04 березня 2021 року
м. Київ
справа № 263/114/20
провадження № 61-19344ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
розглянув касаційну скаргу комунального закладу «Міський спортивний комплекс «Азовець» на постанову Донецького апеляційного суду від 26 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу «Міський спортивний комплекс «Азовець» (далі - КЗ «МСК «Азовець») про визнання неправомірними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом до КЗ «МСК «Азовець», в якому просив:
- визнати неправомірним та скасувати наказ № 87 від 15 жовтня 2019 року «Про закріплення начальників стадіонів за стадіонами», виданий начальником КЗ «МСК «Азовець» Саричевим М. О.;
- визнати неправомірним та скасувати наказ № 123-к «Про дисциплінарне стягнення», виданий начальником КЗ «МСК «Азовець» Саричевим М. О.;
- визнати неправомірним та скасувати наказ № 124-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », виданий начальником КЗ «МСК «Азовець» Саричевим М. О. ;
- поновити його на посаді начальника стадіону КЗ «МСК «Азовець»;
- стягнути з відповідача на свою користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 серпня 2020 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного суду від 26 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 серпня 2020 року в частині відмови у скасуванні наказу № 124-к, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.
Наказ № 124-к від 18 грудня 2019 року «Про притягнення до дисципдлінарної відповідальності ОСОБА_3 » скасовано.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника стадіону КЗ «МСК «Азовець» з 18 грудня 2019 року.
Стягнено з КЗ «МСК «Азовець» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 95 049, 60 грн без урахування податків і обов'язкових платежів.
У іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.
У грудні 2020 року КЗ «МСК «Азовець» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного суду від 26 листопада 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2021 року касаційну скаргу КЗ «МСК «Азовець» залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме, заявнику запропоновано доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 3 363,20 грн та зазначити підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга.
У березні 2021 року на адресу Верховного Суду КЗ «МСК «Азовець» надіслало докази сплати судового збору за подання касаційної скарги, а саме, квитанцію № 0.0.2032212848.1 від 26 лютого 2021 року на суму 3 363, 20 грн, та уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначило підстави, передбачені статтею 389 ЦПК України, на яких подається касаційна скарга.
У касаційній скарзі КЗ «МСК «Азовець» просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 серпня 2020 року.
Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає, що:
- апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1412цс17, Верховного Суду від 11 липня 2019 року у справі № 761/39962/16-ц, 25 вересня 2019 року у справі № 341/1825/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
- відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України);
- апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати з Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області справу № 263/114/20 за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу «Міський спортивний комплекс «Азовець» про визнання неправомірними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Надіслати учаснику справи копію касаційної скарги та додані до неї документи, роз'яснити його право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. С. Жданова
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко