03 березня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/50/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Державної казначейської служби України у м.Кропивницькому Кіровоградської області (25022, м. Кропивницький,вул. Велика Перспективна, 31, ЄДРПОУ 38037409, office.kropm@kr.treasury.gov.ua), про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати таким, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №1100-0503-8/41133 від 15.12.2020 у поверненні помилково сплаченого збору не відповідає вимогам чинного законодавства (протиправна);
- зобов'язати Головне управління Пенсійні фонду України у Кіровоградській області сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у м.Кропивницькому Кіровоградської області подання про повернення йому помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна 4400 (чотири тисячі чотириста) грн. згідно квитанції №1898231515.1 від 09.11.2020 року, про що є підтверджений обліковий запис, по коду класифікації доходів бюджету 24140500.
Ухвалою судді від 21.01.2021 відкрито провадження у справі та справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, у порядку письмового провадження (а.с.54).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що під час укладання договору купівлі-продажу квартири від 09.11.2020, він помилково сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% вартості нерухомого майна, що становить 4400,00 грн., оскільки придбав житло вперше, тому на підставі п.9 ст.1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” не є платником збору. Вказує, що у грудні звернувся до Головного управління із заявами про підтвердження надходжень помилково сплаченої суми та про повернення такої. У відповідь, відповідач повідомив, про підтвердження надходжень збору та про відмову у поверненні помилково сплаченого збору. Позивач вважає таку відмову управління протиправною та такою, що порушує його конституційне право на повернення йому помилково сплачених коштів.
У встановлений судом строк відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.62-63), в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначив, що ГУ ПФУ в Кіровоградській області з вимогами, викладеними в позовній заяві не погоджується, оскільки відповідно до п.15-3 Порядку №1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у пп.в і г п.15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Тому, на думку пенсійного органу, позивач безпідставно зазначає, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування був ним сплачений помилково, так як питання сплати або не сплати збору вирішується нотаріусом при оформлення договору купівлі-продажу, а не головним управлінням. До того ж, зазначає, що листом від 15.12.2020 №1100-0503-8/41133 управлінням лише роз'яснено чинне законодавство з питань повернення коштів, зарахованих до державного та місцевого бюджетів, а рішення про відмову у поверненні помилково сплаченого збору не виносилося.
Позивачем надано до суду відповідь на відзив, в якій останній повністю не погоджується з доводами відповідача та просить позов задовольнити у повному обсязі (а.с.72-73).
Представником відповідача подані заперечення на відповідь на відзив позивача, в якій вказує, що Постановою КМУ №866 від 23.09.2020, якою внесено зміни до Порядку №1740, в якому і прописано порядок надання доказів для звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.75).
У відповідності до ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно ст.257 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Клопотань позивача та представника відповідача про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.
Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з таких підстав.
Судом встановлено, що 09.11.2020 між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Корчак Л.В. та зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №441 (а.с.17-19).
Відповідно до пункту 4 договору купівлі-продажу ціна квартири встановлена в розмірі 440000,00 грн. (а.с.17).
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (1% її вартості), що підтверджується квитанцією №0.0.1898231515.1 від 09.11.2020 року (а.с.14).
09.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявами, в яких просив надати інформацію чи зараховані кошти у сумі 4400,00 грн. до державного бюджету, а також повернути помилково сплачені кошти у розмірі 4400,00 грн., оскільки придбав житло вперше, тому на підставі п.9 ст.1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” не є платником збору (а.с.8, 9, 66).
За результатами розгляду вказаних заяв, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області:
листом від 14.12.2020 за №1100-0503-8/40849 повідомило позивача, що за інформацією Державної казначейської служби в Кіровоградській області, на рахунок № НОМЕР_1 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна (код класифікації доходів бюджету - 24140500», 09.11.2020 надійшли кошти в сумі 4400,00 грн. від громадянина ОСОБА_1 (а.с.10);
листом від 15.12.2020 №1100-0503-8/41133 позивачу роз'яснено положення Порядку №1740, зокрема пп.в п.15-2 та п.15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, та зазначено, що позивачем до заяви не надано всіх необхідних документів, визначених пп.в п.15-2 Порядку, для вирішення питання щодо повернення безпідставно сплаченого збору. Додатково роз'яснено положення п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 3.09.2013 №787.
Не погоджуючись із такою відповіддю суб'єкта владних повноважень позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає, що порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі Закон №400/97-ВР).
Відповідно до п.9 ст.1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Пунктом 8 статті 2 Закону №400/97-ВР передбачено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок №1740).
Відповідно до абз.1 п.15-1 Порядку №1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 внесено зміни до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (далі - Постанова №866, яка набрала чинності 26.09.2020).
Відповідно до пункту 15-2 Порядку №1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
- право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";
- особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
- особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Згідно п.15-3 Порядку №1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах “в” і “г” пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
З аналізу наведених норм вбачається, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Судом встановлено, що нотаріальне посвідчення/реєстрація договору купівлі-продажу нерухомого майна позивача здійснено після сплати останнім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна та подання документа про підтвердження сплати такого збору, про що свідчить і п.18 договору купівлі-продажу (а.с.18).
Так, суд зазначає, що зміни, внесені Постановою №866 до Порядку №1740, не позбавляють Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області обов'язку щодо складання та направлення до органів казначейства подання про повернення позивачу безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, з огляду на таке.
Інформація щодо реєстрації нерухомого майна, що перебуває у власності фізичних та юридичних осіб міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Підстави та процедуру надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визначено Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок №1127).
Пунктом 8 вказаного Порядку передбачено, що інформація з Державного реєстру прав у паперовій формі надається за заявою особи, яка бажає отримати таку інформацію, або уповноваженої нею особи шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав, фронт-офісу або нотаріуса.
Згідно з пунктом 4 Порядку №1127 інформація з Державного реєстру прав містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, наявні в ньому, а також відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Інформація з Державного реєстру прав за бажанням особи, яка отримує таку інформацію, може містити, крім відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, відомості про виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав щодо запитуваного суб'єкта або об'єкта нерухомого майна, а також про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру прав та реєстрів у хронологічному порядку.
Відповідно до статті 3 Закону № 400/97-ВР платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують до Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.
Згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету" контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 "Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна", покладений на Пенсійний фонд України.
Системний аналіз вказаних норм Закону та Порядку дає підстави стверджувати, що громадяни, які придбавають нерухоме майно вперше, звільнені від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тому не є платниками такого збору.
При цьому, на думку суду, помилкова сплата такого збору під час нотаріального посвідчення операції з купівлі-продажу житла не може бути підставою для відмови у поверненні помилково сплаченого збору, оскільки в такому випадку порушується саме право на повернення безпідставно сплачених коштів.
Крім того, законодавство не містить норм щодо заборони повернення помилково сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у разі добровільної сплати таких коштів під час документального оформлення набуття права власності на житло.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 09.12.2020 №236143074, позивач раніше не придбавав житло (а.с.20-21).
Отже, нерухоме майно, а саме: квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , придбана позивачем вперше.
Інших відомостей про придбання житла та наявність нерухомого житлового майна у власності позивача немає.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем суду не надано.
При цьому, суд вважає, що саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у цьому конкретному випадку особа, якій відмовили у поверненні збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 придбавав інше житло.
Таким, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 дійсно вперше придбав житло (за договором купівлі-продажу квартири від 09.11.2020 за адресою: АДРЕСА_1 ) та при укладенні договору купівлі продажу помилково сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсотка від його вартості.
Суд вважає посилання відповідача на ненадання позивачем документів та інформації, зазначеної у пп."в" п.15-2 Порядку №1740 для формування подання про повернення коштів, необґрунтованим, зважаючи на те, що п.15-2 вищезгаданого Порядку регулює процес звільнення особи від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна, відтак його дія не поширюється на правовідносини, які виникають з приводу повернення вже сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Процес повернення коштів з державного та місцевих бюджетів затверджено наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013 року "Про затвердження повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій".
Крім того, суд зазначає, що станом на час придбання позивачем нерухомості, як і станом на час розгляду справи, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміна "придбавають житло вперше", що міститься у пункті 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.
Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення прав громадян, які наділені такими правами.
Зазначена правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018р. у справі №819/1249/17.
Так, у листі від 15.12.2020 №1100-0503-8/41133 відповідач фактично ухилився від вирішення питання щодо повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна пославшись на ненадання усіх необхідних документів для вирішення питання щодо повернення безпідставно сплаченого збору (а.с.70-71).
При цьому, суд зазначає, що вказаний лист не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому позовна вимога про визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №1100-0503-8/41133 від 15.12.2020 у поверненні помилково сплаченого збору не підлягає задоволенню.
Водночас, суд констатує, що така відмова у поверненні помилково сплаченого збору не відповідає вимогам чинного законодавства. Тому, з метою захисту прав позивача, у відповідності до ч.2 ст.9 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення стосовно процедури повернення безпідставно сплаченого збору.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у м.Кропивницькому Кіровоградської області подання про повернення йому помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна 4400,00 грн. згідно квитанції №1898231515.1 від 09.11.2020 року, суд зазначає.
Пунктом 18 Порядку №1740 визначено, що облік сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій ведеться відповідно до законодавства.
Повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Підпунктом 7 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 460/2011, передбачено, що казначейство України здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету.
Відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2013 №787,
повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування компенсації здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення коштів з бюджету складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причина повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.
Згідно з пунктом 10 Порядку №787 заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету. Платник подає до відповідного органу Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів, з урахуванням норм частини другої статті 255 Цивільного кодексу України.
Відповідно до додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 року за №106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету", контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 "Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна", покладений на Пенсійний фонд України."
Постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за №988/18283, затверджено Порядок ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, відповідно до пункту 7.2 якого визначено, що суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Позивачем подано таку заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області 09.12.2020. Однак, як встановлено судом, відповідачем відмовлено у задоволенні заяви, тому подання відповідної форми до Казначейства не подавалося.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач вказаного обов'язку не виконав, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо правомірності відмови позивачу у поверненні помилково сплаченого збору.
З огляду на викладене, вимога позивача про зобов'язання відповідача сформувати та подати до Управління Державної Казначейської Служби України у м. Кропивницькому Кіровоградської області подання про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 242 КАС України судом при ухваленні даного рішення врахована правова позиція в подібних правовідносинах, сформована Верховним Судом у постановах від 30.01.2018 у справі №819/1498/17 та від 31.01.2018 у справі № 819/1667/17, від 0404.2019 №819/1553/17, 14.05.2019 №813/1514/17.
В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
З огляду на положення ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України, здійснені позивачем судові витрати на сплату судового збору у сумі 908,00 грн. (а.с.7) слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 263, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м.Кропивницький, вул. Соборна, 7а, ЄДРПОУ 20632802), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Державної казначейської служби України у м.Кропивницькому Кіровоградської області (25022, м. Кропивницький,вул. Велика Перспективна, 31, ЄДРПОУ 38037409, office.kropm@kr.treasury.gov.ua), про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не формування та не подання до Управління Державної казначейської служби України у м.Кропивницькому Кіровоградської області подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області сформувати та подати до Управління Державної Казначейської Служби України у м.Кропивницькому Кіровоградської області подання про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 4400,00 грн. згідно квитанції №0.0.1898231515.1 від 09.11.2020 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати на оплату судового збору в сумі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 20632802).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина