03 березня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/5128/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (письмового) справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Гайворонський спеціалізований кар'єр» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 23.10.2020 №000022 та №000024.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, витребувано докази (а.с.71-72).
Ухвалою суду від 15.01.2021 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення строку на подачу відзиву на позовну заяву (а.с.124).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржувані рішення є протиправними та безпідставними, оскільки висновки перевірки, за результатами якої прийняті спірні рішення, не відповідають фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства. Зазначав, що висновки податкового органу про порушення товариством п.44.1 ст.44, п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України обґрунтовуються лише тим, що на підставі даних податкової звітності та податкових накладних по ланцюгу постачання встановлено відсутність фактичної можливості постачання позивачу ТОВ «Смарт капітал груп» самоскиду кар'єрного марки Белаз 7547, 2014 року випуску, загальною вартістю 2715000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 452500,00 грн.) внаслідок того, що не прослідковується ланцюг постачання та фактично мало місце придбання товару, джерело походження якого не відомо.
Однак, такі доводи відповідача вважає такими, що не відповідають дійсності, оскільки господарська операція товариства з контрагентом мала реальний характер, її виконання підтверджується всіма необхідними первинними та іншими документами (в тому числі документами третіх осіб), які надавалися відповідачу в ході перевірки. Позивач наголошує, що самоскид кар'єрний був придбаний у даного контрагента для використання у господарській діяльності - для перевезення гірничої маси. Також зауважує, що позивач є гірничодобувним підприємством та використовує у своїй діяльності 6 аналогічних кар'єрних самоскидів. Вказує, що самоскид кар'єрний марки Белаз 7547, як на момент перевірки так і на даний час знаходиться на території та у власності АТ «Гайворонський спеціалізований кар'єр», посадова особа податкового органу при проведенні перевірки оглядала цей самоскид, що на думку позивача свідчить про реальність господарської операції з поставки вказаного товару ТОВ «Смарт капітал груп» позивачу та виконання договірних зобов'язань згідно договору. Крім того, зазначає, що контрагентом позивача була виписана податкова накладна на поставку самоскиду, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних та яка і стала підставою для включення позивачем суми податку у розмірі 452500,00 грн. до складу податкового кредиту за липень 2020 року. Посилався на те, що можливі порушення податкового законодавства, допущені контрагентом, не можуть впливати на податкові зобов'язання позивача, оскільки відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву (а.с.99-102), відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, у зв'язку з нереальністю господарської операції позивача з придбання товару у ТОВ «Смарт капітал груп». Вказує, що за результатами перевірки, з урахуванням даних податкової звітності, податкових накладних по ланцюгу постачання від контрагентів на ТОВ «Смарт капітал груп» та в подальшому АТ «Гайворонський спеціалізований кар'єр», встановлено відсутність фактичної можливості постачання ТОВ «Смарт капітал груп» самоскиду кар'єрного марки БелАЗ 7547, ідент. № НОМЕР_1 , 2014 року випуску, загальною вартістю 2715000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 452500,00 грн.) внаслідок того, що не прослідковується ланцюг постачання. Отже, на думку відповідача, факт здійснення реальності господарських операцій з самоскиду кар'єрного не підтверджено, а тому відсутні підстави для податкового обліку відповідних операцій у позивача за липень 2020 по ланцюгу постачання контрагенти - постачальники - ТОВ «Смарт капітал груп» - АТ «Гайворонський спеціалізований кар'єр». Таким чином, відповідач вважає, що фактично мало місце придбання товару, джерело походження якого не встановлено. Наявність факту оприбуткування придбаного товару по бухгалтерському та складському обліку є свідченням набуття останнього у власність (безоплатного отримання) без наявності реальних первинних документів, які опосередковують таке отримання.
У відповідності до ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно ст.257 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Клопотань позивача та представника відповідача про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, пояснення, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.
Акціонерне товариство «Гайворонський спеціалізований кар'єр» зареєстровано як юридична особа 13.06.1996, перебуває на обліку в податковому органі як платник податків, з 29.06.1997 є платником ПДВ, основним видом економічної діяльності є добування піску, гравію, глин і каоліну (а.с.55, 56-57).
Судом встановлено, що посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі наказу від 18.09.2020 року №1166, направлення від 18.09.2020 №1302, проведена документальна позапланова виїзна перевірка АТ «Гайворонський спеціалізований кар'єр» з питання правомірності формування від'ємного значення, яке задекларовано у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2020 року. Результати перевірки було оформлено актом від 02.10.2020 №34/11-28-07-12/20657268 (а.с.13-33).
За результатами проведеної перевірки контролюючим органом було встановлено порушення позивачем:
- п.44.1 ст.44, п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2020 року на загальну суму 302929,00 грн.;
- п.44.1 ст.44, п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.21 декларації) за липень 2020 року на суму 149571,00 грн.
На підставі складеного акту перевірки контролюючим органом було винесено податкові повідомлення - рішення від 23 жовтня 2020 року:
- №000022, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 149571,00 грн. (а.с.35);
- №000024, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 378661,25 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями - 302929,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 75732,25 грн. (а.с.36).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між позивачем та відповідачем, суд зазначає наступні фактичні обставини у справі.
Відповідно до змісту акту перевірки від 02.10.2020 №34/11-28-07-12/20657268 податковим органом встановлено, що за липень 2020 року АТ «Гайворонський спеціалізований кар'єр» задекларовано податкового кредиту з ПДВ у сумі 3456551 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту встановлено його завищення всього на суму 452500 грн. по операціях, щодо яких встановлена їх нереальність.
Судом встановлено, що 06.07.2020 року між АТ «Гайворонський спеціалізований кар'єр» (Покупець) та ТОВ «Смарт капітал груп» (Продавець) був укладений договір поставки №06-07/2020, за умовами якого Продавець зобов'язався поставити та передати у власність, а Покупець - прийняти і оплатити транспортний засіб, бувший у використанні: самоскид кар'єрний марки БелАЗ 7547, ідент. № НОМЕР_1 , 2014 року випуску (а.с.37-38).
Відповідно до п.2.1 вказаного договору загальна вартість товару 2715000,00 грн. (з урахуванням ПДВ 20%).
Покупець здійснює оплату товару згідно виставленого рахунку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця до 31.09.2020 (п.3.1 договору).
Пунктами 4.1 та 4.3 зазначеного договору передбачено, що продавець зобов'язується здійснити поставку товару на склад покупця, розташований за адресою: Кіровоградська область, м.Гайворон, провул.Кар'єрський, 2. Витрати на транспортування несе продавець. Разом із товаром продавець надає покупцю свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, видаткову накладну та/або акт приймання-передачі.
На виконання даного договору ТОВ «Смарт капітал груп» було поставлено на користь покупця самоскид згідно видаткової накладної №27/1 від 27.07.2020 на загальну суму 2715000,00 грн., акту приймання-передачі від 27.07.2020 (а.с.39, 40).
Матеріалами справи підтверджено, що транспортування вищевказаного товару здійснювалось перевізником ФОП ОСОБА_1 , замовник та вантажовідправник ТОВ «Смарт капітал груп», що підтверджено товарно-транспортною накладною 27.07.2020 (а.с.41).
Придбаний самоскид обліковано на товаристві, про що свідчить прибутковий ордер від 27.07.2020, картка рахунку 631 (а.42, 43).
Крім того, позивач у позовній заві посилався на те, що під час прийняття самоскиду кар'єрного по якості та комплектності і його діагностиці виявлені приховані несправності, які не могли бути виявлені при огляді товару в момент поставки та які унеможливлювали його експлуатацію без значних фінансових затрат, у зв'язку з чим, директор товариства звернувся до ТОВ «Смарт капітал груп» про внесення змін до умов договору в частині строку оплати. Про що свідчить лист позивача від 30.09.2020 №1070 (а.с.44).
30.09.2020 між АТ «Гайворонський спеціалізований кар'єр» (Покупець) та ТОВ «Смарт капітал груп» (Продавець) укладено додаткову угоду №300920/1 до договору поставки №06-07/2020 від 06.07.2020, якою внесено зміни до п.3.1 договору та викладено в редакції: «Покупець зобов'язується здійснити оплату товару до 31.10.2020» (а.с.45).
Оплату вартості придбаного самоскиду позивачем здійснено в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок ТОВ «Смарт капітал груп», що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.47-54).
