04 березня 2021 року
м. Київ
справа № 826/27503/15
адміністративне провадження № К/9901/35316/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/27503/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Триел» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України
на постанову Окружний адміністративний суд міста Києва від 26 вересня 2016 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Федорчука А.Б., суддів: Кобилянського К.М., Мазур А.С. )
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Оксененка О.М., суддів: Губської Л.В., Федотової І.В.),
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Триел» звернулося до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання незаконною та скасування постанови №75/15/10/26-36/1512/02/5 від 15.12.2015 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна постанова підлягає скасуванню, оскільки прийнята з перевищенням наданих Інспекції повноважень та всупереч діючого законодавства у сфері регулювання архітектурної і містобудівної діяльності, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 26 вересня 2016 року Окружний адміністративний суд міста Києва вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві № 75/15/10/26-36/1512/02/5 від 15.12.2015 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Триел» судові витрати в сумі 1860,30 грн.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва, отже відповідач як суб'єкт здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду не наділений повноваженнями щодо визначення категорії складності об'єкта будівництва, а отже застосування до позивача штрафних санкцій з підстав не відповідності категорії складності об'єкту будівництва в проектній документації є протиправним.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 10 січня 2017 року Київський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року - без змін.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 20 березня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
У касаційній скарзі скаржник просить постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2017 року у справі № 826/27503/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.
У касаційній скарзі відповідач посилається на ту обставину, що територіальні органи Держархбудінспекції наділені повноваженнями на віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності.
8. Ухвалою від 21 березня 2017 року Вищого адміністративного суду України було відкрито касаційне адміністративне провадження за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
9. 06 березня 2018 року касаційна скарга надійшла до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду.
10. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 березня 2018 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Анцупової Т.О., суддів Стародуба О.П., Кравчука В.М.
11. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 11 червня 2019 року, у зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О., було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., Рибачук А.І., Тацій Л.В.
13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 березня 2021 року прийнято до провадження касаційну скаргу відповідача на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2017 року у справі № 826/27503/15.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
14. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Леуським Олександром Олександровичем та Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Лук'яновим Андрієм Олександровичем, у присутності директора ТОВ «К-Б-К» Никитенка Юрія Макаровича, на підставі вимоги Служби безпеки України, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «К-Б-К» на об'єкті реконструкції цілісного майнового комплексу Комбінату будівельних конструкцій на вул. Новопирогівська, 56 у Голосіївському районі м. Києва.
Перевіркою було встановлено, що на вул. Новопирогівській, 56 у Голосіївському районі м. Києва, на замовлення ТОВ «К-Б-К» та на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована Департаментом Державної архітектурно-будівельного інспекції у місті Києві від 26 січня 2015 р. № КВ 083150260489, розпочаті будівельні роботи із реконструкції цілісного майнового комплексу Комбінату будівельних конструкцій.
За інформацією зазначеною замовником будівництва ТОВ «К-Б-К» у вказаній вище декларації про початок виконання будівельних робіт від 26 січня 2015 р. № КВ 083150260489, проектна документація розроблена проектною організацією ТОВ «ТРІЕЛ», під керівництвом головного інженера проекту Ліпінського Юрія Вікторовича (кваліфікаційний сертифікат серія АР № 003946) та затверджена наказом директора ТОВ «К-Б-К» Никитенко Ю.М. № 29 від 22 грудня 2014 р. Крім того, відповідно до зазначених даних замовником будівництва - ТОВ «К-Б-К» у декларації про початок виконання будівельних робіт від 26 січня 2015 № КВ 083150260489, об'єкт будівництва відноситься до III (третьої) категорії складності.
Під час перевірки та наданих документів було встановлено, що земельні ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:118:0008 - площа 8,8876 га та кадастровий номер 8000000000:90:118:0200 - площа 0,0279 га) на вул. Новопирогівській, 56 у Голосіївському районі м. Києва займає ТОВ «К-Б-К» на підставі договору оренди земельних ділянок, укладеного між Київською міською радою та ТОВ «К-Б-К», який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська адміністрація) від 06 травня 2010 року за № 79-6-00755.
Листом ДП «Укрдержбудекспертиза» від 27 листопада 2015 року № 1748 встановлено, що об'єкт будівництва «Реконструкція цілісного майнового комплексу Комбінату будівельних конструкцій на вул. Новопирогівська, 56 у Голосіївському районі м. Києва», може бути віднесений до категорії складності не менше ніж IV (четверта).
