04 березня 2021 року
м. Київ
справа № 160/7943/19
адміністративне провадження № К/9901/1108/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 у справі № 160/7943/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру виплати нарахованої пенсії, починаючи з 01.01.2018 та зобов'язання відповідача здійснити доплату пенсії за період з 01.01.2018, а також щомісячної виплати пенсії у розмірі 4908, 25 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2019 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру виплати нарахованої пенсії, починаючи з 01.01.2018.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 01.01.2018 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, поданої в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2019 у цій справі відмовлено.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача на ухвалу суду першої інстанції від 31.08.2020.
Не погоджуючись із ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 та ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 26.01.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.08.2020, а касаційну скаргу в частині оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом зазначення належного обґрунтування наявності підстав для поновлення такого строку із наданням належних та допустимих доказів та надання документу про сплату судового збору (або надання належні докази на підставі яких можливо звільнити скаржника від сплати судового збору).
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 26.01.2021 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано довідку суду про отримання скаржником оскаржуваної ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020.
Окрім того, у заяві про усунення недоліків скаржник клопоче про зменшення розміру судового збору, відстрочення або звільнення від його сплати, в обґрунтування якого навів аналогічні доводи, що і в раніше поданій касаційній скарзі, а саме: зазначив, що заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в задоволенні якої було відмовлено судом першої інстанції, не є самостійною судовою вимогою, а тому відсутня необхідність сплачувати судовий збір за подання даної касаційної скарги.
Також, як довод в обґрунтування заявленого клопотання скаржник зазначив, що предметом позову є захист його соціальних прав, оскільки спір у даній справі стосується визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру виплати нарахованої пенсії.
Щодо зменшення розміру судового збору, відстрочення або звільнення від його сплати колегія суддів звертає увагу скаржника на наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір"(далі - Закон №3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).
Наведені вище положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
З огляду на зазначене вище, клопотання скаржника про зменшення розміру судового збору, відстрочення або звільнення від його сплати з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки надані суду докази про майновий стан позивача не свідчать про відсутність можливості сплати ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, недолік касаційної скарги в межах наданого строку на його усунення не усунуто, вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України.
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 у справі № 160/7943/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець С.М. Чиркін