вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"22" лютого 2021 р. м. Київ Справа № 911/604/19
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянувши у підготовчому засіданні
позовну заяву Житлово-будівельного кооперативу «Діамант», м. Бровари Київської області
до 1. Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Діамант Плюс», м. Ужгород Закарпатської області
2. Товариства з обмеженою відповідальність «Будстандартінжиніринг», м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Громадська організація «Об'єднання ошуканих інвесторів ЖБК «Діамант», м. Бровари Київської області
про визнання недійсним договору
У підготовчому засіданні брали участь:
представники позивача: Дубовик О.В. (посвідчення адвоката №4556/10 від 22.06.2011, ордер КВ 810809 від 07.12.2020), Павленко В.В. (директор відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, паспорт СМ1081513 від 30.06.1999);
представник відповідача-1 (ОК «ЖБК «Діамант Плюс»): Машков К.Є. (протокол №17/04-19 від 17.04.2019, статут, паспорт СН634268 від 05.01.1998);
представник відповідача-2 (ТОВ «Будстандартінжиніринг»): Ліщинський В.С. (посвідчення адвоката №3680/10 від 22.05.2008, довіреність б/н від 01.08.2020);
представники третьої особи: Дараган О.С. (посвідчення адвоката №000515 від 30.11.2018, ордер серії АІ №1090726 від 21.02.2021), Фатєєв А.В. (посвідчення учасника бойових дій серії Є №010024 від 13.12.2017; керівник відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань);
заявник: Франко О.В. (паспорт серії НОМЕР_1 від 01.08.2000)
05.03.2019 до Господарського суду Київської області (далі - суд) звернувся Житлово-будівельний кооператив «Діамант» (далі - ЖБК «Діамант», позивач) із позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Діамант Плюс» (далі - ОК «ЖБК «Діамант Плюс», відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будстандартінжиніринг» (далі - ТОВ «Будстандартінжиніринг», відповідач-2) про визнання недійсним договору №1 від 16.07.2018 про заміну сторони у зобов'язанні та внесення змін до договору №12-01/15-1 участі у будівництві багатоповерхової квартирної житлової забудови по вулиці Київській в 5-му мікрорайоні 4 житлового району ЖК «Діамант» у м. Бровари Київської області від 12.01.2015 з моменту його вчинення.
Рішенням суду від 27.08.2019 (суддя Ярема В.А.), залишеним в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020, у задоволенні позовних вимог ЖБК «Діамант» відмовлено повністю.
Проте, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.10.2020, зокрема, вищевказані судові рішення скасовані, а справу №911/604/19 постановлено передати на новий розгляд.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2020, вищевказана справа передана на розгляд судді Янюк О.С., яка, ухвалою суду від 10.11.2020, зокрема, прийняти її свого провадження та призначила підготовче засідання на 07.12.2020.
Ухвалою суду від 07.12.2020, зокрема, відкладено підготовче засідання до 14.01.2021.
На підставі ст.ст. 177, 183 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 01.02.2021 та продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, про що постановлено відповідну протокольну ухвалу від 14.01.2021.
Ухвалою суду віл 01.02.2021, зокрема, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Громадську організацію «Об'єднання ошуканих інвесторів ЖБК «Діамант» (далі - третя особа, ГО «Об'єднання ошуканих інвесторів ЖБК «Діамант») та відкладено підготовче засідання на 22.02.2021.
На підставі ч.3 ст.169 ГПК України суд визнав за необхідне розглянути у даному підготовчому засіданні заяви (клопотань) від учасників справи та осіб, які визнали за необхідне прийняти участь у даній справі
1. Так, 08.12.2020 до суду звернувся ОК «ЖБК «Діамант Плюс» із клопотанням б/н від 03.12.2020 (вх. №30508/20 від 08.12.2020) про призначення у справі почеркознавчої та технічної експертиз акта розподілу прощ за договором участі у будівництві №12-01/15-1 від 12.01.2015 (далі - Акт). В обґрунтування свого клопотання зазначає, що відповідний Акт не був наданий на дослідження судам під час попереднього розгляду справи, а був долучений позивачем лише до касаційної скарги. Таким чином вважає, що зазначений документ був підготовлений та підписаний не уповноваженими на це особами. За таких обставин, просить суд клопотання задовольнити.
У свою чергу позивач заперечив щодо задоволення вказаного клопотання про що зазначив у своїх запереченнях б/н від 14.01.2021 (вх. №705/21 від 14.01.2021). Зокрема, вказав, на те, що реальні підписанти Акта не оспорюють своїх підписів, а відповідач-1, не будучи стороною Акта вважає підписи підробленими. До того ж, зазначає, що саме по собі неподання Акта в якості доказу до судів першої та апеляційної інстанції та подання його до Верховного Суду не може свідчити про підробку цього документа та відповідно до ст.99 ГПК України складати самостійну підставу для призначення експертизи.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч. ч. 1, 2 ст. 98 ГПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Отже, за змістом наведеної норми призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду, зокрема, у разі надання навіть однією із сторін спору висновку експерта з цих самих питань (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.12.2020 у справі №910/7426/17).
При цьому, судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №902/235/19, від 06.08.2020 у справі №910/7790/19).
Так, із змісту поданого клопотання вбачається, що у ОК «ЖБК «Діамант Плюс» виникли відповідні сумніви щодо дійсності Акта, оскільки останній був наданий позивачем лише під час розгляду судом касаційної інстанції відповідної скарги.
Проаналізувавши вищевикладене, суд вважає, що вказана обставина не може бути безумовною підставою для призначення у справі відповідних експертиз.
