04 березня 2021 року
м. Київ
справа № 807/798/16
адміністративне провадження № К/9901/11798/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Кравчука В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2020 (головуючий суддя: Курилець А.Р., судді: Кушнерик М.П., Мікула О.І.) у справі №807/798/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» до Управління Держпраці у Закарпатській області в особі головного державного інспектора Цапулич Наталії Іванівни про визнання неправомірними дій, визнання неправомірним та скасування припису,
І. РУХ СПРАВИ
У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області в особі головного державного інспектора Цапулич Наталії Іванівни (далі - відповідач), в якому просило:
визнати протиправними дії відповідача щодо проведення повторної позапланової перевірки додержання законодавства про працю позивачем, на підставі якої складено акт перевірки від 08.06.2016 №07-06-018/245 за повторною заявою ОСОБА_1 ,
визнати неправомірним (нечинним) і скасувати припис від 08.06.2016 №07-06-018/245-181.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.09.2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.09.2016 скасовано та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову: визнано протиправним і скасовано припис Управління Держпраці у Закарпатській області від 08.06.2016 №07-06-018/245-181. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
28.02.2017 Львівським апеляційним адміністративним судом прийнято додаткову постанову у справі, якою вирішено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області на користь позивача судові витрати в сумі 1446 грн 90 коп.
Постановою Верховного Суду від 22.01.2020 постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 скасовано. Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.09.2016 залишено в силі.
У лютому 2020 року Управління Держпраці у Закарпатській області звернулося до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд додаткової постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 за нововиявленими обставинами на підставі пункту 3 частини другої статті 361 КАС України. Заявник наполягає, що додаткова постанова є невід'ємною частиною основного судового рішення, а оскільки постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 була скасована в касаційному порядку, відповідно додаткова постанова як похідна від первісної постанови не може існувати самостійно. Таким чином, на переконання заявника, наявні правові підстави для перегляду додаткової постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 за нововиявленими обставинами на підставі пункту 3 частини другої статті 361 КАС України (скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду).
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 заяву Управління Держпраці у Закарпатській області про перегляд додаткової постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 за нововиявленими обставинами залишено без руху у зв'язку з ненаданням документа про сплату судового збору у розмірі 2 067 грн.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2020 заяву про перегляд додаткової постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 повернуто заявнику.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою від 25.03.2020 Управління Держпраці у Закарпатській області подало касаційну скаргу.
ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Повертаючи Управлінню Держпраці у Закарпатській області заяву про перегляд додаткової постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 за нововиявленими обставинами суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявником не виконані вимоги ухвали суду від 26.02.2020, а саме: не надано доказів сплати судового збору у розмірі 2 067 грн. За висновками суду апеляційної інстанції заява про перегляд додаткового судового рішення є об'єктом справляння судовим збором.
IІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 16.05.2020 відкрито касаційне провадження у справі.
У зв'язку із тим, що касаційна скарга не відповідала вимогам статті 330 КАС України (не додано документ про сплату судового збору у сумі 2 102 грн), що було встановлено після відкриття касаційного провадження у справі, Верховний Суд 28.01.2021 виніс ухвалу про залишення касаційної скарги Управління Держпраці у Закарпатській області без руху.
У строк встановлений судом скаржник усунув недоліки касаційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору у визначеному законом розмірі, а тому касаційний розгляд справи вважається продовженим.
Ухвалою Верховного Суду від 03.03.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Скаржник стверджує, що заява про перегляд додаткового судового рішення за нововиявленими обставинами не є об'єктом справляння судовим збором.
V. ПОЗИЦІЯ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позивач засобами поштового зв'язку надіслав на адресу Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість судового рішення апеляційної інстанції просить залишити оскаржуване рішення без змін, а скаргу відповідача без задоволення. За позицією позивача, оскільки окремого механізму для визначення суми судового збору за подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами додаткового судового рішення чинне законодавство не містить, до спірних правовідносин підлягають застосуванню загальні правила справляння судового збору. До таких висновків позивач дійшов за результатами аналізу судової практики Верховного Суду, сформованої з питань сплати судового збору при зверненні до суду із скаргою на додаткове судове рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат (постанови від 03.07.2019 у справі №826/8890/18, від 19.07.2019 у справі №810/2760/17, від 01.07.2019 у справі №520/8309/18). Також позивач вказує на те, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а отже до неї належить застосувати наслідки у вигляді залишення без руху.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 362 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.
Статтею 365 КАС України визначено, що заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.
Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
За приписами частин першої, другої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Згідно положень частин першої, третьої статті 364 КАС України заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.
До заяви додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовані Законом України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 3 Закону №3674-VI судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення.
За правилами підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами справляється судовий збір у розмірі 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зміст наведених норм права дає підстави дійти висновку, що сума судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами напряму залежить від розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
У спірному випадку відповідач просив суд апеляційної інстанції переглянути за нововиявленими обставинами додаткове судове рішення, ухвалене з питань розподілу судових витрат у справі, заява про ухвалення якого за правилами пункту 5 частини другої статті 3 Закону №3674-VI, не є об'єктом справляння судовим збором.
Відтак, оскільки при зверненні із заявою про ухвалення додаткового судового рішення судовий збір не сплачується, то відповідно відсутній об'єкт з якого необхідно обчислювати судовий збір за подачу заяви про перегляд додаткового судового рішення за нововиявленими обставинами.
За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія приходить до висновку про відсутність правових підстав для висновку про необхідність сплати заявником судового збору за подачу заяви про перегляд за нововиявленими обставинами додаткового судового рішення. Відповідно у суду апеляційної інстанції були відсутні законні підстави для повернення заяви відповідача з підстав несплати судового збору.
Колегія суддів відхиляє доводи позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин правових висновків касаційного суду, сформованих з питань сплати судового збору при оскарженні додаткового судового рішення, з огляду на те, що постановою Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.12.2019 у справі №240/6150/18 (провадження №К/9901/21650/19) здійснено відступ від висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах щодо сплати судового збору при зверненні до суду із скаргою на додаткове судове рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат, викладеного в ухвалах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.02.2019 (справа №709/2076/17), 24.01.2019 (справа №810/2809/17), 25.01.2019 (справа №826/7066/18), 03.07.2019 (справа №826/8890/18) 19.07.2019 (справа №810/2760/17) та 01.07.2019 (справа №520/8309/18).
Так, у цій постанові Об'єднана палата дійшла висновку, що при апеляційному та касаційному оскарженні додаткових судових рішень, ухвалених відповідно до пунктів 2-3 частини першої статті 252 КАС України, а саме: при ухваленні рішень, в яких суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення або судом не вирішено питання про судові витрати, судовий збір не сплачується. Вимоги про розподіл судових витрат не відносяться до позовних та не впливають на розмір ставки судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви. Враховуючи, що розмір судового збору за подання скарги на рішення суду залежить від суми судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (крім оскарження ухвали суду з процесуальних питань), то і підстави вимагати сплати судового збору за подання апеляційної або касаційної скарги на додаткове рішення (додаткову постанову) суду щодо розподілу судових витрат відсутні.
Доводи позивача про невідповідність поданої суб'єктом владних повноважень касаційної скарги вимогам статті 330 КАС України спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області - задовольнити.
Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2020 у справі №807/798/16 - скасувати.
Справу №807/798/16 направити для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін
В. М. Бевзенко
В. М. Кравчук