26 лютого 2021 року справа №320/2878/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сидорчук А.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
Суть спору: ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо неперерахунку та невиплати позивачу 100% визначеного пенсійного забезпечення відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, та додаткових видів грошового забезпечення, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" - протиправною;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок з 01.01.2018 без обмеження максимального розміру пенсії: основний розмір пенсії: 59% грошового забезпечення з урахуванням надбавок із сум грошового забезпечення по таким відсоткам: 10% роботи з таємн. виробами, носіями, док., 50% надбавка за особливо важливі завдання, 10% премія та виплатити ОСОБА_1 100% визначеного пенсійного забезпечення відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та додаткових видів грошового забезпечення і премії, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704-2017-п "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та відповідно до вимог статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ і провести виплату недоотриманих пенсійних коштів за 2018-2019 роки з урахуванням різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 01.01.2018, та місячним розміром пенсії, отриманої позивачем за період з 01.01.2018.
В обґрунтування вказаного позову вказав, що 28.01.2020 звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії та проведення виплати з 01.01.2018 та виплати 100 % визначеного пенсійного забезпечення відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбаченої Постановою КМУ №704-2017-п та відповідно до вимог Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 і неотриманих пенсійних коштів за 2018-2019 роки. У відповіді №1000-0235-8/11516 від 26.02.2020 ГУ ПФУ у Київській області відмовило позивачу здійснити перерахунок його пенсії та у проведенні виплати неотриманих пенсійних коштів. Ознайомившись зі змістом відмови, вважає дане рішення необґрунтованим та незаконним.
Вважає протиправною виплату пенсіонеру пенсійного забезпечення, перераховану відповідно до п.2 Постанови КМУ «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 підвищених пенсій з 01.01.2018 - 50%, з 01.01.2019 - 75%, з 01.01.2020 - 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом з 01.01.2018. Оскільки, позивач отримав право на вказані суми виплат пенсійного забезпечення згідно Закону №2262-ХІІ від 09.04.1992, відповідно до прийняття Постанови КМУ «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з віськової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 30.08.2017 №704. Отже, невиплата вказаних сум є втручання у право позивача на мирне володіння майном. Більше того, Постанова КМУ «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 визнана протиправною та нечинною, на підставі Постанови ВПВС від 12.11.2019 у справі №826/3858/18. Таким чином, збільшення грошового забезпечення військовослужбовців є безумовною підставою для перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі Постанови КМУ №704 від 30.08.2017. Таким чином, право на отримання перерахованого розміру пенсії за період з 01.01.2018, з урахуванням вже сплачених сум, має визначатися та визначається безпосередньо Законом №2262-ХІІ від 09.04.1992.
Вказує, що він згідно законодавства з 01.01.2018 року по даний час має право на нарахування та виплату основного розміру пенсії 59% грошового забезпечення із врахуванням надбавок із сум грошового забезпечення, в тому числі: 10% - робота з таємними виробами, носіями, документами; 50% - надбавка за особливо важливі завдання; 10% - премія.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 відкрито провадження у справі №320/2878/20 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази у справі від сторін.
Суд зазначає, що 30.04.2020 на адресу суду від відповідача разом із відзивом на позовну заяву від 24.04.2020 №1000-0802-7/31631 надійшло клопотання про відкладення виконання ухвали суду від 06.04.2020 в частині витребування доказів від відповідача у зв'язку із запровадженням карантину по всій території України, що унеможливлює виконання вимог ухвали суду про витребування доказів у визначений судом строк.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 24.04.2020 про продовження строку для подання до суду доказів, витребуваних ухвалою суду від 06.04.2020 - задоволено. Продовжено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області строк для подання до суду доказів у справі, витребуваних ухвалою суду від 06.04.2020 - протягом п'яти календарних днів з дня отримання даної ухвали.
У відзиві №1000-0802-7/31630 від 24.04.2020 ГУ ПФУ у Київській області просить в адміністративному позові ОСОБА_1 відмовити повністю, посилаючись на те, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках. Вказує, що відповідно до Порядку №45 ГУ ПФУ здійснює перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від обласних військових комісаріатів, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. Відповідач не має права самостійно визначати розмір грошового забезпечення. Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФК67548 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням КМУ, виданої позивачу відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 №103, посадовий оклад складає - 3260 грн., оклад за військовим званням - 1020 грн., надбавка за вислугу років (45%) - 1926 грн. Усього - 6206 грн. Зазначена сума була врахована ГУ для обчислення пенсії з 01.01.2018, що відповідало вимогам чинного законодавства. Військовослужбовцям та деяким іншим особам перерахунок здійснюється із урахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення, визначеного на 01.03.2018 - окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Виплата перерахованих пенсій здійснюється поетапно починаючи з 01.01.2018 - 50%; з 01.01.2019 - 75%; 01.01.2020 - 100%. Вказує, що Постанова №103 на час вчинення спірних дій була чинною, не була визнана неконституційною та підлягала застосуванню до спірних правовідносин. Визнання нечинними в подальшому пунктів 1, 2 Постанови №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, не може мати наслідком визнання протиправними дій ГУ щодо перерахунку пенсії, які були вчинені відповідачем до визнання нечинною Постанови №103.
13.10.2020 надійшла від ГУ ПФУ у Київській області заява №1000-0802-7/81447 від 06.10.2020 з додатками на виконання ухвали суду.
Позивач правом подати відповідь на відзив на позовну заяву не скористався.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України, серії НОМЕР_2 , виданим Калинівським СВМ Васильківського МВ ГУМВС України в Київській області 29 березня 1996 року. Місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10-11).
ОСОБА_1 є пенсіонером за вислугу років, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_3 (а.с. 12), а також учасником з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про що свідчить посвідчення (категорія 2) серія НОМЕР_4 , видане 28.11.2003 (а.с. 13).
28.01.2020 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до ГУ ПФУ у Київській області, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії з 01.01.2018 та виплатити йому 100% визначеного пенсійного забезпечення відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбаченої Постановою КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 та відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (а.с. 14).
У відповіді ГУ ПФУ у Київській області №1000-0235-8/11516 від 26.02.2020 вказало, що підстави для перегляду грошового забезпечення для визначення розміру пенсії позивача на сьогодні відсутні. Виплата пенсії з 2020 року, призначеної із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» буде проведена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» з врахуванням 100% суми підвищення станом на 01.03.2018 (а.с. 15-16).
Як вбачається із копії пенсійної справи №ФК-67548, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Київській області з 21.11.1997.
Розрахунок вислуги років військовослужбовця на пенсію ст.прапорщика ОСОБА_1 становить 23 роки 02 місяці 11 днів.
Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.03.2018, виданої позивачу, про те, що відповідно до Постанови КМУ від 21.02.2018 №103 розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою, нормами чинними на 01.03.2018 становить: посадовий оклад - 3260 грн., оклад за військовим званням (ст. прапорщик) - 1020 грн., надбавка за вислугу років (45%) - 1926 грн, всього - 6206 грн.
Не погоджуючись відмовою відповідача №1000-0235-8/11516 від 26.02.2020, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначено Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі по тексту - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262 пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною вісімнадцятою статті 43 Закону №2262 встановлено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Згідно з положеннями статті 63 Закону №2262 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі-Постанова №704), якою збільшив розмір грошового забезпечення, зокрема, за посадами осіб начальницького складу податкової міліції апарату Державної фіскальної служби; за посадами осіб начальницького складу податкової міліції головних управлінь в областях, м. Києві та органу з обслуговування великих платників податків Державної фіскальної; за посадами осіб начальницького складу податкової міліції державних податкових інспекцій Державної фіскальної служби.
Пунктом 2 Постанови №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Вказана постанова набрала чинності з 01 березня 2018 року.
13.02.2008 Кабінетом Міністрів України було прийнято Порядок №45, пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
21.02.2018 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №103, якою, серед іншого, були внесені зміни до Порядку №45.
Абзацом першим пункту 5 Порядку №45 у редакції Постанови №103 встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Додаток 2 до Порядку №45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі №826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, КОВК та Управління, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Отже, з 05 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262 та статті 9 Закону № 2011.
Згідно з частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262 перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Щодо не проведення перерахунку та невиплати позивачу 100% визначеного пенсійного забезпечення, суд зазначає таке.
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області у відзиві на позовну заяву вказало на відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 у розмірі 100% суми підвищення пенсії, оскільки такий порядок виплати підвищення пенсії визначений постановами Кабінету Міністрів України №103 та №704, з приводу чого суд зазначає таке.
Пунктом 2 Постанови КМУ №103 передбачено проведення виплати перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:
- з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;
- з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;
- з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Суд зазначає, що статтею 6 Конституції України передбачено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, який забезпечує, зокрема, державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України (частина перша статті 113, пункт 1 статті 116 Основного Закону України).
Повноваження Кабінету Міністрів України у спірних правовідносинах регламентовано Конституцією України, Законом України "Про Кабінет Міністрів України" від 27 лютого 2014 року № 794-VII, Регламентом Кабінету Міністрів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року №950 та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 113 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади та у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Відповідно до статті 3 Закону №794-VII діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права та законності.
Згідно з положеннями статті 4 вказаного Закону Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Приписами статті 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Кабінет Міністрів України відповідно до статті 116 Конституції України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону №794-VII Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
Частиною другою цієї ж статті встановлено, що акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
Зупинення дії акта Кабінету Міністрів України Президентом України на підставі пункту 15 частини першої статті 106 Конституції України має наслідком зупинення вчинення будь-якими органами, особами дій, спрямованих на виконання зупиненого акта Кабінету Міністрів України, здійснення повноважень, визначених цим актом.
Винесення Конституційним Судом України ухвали про відмову у відкритті провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України акта Кабінету Міністрів України, ухвали про припинення конституційного провадження у справі або визнання акта Кабінету Міністрів України таким, що відповідає Конституції України, відновлює дію цього акта.
Акт Кабінету Міністрів України може бути оскаржений до суду в порядку та у випадках, установлених законом.
Постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
Організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України визначає Закон України “Про центральні органи виконавчої влади” від 17 березня 2011 року № 3166-VI (далі - Закон №3166-VI).
У розумінні частини першої статті 1 Закону №3166-VI систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України та інші центральні органи виконавчої влади. Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України.
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України. Положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади затверджує Кабінет Міністрів України (частини перша, третя статті 3 Закону №3166-VI).
У частинах першій, третій статті 21 Закону №3166-VI вказано, що територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України.
Територіальні органи центрального органу виконавчої влади діють на підставі положень, що затверджуються керівником центрального органу виконавчої влади.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року №280 затверджено Положення про Пенсійний фонд України (далі - Положення № 280), відповідно до пунктів 1, 2 якого Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Пунктом 7 Положення №280 передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року №40/26485, затверджено Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Положення № 28-2), пунктом 2 якого встановлено, що головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.
Таким чином, аналіз наведених вище приписів законодавства дає підстави для висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, у своїй діяльності повинен керуватись, зокрема, обов'язковими до виконання постановами Кабінету Міністрів України, який за своїм конституційним статусом є вищим органом у системі органів виконавчої влади, при цьому Головне управління Пенсійного фонду України не наділене правом діяти на власний розсуд всупереч вимог підзаконних нормативно - правових актів, відступати від положень останніх, якщо такі є чинними, їх дія не зупинена, в порядку, передбаченому Конституцією і законами України, або вони не визнані неконституційними, протиправними, нечинними чи не скасовані у судовому порядку.
Поетапність виплат підвищення перерахованої пенсії було передбачено пунктом 2 постанови КМУ №103. Проте, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови КМУ №103.
При цьому, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №826/3858/18 Верховний Суд у постанові від 12 листопада 2019 року, серед іншого вказав і на те, що системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону №2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.
Відтак з набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, починаючи з 05 березня 2019 року.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 06 серпня 2019 року у справі №160/3586/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року.
Враховуючи викладені обставини та те, що пункти 1, 2 постанови №103 були чинними до 05.03.2019 року, а відтак підлягали застосуванню ГУ ПФУ, суд зазначає, що позивач набув права на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019. Водночас, до моменту втрати останньою чинності відповідач правомірно виплачував підвищення до пенсії у розмірі 50 % у 2018 році та у розмірі 75 % до 05.03.2019.
Разом з тим, суд враховує, що 14.08.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яка набрала чинності 04.09.2019, згідно якою виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.
Отже, після набрання законної сили (05.03.2019) рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, у відповідача виник обов'язок здійснювати виплату позивачу пенсії щомісячно з урахуванням 100% суми підвищення, проте, з 04.09.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №804 від 14.08.2019, яка підлягала обов'язковому застосуванню відповідачем у справі.
З огляду на те, що постанова Кабінету Міністрів України №804 від 14.08.2019 набрала чинності 04.09.2019, і була обов'язковою до застосування, відмова у виплаті позивачу пенсії в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії є безпідставною лише в період з 05.03.2019 по 03.09.2019 (включно).
Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.2020 у справі №640/19133/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020, постанову Кабінету Міністрів України №804 визнано протиправною та нечинною.
Згідно з частиною другою статті 255 КАС України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2020 у справі №640/19133/19 набрало законної сили 31.03.2020.
Як зазначалось вище нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду (ч.2 ст. 265 КАС України).
Отже, постанова №804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" втратила чинність з 31.03.2020.
З огляду на викладені обставини виплата пенсії позивачу у період з 04.09.2019 по 31.12.2019 мала здійснюватися відповідачем у розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".
Аналогічний правовий висновок щодо правомірності поетапної виплати пенсії Головним управлінням ПФУ в період чинності постанов Кабінету Міністрів України викладено Верховним Судом у постановах від 28.09.2020 у справі №802/1667/18-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91850780), від 24.09.2020 у справі №2040/7232/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91752786), від 15.07.2020 у справі №520/3360/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 90425100).
З урахуванням викладеного, суд вважає, що дії відповідача з приводу виплати у період з 05.03.2019 по 04.09.2019 підвищення до пенсії позивача у розмірі 75% є протиправними, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
В решті позовні вимоги задоволенню не підлягають, адже дії відповідача-1 з приводу виплати пенсії заявника відповідали приписам постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 та № 804 від 14.08.2019.
Згідно ч.2 ст.5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У позовній заяві позивач стверджує про допущену Головним управлінням Пенсійного фонду України бездіяльність щодо не проведення перерахунку та невиплати позивачу 100% визначеного пенсійного забезпечення, в той же час судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України вчинялись дії щодо перерахунку пенсії позивача в означений період, але в меншому розмірі, ніж визначено Законом №2262.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Під час звернення з даним позовом до суду позивач судовий збір не сплачував, оскільки є звільненим від сплати судового збору як громадянин, віднесений до 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, на підставі п.10 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір”. Таким чином, судовий збір за рахунок відповідача на користь позивача відшкодуванню не підлягає.
Доказів понесення позивачем інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року (включно) 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код: 22933548, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд.40) здійснити виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року (включно) з урахуванням 100% суми підвищення пенсії.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення суду складено 26.02.2021 р.
Суддя Кушнова А.О.