Крім того, як зазначено у п. 1.1. оскаржуваного трьохстороннього договору, ЖБК «Діамант» передано ОК «ЖБК «Діамант Плюс» пакет документів, зокрема, Акт розподілу площ, який є невід'ємним додатком до договору №12-01/15-1 від 12.01.2015. При цьому, ані під час підписання між позивачем та відповідачами договору №1 від 16.07.2018, ані під час тривалого розгляду справи жодною зі сторін не заперечувався факт наявності та достовірності вказаного Акта. До того ж, ураховуючи те, що відповідний Акт був переданий відповідачу-1, то останній у разі необхідності не був позбавлений можливості надати судам на дослідження відповідний документ.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення судових почеркознавчої та технічної експертиз, а відтак клопотання ОК «ЖБК «Діамант Плюс» задоволенню не підлягає.
2. 01.02.2021 відповідачем-1 подано клопотання б/н від 01.02.2021 (вх. №2240/21 від 01.02.2021) про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/20477/20. В обґрунтування свого клопотання зазначає, що у даній справі позивач, зокрема, посилається на відповідний Акт на підставі якого ЖБК «Діамант» набув майнових прав на площі об'єкту, який він бажає повернути, визнавши оскаржуваний договір недійсним. Проте, якщо у справі №910/20477/20 буде прийнято рішення про визнання правочину недійсним, то ЖБК «Діамант» буде позбавлено єдиного доказу наявності майнових прав на площі об'єкту, що має бути збудований, а його позовні вимоги у справі №911/604/19 вважатимуться безпідставними та необґрунтованими. Таким чином, вважає, що результат розгляду справи №910/20477/20 безпосередньо впливає на розгляд справи №911/604/19 про визнання оскаржуваного договору недійсним, у зв'язку із чим просить клопотання задовольнити.
У свою чергу, позивач та третя особа заперечували проти задоволення вказаного клопотання про що зазначили у своїх запереченнях б/н від 15.02.2021 (вх. №3808/21 від 17.02.2021) та б/н від 10.02.2021 (вх. №3485/21 від 15.02.2021). Вказали, що предметом позову у справі №910/20477/20 є визнання недійсним відповідного Акта, який є додатком до відповідного договору. Проте, правовідносини між сторонами виникли саме на підставі договору, який продовжує існувати та не оскаржується, а не на підставі відповідного Акта. При цьому, Акт не є доказом обставин, які є предметом розгляду та підлягають доказуванню під час розгляду справи №911/604/19, оскільки він лише фіксує орієнтовані площі житлових приміщень в кожній відокремленій секції житлового комплексу в квадратних метрах. Розгляд справи №910/20477/20 ніяким чином не заважає суду надати належну правову оцінку останньому, оскільки Акт на даний час є чинним.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку, зокрема, господарського судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти неможливість господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №922/2462/18, від 09.07.2020 у справі №910/1667/19).
Так, із матеріалів справи вбачається, що відповідний Акт є додатком до договору №12-01/15-1 від 12.01.2015, який є його невід'ємною частиною, а не окремим документом. У свою чергу, у справі №910/20477/20 оскаржується саме Акт, а не відповідний договір, а тому у відповідності до ст. 86 ГПК України суд не позбавлений можливості самостійно надати правову оцінку доказам у справі, у тому числі, і відповідному Акта.
Ураховуючи викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення відповідного клопотання про зупинення провадження у справі.
3. 16.02.2021 від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (далі - заявники) надійшли заяви б/н від 15.02.2021 (вх.№№ 3736/21, 3737/21, 3738/21, 3739/21 від 16.02.2021) про залучення останніх до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. В обґрунтування своїх клопотань зазначають, що державна реєстрація права власності на відповідні квартири здійснювалась на підставі оскаржуваного договору та інших документів, укладених між заявниками та відповідачем-1. Якщо оскаржуваний договір буде визнано судом недійсним, то державна реєстрація права власності на відповідні квартири може бути оспорена будь-якою особою. Таким чином, задоволення позовних вимог позивача може стати підставою для скасування державної реєстрації права власності заявників на відповідні квартири. За таких обставин, вважають що рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки заявників, у зв'язку із чим просять заяви задовольнити.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Проаналізувавши підстави відповідних заяв, суд дійшов висновку, що рішення у даній справі, у разі визнання відповідного договору недійсним, не впливатиме на права та обов'язки відповідних осіб, оскільки останні вже зареєструвати свої права на житлові приміщення, що і було предметом відповідних договорів про сплату пайових внесків. При цьому, суд зазначає, що заявниками не наведено обґрунтованих мотивів з яких можливо б було б дійти висновку, яким саме чином, рішення у даній справі, у разі задоволення позовних вимог ЖБК «Діамант» може стати підставою для скасування відповідної державної реєстрації та порушити їх права.
Ураховуючи викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення вказаних заяв.
Керуючись ст.ст. 14, 42, 50, 74, 86, 98-99, 227, 234-235 ГПК України, суд
1. Клопотання Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Діамант Плюс» б/н від 03.12.2020 (вх. №30508/20 від 08.12.2020) про призначення експертизи - залишити без задоволення.
2. Клопотання Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Діамант Плюс» б/н від 01.02.2021 (вх. №2240/21 від 01.02.2021) про зупинення провадження у справі - залишити без задоволення.
3. Заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 б/н від 15.02.2021 (вх.№№ 3736/21, 3737/21, 3738/21, 3739/21 від 16.02.2021) про залучення їх до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - залишити без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 22.02.2021 та окремо від рішення оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, яка подається у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень ГПК України.
Суддя О.С. Янюк
Ухвалу підписано 04.03.2021.