Також, судом встановлено, що позивачем до податкового кредиту в липні 2020 року віднесено суму ПДВ 452500,00 грн. за податковою накладною №295 від 27.07.2020, складеною ТОВ «Смарт капітал груп» (а.с.78-84). Вказана податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.08.2020, що не заперечується відповідачем та зазначено в акті перевірки.
Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон №996-XIV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі статтею 1 Закону №996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.9 Закону №996-XIV Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
У відповідності до ч.1 ст.3 Господарського кодексу під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг та отримання доходу. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.
Відповідно п.п.14.1.178, 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п.п.198.1-198.3 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
В силу п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість необхідно, в тому числі, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару та його оплати, а також наявність мети отримання товару, пов'язаної із подальшим використанням отриманих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Під час розгляду справи податковим органом не заперечувався факт, що позивачем при формуванні податкового кредиту за липень 2020 року використано належним чином оформлені первинні документі.
При цьому відповідачем не встановлено порушення позивачем національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку при формуванні податкового кредиту не на підставі податкової накладної зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суд враховує, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку є подальше використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.
Так, основним видом діяльності позивача є добування піску, гравію, глин і каоліну, отже самоскид придбаний позивачем у ТОВ «Смарт каптал груп» для використання у власній господарській діяльності.
Крім того, на час здійснення господарських операцій контрагент позивача був зареєстрований в ЄДР та як платник ПДВ, мав право на здійснення господарської діяльності у встановленому порядку, що не заперечується відповідачем та зазначено в акті перевірки (а.с.25, 68-70).
Також, суд враховує, що ФОП ОСОБА_1 на виконання ухвали суду, надано первинні документи щодо надання послуг перевезення товару на підставі товарно-транспортної накладної від 27.07.2020, а також пояснення, відповідно до яких ним підтверджено, що водієм ОСОБА_2 , який працює у ФОП ОСОБА_1 з 27.11.2015, на автомобілі ДАФ 95 НОМЕР_2 номер НОМЕР_3 , трал НОМЕР_4 , які знаходяться у ФОП в оренді, було здійснено перевезення самоскиду Белаз в кількості 1 шт. з м.Коростень Житомирської області в м.Гайворон Кіровоградської області на підставі договору-заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 20.07.2020 №20/07/20 (а.с.90-95).
Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно з пунктами 11.1, 11.4 зазначених Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом.
Разом з тим, вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документ обумовлений вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Відтак, з наведеного вбачається, що навіть відсутність товарно-транспортних накладних не впливає на формування платником податку податкового кредиту, за результатами здійснення господарських операцій, за наявності інших належним чином складених первинних документів.
Крім того, відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ними господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
Суд зазначає, що відсутність у власності постачальника основних засобів, майна також не може спростовувати фактичне виконання спірної операції з поставки, оскільки специфіка підприємницької діяльності і купівля-продаж товару, полягає у тому що підприємству, яке реалізує товарно-матеріальні цінності та є перепродавцем товару, як правило, не вимагається ані значної кількості працівників, ані наявності основних засобів, складських приміщень та транспорту для виконання взятих на себе зобов'язань.
Встановлені у даній справі обставини свідчать про те, що спірна господарська операція є реальною, відповідає дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаної операції.
До того ж, суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування витрат та податкового кредиту.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі №П/811/1930/17.
Таким чином, не встановлення джерела походження товару у контрагента, а також факти відсутності у такого контрагента трудових ресурсів, основних фондів, виробничих потужностей, тощо, самі по собі не свідчать про нереальність господарських операцій та не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту.
Щодо зазначення відповідачем, що згідно інформації Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області (лист 11.01.2021 №66/05/29-2021) пересування автошляхами транспортних засобів з державними номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 на території Кіровоградської області у липні 2020 року зафіксовані лише 08.07.2020 в межах м.Гайворон, слід зазначити наступне.
Наказом МВС України від 13.06.2018 №497 затверджено Інструкцію з формування та ведення інформаційної підсистеми "Гарпун" інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України", яка визначає порядок формування та ведення інформаційної підсистеми "Гарпун" (далі - ІП "Гарпун") інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" (далі - система ІПНП), призначеної для обробки відомостей про транспортні засоби (далі - ТЗ) усіх типів (автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них ТЗ та мопеди) та номерні знаки ТЗ (далі - номерні знаки), що розшукуються у рамках кримінального, виконавчого проваджень, проваджень у справах про адміністративні правопорушення, оперативно-розшукової діяльності, а також за ухвалою слідчого судді, суду.
