04 березня 2021 року справа № 580/5982/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області до Шевченківської сільської ради Звенигородського району про визнання протиправним та скасування рішення,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області (20202, м. Звенигородка, вул. С.Терещенко, 40а) в особі Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області (20202, м. Звенигородка, пр. Шевченка, 68) до Шевченківської сільської ради Звенигородського району (20214, Черкаська область, Звенигородський район, с. Шевченкове, пров. Пирогова, 2), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати пункт 5 рішення Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області №20-3/VІІ від 18.09.2020 “Про встановлення вартості харчування учнів у навчальних закладах загальної середньої освіти Шевченківської сільської ради та визначення пільгових категорій учнів на 2020 - 2021 навчальний рік”, в частині встановлення меншого розміру плати за харчування дітям, що навчаються Пединівській філії ОНЗ “Шевченківська ЗОШ”.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час вивчення стану додержання вимог законодавства у сфері освіти, зокрема дотримання прав дітей при організації навчального та виховного процесу в загальноосвітніх закладах на території Звенигородського району встановлено порушення відповідачем вимог Закону України «Про повну загальну середню освіту», а саме ухвалення Шевченківською сільською радою Звенигородського району Черкаської області диференційованої плати за харчування дітей у навчальних закладах загальної середньої освіти залежно від місця проживання, що потребують вжиття представницьких заходів, та тим, що оскаржуване рішення порушує інтереси держави в тому, що суперечить та не відповідає законам України, якими держава визначила та взяла на себе гарантовані зобов'язання щодо забезпечення рівності та доступності освітніх послуг.
Представником відповідача подано відзив на позов у якому просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Відповідач зазначає, що Шевченківською сільською радою Звенигородського району 18.09.2020 року прийнято рішення №20-3/VІІ «Про встановлення вартості харчування учнів у навчальних закладах загальної середньої освіти Шевченківської сільської ради та визначення пільгових категорій учнів на 2020-2021 навчальний рік», яким погоджено розмір батьківської плати за харчування учнів в Пединівській філії ОНЗ «Шевченківська ЗОШ» у розмірі 10грн. за день, а в ОНЗ «Шевченківська ЗОІІІ» у розмірі 16 грн. за день. Вказано, що відповідно до даного рішення пунктом першим вказано розмір грошової норми вартості харчування одного дня на 1 дитину шкільного віку для всіх закладів загальної середньої освіти ОТГ, який складає 16грн., а пунктом 6.1 визначено перелік категорій учнів, які мають право на безкоштовне харчування (відповідно до діючого законодавства), і оплата харчування яких проводиться з бюджету Шевченківської сільської ради. Інші учні харчуються за кошти батьків і розмір плати за харчування є виключно їхньою компетенцією. Розмір батьківської плати може бути встановлений рішенням батьківських зборів, рішенням батьківської ради навчального закладу або його структурного підрозділу (філії). Рішення Батьківської ради ОНЗ «Шевченківської ЗОШ» погоджено підняти батьківську плату за харчування у шкільній їдальні до 16 грн. за день на одну дитину, а рішенням Батьківських зборів в Пединівській філії ОНЗ «Шевченківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» погоджено вартість обіду для дітей в розмірі 10 грн., з наданням спонсорської допомоги їдальні. Таким чином, рішенням Шевченківської сільської ради була встановлена однакова вартість харчування дітей для усіх закладів середньої освіти ОТГ, які харчуються за рахунок фінансів сільської ради, що ж стосується розміру харчування учнів які харчуються за рахунок батьків то це рішення є виключно компетенцією самих батьків, яке приймається загальними зборами батьків чи рішенням батьківської ради. Таким чином, жодних рішень, які б порушували принцип рівності та доступності освітніх послуг та жодних порушень законодавства вданому рішенні немає.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Згідно протоколу засідання Батьківської ради ОНЗ «Шевченківської ЗОШ» №3 від 21.08.2020 року на порядку денному п. 2 визначено питання щодо організації харчування, та одноголосно вирішено підняти плату за харчування у шкільній їдальні до 16 грн. за день на 1 дитину.
Згідно протоколу батьківських зборів Пединівської філії ОНЗ “Шевченківська ЗОШ” №1 від 01.09.2020 на порядку денному п. 2 визначено питання щодо харчування учнів у їдальні, та вирішено залишити вартість обіду для дітей, що платять за харчування в розмірі 10 грн. за день на 1 дитину з наданням спонсорської допомоги для шкільної їдальні: картоплі - 40 кг., буряка 3 кг., моркви 3 кг., цибулі 3 кг., капусти 3 кг., консервації 3 банки, 1 літрова банка варення та 1 склянка квасолі.
18.09.2020 Шевченківською сільською радою Звенигородського району прийнято рішення №20-3/VІІ “Про встановлення вартості харчування учнів у навчальних закладах загальної середньої освіти Шевченківської сільської ради та визначення пільгових категорій учнів на 2020 - 2021 навчальний рік”, яким зокрема:
1. Встановлено з 01 вересня 2020 року грошову норму вартості одного дня на 1 дитину шкільного віку 16,0 грн.;
4. Погоджено розмір батьківської плати за харчування учнів у ОНЗ «Шевченківська ЗОШ» у розмірі 16,0 грн. за день для учнів з 1 по 11 класи.;
5. Погоджено розмір батьківської плати за харчування учнів в Пединівській філії ОНЗ «Шевченківська ЗОШ» у розмірі 10,0 грн. за день для учнів 1 - 9 класів;
5.1. Організовано та забезпечено з 1 вересня 2020 року до 31 травня 2021 року, в межах кошторисних призначень сільського бюджету, безкоштовним харчуванням учнів закладів загальної середньої освіти Шевченківської ОТГ: дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; учнів 1-11 класів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», учнів, батьки яких загинули або проходять військову службу в зоні проведення операції об'єнаних сил або мають статус учасника бойових дій, ветерана війни, учасника війни, дітей-інвалідів, дітей з особливими потребами, діти внутрішно-переміщених сімей.
Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду.
Судом також встановлено, що згідно рішення Шевченківської сільської ради №20-3/VІІ вартість одного дня харчування на 1 дитину шкільного віку 16,0 грн., а п. 5 погоджено вартість харчування учнів в Пединівській філії ОНЗ «Шевченківська ЗОШ», які харчуються за рахунок батьків встановленого протоколом батьківських зборів Пединівської філії ОНЗ “Шевченківська ЗОШ” №1 від 01.09.2020.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.
Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із частиною четвертою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
В даному випадку, охоронюваний законом інтерес полягає в реалізації гарантованого державою права на здобуття та доступність освіти. Відповідно, у даному випадку порушено інтереси держави у соціальній та освітній галузі. Оскільки, відсутній орган, уповноважений відповідно до вимог чинного законодавства України, звертатися до суду з позовом про зобов'язання Сільську раду здійснити вищевказані дії, є підстави для відповідного звернення до суду прокурора в інтересах держави.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 53 Конституції України визначено, що кожен громадянин має право на освіту. Держава забезпечує розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної освіти.
Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України «Про повну загальну середню освіту», доступність повної загальної середньої освіти - сукупність умов, що сприяють задоволенню освітніх потреб осіб та забезпечують кожній особі можливість здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до державних стандартів, у тому числі наявність достатньої кількості закладів освіти, що забезпечують безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти, відсутність дискримінації за будь-якою ознакою чи обставиною, надання учням підтримки в освітньому процесі.
Статтею 6 Закону України «Про повну загальну середню освіту» встановлено, що в Україні створюються рівні умови для здобуття повної загальної середньої освіти. Кожному забезпечується доступність та якість повної загальної середньої освіти. Кожному громадянину України, іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, а також кожній дитині незалежно від підстав її перебування в Україні гарантується безоплатне здобуття у державних та комунальних закладах освіти повної загальної середньої освіти на кожному її рівні за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів один раз протягом життя.
Не може бути обмежень у доступі до здобуття повної загальної середньої освіти. Право на здобуття повної загальної середньої освіти гарантується незалежно від віку, статі, раси, кольору шкіри, стану здоров'я, інвалідності, особливих освітніх потреб, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, місця проживання, мови спілкування, походження, сімейного, соціального та майнового стану, складних життєвих обставин, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.(ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).
Згідно ч. 2, 3 ст. 27 Закону України «Про повну загальну середню освіту», громадське самоврядування в закладі освіти здійснюється на принципах, визначених частиною восьмою статті 70 Закону України "Про освіту". У закладі освіти можуть діяти: органи самоврядування працівників закладу освіти; органи учнівського самоврядування; органи батьківського самоврядування.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про повну загальну середню освіту», у закладах освіти та їх структурних підрозділах може діяти батьківське самоврядування. Батьківське самоврядування здійснюється батьками учнів як безпосередньо, так і через органи батьківського самоврядування, з метою захисту прав та інтересів учнів, організації їх дозвілля та оздоровлення, громадського нагляду (контролю) в межах повноважень, визначених цим Законом та статутом закладу освіти. Батьки мають право утворювати різні органи батьківського самоврядування (в межах класу, закладу освіти, за інтересами тощо). Батьки можуть розглядати будь-які питання і приймати рішення, крім тих, що належать до компетенції інших органів управління чи органів громадського самоврядування закладу освіти. Рішення органу батьківського самоврядування виконується батьками виключно на добровільних засадах. Рішення органу батьківського самоврядування з питань організації освітнього процесу та/або діяльності закладу освіти можуть бути реалізовані виключно за рішенням керівника закладу освіти, якщо таке рішення не суперечить законодавству. Рішення, заходи та форми батьківського самоврядування не повинні призводити до надання іншим учасникам освітнього процесу привілеїв чи обмежень за будь-якою ознакою, порушувати їхні права та/або законні інтереси, а також не можуть бути підставою для прийняття управлінських рішень, що не відповідають законодавству. Органи батьківського самоврядування мають право, але не зобов'язані оформляти свої рішення відповідними протоколами.
Отже, батьківські збори Пединівської філії ОНЗ “Шевченківська ЗОШ” в праві порушувати питання щодо харчування їх дітей в їдальні та вартість обіду для дітей, що платять за харчування з нормативів раціону.
Відповідно до ст. 2, 4 Закону України «Про освіту» завданням законодавства України про освіту є регулювання суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної, наукової, загальнокультурної підготовки громадян України. Україна визнає освіту пріоритетною сферою соціально - економічного, духовного і культурного розвитку суспільства. Державна політика в галузі освіти визначається Верховною Радою України відповідно до Конституції України і здійснюється органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
У статті 56 Закону України «Про освіту» закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, у підпорядкуванні яких перебувають державні і комунальні заклади освіти, забезпечують безоплатним гарячим харчуванням: дітей-сиріт; дітей, позбавлених батьківського піклування; дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах (групах); дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», які навчаються в закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) чи фахової передвищої освіти.
В свою чергу, згідно Порядку надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 №116, встановлено, що у загальноосвітніх навчальних закладах денної форми навчання за рахунок бюджетних коштів здійснюється харчування учнів лише пільгової категорії, а харчування інших учнів здійснюється за власні кошти. Режим харчування учнів, що проживають у сім'ях і харчуються за власні кошти, визначається керівником відповідного навчального закладу та медичним працівником, який перебуває в штаті такого закладу або закладу охорони здоров'я, що здійснює медичне обслуговування навчального закладу відповідно до заяви учнів чи їх батьків, з урахуванням функціональних можливостей їдальні. Для організації харчування учнів у загальноосвітніх навчальних закладах денної форми навчання, для яких не встановлюються норми харчування в грамах, застосовуються грошові норми.
Таким чином, Шевченківською сільською радою рішенням №20-3/VІІ встановлено базову грошову норму вартості одного дня харчування на 1 дитину шкільного віку 16,0 грн., однак з урахуванням фінансових можливостей батьків дітей, та недопущення дискримінації і обмежень у доступі до здобуття повної загальної середньої освіти погоджено розмір батьківської плати за харчування учнів в Пединівській філії ОНЗ «Шевченківська ЗОШ» у розмірі 10,0 грн. за день з наданням спонсорської допомоги в натуральній формі.
Суд враховує, що спірне рішення не суперечить вимогам Закону України «Про повну загальну середню освіту» та Закону України «Про освіту», якими встановлено базові умови в харчуванні дітей та на здобуття освіти.
Відповідно до статті 2 Конвенції держави-учасниці поважають і забезпечують всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їх юрисдикції, без будь-якої дискримінації незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров'я і народження дитини, її батьків чи законних опікунів або яких-небудь інших обставин. Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дитини від усіх форм дискримінації або покарання на підставі статусу, діяльності, висловлюваних поглядів чи переконань дитини, батьків дитини, законних опікунів чи інших членів сім'ї.
Відповідно до частини другої статті 3 Конвенції держави-учасниці Конвенції зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Доказів щодо допущення сільською радою рівності та доступності освітніх послуг при прийняті диференційованої плати за харчування дітей у навчальних закладах загальної середньої освіти матеріали справи не містять, оскільки дана плати встановлена для дітей, які харчуються за рахунок батьків та у відповідності до їх рішення в наслідок обмежених фінсових можливостей з їх сторони.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, доходить до висновку, що позовні вимоги не належить задовольнити.
Враховуючи приписи ст. 139 КАС України, судові витрати зі сплати судового збору не підлягають компенсації на користь позивача.
Керуючись статтями 6, 9, 14, 242-245, 255, 295, 370 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя П.Г. Паламар