справа № 388/961/20
провадження № 2/388/69/2021
(додаткове)
03.03.2021м. Долинська
Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Кнурова О.А.,
секретар судового засідання Кіцану Г.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про накладення стягнення на спадкове майно,
встановив:
у судовому засіданні 25.02.2021, у якому, зокрема, була присутня відповідач ОСОБА_2 , до закінчення судових дебатів у справі представник позивача адвокат Ямковий В.І. зробив заяву про подання стороною позивача протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду доказів на підтвердження розміру витрат, які позивач поніс у зв'язку з розглядом справи, що відповідає умовам ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 25.02.2021 задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про накладення стягнення на спадкове майно, вирішено питання розподілу судових витрат у частині витрат понесених по сплаті судового збору та питання щодо вжитих заходів забезпечення позову. Крім того, зазначеним рішенням призначено судове засідання для вирішення питання щодо судових витрат у частині витрат, понесених на професійну правничу допомогу на 15 год. 00 хв. 03.03.2021 у приміщенні суду з повідомленням сторін, а також встановлено позивачу строк - п'ять днів з дати ухвалення зазначеного рішення суду для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат.
До суду від представника позивача надійшла заява про стягнення судових витрат, зареєстрована у суді 01.03.2021 за вх. № ЕП-485/21, в якій останній просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по справі, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. на підтвердження чого до заяви було додано: копію договору про надання правничої допомоги від 10.08.2020; копію акту приймання-передачі наданих послуг від 25.02.2021; копія квитанції до прибуткового касового ордеру від 25.02.2021.
Позивач та його представник, яких про дату, час і місце розгляду справи, було повідомлено належним чином засобами електронного зв'язку, - у судове засідання не з'явились. Поряд з цим, у своїй заяві про стягнення судових витрат представник позивача зазначив, що у разі неявки у судове засідання відповідача просить його провести за відсутності позивача та його представника.
Відповідач звернулась до суду засобами телефонного зв'язку (телефонограма від 03.03.2021 за вх. № 1224/21) та зазначала, що судове засідання з розгляду клопотання представника позивача просить проводити за її відсутності у зв'язку з хворобою її матері, заперечувала проти вимог представника позивача повністю, просила відмовити у задоволенні клопотання.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Положеннями ч. 4 ст. 270 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За наведених вище обставин та положень цивільного процесуального законодавства, суд дійшов висновку про розгляд питання про судові витрати за відсутності сторін без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у суду матеріалів.
Дослідивши заяву представника позивача про стягнення судових витрат та додані до неї документи, враховуючи заперечення відповідача проти вимог позивача про стягнення понесених судових витрат та відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, суд дійшов висновків про таке.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Долинського районного суду Кіровоградської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про накладення стягнення на спадкове майно, в якому (позові), окрім основної позовної вимоги та вимоги про стягнення витрат понесених по сплаті судового збору, просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15000,00 грн.
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 25.02.2021 задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про накладення стягнення на спадкове майно.
Відповідно до положень ч. 1 - ч. 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Представником позивача на підтвердження понесених позивачем витрат по оплаті професійної правничої допомоги надано наступні докази:
- договір про надання правничої допомоги від 10.08.2020, укладений між адвокатом Ямковим В.І. (Повірений) та ОСОБА_1 (Довіритель), за умовами якого, крім іншого, передбачено, що за надання послуг за цим договором Довіритель сплачує Повіреному гонорар, сума якого становить 15000 грн., в т.ч. - збір доказів, вивчення документів та консультування - 1000 грн., підготовка претензії кредитора спадкодавця - 2500 грн., - підготовка позовної заяви - 5000 грн., підготовку заяви про забезпечення позову - 1500 грн., - підготовка заяв з процесуальних питань - 500-1000 грн. за заяву, - участь у судових засіданнях в суді першої інстанції - 1000 грн. за одне засідання., участь в апеляційному перегляді - 3000 грн.;
- акт приймання-передачі наданих послуг від 25.02.2021 за договором про надання правничої допомоги від 10.08.2020, яким зафіксовано прийняття виконаних робіт із зазначенням їх ціни, на загальну суму 15000,00 грн., а саме: збирання доказів, вивчення документів та консультування з метою підготовки претензії та позову - 1000 грн., підготовки претензії кредитора спадкодавця до спадкоємців - 2500 грн. підготовки позовної заяви до Долинського районного суду Кіровоградської області - 5000 грн., підготовки заяви про забезпечення позову до Долинського районного суду Кіровоградської області - 1500 грн., - підготовки клопотань про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - 3 х 500 = 1500 грн.; участь у підготовчих судових засіданнях в суді першої інстанції - 2000 грн., участь у судовому засідання з розгляду справи по суті в суді першої інстанції - 1000 грн. підготовка заяви про стягнення судових витрат - 500 грн.;
- квитанція до прибуткового касового ордеру від 25.02.2021, якою підтверджено прийняття адвокатом Ямковим В.І. від ОСОБА_1 на підставі договору договір про надання правничої допомоги від 10.08.2020 грошових коштів у розмірі 15000,00 грн.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Поряд з цим, відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до умов ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На спростування співмірності витрат позивача на правничу допомогу відповідачем фактично заявлено про необхідність відмови у задоволенні такої вимоги позивача, однак, доказів на обґрунтування такої позиції відповідачем не надано.
Поряд з цим, слід відзначити, що наявні у матеріалах справи докази витрат на оплату правничої допомоги адвоката не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат, на підставі чого суд дійшов висновку про доцільність самостійно визначити їх розмір, що підлягає відшкодуванню, виходячи з критерію їх розумної необхідності, і такий висновок суду цілком відповідає висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеному у постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц, де, крім іншого, зазначено: суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою; суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час; при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено й у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, керуючись принципом співмірності та розумності судових витрат, враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності досудової підготовки, підготовки позову, процесуальних заяв та участі у судових засіданнях і значимості таких дій у справі, суд, беручи до уваги складність справи, характер виконаної адвокатом роботи, її обсяг та витрачений ним час (надання консультації, підготовка документів для досудового врегулювання спору, складання позовної заяви та інших процесуальних заяв, участь у режимі відеоконференцій з використанням власних засобів зв'язку у двох підготовчих судових засіданнях, та у одному судовому засіданні з розгляду справи по суті), пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову, - дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру, заявлених позивачем витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, до 8500,00 грн.
Окремо судом відзначається не доведення у повній мірі позивачем та його представником, виконання роботи зі збирання доказів з метою підготовки претензії, яка складена 10.08.2020, тобто у день укладення договору про надання правничої допомоги від 10.08.2020, а тому є незрозумілим об'єм роботи по збиранню доказів протягом одного дня, крім того, зазначені у претензії додатки і є основними додатками до позовної заяви, поданої згодом. Також відзначається необґрунтованість розміру оплати за підготовку клопотань про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції з урахуванням того, що такі клопотання є ідентичними за своїм змістом з відмінністю лише у датах та часі проведення судових засідань. При цьому, участь у судових засіданнях саме у режимі відеоконференції не обґрунтовує розмір заявлених та понесених витрат позивача по оплаті послуг адвоката за участь у судових засіданнях у суді першої інстанції.
Отже, питання розподілу судових витрат у частині витрати на професійну правничу допомогу слід вирішити відповідно до вищенаведених обставин та положень цивільного процесуального законодавства, зокрема, положень ст. 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого, враховуючи що позов задоволено повністю, - суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі, який відповідає співмірності, необхідності та розумності таких витрат - 8500,00 грн.
Керуючись статтями 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 270, 273 ЦПК України,
ухвалив:
стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду безпосередньо або через Долинський районний суд Кіровоградської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи:
- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
- відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя О.А. Кнуров