області від 21.02.2019 та остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді 4 (чотирьох) років 7 місяців позбавлення волі.
Речові докази: картопля сорту «Белароза» загальною вагою 18,975 кг, картопля сорту «Гала» загальною вагою 22,380 кг. та три білих мішки із полімерного матеріалу білого кольору - залишити у розпорядженні потерпілої ОСОБА_5 , звільнивши останню від обов'язків за зберігальною розпискою.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертиз у кримінальних провадженнях в сумі 100 грн.
Початок строку відбування покарання рахувати з 21.02.2019.
Запобіжний захід не обирався.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1