Справа № 646/4120/19
№ провадження 2/646/247/2021
16.02.2021 м.Харків
Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:
головуючий суддя Єжов В.А.
при секретарі Абдюхановій А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно,
Позивачка звернулася до суду із позовом, яким просить визнати за нею право власності на 46/100 часток квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що в 1964 році батько позивача - ОСОБА_3 від ДП «Харківський радіозавод «Протон» отримав ордер на житлове приміщення квартиру за адресою: АДРЕСА_2 та при вселенні передав його до житлово-експлуатаційної організації. Після смерті наймача його члени сім'ї - дружина ОСОБА_4 (мати позивача) та син ОСОБА_2 (брат позивача), розділили особові рахунки відповідно до займаної площі - 54/100 часток та 46/100 часток відповідно. В 1996 році мати позивача приватизувала 54/100 часток квартири, що складається з кімнати площею 15,6 кв.м. Після смерті матері в 2006 році позивач успадкувала 54/100 часток квартири.
За життя ОСОБА_2 звертався до приватизаційного органу із заявою про приватизацію житла, звертався до архівної установи із заявами про надання ордеру на квартиру для реалізації права на приватизацію. Ордер на спірне житлове приміщення був переданий наймачем ОСОБА_3 до КВЖРЕП Червонозаводського району м. Харкова, яке було припинено без правонаступників, архівна установа повідомила про неможливість надання ордеру. У зв'язку з тим, що рішення про приватизацію спірного майна прийнято не було, ОСОБА_2 звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова із позовом, проте рішення не було ухвалено у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 . Позивач зазначила, що оскільки ОСОБА_3 за життя висловив волю на приватизацію займаної ним частини квартири, наймачем якої був, строк для прийняття рішення органом приватизації сплив, інші спадкоємці відсутні, позивач має право на визнання за нею права власності на спірне майно.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 червня 2019 року позовна заява залишена без руху.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 31 липня 2019 року провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
23 січня 2020 року до суду надійшов відзив, яким відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що 20 липня 2017 року до Управління комунального майна та приватизації надійшли документи ОСОБА_2 на приватизацію частини комунальної квартири АДРЕСА_1 . Враховуючі, що подані документи не були належним чином оформлені та укомплектовані , подані не через Центр надання адміністративних послуг, вони не могли бути прийняті в роботу. Про вищезазначене, а також про необхідний повний перелік документів та порядок їх подання для приватизації житла ОСОБА_2 був повідомлений листом, інших звернень ОСОБА_2 до Управління не надходило.
26 лютого 2020 року до суду надійшла відповідь на відзив, якою зазначив про те, що ОСОБА_2 була подана належним чином оформлена заява про приватизацію, відповідачем не доведено відправлення листа з роз'ясненнями та переліком документів, на який мається посилання у відзиві.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 серпня 2020 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
У судове засідання сторони не з'явилися, до суду були надані заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 є квартирою загального заселення площею 28,1 кв.м., складається з 2-х кімнат.
54/100 часток комунальної квартири належало матері позивача ОСОБА_4 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12 січня 1996 року реєстраційний № 9-96-59072, виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду.
Після смерті ОСОБА_4 54/100 часток квартири за вищевказаною адресою було успадковано за спадковим договором дочкою померлої - позивачем по справі.
ОСОБА_2 був наймачем 46/100 часток комунальної квартири АДРЕСА_1 , типовий договір укладений між Державним комунальним виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством Червонозаводського району м. Харкова на підставі витягу з протоколу № 10 від 15.06.1989.
Як вбачається з довідки КП «Жилкомсервіс» від 25.05.2018, ОСОБА_2 з зареєстрований в кімнаті площею 13,5 кв.м. комунальної квартири АДРЕСА_1 .
Рішенням Харківської районної ради від 25 квітня 2018 року ОСОБА_5 визнаний наймачем однієї кімнати житловою площею 13,5 кв.м. у комунальній квартирі АДРЕСА_1 зі складом сім'ї 1 особа з урахуванням рішення 12 сесії Харківської міської ради 1 скликання від 28.09.1992 «Про комунальну власність м. Харкова»
З метою приватизації спірного житла ОСОБА_2 неодноразово звертався до Державного архіву Харківської області із заявою про надання ордеру на житлове приміщення, який був зданий у житлово-експлуатаційну організацію.