Враховуючи викладене вище, проектна документація, яка розроблена проектною організацією ТОВ «ТРІЕЛ», під керівництвом головного інженера проекту Ліпінського Ю.В. на об'єкт будівництва «Реконструкція цілісного майнового комплексу Комбінату будівельних конструкцій на вул. Новопирогівська, 56 у Голосіївському районі м. Києва» та передана замовнику будівництва ТОВ «К-Б-К», розроблена з порушенням державних стандартів, норм і правил, а саме: занижено категорію складності об'єкта, чим порушено частину 2 статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та статтю 26 Закону України «Про архітектурну діяльність».
Відповідачем зроблено висновок, що замовником будівництва ТОВ «К-Б-К» наведені недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт від 26 січня 2015 р. № КВ 083150260489 в частині категорії складності об'єкта будівництва, чим порушено частину 8 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Замовником будівництва ТОВ «К-Б-К» розпочато будівельні роботи із реконструкції цілісного майнового комплексу Комбінату будівельних конструкцій за вказаною вище адресою без дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено частину 1 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За результатом перевірки ТОВ «К-Б-К», відповідачем складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07 грудня 2015 року.
На підставі Акту перевірки відповідачем винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07 грудня 2015 року, яким, враховуючи порушення частини 2 статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність», вимагалося у термін до 22 січня 2016 року ТОВ «Триел» усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.
Стосовно ТОВ «Триел» складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07 грудня 2015 року, на цій підставі, з урахуванням акту перевірки від 07 грудня 2015 року, прийнято спірну постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15 грудня 2015 року № 75/15/10/26-36/1512/02/5, якою ТОВ «Триел» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 124020,00 грн.
Позивач не погодившись з вказаною постановою звернувся до суду з позовом про визнання її протиправною та скасування.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
16. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Стаття 4 Закону України «Про архітектурну діяльність». Для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає:
підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством;
здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення;
пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту;
виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням;
будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування;
прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.
Частини перша - третя статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність». Під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.
Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.
Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.
Частина перша статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність». Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до статті 32 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) усі об'єкти будівництва за складністю архітектурно-будівельного рішення та/або інженерного обладнання поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.
Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.
Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.
Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.
Аналіз приписів наведеної статті у системному зв'язку з іншими нормами Закону № 3038-VI та Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 557 (далі - Порядок) дає підстави для висновку, що вона встановлює загальне правило визначення категорії складності об'єкта будівництва. У випадках же, коли проектна документація на об'єкт будівництва відсутня чи об'єкт їй не відповідає, віднесення такого об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності належало до компетенції органу державного архітектурно-будівельного контролю, а саме Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів.
Державна архітектурно-будівельна інспекція України (на сьогодні - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю) за змістом статей 6, 7 Закону № 3038-VI здійснює управління у сфері містобудівної діяльності, зокрема контроль за дотриманням законодавства, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.
Частиною третьою статті 41 Закону № 3038-VI та частиною другою статті 3 Закону України від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (у редакції Закону України від 22 грудня 2011 року № 4220-VI; далі - Закон № 208/94-ВР) до повноважень органу державного архітектурно-будівельного контролю віднесено також розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та застосування санкцій за ці правопорушення.
Визначення категорії складності об'єкта будівництва за відсутності проектної документації, у якій би було зазначено відповідну категорію, не віднесено до компетенції жодного іншого державного органу.
Крім того, пунктом 7 Порядку передбачено, що під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.
Подібну правовову позицію було висловлено в постанові Верховного Суду від 28 березня 2019 року у справі №757/1747/13-а.
З огляду на наведені вище висновки, колегія суддів вважає, що віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності при проектуванні (створенні) та віднесення того ж об'єкту будівництва контролюючим органом при здійсненні державної функції контролю у сфері містобудування до тої чи іншої категорії складності є зовсім різними поняттями за своїм функціональним призначенням, оскільки в першому випадку суб'єкт містобудування визначає та встановлює категорію, а в іншому контролюючий орган перевіряє і встановлює відповідність або невідповідність цієї категорії нормам містобудування, що у свою чергу відповідає завданням та цілям контролюючого органу у цій сфері.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким в свою чергу погодився суд апеляційної інстанції, дійшли висновку, що позивача неправомірно притягнуто до відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері містобудування при розроблені проектної документації, а саме за заниження категорії складності. Ці висновки було зроблено з огляду на наступні обставини справи.
За результатом перевірки ТОВ «К-Б-К», відповідачем складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07 грудня 2015.
Зі змісту вказаного акту вбачається, що контролюючий орган самостійно визначив категорію складності об'єкта перевірки як IV (четверта), посилаючись при цьому на лист ДП «Укрдержекспертиза» від 27 листопада 2015 № 1748.
Згідно відомостей зазначених в листі ДП «Укрдержекспертиза» від 27 листопада 2015 року № 1748, спірний об'єкт будівництва є об'єктом виробничого призначення. Відповідно до Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.13 р. №808 виробництво будівельних матеріалів є об'єктом підвищеної екологічної небезпеки. Також, відповідно до Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.02 р. № 956, суб'єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один потенційно небезпечний об'єкт чи який має намір розпочати будівництво такого об'єкта, організовує проведення його ідентифікації. Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, керуючись ДСТУ-Н Б В.1.2- 16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва і Порядком віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 557 даний об'єкт будівництва може бути віднесений до категорії складності не менше ніж IV.
ДП «Укрдержекспертиза» також звертає увагу, що для більш детального розгляду питань пов'язаних із перевіркою правильності визначення категорії складності, необхідні додаткові матеріали, а саме: розрахунок визначення категорії складності об'єкту будівництва, виконаний проектною організацією та погоджений замовником будівництва; проектні матеріали, матеріали обстеження; містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; завдання на проектування, матеріали ідентифікації тощо.
Згідно ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) усі об'єкти будівництва за складністю архітектурно-будівельного рішення та/або інженерного обладнання поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.
Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 557 затверджено Порядок віднесення об'єктів будівництва до ІV і V категорії складності (далі - Порядок № 557).
Відповідно до п. 5 Порядку № 557 до IV категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: 1) розраховані на постійне перебування більш як 300 осіб та (або) періодичне перебування більше 500 осіб; 2) становлять можливу небезпеку для більш як 10000 осіб, які перебувають поза об'єктом; 3) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 15000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж регіонального рівня; можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини місцевого значення.
Згідно п. 6 Порядку № 557 до V категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: згідно із Законом України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" ( 2245-14 ) є об'єктами підвищеної небезпеки; розраховані на постійне перебування більш як 400 осіб та (або) періодичне перебування понад 1000 осіб; становлять можливу небезпеку для більш як 50000 осіб, які перебувають поза об'єктом; у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 150000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж загальнодержавного значення; можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини національного значення.
Відповідно до п. 7 Порядку № 557 під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.
Вказаними нормами законодавства визначені критерії віднесення об'єкта будівництва до ІV чи V категорії складності та передбачено інструменти для підтвердження відповідності об'єкта тій чи іншій категорії за наявності сумнівів у контролюючого органу.
В свою чергу, зі змісту листа ДП «Укрдержекспертиза» від 27 листопада 2015 року № 1748 вбачається, що достовірно категорію експертною організацією встановлено не було, а висловлено лише власні міркування з приводу можливості віднесення об'єкту реконструкції до тієї чи іншої категорії, зокрема зазначено, що для більш детального розгляду цього питання необхідні додаткові матеріали.
В свою чергу, відповідачем під час розгляду цієї адміністративної справи не надано судам доказів витребування у позивача, дослідження та надання оцінки наведеним вище додатковим документам для встановлення дійсної категорії спірного об'єкта будівництва та не проведено у відповідності до положень пункту 7 Порядку № 557 експертизи з метою з'ясування складності перевіреного об'єкту будівництва.
При цьому судами попередніх інстанцій слушно зауважено, що в той же час на противагу інформації з листа ДП «Укрдержекспертиза», матеріали справи містять висновок експертного дослідження від 12 лютого 2016 № 1615, складений судовим експертом Київської незалежної судово-експертної установи Командировим О.В., згідно якого фактична категорія складності об'єкту «Реконструкція цілісного майнового комплексу Комбінату будівельних конструкцій по вулиці Новопирогівська, 56 у м. Києві» є III категорія складності (клас наслідків (відповідальності ) СС2).
Отже, суд суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів належними та допустимими доказами, що позивачі невірно визначили категорію складності об'єкта, тобто порушення позивачами вимог ч. 2 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність».
За таких обставин постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 75/15/10/26-36/1512/02/5 від 15 грудня 2015 року є протиправною та підлягає скасуванню.
Проаналізувавши, колегія суддів КАС ВС дійшла висновку, що аргументи, наведені позивачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.
17. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом.
18. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
19. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1.Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2017 року у справі № 826/27503/15- без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Г. Стрелець
Судді А.І. Рибачук
Л.В. Тацій