Справа № 426/827/21
03 березня 2021 року м.Сватове
Суддя Сватівського районного суду Луганської області Бурдун Т.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Сватівського ВП ГУНПУ в Луганській області про визнання дій відповідача незаконними і неправомірними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
встановив:
01 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про визнання дій відповідача незаконними і неправомірними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Просить суд визнати дії начальника Сватівського ВП ГУНП у Луганській області та т.в.о. заступника начальника Сватівського РВП ГУНП у Луганській області незаконними, антиконституційними та неправомірними, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ГАА № 393211 від 18.02.2021 року, закрити справу про адміністративне правопорушення.
Статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно положень ст. 159 КАС України, при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування у позовній заяві, що передбачено ст. 160 КАС України.
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність вимогам ст. 160 КАС України, суддя дійшов висновку, що заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Відповідно до частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються:
-найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
-повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін (якими, у відповідності до ч. 1 ст. 46 КАС України, є позивач та відповідач) та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
-зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, -якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
-зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
-виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
-відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору
-відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
-перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
-у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
-власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Окрім того, частиною четвертою статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Також, відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Приписами частин 4, 5 статті 94 КАС України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Суд звертає увагу, що долучені до матеріалів скарги копії письмових доказів не завірені належним чином, а саме: не містять відміток "копія", "з оригіналом згідно", дати здійснення завірення копії, підпису та ПІБ особи, яка завірила вказані копії.
Окрім того, у відповідності до ч. 3 ст. 161 КАС до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.
Нормами ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ передбачено сплату судового збору за подання позову до адміністративного суду.
Відповідно до положень статей 3,5 вищевказаного Закону № 3674-VI, відсутні підстави для звільнення від сплати судового збору як то за подання до суду позовної заяви про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, чи підстави які б виключали таку позовну заяву з об'єктів оплати судовим збором.
Згідно правового висновку, який міститься у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020р. (справа № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18), за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Держаний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2270,00 грн.
Пред'являючи позов до суду, позивач посилається на п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», вказуючи, що він є учасником бойових дій, але на підтвердження вказаного факту надає лише ксерокопію посвідчення учасника бойових дій, яка не завірена належним чином.
Також, суд звертає увагу, що на підтвердження позовних вимог про скасування постанови серії ГАА № 393211 від 18 лютого 2021 року про накладення адміністративного стягнення позивачем не долучено копію вищезазначеної постанови.
Таким чином, для усунення вищевказаних недоліків, позивачу ОСОБА_1 необхідно надати до суду адміністративний позов, який відповідає вимогам ст. 160-161 КАС України з належними доказами, що надаються в обґрунтування позовних вимог; примірники належним чином завірених копій усіх письмових доказів у кількості, відповідно кількості до учасників справи та сплатити судовий збір за подання до адміністративного суду фізичною особою позову про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2021 році дорівнює 454 грн. за наступними реквізитами: Отримувач коштів - ГУК у Луг.області/СВАТ-КИЙР-Н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37991110; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача UA348999980313141206000012271; код класифікації доходів бюджету 22030101), або надати до суду підтвердження на звільнення від сплати судового збору (належним чином засвідчені копії відповідних документів) у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини третьої статті 108 КАС України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 241, 248, КАС України, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Сватівського ВП ГУНПУ в Луганській області про незаконними і неправомірними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 для усунення зазначених недоліків десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною і буде їй повернута.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.А.Бурдун