ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
02 березня 2021 року м. Київ № 640/7178/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді-доповідача Келеберди В.І., суддів Амельохіна В.В., Качура І.А., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін клопотання представника Кабінету Міністрів України про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, Голови Фонду державного майна України Сенниченка Дмитра Володимировича про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів та поновлення на публічній службі,-
В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, Голови Фонду державного майна України Сенниченка Дмитра Володимировича про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів та поновлення на публічній службі.
09 лютого 2021 року на адресу суду надійшло повторно клопотання Кабінету Міністрів України про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, обґрунтоване тим, що не вирішено порядок розгляду справи і враховуючи коло питань, що виникають під час розгляду, резонансність та складність суспільних правовідносин, що склались можуть бути вирішенні лише в порядку загального позовного провадження.
Вивчивши вказане клопотання, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються КАС України (ч. 5 ст. 12 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згаданою ч. 4 ст. 257 КАС України, а також ч. 4 ст. 12 КАС України вказано чіткий перелік категорій справ, які за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті, а саме справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України справами незначної складності є справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас, ч. 3 ст. 12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відкриваючи провадження у цій справі, суд в ухвалі дійшов висновку про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно ч. 4 ст. 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Приписами ч. 5 ст. 260 КАС України встановлено, що якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк із поважних причин.
Таким чином, строк подачі заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження може бути подано лише до початку розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Однак, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року доповннено розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України пунктом 3, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
В подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-IX від 18 червня 2020 року внесено зміни до пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України виклавши його в іншій редакції.
Разом з тим, прикінцевими та перехідними положеннями зазначеного закону встановено, що процесуальні строки, які були продовжені, відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Таким чином, враховуючи викладене строк подачі клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у цій справі закінчився 06 серпня 2020 року.
Відтак, суд вважає відсутніми підстави для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, оскільки заявником не наведено обґрунтувань поважності причин пропуску строку подачі такого клопотання до початку розгляду справи по суті.
Крім того, із заяви представника Кабінету Міністрів України вбачається, посилання на п. 1 ч. 4 ст. 12 та ст. 264 КАС України, як на підставу для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження, оскільки предметом розгляду справи є розпорядження Уряду.
Водночас, суд зазначає, що ст. 264 КАС України визначено особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень.
Проте, розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 року № 826-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника голови Фонду державного майна України» є індивідуальним актом, отже положення визначенні ст. 264 КАС України щодо розгляду цієї справи застосуванню не підлягають.
Щодо резонансності та складності цієї справи на думку відвідача, як на підставу для переходу розгляду справи в порядку загального позовного провадження, суду зазначає, що заявником такі твердження не обґрунтовані та не підтвердженні жодними доказами.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідачами вже заявлялись клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд за результатом їх розгляду ухвалою від 12.06.2020 року відмовив в їх задоволенні.
Відтак, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання має бути відмовлено.
Керуючись статтями 12, 19, 243, 248, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відмовити у задоволенні клопотання представника Кабінету Міністрів України про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя-доповідач В.І. Келеберда
Судді В.В. Амельохін
І.А. Качур