04 березня 2021 року № 320/2058/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в м. Києві справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області до ТОВ «Мірол» про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області з позовом до ТОВ «Мірол», в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації комплексу автозаправочної станції за адресою: АДРЕСА_1,- до повного усунення порушень вимог техногенної та пожежної безпеки, зафіксованих у пунктах 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 17, 18, 20 опису виявлених порушень вимог законодавства акту, складеного за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 24.01.2020 № 40.
Відповідачем відзиву на позовну заяву до суду не подано.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник відповідача надав суду клопотання, в якому просив розглядати справу за його відсутності.
На підставі ст.ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.
Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Мирогородський районний відділ ГУ ДСНС України у Полтавській області, затвердженого наказом ГУ ДСНС України у Полтавській області від 07.03.2018 № 78 та наказу ГУ ДСНС України у Полтавській області від 21.12.2019 № 433 «Про здійснення планових перевірок суб'єктів господарювання щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки у січні 2020 року» проведено планову перевірку додержання та виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки ТОВ «Мірол».
Позивачем 13.01.2020 видано посвідчення № 37 на проведення заходу державного нагляду (контролю) ТОВ «Мірол» за адресою: АДРЕСА_1 головному інспектору Миргородського РВ ГУ МВС України у Полтавській області Бутенко М.С .
За результатами перевірки складено акт від 24.01.2020 № 40 щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Згідно Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності не нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна комплекс «Автозаправочна станція» за адресою: АДРЕСА_1 , є приватною власністю гр. ОСОБА_2 .
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.02.2019 єдиним засновником ТОВ «Мірол» є гр. ОСОБА_2 .
Під час проведення перевірки директор ТОВ «Мірол» ОСОБА_2 повідомив, що вказане нерухоме майно передано ним як громадянином у користування ТОВ «Мірол» разом із земельною ділянкою на підставі договору оренди від 31 жовтня 2017 року, що підтверджується договором оренди від 31.10.2017 (далі - Договір оренди).
Згідно п. 2 Договору оренди ТОВ «Мірол» прийняв у користування комплекс автозаправної станції: операторна загальною площею 46 кв.м, газовий модуль з колонкою «Славутич», бензоколонки - 2 шт. резервуар під пальне - 2 шт., розміщені на земельній ділянці.
Перевіркою встановлено 20 порушень, які зазначені в акті перевірки від 24.01.2020 № 40, частина з яких створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей, які працюють, перебувають на об'єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, а саме:
- будівлю комплексу автозаправочної станції не обладнано системою пожежної сигналізації (пункт 1.2 глави 1 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417 (далі - ППБУ), пункт 14.1 таблиці А.1 додатку А (обов'язкового), пункт 19 таблиці Б.1 додатку Б (обов'язкового) ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»),
- пожежний гідрант на території комплексу автозаправочної станції знаходиться у непрацездатному стані, що підтверджується відсутністю журналу обліку перевірок джерел зовнішнього протипожежного водопостачання (підпункту 2 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ);
- територія об'єкта, а також будівля, споруди, приміщення комплексу автозаправочної станції не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ 180 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (180 6309:1987, ГОТ) та ТОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» (пункт 8 розділу II ППБУ).
- територія, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки комплексу автозаправочної станції не в повній мірі забезпечено первинними засобами пожежогасіння: а саме: вогнегасниками, бочкою з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку (пункт 3.6 глави 3 розділу V ППБУ).
- на об'єкті комплекс автозаправочної станції не впроваджено автоматизовану систему раннього виявлення надзвичайних ситуацій з системою оповіщення та не забезпечено її працездатність (частина 1 статті 53 КЦЗУ).
- на об'єкті комплекс автозаправочної станції не створено об'єктовий матеріальний резерв для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (попередній строк виконання 23.12.2018) (пункт 18 частини першої статті 20 КЦЗУ).
- працівників комплексу автозаправочної станції не забезпечено засобами індивідуального захисту органів дихання (пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ).
Миргородським районним відділом ГУ ДСНС України у Полтавській області винесено припис ТОВ «Мірол» від 24.01.2020 № 38 «Про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки».
Відповідачем порушення, які створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей, які працюють, перебувають на об'єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, зазначені в акті перевірки від 24.01.2020, не виконані.
У зв'язку з тим, що ТОВ «Мірол» при експлуатації комплексу автозаправочної станції за адресою: АДРЕСА_1, не дотримується вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, відповідач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877).
Частиною 1 статті 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини 6 статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Згідно з частиною 7 статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України.
Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).
Згідно з частиною 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних, _транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров'ю людей внаслідок порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.
Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.
Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Згідно з пунктом 5 Розділу І Правил №1417 особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об'єктах, їх права та обов'язки визначаються відповідно до законодавства.
Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів (п. 1 Розділу ІІ Правил №1417).
Суд наголошує на тому, що неусунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинять загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки впливає:
- на забезпечення безпеки роботи комплексу, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;
- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;
- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;
- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.
При збереженні таких умов для працівників та відвідувачів комплексу існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров'ю.
Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров'ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.
Суд зазначає, що згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, які станом на час розгляду даної справи в суді не усунуті, суд дійшов висновку, що вони можуть призвести до займання і розповсюдження вогню та безумовно пов'язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі.
Суд також звертає увагу на те, що вказані порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.
Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87839157) дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у підконтрольного суб'єкта, зупинення експлуатації приміщень (об'єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином, враховуючи те, що відповідач не усунув порушення, які виявлені в ході проведення перевірки, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації комплексу автозаправочної станції, зазначених в акті від 24.01.2020 № 40.
При цьому суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, виходячи з аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що наявність порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Суд вважає за необхідне встановити порядок виконання рішення суду, а саме: заборонити ТОВ «Мірол» використання комплексу автозаправочної станції за адресою: АДРЕСА_1, не допускати у будівлю та на територію комплексу автозаправочної станції людей, крім тих, що вживають заходи щодо усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, та відключити комплекс автозаправочної станції від електропостачання.
Обов'язки щодо контролю виконання рішення суду покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Застосувати до ТОВ «Мірол» заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації комплексу автозаправочної станції за адресою: АДРЕСА_1 до повного усунення порушень вимог техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті перевірки від 24.01.2020 № 40.
Встановити ТОВ «Мірол» наступний порядок і спосіб виконання судового рішення - заборонити використання комплексу автозаправочної станції за адресою: АДРЕСА_1, не допускати у будівлю та на територію комплексу автозаправочної станції людей, крім тих, що вживають заходи щодо усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, та відключити комплекс автозаправочної станції від електропостачання.
Обов'язки щодо контролю виконання рішення суду покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лапій С.М.