Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"02" березня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/1040/20
Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Стафійчук К.В.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Герман-Агро" та
до Приватного підприємства "Якю"
про визнання недійсним договору
За участю представників сторін:
від позивача: Матвіїв С.І. (ордер серія ВС №10447033 від 24.11.2020 року);
від відповідача (ТОВ "Герман-Агро"): Алексеєнко А.А. (ордер серія ВС № 1046804 від 23.11.2020 року);
від відповідача (ПП "Якю"): не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Герман-Агро" (далі - Відповідач 1) та до Приватного підприємства "Якю" (далі - Відповідач 2) в якому просить визнати недійсним Договір поставки № 02/2020 від 19.06.2020 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Герман-Агро" та Приватним підприємством "Якю".
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що товар (картопля), який зобов'язався відповідач - 1 передати за оспорюваним Договором поставки є фактично товаром, вирощеним позивачем згідно Договору підряду № 3/2020 на виконання робіт з обробітку землі від 26.02.2020р. і право власності на який у ТОВ "Герман-Агро" (постачальник за оспорюваним правочином) відсутнє, що в силу ст.ст. 203, 215 та ст. 658 ЦК України є підставою для визнання такого договору недійсним. Крім того на думку позивача, в підтвердження того що відповідач 1 фактично розпорядився його майном, свідчить оформлення 19.06.2020р. ТОВ "Герман-Агро" (як боржника) на користь ПП "Якю" товарної аграрної розписки, яка встановлює забезпечене заставою безумовне зобов'язання боржника здійснити на користь кредитора поставку картоплі (надалі - товар) в кількості та якості, що наведена в додатку № 1.
24.11.2020 року до суду від ТОВ "Герман-Агро" надійшов відзив на позовну заяву в якому товариство просить суд у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що предметом поставки і застави є картопля, але це ще не означає, що це одна і та сама картопля. Відповідач - 1 зазначає, що ні в договорі поставки, ні в специфікаціях до нього джерела походження картоплі, що є предметом поставки, не визначено. В договорі поставки не вказується, що зобов'язання за ним забезпечується шляхом укладення аграрної розписки і договір поставки є дійсним на визначених ним умовах незалежно від того, чи укладена аграрна розписка між сторонами і чи взагалі будь - який інший договір для забезпечення виконання зобов'язань сторін. Відповідач - 1 вказує на те, що ні договір підряду, ні додатки до нього не визначають конкретний перелік земельних ділянок, на яких позивачем будуть виконуватись роботи з обробітку. Крім того, відповідач - 1 зазначає, односторонній документ, яким є наказ позивача № 02/02/2020-1 від 02.03.2020 року, не може бути доказом погодження між сторонами конкретних земельних ділянок, де повинні виконуватись роботи. Відтак, на думку відповідача - 1, непогодження між позивачем та відповідачем - 1 під час укладення договору підряду № 3/2020 переліку земельних ділянок, обробіток яких буде виконуватись ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна", свідчить про недосягнення між ними згоди з усіх істотних умов договору, як наслідок, договір підряду №3/2020 від 26.02.2020 року слід вважати неукладеним.
02.12.2020 року до суду від ПП "Якю" надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого підприємство просить суд продовжити строк на подання відзиву на позовну заяву та в задоволенні позову відмовити, посилаючись при цьому на те, що правочини - договір поставки та договір підряду, в їх сукупності (та кожен зокрема) не можуть слугувати підставою для звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору поставки № 02/2020 від 19.06.2020 р. Разом з ти, відповідач - 2 зазначає, що погоджена сторонами договору специфікація не містить посилань щодо походження товару, зокрема відсутні будь - які вказівки щодо земельних ділянок, на яких вирощується продукція. Крім того, відповідач - 2 вказує про безпідставність посилання позивача на товарну аграрну розписку № 4755 в якості обґрунтування позовних вимог про визнання недійсним договору поставки. Укладена товарна аграрна розписка як спосіб забезпечення виконання договору поставки регулює відносини між сторонами (боржником та кредитором). Вказана аграрна розписка жодним чином не стосується інтересів позивача та, на думку відповідача - 2, не може бути підставою визнання недійним оспорюваного договору поставки.
04.12.2020 року до суду від представника ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву про визнання договору поставки недійсним в якій просить суд зобов'язати відповідача - 1 надати докази звернення до позивача із заявою про необхідність погодження переліку земельних ділянок по договору підряду № 3/2020 на виконання робіт з обробітку землі від 26.02.2020 року; у випадку не надання доказів, передбачених п. 1, визнати обставину відсутності заяви відповідача - 1 щодо необхідності погодження переліку земельних ділянок по договору підряду № 3/2020 на виконання робіт з обробітку землі від 26.02.2020 року встановленою; поновити позивачу строк для подання доказу, а саме: фотокопій заяви від 13.08.2020 року ТОВ "Герман-Агро"; приєднати до матеріалів справи фотокопію заяви від 13.08.2020 р. ТОВ "Герман-Агро" та задовольнити позов ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" у повному обсязі. Позивач у вказаній відповіді на відзив посилається на те, що відповідачі, шляхом підписання договору поставки, визначили джерело походження картоплі, вказавши, що станом на 19.06.2020 року відповідач - 1 є виробником та єдиним власником майна, яке у подальшому передаватиметься відповідачу - 2. Позивач вказує, що із порівняльного аналізу Договору поставки і аграрної розписки вбачається ідентичність товару, поставку якого зобов'язався здійснити відповідач - 1 перед відповідачем - 2, як за договором поставки так і за аграрною розпискою. Разом з тим, позивач вважає, що відповідач - 1 видаючи аграрну розписку у день укладення договору поставки (19.06.2020 р.) власним підписом підтвердив, що наявний безпосередній зв'язок аграрної розписки із договором поставки. За твердженням позивача, факт укладення договору поставки певного врожаю картоплі та факт видачі аграрної розписки у забезпечення виконання такого є самостійними проявами правомочності розпорядження майном, що не виключає можливість оспорювання таких, як у сукупності, та і окремо. Крім того, на думку позивача, відсутність підписаного додатка № 1, у якому наведено перелік земельних ділянок на вищевказаній території, не є унеможливлюваним фактором виконання договору підряду, що серед іншого, підтверджується фактом часткового виконання такого сторонами.
10.12.2020 року до суду від представника ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву про визнання договору поставки недійсним в якій просить суд задовольнити позов ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" у повному обсязі, посилаючись на те, що підставою для звернення з позовом є не договір підряду, договір поставки чи аграрна розписка, а порушені права позивача, зумовлені з-поміж іншого, укладенням договору поставки, що є відмінними правовими категоріями. Позивач зазначає про наявний безпосередній зв'язок між договором поставки та аграрною розпискою. Разом з тим, позивач вказує про те, що врожай картоплі із більше, ніж 74 % (139 із 186) земельних ділянок (кадастрові номери яких зазначені у Аграрній розписці), на яких здійснював позивач вирощування картоплі (та яка на даний час належить саме позивачу), є предметом застави за аграрною розпискою, що спростовує твердження відповідача - 2 що укладеною розпискою не порушуються права позивача.
23.12.2020 р. до суду подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи відповідно до якого просить суд поновити строк ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" для подання доказу та приєднати до матеріалів справи № 918/1040/20 копію науково - правового експертного висновку № 029/2020 щодо укладеності договорів підряду від 09.12.2020 року.
05.01.2021 року на електронну адресу суду від представника ТОВ "Герман-Агро" надійшло заперечення щодо прийняття та оцінки судом як доказу науково - правового експертного висновку № 029/2020 від 09.12.2020 року, оскільки вважають, що науково - правовий експертний висновок № 029/2020 від 09.12.2020 року є неналежним, недопустимим та недостовірним доказом і за своїм змістом абсолютно необ'єктивним та необґрунтованим.
02.03.2021 року на електронну адресу суду від представника відповідача - ПП "Якю" надійшла заява в якій повідомляє суд про понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу та вказує про те, що оскільки до закінчення судових дебатів у справі подати докази на підтвердження повного обсягу витрат неможливо (по причині взаємозв'язку витрат з розглядом справи судом першої інстанції), вказані докази будуть подані додатково.
02.03.2021 року на електронну адресу суду від представника відповідача ТОВ "Герман-Агро" надійшла заява відповідно до якої просить суд поновити строк на подання доказів та прийняти до матеріалів справи з наданням оцінки в нарадчій кімнаті Договір "Про припинення зобов'язання за товарною аграрною розпискою за згодою сторін", укладений 01.03.2021 р. між ТОВ "Герман-Агро" та ПП "Якю".
Вказаний доказ прийнято судом та залучено до матеріалів справи.
02.03.2021 року до суду від представника ТОВ "Герман-Агро" надійшла заява щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відповідно до якої повідомлено, що докази судових витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
02.03.2021 р. на електронну адресу суду від представника відповідача - ПП "Якю" надійшла заява в якій вказується про те, що при підписанні заяви (від 02.03.2021 р.) помилково зазначено особу, від якої подано заяву - ТОВ "Герман-Агро", вказане зазначення щодо представництва інтересів ТОВ "Герман-Агро" здійснено помилково, а тому подання доказів просить врахувати від імені ПП "Якю".
Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.11.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "25" листопада 2020 р.
Ухвалою господарського суду від 23.11.2020 року в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - відмовлено.
Ухвалою господарського суду від 25.11.2020 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Герман-Агро" та Приватного підприємства "Якю" про відкладення підготовчого засідання - задоволено та відкладено підготовче засідання на "09" грудня 2020р.
Ухвалою господарського суду від 09.12.2020 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" про витребування доказів задоволено частково, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Герман-Агро" належним чином засвідчені копії: Договору поставки № 02/2020 від 19.06.2020 року, укладеного між ТОВ "Герман-Агро" та ПП "Якю"; Специфікації № 1 до Договору поставки № 02/2020 від 19.06.2020 р.; Товарної аграрної розписки № 4755 від 19.06.2020 р., витребувані докази надати суду в строк до 21.12.2020 року (оригінали для огляду в судове засідання), клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Герман-Агро" про відкладення підготовчого засідання - задоволено та відкладено підготовче засідання на "22" грудня 2020 р.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.12.2020 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, вирішено судове засідання у справі призначене на "22" грудня 2020 р. об 11:30 год. провести в режимі відео конференції та доручено забезпечення проведення відеоконференції Західному апеляційному господарському суду.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.12.2020 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів - до 03.02.2021 року з ініціативи суду, відкладено підготовче засідання на "20" січня 2021 р., витребувано (повторно) у Товариства з обмеженою відповідальністю "Герман-Агро" письмові докази, а саме належним чином засвідчені копії: Договору поставки № 02/2020 від 19.06.2020 року, укладеного між ТОВ "Герман-Агро" та ПП "Якю"; Специфікації № 1 до Договору поставки № 02/2020 від 19.06.2020 р.; Товарної аграрної розписки № 4755 від 19.06.2020 р. (оригінали для огляду в судове засідання).
Ухвалою суду від 05.01.2021 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, вирішено судове засідання у справі призначене на "20" січня 2021 р. об 15:00 год. провести в режимі відео конференції та доручено забезпечення проведення відеоконференції Господарському суду Львівської області.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.01.2021 року закрито підготовче провадження у справі № 918/1040/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на "10" лютого 2021 р.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24.02.2021 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" про відкладення розгляду справи задоволено, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Герман-Агро" про відкладення розгляду справи задоволено, заяву Приватного підприємства "Якю" про відкладення розгляду справи задоволено та відкладено розгляд справи на "24" лютого 2021 р.
В судовому засіданні 24.02.2021 року оголошувалася перерва до 02.03.2021 року.
Представник позивача в судовому засіданні 10.02.2021 року підтримав позовну заяву з підстав, зазначених у позовній заяві, з урахуванням відповідей на відзив.
Представник відповідача - 1 в судовому засіданні 10.02.2021 року заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначений у відзиві.
Представник відповідача - ПП "Якю" в судове засідання 02.03.2021 року не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис представника ПП "Якю" - Василюка І.М. на розписці про оголошення перерви у судовому засіданні від 24.02.2021 року.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
19.06.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Герман - Агро" (Постачальник) та Приватним підприємством "Якю" (Покупець) укладено Договір поставки № 02/2020 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. та п. 1.2. Договору постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, передбачених цим договором, передати (поставити) у власність покупцеві картоплю (надалі - товар), визначені цим договором та специфікаціями до нього, які є його невід'ємними частинами, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар у строки і на умовах, що передбачені цим договором та специфікаціями до нього. Товар поставляється окремими партіями. Найменування та інші характеристики товару визначаються для кожної партії окремо у відповідній специфікації на таку партію товару. За відсутності окремої специфікації до договору, видаткова накладна вважається специфікацією на відповідну партію товару.
Пунктом 3.1. Договору сторони передбачили, що покупець оплачує товар за ціною, визначеною специфікацією на кожну партію окремо. Оплата партії товару проводиться в українських гривнях, протягом десяти банківських днів з дня завершення поставки відповідної партії товару. Можлива часткова або повна попередня оплата товару, в тому числі, і на умовах комерційного кредиту. У специфікаціях сторони можуть погодити інший порядок розрахунків.
Згідно п. 4.1. Договору постачальник зобов'язується здійснити поставку кожної партії товару на умовах, що передбачені у відповідній специфікації. При поставці товару застосовуються правила «ІНКОТЕРМС» (в редакції 2010 року). У випадку розбіжностей між правилами «ІНКОТЕРМС» та умовами цього договору, підлягають застосуванню умови цього договору. Кожна партія товару повинна бути поставлена у строк, що визначений у специфікації на таку партію.
Постачальник гарантує покупцеві, що він є виробником та єдиним власником товару, а також те, що на товар або його частину відсутні права або претензії третіх осіб (товар не є предметом застави і/або податкової застави, не перебуває під арештом, обтяженням і/або забороною, не є спільною власністю, право власності на товар не оскаржується третіми особами, щодо товару не ведуться судові розгляди, треті особи не мають права першочергової купівлі товару, з третіми особами не укладені договори відчуження товару, щодо товару не видавались аграрні розписки); він має або буде мати достатню кількість товару, яка необхідна для виконання цього договору; якість товару відповідатиме якісним характеристикам, що будуть обумовлені сторонами в специфікаціях; поставка товару відбудеться в строки погоджені в специфікаціях до цього договору (п. 5.1. Договору).
Згідно п. 8.1. Договору цей договір набуває чинності з дати підписання і скріплення печатками сторін, і діє до 31.12.2020 р. Якщо після закінчення строку дії Договору жодна із сторін не надіслала іншій стороні повідомлення про інше, договір автоматично пролонгується ще на один рік.
Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплено їх печатками.
Відповідно до специфікації № 1 від 19.06.2020 р. (п. 1) сторони домовилися про поставку партії товару відповідно до наступних специфікацій: найменування товару - картопля, рік урожаю - 2020, вимоги до якості - згідно договору, кількість +/- 10% (метричних тон) - 1190,938, ціна за тонну (без ПДВ) - 4000,00.
Поставка цієї партії товару має бути здійснена у строк до 20.07.2020 р. на умовах: EXW (склад 43006, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Вахтангова, будинок 2А). Сторони погодили можливість зміни ціни одиниці товару та загальної вартості партії товару в порядку передбаченому пунктом 3 цієї специфікації шляхом укладення додаткової угоди до цього договору в строк не пізніше як до 25.07.2020 року. Покупець здійснює остаточний розрахунок за поставлений товар, відповідно до ціни визначеної сторонами протягом 10 (десяти) банківських днів з дня завершення поставки та отримання відповідних документів, що підтверджують таку поставку в гривні з ПДВ (п. 1.2. та п. 2.1. вищевказаної специфікації).
Позивач у справі - ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" вважає, що предметом зазначеного Договору поставки № 02/2020 від 19.06.2020р. є товар (картопля), отримана внаслідок виконання останнім робіт за договором підряду № 3/2020 від 26.02.2020р., а отже у постачальника на момент укладення оспорюваного правочину було відсутнє право продажу товару, що є порушенням ст. 658 ЦК України і в силу вимог ст.ст. 203, 215 ЦК України є підставою для визнання такого правочину недійсним.
Крім того, як встановлено судом з поданих доказів, 19.06.2020 року ТОВ "Герман - Агро" (Боржник) видано ПП "Якю" (Кредитор) товарно аграрну розписку.
В пунктах 1 - 5 вищевказаної аграрної розписки зазначено, що ця аграрна розписка видається боржником в забезпечення виконання ним зобов'язань за договором поставки № 02/2020 від 19.06.2020 року укладеним між боржником та кредитором. Ця аграрна розписка встановлює забезпечене заставою безумовне зобов'язання боржника здійснити на користь кредитора поставку картоплі (надалі - товар) в кількості та якості, що наведена в додатку № 1. Строк виконання - 20.07.2020 року. Поставка товару на виконання безумовного зобов'язання за аграрною розпискою ( надалі - поставка) здійснюється боржником на умовах EXW згідно з правилами Інкотермс 2010, місце поставки - склад, що знаходиться за адресою 43006, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Вахтангова, буд. 2А. В забезпечення зобов'язань за аграрною розпискою боржник передає в заставу (надалі - застава) майбутній врожай картоплі (надалі - предмет застави) з земельних ділянок у межах Кам'янка - Бузького району Львівської області, що знаходиться в оренді у боржника на підставі договорів оренди, згідно з реєстром, наведеним у додатку № 2 (надалі - земельні ділянки).
Товарна аграрна розписка є самостійним правочином, що встановлює безумовне зобов'язання боржника за аграрною розпискою здійснити поставку узгодженої сільськогосподарської продукції, якість, кількість, місце та строк поставки якої визначені аграрною розпискою, а отже вона може бути предметом окремого судового спору.
Вказана товарна аграрна розписка, посвідчена приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Веремчуком С.В. 19.06.2020р. за № 1310 не є предметом спору у цій справі, а отже судом не надається правова оцінка цьому правочину.
Разом з тим, як вбачається із залучених до матеріалів доказів (т. 2, а.с. 237-238), 01.03.2021р. між ПП "Якю" та ТОВ "Герман - Агро" укладено Договір "Про припинення зобов'язання за товарною аграрною розпискою за згодою сторін" за умовами якого сторони за взаємною домовленістю дійшли згоди про припинення зобов'язань які виникли за Товарною аграрною розпискою, посвідченою приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Веремчуком С.В. 19.06.2020р. за № 1310, а саме: забезпечене заставою безумовне зобов'язання боржника здійснити на користь кредитора поставку картоплі (надалі - товар) в кількості та якості, що наведена в додатку № 1 до Товарної аграрної розписки.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Предметом позовних вимог є визнання недійсним договору поставки від 19.06.2020 № 02/2020.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення (ст. 658 ЦК України).
За змістом статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Підстави недійсності правочинів визначаються положеннями статей 203, 215 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.ч. 1-3 та ч.ч. 5-6 ст. 203 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 125 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Отже, наведеними правовими нормами визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, та загальні підстави за наявності яких цей правочин може бути визнаний недійсним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність (оспорюваний правочин).
При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.
Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (висновки у пунктах 72 - 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).
Відповідно до правової позиції Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної в постанові від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги або заперечення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. (яка є джерелом права) у справі "Серявін та інші проти України", згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія А, №303-А, п.29).
Відповідно до ст.ст.74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 86 ГПК України)
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що оспорюваний правочин не суперечить актам цивільного законодавства, інтересам держави чи суспільства і під час його укладення сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а тому враховуючи принцип свободи волевиявлення, вибору контрагента, визначення умов договору та з урахуванням презумції правомірності правочину, суд визнає заявлені позовні вимоги необгрунтованими.
При цьому суд виходить з того, що позивачем у справі не доведено та не підтверджено беззаперечними доказами, що предметом оспорюваного договору поставки № 02/2020 від 19.06.2020р. є товар (картопля), право власності на який належить позивачу і, відповідно ТОВ "Герман Агро" (постачальник за оспорюваним договором) не мав права на укладання такого виду правочину. Тобто, з зібраних у справі доказів не можливо ідентифікувати та ототожнити товар який є предметом Договору поставки від 19.06.2020р. та товар, отриманий в наслідок виконання позивачем договору підряду № 3/2020 від 26.02.2020р.
Крім того, якщо предметом оспорюваного правочину і є товар, власником якого є позивач у справі (чи інша особа), то право власності на такий товар, згідно ст. 658 ЦК України, переходить від продавця до покупця лише у випадку, якщо реальний власник не має права його повернення. За таких обставин, у випадку відчуження майна власником якого не є продавець (з урахуванням наведених в позовній заяві мотивів) ефективним способом захисту порушеного права власника буде звернення з віндикаційним позовом, а отже на думку суду оспорювання правочину укладеного між третіми особами не забезпечить захист права власності.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що в задоволенні позову судом відмовлено, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 грн покладаються на Позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна".
Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 04 березня 2021р.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Р.В. Романюк