Як вбачається з відповіді Державного архіву Харківської області від 30.03.2017 № 01-29/Р-681, документи КВЖРЕП Червонозаводського району м. Харкова та його правонаступник КВЖРЕП Дзержинського району м. Харкова на зберігання до архіву не надходили, місцезнаходження їх архіву невідомо, інформація про ордери на житлові приміщення м. Харкова в архіві відсутня, тому надати ордер на кімнату у комунальній квартирі АДРЕСА_3 можливості немає.
Також, з метою приватизації житла ОСОБА_2 отримано довідку Державного ощадного банку ПАТ «Ощадбанк» від 21.05.2018 про те, що ОСОБА_2 , 1963 року народження, є у списках громадян України, що мають право на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_2 . Житловий чек не використано.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що 20.03.2017 ОСОБА_2 звернувся до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради із заявою про приватизацію спірного житла, додав до заяви квитанцію про сплату за послугу приватизації, згоду на обробку персональних даних, довідку про склад сім'ї, копію паспорту та РНОКПП, копію технічного паспорту на квартиру, копію технічного паспорту на квартиру, копію спадкового договору.
Суду не надано відомостей про результати розгляду поданої ОСОБА_2 заяви про приватизацію.
Одночасно з цим 06.04.2017 року ОСОБА_2 звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова із позовом, яким просив зобов'язати Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради здійснити приватизацію 46/100 часток квартири АДРЕСА_1 без ордера.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, про що Харківським міським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Харківській області зроблено актовий запис № 8503 та видано свідоцтво про смерть.
Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є позивач у справі, яка є рідною сестрою померлого, що підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_1 , витягом з Державного реєстру актів цивільного стану № 00021645418 від 11.012.2018 про зміну прізвища з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » під час державної реєстрації шлюбу.
Позивач прийняла спадщину після смерті брата шляхом звернення до нотаріальної контори із відповідною заявою.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.03.2019, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 46/100 часток квартири АДРЕСА_1 через неподання документів на нерухоме майно, що стверджують належність майна спадкодавцю на праві власності. Згідно довідки КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 12.02.2019 №1053988, реєстрація права власності на зазначені 46/100 частин квартири не проводилась.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтею 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
Частиною четвертою статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.
За змістом статей 1, 3, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, який постійно мешкає у квартирі (будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність.
Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №396 від 16.12.2009 затверджено Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, яким визначено порядок передачі квартир багатоквартирних будинків, одноквартирних будинків, жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму, у власність громадян.
Так, пунктом 18 вказаного положення передбачено, що для проведення процедури приватизації громадянином до органу приватизації подається відповідний перелік документів, в тому числі оформлена заява на приватизацію квартири.
Згідно правової позиції, висловленої у Постанові Верховного суду України у справі N 6-121цс13 від 11.12.2013, право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою, яка підлягає розгляду вказаним органом у строк, передбачений чинним законодавством. У тому разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, але після збігу встановленого частиною третьою статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» строку, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру.
Пленум Верховного Суду України в частині п'ятій пункту 13 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначив, що в разі непередання квартири (будинку) у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві.
Отже, аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що право у спадкоємця вимагати визнання права на приватизацію в порядку спадкування виникає виключно у тому разі, коли спадкодавець (наймач) за життя звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 11 грудня 2013 року у справі № 6-121цс13. Відповідна правова позиція не змінилися та була викладена у Постанові Верховного суду від 09.02.2018 у справі № 719/179/17, від 27 березня 2019 року у справі № 669/629/16-ц.
Аналізуючи письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд зазначає, що матеріали справи містять докази факту звернення ОСОБА_2 до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради із відповідною заявою, до якої були додані документи, що підтверджують право на приватизацію, а також документ про сплату належного державного збору.
Доводи відповідача не спростовують висновків суду, а тому суд вважає позовну заяву обґрунтованою.
На підставі викладеного, керуючись статями 12, 81, 141, 247, 280-282, 279, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 46/100 часток квартири АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України, апеляційна скарга подається апеляційному суду (Харківський апеляційний суд) через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення (Червонозаводський районний суд м.Харкова).
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ;
Відповідач: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 14095412, місцезнаходження: майдан Конституції, 16, м. Харків, 61003.
Суддя: В.А. Єжов