ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
02 березня 2021 року м. Київ № 640/4393/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Донець В.А., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про визнання протиправною бездіяльності, стягнення грошової компенсаціїз а невикористану відпустку, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,
Адвокат Цикалевич В.М. звернувся до суду за допомогою системи "Електронний суд" в інтересах ОСОБА_1 з позовом про:
- визнання протиправною бездіяльності Апарату Верховної Ради України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної та додаткової відпустки за період роботи з 04 травня 1999 року по 16 травня 2017 року;
- стягнення з Апарату Верховної Ради України на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану відпустку в сумі 99.950,97 грн.
- зобов'язання Апарату Верховної Ради України виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки при звільнені по день фактичного розрахунку: з 14 травня 2002 року по день фактичного розрахунку; з 04 березня 2005 року по день фактичного розрахунку; з 20 грудня 2007 року по день фактичного розрахунку; з 12 грудня 2012 року по день фактичного розрахунку; з 27 листопада 2014 року по день фактичного розрахунку; з 16 травня 2017 року по день фактичного розрахунку;
- стягнення з Апарату Верховної Ради України на користь ОСОБА_1 5.000,00 грн. моральної шкоди.
Відповідно до частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в позовній заяві зазначаються: зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень (пункт 3).
Як убачається зі змісту позовної заяви та наданих доказів представником позивача зазначених вимог не дотримано - позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди.
Відповідно до пункту 5 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Позивачем оскаржується бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної та додаткової відпустки за період роботи з 04 травня 1999 року по 16 травня 2017 року, тобто з пропущенням місячного строку.
Доходячи такого висновку суд ураховує, що за змістом абзацу першого частини другої статті 121 КАС України строк звернення до адміністративного суду з позовом обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З огляду на характер спірних відносин щодо виплати заробітної плати, позивач міг та повинен був дізнатись про протиправну бездіяльність відповідача щодо виплати заробітної плати в меншому розмірі після виплати коштів.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 №8-рп/2013 в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 №108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
За змістом наведеного рішення, не обмежується строком звернення з до суду позов про стягнення заробітної плати, проте позивачем заявлено вимогу про визнання протиправної бездіяльності відповідача.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Позов не містить обґрунтувань поважності причин пропущення строку звернення до суду з вимогою про визнання бездіяльності протиправною.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Для усунення недоліків позивачеві необхідно подати до суду заяву на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити:
обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди;
заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин та наданням відповідних доказів або письмові пояснення звернення до суду в межах відповідного строку щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльність Апарату Верховної Ради України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної та додаткової відпустки за період роботи з 04 травня 1999 року по 16 травня 2017 року;
Вказані недоліки позовної заяви позивачу необхідно усунути протягом десяти днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу десять днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суддя В.А. Донець