Справа №345/592/21
Провадження № 2/345/364/2021
03.03.2021 р. м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Кулаєць Б.О.,
за участю секретаря судового засідання Заткальницької Н.І.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,
Стислий виклад позицій сторін:
Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба - ОСОБА_4 , яка 03.08.2005 залишила заповіт, у відповідності до якого все майно, належне їй на праві власності, заповіла ОСОБА_5 . У встановленому законом порядку та спосіб мати позивачки ОСОБА_5 прийняла спадкове майно, а саме: земельну ділянку (пай) розміром 60,00 в умовних кадастрових гектарах, яка належала спадкодавцю ОСОБА_4 відповідно до Сертифікату на земельну частку (пай) серія ІФ № 008596 від 02.04.1999. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_5 , яка 22.07.2013 склала заповіт, у відповідності до якого все майно, належне їй на праві власності заповіла позивачці. Після смерті матері відкрилася спадщина на вищевказану земельну частку (пай). Коли позивачка звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , їй було відмовлено у видачі даного свідоцтва у зв'язку з відсутністю державного акту на право власності на земельну ділянку. Тому позивачка змушена звернутися до суду та просить визнати за ним право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 , а саме на: земельну частку (пай) площею 60,00 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ІФ №008596 від 02.04.1999.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
Ухвалою суду від 11.02.2021 відкрито провадження по справі та призначено до розгляду у загальному позовному провадженні у підготовче судове засідання.
До підготовчого судового засідання від позивачки ОСОБА_1 через канцелярію суду надійшла заява від 25.02.2021 про слухання справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. У випадку визнання відповідачами позову до початку розгляду справи по суті , відповідно до ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» просила вирішити питання про повернення їй з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого нею при поданні даного позову.
Від представника позивачки адвоката Жовніра М.Й. до підготовчого судового засідання через канцелярію суду надійшла заява від 03.03.2021 про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.
Від відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до підготовчого судового засідання через канцелярію суду надійшли заяви від 25.02.2021, в яких просять суд розглядати справу в їх відсутності, позовні вимоги визнають в повному обсязі та просять прийняти рішення на підставі наявних у справі доказів.
Частиною 1 статті 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно з ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу (ч.4 ст.200 ЦПК України).
Враховуючи, що відповідачі позов визнали, визнання ними позову не суперечить інтересам сторін та інших осіб, тому суд приймає визнання позову відповідачами та приходить до висновку про можливість ухвалення рішення у підготовчому судовому засіданні.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивачки - ОСОБА_4 , що підтверджується світлокопією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 23.04.2007, яке видане виконкомом Завадківської сільської ради, актовий запис №12 ( а.с.16).
На випадок своєї смерті ОСОБА_4 залишила заповіт, посвідчений 03.08.2005 секретарем виконкому Завадківської сільської ради Калуського району та зареєстрований за № 158, яким все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б не складалося, заповіла мамі позивачки ОСОБА_5 .
У встановленому законом порядку та спосіб ОСОБА_5 прийняла спадкове майно, а саме: земельну ділянку (пай) розміром 60,00 в умовних кадастрових гектарах, яка належала спадкодавцю ОСОБА_4 відповідно до Сертифікату на земельну частку (пай) серія ІФ № 008596 від 02.04.1999, що підтверджується світлокопією вищевказаного Сертифікату та світлокопією свідоцтва про право на спадщину за заповітом серія ВКС № 453996 від 18.02.2008 (а.с.19, 20).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки ОСОБА_5 , що підтверджується світлокопією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 29.03.2016, яке видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Калушу Калуського міськрайонного управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 186 (а.с. 21).
На випадок своєї смерті ОСОБА_5 залишила заповіт, посвідчений 22.07.2013 секретарем Завадківської сільської ради Калуського району Менчук Н.С. та зареєстрований в реєстрі за № 109, яким все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б не складалося, заповіла позивачці (а.с. 25).
Після смерті ОСОБА_5 позивачка мала намір успадкувати вказане спадкове майно - земельну ділянку (пай) розміром 60,00 в умовних кадастрових гектарах, однак при зверненні до приватного нотаріуса Калуського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Хомин Н.Б. їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з відсутністю державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с.30).
Згідно інформації, наданої міськрайонним управлінням у Калуському районі та м. Калуші Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 08.02.2021 №0-9-0.18-8/113-21, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, зазначеній у сертифікаті серії ІФ №008596, виданому на ім'я ОСОБА_5 , змінена на основі пункту 3 Постанови КМУ від 12.05.2000 №783 станом на 08.02.2021 становить 37414,52 грн. (а.с. 34).
Таким чином, між сторонами виник спір з приводу визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 .
Оцінка суду:
Дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Позивачкою доведено належними та допустимими доказами, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мамам ОСОБА_5 . На день смерті їй належала земельна ділянка частка (пай) площею 60,00 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особі, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1223 ЦК Кодексу право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до вимог ч.1 ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Як вбачається зі ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її.
ОСОБА_1 являється донькою померлої ОСОБА_5 , що також знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, та її спадкоємцем за заповітом, оскільки у встановленому законом порядку та строк звернулася зі заявою про прийняття спадщини після смерті матері і відповідно прийняла спадщину.
Крім неї, інших спадкоємців, які б в установленому законом порядку звернулися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в порядку ст. 1269 ЦК України, та спадкоємців, передбачених ст. 1261 ЦК України, які претендують на обов'язкову частку в спадщині, передбачену ст. 1241 ЦК України, не має. Спадковий договір від імені спадкодавця не укладався. Спадкоємці першої черги - батько позивачки ОСОБА_2 та рідна сестра позивачки ОСОБА_3 у встановлений ст. 1270 ЦК України строк звернулися з письмовими заявами про відмову від прийняття спадщини (а.с. 27, 28).
Як визначено ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно зі ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
За таких обставин, враховуючи, що позивачка від спадкового майна не відмовлялася, а відповідачі не подавали заяв про прийняття спадщини та не оформлювали своїх спадкових прав, суд приходить до висновку, що є достатні підстави, щоб заявлений позов задовольнити та визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку частку (пай) площею 60,00 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).
Розподіл судових витрат між сторонами:
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
При зверненні до суду з позовом майнового характеру позивачкою сплачено судовий збір в розмірі 908,00 грн., що стверджується дублікатом квитанції № 0.0.2008369712.1 від 09.02.2021 (а.с.6).
Враховуючи, що відповідачі визнали позов до початку розгляду справи, тому є підстави для повернення позивачці з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову, а саме: в сумі 454,00 грн.
На підставі викладеного, ст.ст. 16, 1216, 1217, 1220, 1223, 1258, 1261 1268, 1273, 1274, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст. 13, 78, 81, 206 ЦПК України та керуючись ст.ст. 200, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_5 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: на земельну ділянку частку (пай) розміром 60,00 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), відповідно до Сертифікату на земельну частку (пай) серія ІФ № 008596 від 02.04.1999.
Повернути з рахунку отримувача коштів - Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківської області з державного бюджету позивачці ОСОБА_1 - 50% сплаченого судового збору в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні згідно дублікату квитанції № 0.0.2008369712.1 від 09.02.2021 в АТ КБ «ПриватБанк».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,РНОКПП - НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя: