03 березня 2021 року № П/320/603/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) “Колосочок” Бориспільської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Бориспільська міська рада Київської області, про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) “Колосочок” Бориспільської міської ради Київської області, Бориспільська міська рада Київської області в якому позивач просить суд:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) “Колосочок” Бориспільської міської ради Київської області, за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Глибочицька, 83-а, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 23.12.2019 № 903.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що в ході проведення перевірки було виявлено порушення правил техногенної і пожежної безпеки, які зазначені в Акті перевірки додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, у зв'язку з чим відповідачем недотримані вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, що, у свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) дитячої дошкільної установи Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) “Колосочок” Бориспільської міської ради Київської області, за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Глибочицька, 83-а.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
18 березня 2020 року через службу діловодства суду від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач просив суд відмовити у задоволені позову та надав докази по справі стосовно усунення виявлених під час перевірки порушень техногенної і пожежної безпеки.
23 квітня 2020 року через службу діловодства суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору надійшли заперечення на позовну заяву.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
У період з 21.12.2019 по 23.12.20199 провідним інспектором Бориспільського РВ ГУ ДСНС України у Київській області Соловей О.М. проведено позапланову перевірку дошкільного навчального закладу (ясла-садок) «Колосочок» Бориспільської міської ради Київської області згідно з наказом №1367 від 13.12.2019 виданого Головним управлінням ДСНС України у Київській області, та посвідчення на перевірку №10729 від 13.12.2019 за результатами проведення якого був складений акт № 903 від 23.12.2019.
За результатами перевірки виявлені наступні порушення:
- п. 1.2 глави 1 розділу 5 Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - приміщення не обладнані автоматичною пожежною сигналізацією (відповідно до п. 7.2 таблиці А-1, додатку А ДБН В.2.5 -56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
- п. 1.2 глави 1 розділу 5 Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу та евакуацією людей типу СО-3 ( відповідно до п. 4 таблиці Б.1, додатку Б. таблиця Б.2, ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
- п. 2.31 глави 2 розділу 3 Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - сходові клітки, внутрішні відкриті, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням (відповідно до п. 9.7.1, 9.7.2, 9.7.3, 9.7.4, 9.7.5 ДБН В.2.5-56:2014);
- п. 2.31, 2.32 глави 2 розділу 3 Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - основні евакуаційні виходи позначено світловими покажчиками з написом «Вихід» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення, або такими, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення;
- п. 22 розділу 2 Правил пожежної безпеки в Україні №1417, п. 3.6 глави 5 Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - приміщення не в повній мірі забезпечені первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) відповідно до норм належності;
- п.п. 1, 4, п. 2.1, глави 2 розділу 5 Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу (пожежного гідранту) не проведено випробування на тиск та витрату води з оформлення акта;
- п. 4 розділу 1 Правил пожежної безпеки в Україні №1417, п. 2.3 глави 2 розділу 3 Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - люк виходу на горище не виконаний протипожежним 2-го типу (відповідно до пунктів 6.2, 6.4, таблиці 3 ДБН В.1.1.7-2016);
- п. 2.8 глави 2 розділу 3 Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - комісією не здійснюється перевірка стану вогнегазахисного покриву (просочення), за результатами якої складається акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочення);
- п. 2.7 глави 2 розділу 3 Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - наказом керівника об'єкту на призначена посадова особа, відповідальна за утримання вогнезахисного обробляння;
- п. 1.17 глави 1 розділу 4 Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - на виході з будівлі електричний вимикач встановлено на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0.01 метра;
- п. 2.17 глави 2 розділу 3 Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - на шляху евакуації (при виході з будівлі) опорядження (облицювання) стін обшито горючими матеріалами;
- п. 2.30 частини 2 розділу 3 Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - на сходовій клітці №1 розміщено прилад опалення на висоті менше 2,2 метра;
- п. 2.37 частини 2 розділу 3 Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - двері які відділяють сходові клітки від коридорів поверхів не обладнані пристроями для самозачинення;
- п. 22 розділу 2 Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - не представлені документи, щодо відповідності групи горючості утеплювача, якими обшито зовнішні стіни будівлі;
- п. 22 розділу 2, пункт 2.37 частини 2 розділу 3 Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - в об'ємі сходових кліток №1, №2 розміщені приміщення (відповідно до пп. «Д» п.7.3.22, ДБН В.1.1-7:2016);
- п.п.2 п.2.1 глави 2 розділу 5 Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - не відремонтовано та не заповнений водою пожежний резервуар;
- п. 1.2 глави 1 розділу 6 Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - у приміщеннях з перебуванням дітей, килими, паласи, килимові доріжки та інші покриття не прикріплено до підлоги;
- п. 2.12 глави 2 розділу 3 Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - на дверях входу в підвал не вказано місце зберігання ключів;
- п. 3.11 глави 3 розділу 5 Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - пожежний щит не укомплектований: вогнегасники - 3 шт.; ящик з піском -1 шт.; протипожежне покривало - 1 шт.; багор або лом та гак - 2шт. лопати - 2 шт., сокири -2шт.;
- пп.2 п.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України - працівників не забезпечено засобами колективного індивідуального захисту. Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об'єкта, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України від 05.04.2007 № 877-V “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (далі - Закон № 877).
Частиною першою статті 1 Закону № 877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону № 877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону № 877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403.
Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).
Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров'ю людей внаслідок порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Як зазначено вище, в акті від 23.12.2019 № 903 встановлено двадцять окремих порушень відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідно до частини першої статті 51 та частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Відповідно до частини п'ятої статті 55 Кодексу цивільного захисту України, обов'язок із забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації.
Згідно визначення ДСТУ 2272-06 “Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять” небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Стосовно виявлених під час перевірки порушень, суд зазначає таке.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - Правила № 1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об'єкт).
Вимоги цих Правил не поширюються на підземні споруди промислового призначення; метрополітени (крім об'єктів комерційного, торговельного та соціально-побутового призначення); тунелі; об'єкти виробництва, зберігання та утилізації вибухових і радіоактивних речовин й засобів підривань; морські та річкові споруди, що знаходяться на плаву; нафто-, газо-, продуктопроводи; лісові масиви.
Ці Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Пунктом 5 розділу ІІ Правил № 1417 передбачено, що на об'єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб, мають бути розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.
На об'єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення з одночасним перебуванням 50 і більше осіб, які є навчальними (у тому числі дошкільними) закладами, закладами охорони здоров'я із стаціонаром, будинками для людей похилого віку та інвалідів, санаторіями і закладами відпочинку, розважальними, культурно-освітніми та видовищними закладами, критими спортивними будинками і спорудами, готелями, мотелями, кемпінгами, торговими підприємствами та іншими аналогічними за призначенням об'єктами з масовим перебуванням людей, на доповнення до схематичного плану евакуації повинна бути розроблена та затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників. Для об'єктів, у яких передбачається перебування людей уночі, інструкції повинні передбачати також дії у нічний час.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно зі статтею 27 Конституції України, обов'язок держави - захищати життя людини.
Під час розгляду справи провідним інспектором Бориспільського РВ ГУ ДСНС України у Київській області Соловей О.М., неодноразово проводилися позапланові перевірки Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) “Колосочок” Бориспільської міської ради Київської області.
Так, перевірка була проведена у період з 14.08.2020 по 17.08.2020 за результатами якої складено Акт №185 від 1.08.2020.
Також перевірка була проведена у період з 19.02.2021 по 22.02.2021 за результатами якої складено Акт №54 від 22.02.2021.
У вказаному акті №54 від 22.02.2020 зазначено про відсутність порушень вимог законодавства.
Отже, матеріали справи свідчать, що відповідачем було повністю виконано вимоги контролюючого органу та усунуто виявлені порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки, що свідчить про відсутність законодавчо визначених передумов для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності.
Враховуючи викладене, суд вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні у зв'язку з добровільним усуненням відповідачем порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 205, 242-246, 250, 255, КАС України, суд
У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.