печерський районний суд міста києва
Справа № 461/2704/20-ц
04 листопада 2020 року Суддя Печерського районного судум. Києва Григоренко І.В., перевіривши на відповідність вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівської міської ради про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Галицького районного суду м. Львова з позовом до Державної казначейської служби України (далі - відповідач, ДКСУ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівської міської ради (далі - третя особа, ЛМР) про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 27.03.2020 року матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівської міської ради про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності передано на розгляд до Городоцького районного суду Львівської області за підсудністю.
Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 05.10.2020 року матеріали вказаної позовної заяви передано за підсудністю на розгляд до Печерського районного суду м. Києва.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 судом встановлено наступне.
Позовна заява повинна відповідати вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач просить стягнути з ДКСУ шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службуУкраїни на свою користь 16692 грн. моральної шкоди.
ОСОБА_1 обґрунтовує позовні вимоги тим, що у зв'язку з незаконним притягненням його до адміністративної відповідальшості у виді накладення штрафа в розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП на підставі постанови серії ЛВ № 43805 інспектора з паркування, управління безпеки міста Львівської міської ради Ковальчука Ростислава Володимировича, яку в подальшому рішенням Галицького районного суду м. Львова від 11.12.2019 визнано протиправною та скасовано, а провадження у праві закрито, позивачу завдано моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню.
Позивач також зазначає, що через тривалий розгляд судової справи про скасування згаданої постанови та незаконне визнання ОСОБА_1 правопорушником він зазнав негативного впливу в усіх сферах свого життя та перебував у психотравмуючому стані, з огляду на що, просить відшкодувати моральну шкоду за рахунок Державного бюджету України в розмірі 16692 грн. з розрахунку 4173 грн. (розмір мінімальної заробітної палти на час розгляду адміністративної справи) х 4 місяці (час розгляду адміністративної справи).
Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3).
Аналогічна правова позиція визначена і у статті 23 Цивільного кодексу України.
При цьому, пунктом 4 Постанови від 31 березня 1995 року визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, окрім вказівки на те, у чому полягає ця шкода та якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві. У разі недотримання позивачем зазначених вимог суд вправі залишити позовну заяву без руху.
Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 має містити докази, що підтверджують позов, отже до заяви повинні бути додані необхідні документи, наприклад, докази причино-наслідкового зв'язку між станом здоров'я позивача та діями, бездіяльністю або рішеннями відповідача, зокрема, докази витрат на лікування.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За таких обставин суд роз'яснює право позивача у разі наявності відповідних підстав оформити клопотання про витребування доказів у відповідності до вимог ч. 2 ст. 84 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 84 ЦПК України, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Відтак, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Аналізуючи викладене, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.
Роз'яснити позивачу, що згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ураховуючи викладене, керуючись 48, 175, 177, 185, 258-259, 260-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівської міської ради про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності,- залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачам право протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки, шляхом подання заяви з додержанням вимог встановлених ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І.В. Григоренко