Метою ІП "Гарпун" є: об'єднання інформації про розшук ТЗ та номерних знаків в єдиному інформаційному просторі з використанням сучасних інформаційних технологій, комп'ютерного та телекомунікаційного обладнання; забезпечення оперативного реагування та прийняття управлінських рішень посадовими особами органів (підрозділів) поліції щодо розшуку ТЗ та номерних знаків; моніторинг тимчасових потоків даних про номерні знаки, що надходять із систем відеофіксації, на предмет їх розшуку, одночасного перебування на різних ТЗ (номерні знаки - двійники), використання номерних знаків, що за даними Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ України (далі - ЄДР МВС) знищено; забезпечення взаємодії з державними та приватними виконавцями під час розшуку ТЗ боржника у виконавчому провадженні.
Отже, на обліках інформаційної підсистеми «ГАРПУН» інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» міститься інформація щодо транспортних засобів, які розшукуються у рамках кримінального, виконавчого проваджень, проваджень у справах про адміністративні правопорушення, оперативно-розшукової діяльності, а також за ухвалою слідчого судді, суду. Інформація зберігається в ІП "Гарпун" протягом одного року з дати її зняття, після чого автоматично знищується.
Таким чином, враховуючи, що транспортні засоби, на які був наданий запит відповідачем, не знаходяться у розшуку, вказана відповідь не може бути належним доказом про те, що транспортні засоби з державними номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 не пересувалися по автошляхам України у визначений час.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2020 року по справі №808/1507/18.
Також, судом відхиляються доводи відповідача щодо проведеної Дніпровською митницею Держмитслужби перевірки законності ввезення та перебування на території України товару БелАЗ 7547, ідент. № НОМЕР_1 , 2014 року випуску, якою встановлено, що вказаний транспортний засіб знаходиться на митній території України з порушенням митного законодавства, відповідальність за яке передбачена ст.484 Митного кодексу України, що на думку представника відповідача також свідчить про нереальність господарської операції між позивачем та ТОВ «Смарт капітал груп». Суд, зазначає, доказів що саме позивачем чи його контрагентом ввозився спірний самоскид на митну територію України, відповідачем не надано, а порушення допущені іншими особами, не може свідчити про допущення позивачем порушень вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту.
Суд враховує, що доказами наданими позивачем та дослідженими судом під час розгляду справи підтверджено факт реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Смарт капітал груп» та зміну майнового стану АТ «Гайворонський спеціалізований кар'єр» внаслідок таких господарських операцій.
Так, в обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення контролюючим органом не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операції. Висновки відповідача ґрунтуються виключно на відпрацьованій податковій інформації по вказаному контрагенту та його постачальнику у ланцюгу товарообігу, а не на аналізі суті та наслідків господарської операції з позивачем, які мали місце у періоді, в якому проводилася перевірка, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірної операції за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.
Податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними суб'єктами господарювання було лише одержання позивачем податкової вигоди.
Згідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
При цьому, за приписами частини другої статті 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Під час розгляду справи відповідачем не доведено порушення позивачем вимог п.44.1 ст.44, п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено суду фактів нереального характеру господарських операцій, а тому податкове повідомлення-рішення від 23.10.2020 №000022, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 149571,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 23.10.2020 №000024, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 378661,25 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями - 302929,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 75732,25 грн., є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати на оплату судового збору у сумі 7923,48 грн. (а.с.63) підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.139, 243, 245, 246, 255, 257-258, 262, 293, 295, 297 КАС України, суд,-
Позовну заяву Акціонерного товариства «Гайворонський спеціалізований кар'єр» (26300, Кіровоградська область, м.Гайворон, пров.Кар'єрський, 2, ЄДРПОУ 20657268) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ: 43142606) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 23 жовтня 2020 року №000022.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 23 жовтня 2020 року №000024.
Стягнути на користь Акціонерного товариства «Гайворонський спеціалізований кар'єр» (ЄДРПОУ 20657268) здійснені ним судові витрати на оплату судового збору в сумі 7923,48 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ 43142606).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина