02 березня 2021 року справа № 580/5302/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не сформування та не подачі до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення позивачу збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 7778 грн. 40 коп., сплаченого відповідно до квитанції №23 від 08.04.2020;
- зобов'язати відповідача сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення позивачу збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7778 грн. 40 коп., сплаченого відповідно до квитанції №23 від 08.04.2020, на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 .
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 08.04.2020 уклав договір купівлі-продажу 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 . При укладенні вказаного договору позивач сплатив збір на обов'язкове пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості квартири у сумі 7778 грн. 40 коп. Оскільки позивач придбав житло вперше, звернувся до відповідача із заявою про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 7778 грн. 40 коп. Відповідач листом №2600-0603-8/157669 від 05.11.2020 відмовив позивачу у поверненні помилкового сплаченого судового збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що порушує його права.
Відповідач проти позову заперечив. 28.01.2021 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що документи на підтвердження тієї обставини, що житло було придбане позивачем вперше, не можуть бути наявні у відповідача, оскільки ні реєстрацію договорів купівлі-продажу, ні реєстрацію права власності на житло відповідач не здійснює. Відповідач не має доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 30.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 02.03.2020 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу строк для звернення до суду.
Дослідивши доводи сторін, викладені у заявах по суті, подані письмові докази, суд встановив таке.
08.04.2020 між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент» був укладений договір купівлі-продажу 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нациною-Марченко О.О. та зареєстровано в реєстрі за №401.
Право власності позивача на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2010512580000) зареєстроване 08.04.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 08.04.2020, зареєстрованого за №401, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з індексним номером 206370450 від 08.04.2020.
Відповідно до пункту 1 договору купівлі-продажу від 08.04.2020 позивач придбав 1/2 частину вказаної квартири. Відповідно до пункту 7 Договору загальна вартість вказаної квартири складає 1 555 672 грн. 59 коп.
Згідно квитанції №23 від 08.04.2020 позивач під час укладання договору купівлі-продажу квартири сплатив 7778 грн. 40 коп. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, що становить половину від 1% загальної вартості квартири. (1 555 672 грн. 59 коп. х 1% / 2).
21.10.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві подання про повернення йому суми помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7778 грн. 40 коп.
Відповідач листом №2600-0603-8/157669 від 05.11.2020 відмовив позивачу у поверненні сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 7778 грн. 40 коп.
Не погоджуючись із відмовою у поверненні сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Порядок справляння та використання збору на обов?язкове державне пенсійне страхування визначений Законом України “Про збір на обов?язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 №400/97-ВР.
Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України “Про збір на обов?язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 №400/97-ВР платниками збору на обов?язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об?єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Питання сплати збору на обов?язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України “Про збір на обов?язкове державне пенсійне страхування” врегульовані у Порядку сплати збору на обов?язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 15-1 Порядку збір на обов?язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пунктом 15-3 Порядку визначено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов?язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Таким чином, відповідно до вказаних приписів, громадяни, які перебувають у черзі на одержання житла або придбавають нерухоме майно вперше, не є платниками збору на обов?язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1% від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.
Відповідно до пункту 1 договору купівлі-продажу від 08.04.2020 позивач придбав 1/2 частину вказаної квартири. Відповідно до пункту 7 Договору загальна вартість вказаної квартири складає 1 555 672 грн. 59 коп. Отже, при купівлі позивачем квартири підлягав сплаті збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 7778 грн. 40 коп. (1 555 672 грн. 59 коп. х 1% / 2).
Судом встановлено, що позивач згідно квитанції №23 від 08.04.2020 під час укладання договору купівлі-продажу квартири сплатив 7778 грн. 40 коп. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є лише відомості про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з індексним номером 206370450 від 08.04.2020.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що будь-якого нерухомого майна за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності не зареєстровано, крім права власності на нерухоме майно, при придбанні якого сплачено збір на обов?язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу квартири.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбавання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач дійсно вперше придбав житло та при укладенні договору купівлі-продажу помилково сплатив збір на обов?язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсотка від його вартості, у зв?язку з чим кошти в сумі 7778 грн. 40 коп., сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню позивачу.
Згідно з частиною 2 статті 45 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Згідно абзацу 1 пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2013 №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України №106 від 16.02.2011 “Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів” контроль за справлянням збору з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна покладено на Пенсійний фонд України.
Відповідно до абзацу 2 пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2013 №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182, у разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України та органи Державної митної служби України) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Згідно абзацу 4 пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2013 №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182, подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Таким чином, згідно вказаних приписів, для повернення надміру (помилково) сплачених коштів в якості збору на обов'язкове пенсійне страхування при придбанні житла вперше, позивач має надати подання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Управління Державної казначейської служби України в м. Черкасах Черкаської області із заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа, який підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Крім того, суд зазначає, що в Україні відсутній механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартири конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
При цьому суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Оскільки саме Держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на Державу.
Таким чином, посилання відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, є необґрунтованими.
З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, судові витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 840 грн. 80 коп. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) у наданні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) подання на повернення коштів у сумі 7778 (сім тисяч сімсот сімдесят вісім) гривень 40 копійок, сплачених в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні житла вперше.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) подання за формою згідно додатку №1 до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2013 №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182, на повернення помилково зарахованого до Державного бюджету коштів у сумі 7778 (сім тисяч сімсот сімдесят вісім) гривень 40 копійок, сплачених в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні житла вперше.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Головуючий А.В. Руденко