26.02.2021
Справа № 482/93/20
Номер провадження 2/482/162/2021
26 лютого 2021 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Баранкевич В.О., за участю секретаря судового засідання Шведової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву заяву ОСОБА_1 про відвід судді та представника позивача - адвоката Ярмуша В.В. щодо винесення окремої ухвали по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства,-
встановив:
В провадженні Новоодеського районного суду Миколаївської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства.
До суду надійшла заява позивача про відвід судді Баранкевич В.О.
У своїй заяві ОСОБА_1 посилається на те, що по справі не призначаються судові засідання, справа затягується, рішення по справі не приймається.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Отже, за умовами ч.ч. 3, 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України).
Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Оскільки заява про відвід судді не містить доказів, які б свідчили про наявність обставин упередженості судді щодо розгляду даної справи, а незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не являється підставою для відводу, тому вважаю, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді, слід відмовити.
Крім того до суду надійшла заява представника позивача, в якій останній просив, у відповідності до ст. 130 ЦПК України винести окрему ухвалу щодо надання відомостей про причину невручення судової повістки відповідачу чи його родичам працівником Укрпошти.
У відповідності до ст. 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. Якщо особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи 24.01.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства.
Судом неодноразово, за адресою проживання відповідача було направлено повістки про виклик до суду, проте останні було повернено з відмітками про те, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Як видно з довідки Дільничної сільської ради Новоодеського району Миколаївської області від 20.02.2020 року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за тією адресою, куди направлялися судові документи.
Крім того, з листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.04.2020 року № 889 було встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 5-РС від 29.01.2018 року прийнятий на військову службу за контрактом.
З наведеного випливає, що відповідач не міг отримувати судові повістки, у зв'язку з перебуванням на військовій службі, а відтак не міг бути належним чином повідомленим про розгляд справи.
За такого, заява представника позивача про винесення окремої ухвали задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 38-40, 182, 260, 261 ЦПК України,
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Баранкевич В.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства - відмовити.
У задоволенні заяви представника позивача - адвоката Ярмуша В.В. щодо винесення окремої ухвали по справі - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя: В.О. Баранкевич