Житомирський апеляційний суд
Справа №289/1961/19 Головуючий у 1-й інст. Сіренко Н. С.
Категорія 76 Доповідач Микитюк О. Ю.
01 березня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Микитюк О.Ю.
суддів Григорусь Н.Й. Галацевич О.М.
при секретарі Бірюченко Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу №289/1961/19
за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодійний Союз" про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Благодійний Союз»
на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 03 червня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Сіренко Н.С. у м. Радомишль,
встановив:
27.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Благодійний союз» заборгованості по заробітній платі у розмірі 15490,24 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В обґрунтування позову зазначив, що з 17.01.2019 до 02.05.2019 працював у відповідача водієм, звільнений на підставі п.4 ст.40 КЗпП України, однак, ніякої заробітної плати не отримував, в день звільнення розрахунок з ним проведений не був. Нарахування заробітної плати підтверджується інформацією з Пенсійного фонду України.
Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 03 червня 2020 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «Благодійний союз» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 15490,24 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 54425,80 грн., судовий збір у сумі 840,80 грн., а всього 70756,84 грн., з наступним утриманням з цієї суми податків і обов'язкових платежів.
В апеляційній скарзі ТОВ «Благодійний союз» просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про відмову в позові. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що розрахунок по заробітній платі з урахуванням фактично відпрацьованих позивачем днів проведений повністю, ОСОБА_1 в день звільнення не працював, тримісячний строк звернення до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні пропустив. Відповідач не був повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що ОСОБА_1 17.01.2019 прийнятий на роботу в ТОВ «Благодійний союз» водієм згідно наказу від 16.01.2019 № 60-к. його заробітна плата становила 4200грн. на місяць. 02.05.2019 він звільнений з роботи за прогули відповідно до п.4 ст. 40 КЗпП України, про що на підставі наказу від 02.05.2019 № 68/1 зроблено запис в трудовій книжці НОМЕР_1 (а.с.4).
Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Згідно положень ч.1 ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Основним документом про трудову діяльність є трудова книжка працівника (ч.1 ст.48 КЗпП України).
Відповідно до п.2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58 днем звільнення вважається останній день роботи.
Як вбачається із запису про звільнення №17 з трудової книжки ОСОБА_1 , він звільнений 02.05.2019, отже цей день був останнім днем його роботи. Табелю обліку робочого часу за травень 2019 року відповідач суду не надав. За даними з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування ОСОБА_1 нарахована заробітна плата за 2 дні травня 717,24грн. Страхувальником зазначений «Благодійний союз» код 35893156 (а.с.6-7). За травень 2019 року в червні 2019 року позивачу була виплачена заробітна плата (а.с.148). Отже, розрахунок мав бути проведений в день звільнення.
За період роботи, з 17.01.2019 до 02.05.2019, позивачу згідно відомостей на виплату готівки №11 за січень 2019 року, №15 за лютий 2019 року, №18 за лютий 2019 року, № 22 за березень 2019 року, №29 за квітень 2019 року, №36 за квітень 2019 року, №50 за травень 2019 року до виплати належала заробітна плата в розмірі 10720грн.38коп., яка була нарахована відповідачем, виходячи з суми 13404грн.24коп. За даними з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування з січня по травень 2019 року ОСОБА_1 нарахована заробітна плата в розмірі 15490грн.24коп.
Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи №СЕ-19/106-21/46-ПЧ від 18.01.2021 підписи від імені ОСОБА_1 у відомостях на видачу готівки №11 за січень 2019 року, №15 за лютий 2019 року, №18 за лютий 2019 року, № 22 за березень 2019 року, №29 за квітень 2019 року, №36 за квітень 2019 року, №50 за травень 2019 року виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с.229-234).
Належних та допустимих доказів виплати позивачу заробітної плати відповідачем не надано. Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування свідчать лише про нарахування заробітної плати, а не її виплату.
Як передбачено ч.1 ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Оскільки заробітна плата при звільненні позивачу не виплачена, порушення його трудових прав, в тому числі і на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку, триває.
Право позивача на отримання заробітної плати порушено, вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку є обґрунтованою.
Відповідно до ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Як вбачається матеріалів справи, відповідач не був у встановленому процесуальним законом порядку повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції.
За таких обставин рішення належить скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Затримка розрахунку при звільненні триває з 02.05.2019 року по сьогоднішній день (459 робочих днів), середньоденний заробіток за квітень-травень 2019 року 203грн.76коп., середній заробіток за час затримки розрахунку дорівнює 93525грн.84коп.
За проведення судової-почеркознавчої експертизи позивачем сплачено 2250грн.24коп., а також 35 грн. банківської комісії за перерахування цих коштів на рахунок експертної установи.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381 - 384, 389-391 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Благодійний Союз» задовольнити частково. Скасувати рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 03 червня 2020 року і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Благодійний Союз» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 15490грн.24коп. середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 93361 грн.18 коп. (без урахування податків і обов'язкових платежів).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Благодійний Союз» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840грн.80коп. та витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи в розмірі 2285грн.24коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча: Судді: