печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22834/20-ц
22 лютого 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Бусик О.Л.
при секретарі судових засідань Диба І.Б.
позивач - акціонерне товариство «Страхова компанія «Інго»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
У червні 2020 року акціонерне товариство «Страхова компанія «Інго» (далі - АТ «СК «Інго») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Позовна заява обґрунтована тим, що 12 листопада 2018 року ОСОБА_2 та АТ «СК «Інго» уклали договір страхування №310583791.18, згідно з умовами якого сторони застрахували автомобіль марки Mitsubishі Outlander, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2
14 грудня 2018 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля марки Lexus, номерний знак НОМЕР_2 , під керування ОСОБА_1 та автомобіля марки Mitsubishi, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 . В результаті ДТП застрахований автомобіль було пошкоджено.
Згідно з постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 лютого 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що призвело до настання ДТП.
За умовами договору страхування позивачем складено страховий акт №1904996, №1857129 та сплачено страхове відшкодування за вирахуванням франшизи у розмірі 683,37 грн на підставі рахунків №1619 та №103936 фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 в сумі 110953,80 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 04 квітня 2019 року №1739 та від 22 січня 2019 року №590.
Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована на момент ДТП, тому він несе відповідальність за заподіяну шкоду.
На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача шкоду, завдану ним внаслідок ДТП в сумі 110953,80 грн.
Ухвалою судді від 10 липня 2020 року в справі відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
20 жовтня 2020 року від відповідача надійшли пояснення, в яких він пояснив, що відсутність у нього полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обумовлюється тим, що він є учасником бойових дій, що відповідно до статті 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV (далі- Закон 1961-V) звільнений від обов'язкового страхування відповідальності за шкоду, завдано в ДТП.
Представник позивача 18 січня 2021 року подав заяву про розгляд справи за відсутності свого представника.
Представник відповідача подав заяву про розгляд справи у його відсутності, у задоволенні позову просив відмовити.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
12 листопада 2018 року ОСОБА_2 та АТ «СК «Інго» уклали договір страхування №310583791.18, згідно з умовами якого сторони застрахували автомобіль марки Mitsubishі Outlander, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2
14 грудня 2018 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля марки Lexus, номерний знак НОМЕР_2 , під керування ОСОБА_1 та автомобіля марки Mitsubishi, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 . В результаті ДТП застрахований автомобіль було пошкоджено.
Згідно з постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 лютого 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно із рахунками-фактурою рахунків №1619 та №103936 фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля складає 110953,80 грн.
Факт зазначеної виплати підтверджується платіжними дорученнями від 04 квітня 2019 року №1739 та від 22 січня 2019 року №590.
Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).
Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
У зв'язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв'язку із завданням шкоди власнику застрахованого автомобіля Mitsubishі Outlander, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 в порядку суброгації.
Крім того, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого СБУ України 15 липня 2015 року, ОСОБА_1 має пільги, встановлені законодавством України для учасників бойових дій, тому на підставі пункту 13.1 Закону № 1961-IV ОСОБА_1 як учасник бойових дій звільнений від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від ДТП, винуватцем якої є, зокрема особи вказаної категорії, проводить МТСБУ в порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до підпункту а) пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-ІV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону № 1961-ІV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000 гривень на одного потерпілого (пункт 9.2 статті 9 Закону № 1961-ІV).
Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-ІV страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про ДТП, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: - у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; - у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Отже, у встановлених законом випадках МТСБУ виступає гарантом відшкодування шкоди потерпілим від дорожньо-транспортних пригод за рахунок коштів відповідних фондів.
Таким чином, зважаючи на те, що відповідач звільнений від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, виплату за шкоду в такому разі здійснює МТСБУ згідно з лімітом відповідальності, встановленого Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у межах 50 тисяч гривень.
Разом з тим, відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 наведено правовий висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
З огляду на зазначене, якщо розмір завданої шкоди перевищує належним чином визначену страхову суму (регламентну виплату), відшкодування шкоди в обсязі такої різниці здійснюється в межах окремого деліктного зобов'язання за участі особи, яка винна у скоєнні ДТП та потерпілого, або іншої особи, до якої у встановленому порядку перейшло право потерпілого вимагати відшкодування завданої шкоди. У спірних правовідносинах такою особою є страховик - АТ «СК «Інго», яке забезпечило майнові інтереси потерпілого у відносинах майнового страхування.
Зазначений висновок узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 18 вересня 2019 року в справі № 750/12904/16-ц (провадження №61-32322ск18).
За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди і регламентною виплатою, яка передбачена пунктом 9.2 статті 9 Закону № 1961-ІV.
При цьому позивач не позбавлений права звернутись до МТСБУ за відшкодуванням регламентної виплати в сумі 50 000 грн відповідно до норм Закону №1961-ІV.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2102 грн.
Керуючись ст. 27 Закону України «Про страхування» ст.ст. 9, 13, 22.1, 40.3, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1-16, 22, 526, 610, 993, 1166, 1188, 1191. 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст. 25-27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 1-16, 28-32, 38-44, 57-63, 66, 79, 80, 88, 157-196, 208, 209, 212-215, 218, 224-226, 280-282, 294, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго» майнову шкоду в сумі 60953 (шістдесят тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) гривні 80 копійок та судовий збір в розмірі 2102 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - акціонерне товариство «Страхова компанія «Інго» (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, код ЄДРПОУ 16285602).
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Повний текст рішення складено 02 березня 2021 року.
Суддя О.Л. Бусик