Провадження № 2/359/3227/2021
Справа № 359/9771/20
01 березня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Яковлєвої Л.В.,
при секретарі Русан А.М.,
розглянувши y відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
08 грудня 2020 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, яким просив розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_2 , зареєстрований 10 лютого 2017 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного Головного територіального управління юстиції у Київській області; неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , залишити проживати з ОСОБА_2 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 10.02.2017 року. Від цього шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося у зв'язку з різними поглядами на сімейне життя та обов'язки. На підставі цього в сімї відбувалися сварки, які поступово призвели до того, що вони стали зовсім чужими людьми. Шлюбні відносини між ними припинені та спільне господарство не ведеться з липня 2020 року. Тому, позивач вважає, що примирення між ними неможливе.
Ухвалою суду Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2020 року відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Натомість подали до суду заяви, в яких : позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, розгляд справи просив здійснити у його відсутність, а відповідач позов визнала повністю та просила розгляд справи проводити у її відсутність.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує прав та інтересів інших осіб.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши заяви позивача та відповідача, матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В судовому засіданні встановлено, що 10 лютого 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у Бориспільському міськрайонному відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Київській області зареєстрували шлюб, про що складено актовий запис № 47. Наведене підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 10 лютого 2017 року Бориспільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Київській області (а.с.8).
Від цього шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 13 липня 2017 року Бориспільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Київській області (а.с.9).
Відповідно ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. При розгляді справ про розірвання шлюбу суд має встановлювати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, можливість збереження шлюбу в подальшому.
Згідно ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Статтею 112 СК України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.
Зі змісту позовної заяви, вбачається, що спільне життя у сторін не склалося, подружніх та сімейних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть. З цих підстав подальше існування сім'ї неможливе. Також в судовому засіданні встановлено, що майновий спір та спір щодо місця проживання дитини відсутні. Дитина після розірвання шлюбу залишається з матір'ю.
Враховуючи викладене, суд вважає встановленим, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам, що має істотне значення, у зв'язку з чим укладений шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід розірвати на підставі ст. 112 Сімейного кодексу України.
Разом з тим, питання, зазначене в прохальній частині позову, щодо визначення місця проживання дитини, нічим не вмотивовано та не обґрунтовано, за цю вимогу не сплачено судового збору, у зв'язку з чим не є предметом судового розгляду.
Проте, наведене не є перешкодою для батьків дитини, у разі потреби чи наявності спору, для звернення до суду з позовом щодо визначення місця проживання дитини.
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача. Проте, в прохальній частині позовної заяви позивач просив судові витрати покласти на нього.
Керуючись ст. ст. 110 ч.1, 112 СК України, ч. 4 ст. 206, ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстровано 10 лютого 2017 року Бориспільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Київській області, актовий запис № 47.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення стр оку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.В. Яковлєва