17 лютого 2021 року м. ПолтаваСправа №440/7946/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С., розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 24.11.2020 №239 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" та рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.10.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , з розрахунку 80 відсотків від загальної суми складових місячної (чинної) заробітної плати, яка визначена у довідці прокуратури Полтавської обласної прокуратури вих.№21-672вих.20 від 05.11.2020 без обмеження її максимального розміру, та без застосування положень Постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018;
- встановити судовий контроль.
Під час розгляду справи суд
29.12.2020 ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.01.2021 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 18.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Аргументи учасників справи
В обґрунтування вимог ОСОБА_1 зазначила, що пенсійним органом протиправно, як на її думку, відмовлено у перерахунку пенсії за вислугу років з огляду на підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
01.02.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивача з огляду на відсутність у чинному пенсійному законодавстві правових норм щодо проведення перерахунку пенсій прокурорам.
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.
Обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 є пенсіонером органів прокуратури, якій з 2011 року призначена пенсія за вислугу років згідно зі статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 80% від суми отримуваної нею на той час заробітної плати.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області, що відповідачем не заперечується.
05.11.2020 Полтавською обласною прокуратурою видано довідку №21-672вих.20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 за посадою старший прокурор прокуратури, яка прирівняна до посади прокурор прокуратури.
23.11.2020 позивач звернулась до відповідача зі заявою про здійснення перерахунку призначеної пенсії за вислугою років на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури від 05.11.2020 №21-672вих.20.
Рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області від 24.11.2020 №239 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку її пенсії, у зв'язку з недоцільністю.
Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Норми права, які підлягають застосуванню
На дату призначення позивачу пенсії питання пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури було врегульоване положеннями статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ), частина перша якої (в редакції, чинній на час призначення пенсії ОСОБА_1 ) встановлювала, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам визначались частиною сімнадцятою цієї статті, відповідно до якої призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону №1789-ХІІ викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
Крім того, 15.07.2015 набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) та на цій підставі втратила чинність частина вісімнадцята статті 50-1 Закону №1789-ХІІ.
Порядок пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури урегульовано статтею 86 Закону №1697-VII, відповідно до частини двадцятої якої (у редакції Закону України від 28.12.2014 №76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Однак Кабінетом Міністрів України не прийнято жодного нормативно-правового акта, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
Водночас рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Висновки щодо правозастосування
Предметом даного спору є правомірність рішення пенсійного органу про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .
Мотивуючи відмову у здійсненні перерахунку пенсії, відповідач виходив із того, що у чинному пенсійному законодавстві відсутні правові норми щодо проведення перерахунку пенсій прокурорам.
Надаючи оцінку вказаним аргументам відповідача, суд зауважує наступне.
Як зазначено судом вище, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 (далі - Рішення №7-р(ІІ)/2019) положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".
У пункті 2 резолютивної частини Рішення №7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, відповідні положення втратили чинність 13.12.2019.
Згідно зі частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у Рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
За змістом частини першої статті 97 Закону України "Про Конституційний Суд України" Суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.
Так, Конституційний Суд України у пункті 3 резолютивної частини Рішення №7-р(ІІ)/2019 установив такий порядок його виконання:
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Отже, з огляду на ухвалення Конституційним Судом України Рішення №7-р(ІІ)/2019 у Законі №1697-VII з 13.12.2019 відсутня вимога про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Натомість підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури з 13.12.2019 є підвищення заробітної плати відповідної категорії працівників, як те передбачено частиною двадцятою статті 86 Закону №1697-VII.
Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників.
Відсутність затвердженої рішенням Уряду форми довідки про розмір заробітної плати для перерахунку пенсій працівників прокуратури не може бути підставою для відмови у здійсненні перерахунку пенсії, адже, як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні №7-р(ІІ)/2019, питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Суд також бере до уваги те, що наказом Генерального прокурора від 08.09.2020 №414 "Про день початку роботи обласних прокуратур" 11.09.2020 визначено днем початку роботи обласних прокуратур. З зазначеної дати здійснюється оплата праці прокурорів обласних прокуратур та спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур) відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-IV та надаються довідки про заробітну плату для перерахунку пенсій. Перерахунок пенсії прокурорам обласних прокуратур здійснюється з 01.10.2020 на підставі наданих довідок про заробітну плату.
Надана позивачем довідка Полтавської обласної прокуратури від 05.11.2020 №21-672вих.20 складена на бланку органу прокуратури, містить обов'язкові реквізити (дату та вихідний номер), підписана посадовими особами, підпис яких скріплений гербовою печаткою. Отже, відповідна довідка є належним та достатнім доказом розміру заробітної плати працівника прокуратури за аналогічною посадою та саме на її підставі має бути проведений перерахунок пенсії позивача.
