Снігурівський районний суд Миколаївської області
іменем України
02 березня 2021 року м.Снігурівка
справа №485/1338/20
провадження № 1-в/485/15/21
Снігурівський районний Миколаївської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Снігурівка подання старшого інспектора Святошинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м.Києві та Київської області ОСОБА_4 про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу, або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт відносно засудженого ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Виноградне Снігурівського району Миколаївської області, громадянина України, українця, освіта повна середня, неодруженого, який утриманців немає, військовозобов'язаного, офіційно непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого 05 листопада 2020 року Снігурівським районним судом Миколаївської області за ч. 1 ст.185 КК України з призначенням покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає суму 850 гривень,
встановив:
Вироком Снігурівського районного суду Миколаївської області від 05 листопада 2020 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначено йому покарання за ч. 1 ст. 185 КК України в редакції Закону №1449-VI, чинної на час вчинення діяння, з урахуванням змін, внесених Законом №2617-VIII, в частині, що частково пом'якшують кримінальну відповідальність, у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень. Вирок набрав законної сили 08 грудня 2020 року та направлений до Святошинського РВ філії ДУ «Центр пробації» у місті Києві для виконання.
21 січня 2021 року старший інспектор Святошинського районного відділу з питань пробації ОСОБА_6 звернулася до суду з поданням, в порядку ч. 3 ст.26 Кримінально-виконавчого кодексу України, про вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу, або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт, призначеного вироком Снігурівського районного суду Миколаївської області від 05 листопада 2020 року відносно ОСОБА_5 , посилаючись відсутність інформації про сплату засудженим штрафу, призначеного вироком суду.
У судове засідання представник органу пробації не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Засуджений про час, дату та місце розгляду подання тричі повідомлявся належним чином, шляхом направлення повідомлення. На адресу суду повернулися конверти з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.
Прокурор у судовому засіданні просила відмовити в задоволенні подання, оскільки вважала подання передчасним.
Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вироком Снігурівського районного суду Миколаївської області від 05 листопада 2020 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначено йому покарання за ч. 1 ст. 185 КК України в редакції Закону №1449-VI, чинної на час вчинення діяння, з урахуванням змін, внесених Законом №2617-VIII, в частині, що частково пом'якшують кримінальну відповідальність, у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень
Відповідно до ч.1 ст.26 КВК України зазначено, що засуджений до основного покарання у виді штрафу зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це відповідний суд шляхом представлення документа про сплату штрафу.
Згідно ч.4 ст.26 КВК України у разі несплати засудженим штрафу у передбачений законом строк суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або її заміну іншим покаранням відповідно до закону.
Відповідно до ч.5 ст.53 КК України у разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за двадцять установлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років.
Згідно п.10 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статтею 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання, зокрема: про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України.
У ч.2 п.4 ст.539 КПК України зазначено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53 Кримінального кодексу України), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв'язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.
Отже, у відповідності до ст.539 КПК України установа виконання покарань має право на звернення до суду із питаннями, які виникають під час виконання вироку, у випадках встановлених законом, а подання про заміну несплаченої суми штрафу подається до суду який ухвалив вирок.
Згідно ст. 56 КК України, громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин і відбуваються не більш як чотири години на день. Громадські роботи не призначаються особам, визнаним особами з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби.
Відповідно до ст.57 КК України покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків. Виправні роботи не застосовуються до вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, до непрацездатних, до осіб, що не досягли шістнадцяти років, та тих, що досягли пенсійного віку, а також до військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, працівників правоохоронних органів, нотаріусів, приватних виконавців, суддів, прокурорів, адвокатів, державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування. Особам, які стали непрацездатними після постановлення вироку суду, виправні роботи суд може замінити штрафом із розрахунку трьох встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за один місяць виправних робіт.
Як вбачається з подання, воно містить повідомлення органу пробації, направлене ОСОБА_5 про необхідність сплати штрафу, проте відсутнє підтвердження про отримання засудженим вказаного повідомлення. Органом пробації не з'ясовано причини несплати засудженим штрафу, його майновий стан, не з'ясовано, чи працює засуджений на теперішній час.
Крім того, засуджений в судове засідання не з'явився, а тому суд позбавлений можливості його допитати та з'ясувати, з яких причин останній не виконує призначене судом покарання.
Обов'язок з'ясування вищевказаних фактів не може перекладатися на суд, адже подання представника державного органу має бути обґрунтованим, а обставини, викладені в ньому, повинні бути підтверджені належними доказами, достатніми для вирішення питання по суті.
Статтею 63 Конституції України визначено, що засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.
Враховуючи те, що у поданні ставиться питання щодо заміни призначеного засудженому виду покарання на більш суворий, а також у зв'язку з необхідністю з'ясування у засудженого обставин виконання судового рішення, поважних причин невиконання вироку в частині несплати штрафу, з'ясування обставин, передбачених ч. 3 ст. 56 КК України, тому розгляд цього подання можливий лише за обов'язкової участі засудженого.
На підставі вищевикладеного та враховуючи, що засуджений не з'явився у судове засідання, а заміна призначеного виду покарання на більш суворий у відсутності засудженого може порушити його права встановлені Конституцією України, за його неявки суд позбавлений можливості встановити відсутність обмежень щодо призначення громадських робіт та виправних робот, тому подання органу пробації на даний час є передчасним та підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.26 КВК України, ст.ст.53,56,57 КК України, ст.ст.537,539 КПК України,суд
постановив:
У задоволенні подання старшого інспектора Святошинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м.Києві та Київської області ОСОБА_4 про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу, або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт відносно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи діб з дня її оголошення до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Снігурівський районний суд Миколаївської області.
Повний текст ухвали складено та оголошено 03 березня 2021 року о 8.45 год.
Суддя ОСОБА_1