При цьому, посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці прокурорів" від 11.12.2019 №1155, яка набула чинності 16.01.2020 та згідно з якою були підвищені розміри посадових окладів працівників органів прокуратури України, суд до уваги не бере, оскільки позивач свої вимоги не обґрунтовує цією постановою. Йдеться про підвищення окладів працюючим працівникам прокуратури, здійснене постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 24.11.2020 №239 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" та рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ) 2019.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача здійснити з 01.10.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років без обмеження її максимального розміру та без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду" та Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, суд зазначає наступне.
Згідно зі частиною першою статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про прокуратуру", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про прокуратуру", не може перевищувати 10740 гривень.
Крім того, Законом №213-VІІ внесено зміни до частини п'ятнадцятої статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, згідно з якою максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Вказані норми набрали чинності після призначення позивачу пенсії за вислугу років.
Поряд із цим, відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Аналогічна вказаній нормі правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03.10.2018 у справі №127/4267/17.
Постановою Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №360/1428/17 передбачено, що дія положень Закону України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо значення максимального граничного розміру пенсії (обмеження) застосовуються до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016 (пункт 2 Прикінцевих положень цього Закону).
Таким чином, враховуючи те, що позивач вже є пенсіонером за вислугою років і пенсія була призначена до 01.01.2016, до розміру пенсії позивача також не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом №1697-VІІ.
Суд також враховує, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі №640/5248/19 - апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та Пенсійного фонду України залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 змінено. Пункт 2 резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: визнати протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".
Таким чином, суд погоджується з позивачем щодо того, що виплата перерахованої пенсії не може здійснюватися зі застосуванням процедур відстрочки чи розстрочки, що були передбачені вказаними скасованими нормативно-правовими актами.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний провести перерахунок та виплату з 01.10.2020 раніше призначеної позивачеві пенсії за вислугу років на підставі поданої нею заяви встановленого зразка та документів, доданої до неї позивачем, а також документів пенсійної справи позивача без обмеження граничного розміру пенсії.
З огляду на наведене, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 24.11.2020 №239 про відмову позивачу у перерахунку пенсії за вислугу років, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" та рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р (ІІ) 2019 та зобов'язання відповідача здійснити з 01.10.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з розрахунку 80 відсотків від загальної суми складових місячної (чинної) заробітної плати, яка визначена у довідці Полтавської обласної прокуратури від 05.11.2020 №21-672вих.20, без обмеження її максимального розміру та без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду" та "Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду", з урахуванням раніше проведених виплат.
Отже, позовну заяву ОСОБА_1 належить задовольнити у повному обсязі.
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю, суд зазначає про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, за приписами вказаної норми покладення таких зобов'язань на суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду.
Суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки не вважає, що відповідачем після набрання рішенням суду законної сили не будуть добровільно вживатися заходи з метою виконання даного судового рішення.
Розподіл судових витрат
Щодо розподілу судових витрат суд вважає за доцільне зазначити про таке.
Відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно зі частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду з цим адміністративним позовом позивач сплатила судовий збір у розмірі 980 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.1960965035.1 від 29.12.2020.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 01.01.2020 установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2102 гривні.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову фізичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки предметом розгляду у цій справі є позовна вимога немайнового характеру, то позивач при зверненні до суду мала сплатити судовий збір у розмірі, який становить 840,80 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Тому, сплативши 980 грн судового збору за заявлену позовну вимогу немайнового характеру позивач внесла більший його розмір, ніж встановлено законом.
Згідно зі пунктом першим частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, за такого правового регулювання надмірно сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 139,20 грн (980 грн - 840,80 грн) може бути повернута їй ухвалою суду за її клопотанням.
Згідно зі частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що при зверненні з позовом до суду позивач мала сплатити 840,80 грн, а також беручи до уваги те, що позов задоволено у повному обсязі, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача належить стягнути 840,80 грн сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 24.11.2020 №239 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" та рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р (ІІ) 2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) здійснити з 01.10.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) з розрахунку 80 відсотків від загальної суми складових місячної (чинної) заробітної плати, яка визначена у довідці Полтавської обласної прокуратури від 05.11.2020 №21-672вих.20, без обмеження її максимального розміру та без застосування Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649, з урахуванням раніше проведених виплат.
Відмовити у задоволені клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.С. Шевяков