Справа №705/814/21
1-кп/705/868/21
03.03.2021 Уманський міськрайонний суд Черкаської області, в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Паланка, Уманського району, Черкаської області, громадянина України, українця, офіційно не працевлаштованого, розлученого, з середньою освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
ОСОБА_4 близько 4 років тому в м. Києві, діючи умисно і цілеспрямовано, з метою незаконного придбання та зберігання вогнепальної зброї, усвідомлюючи протиправність своїх дій, у невстановленої слідством особи, придбав, прийнявши як подарунок, пістолет марки «Zoraki» моделі «914» промислового виробництва фірми «АТАК аrms ltd», розуміючи, що даний пістолет являється вогнепальною зброєю, в подальшому, перевіз його до місця свого постійного проживання, що в АДРЕСА_1 , де зберігав його для власних потреб без передбаченого законом дозволу.
01.01.2021 року під час проведення з дозволу господаря ОСОБА_4 , огляду місця події - домоволодіння за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , на пропозицію слідчого останній добровільно видав працівникам поліції предмет зовні схожий на пістолет, який згідно висновку експерта № СЕ-19/124-21/64-БЛ від 13.01.2021 року являється гладкоствольною короткоствольною вогнепальною зброєю, а саме пістолетом марки «Zoraki» моделі «914» № НОМЕР_1 , промислового виробництва фірми «АТАК аrms ltd» Туреччина, калібру 9 мм Р.А., в конструкцію якого саморобним способом внесені зміни шляхом видалення захисного елементу в каналі ствола, пістолет придатний для здійснення пострілів пістолетними шумовими, газовими та для стрільби патроном роздільного спорядження (куля, картеч та ін. діаметром до 6,6 мм) використовуючи штатні газові чи холості патрони, при цьому кулі, володіють достатньою вражаючою здатністю для заподіяння людині небезпечних для життя або смертельних уражень, який ОСОБА_4 зберігав, без передбаченого законом дозволу.
Вищезазначені дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, тобто зберігання, придбання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
Він же, на початку 2019 року в с. Паланка Уманського району Черкаської області, діючи умисно і цілеспрямовано, з метою незаконного придбання та зберігання вибухових речовин, усвідомлюючи протиправність своїх дій, перебуваючи в житловому будинку за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_1 , знайшов та привласнив речовину сірого кольору, яка належала його покійному батьку, та перебувала в шафі у спальній кімнаті будинку, цим самим придбав останню, та впевнившись, що дана речовина є вибуховою, зберігав її для власних потреб без передбаченого законом дозволу.
01.01.2021 року під час проведення з дозволу господаря ОСОБА_4 , огляду місця події - домоволодіння за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , на пропозицію слідчого останній добровільно видав працівникам поліції речовину сірого кольору масою 35,8 г, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/124-21/376-ВТ від 22.01.2021 року, є сумішшю двох двоосновних нітроцелюлозних (бездимних) та трьох одноосновних нітроцелюлозних (бездимних) порохів і відноситься до категорії вибухових речовин метальної дії, яка придатна для горіння, яку ОСОБА_4 зберігав, без передбаченого законом дозволу.
Вищезазначені дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
29 січня 2021 року сторони кримінального провадження № 12021250100000001, а саме прокурор та підозрюваний ОСОБА_4 , в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, уклали угоду про визнання винуватості.
Така угода відповідає вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України. Угода про визнання винуватості, містить положення про те, що сторони визнають правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 КК України, обвинувачений беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Сторони в угоді погодили покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки зі звільненням від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 (один) рік та з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, зокрема:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Сторони розуміють наслідки ст.ст. 394, 424 КПК України та наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ст. 476 КПК України, зокрема те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості, прокурор, який затвердив угоду, має право звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом (ст. 389-1 КК України).
В підготовчому судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі. Прокурор підтвердив, що угода укладена добровільно.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, підтвердив добровільність укладення угоди про визнання винуватості між ним та прокурором, просив її затвердити і призначити йому узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що угода підписувалася у його присутності, згода обвинуваченого на укладення угоди про визнання винуватості була добровільною, а тому просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового провадження про можливість затвердження угоди, суд приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості слід затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами угоди міру покарання, виходячи з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Вказаний злочин відноситься до тяжких злочинів.
Внаслідок вчинення злочину шкоду завдано суспільним інтересам.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України. Підстави для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ч.7 ст. 474 КПК України, відсутні.
Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, визначені положеннями ст.ст. 473, 474 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК України та на її основі може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не порушують прав, свобод та інтересів сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань, є фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. Крім того, суд бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є відповідними ступеню тяжкості кримінального правопорушення буде необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , та призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання в виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки зі звільненням від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 (один) рік з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, зокрема:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Процесуальні витрати у розмірі 8662 гривні 85 копійок, а саме за проведення судово - балістичної експертизи №1/СЕ-19/124-21/62-БЛ вартістю 653 гривні 80 копійок, за проведення судово-балістичної експертизи №1/СЕ-19/124-21/64-БЛ вартістю 817 гривень 25 копійок, за проведення судово-балістичної експертизи №1/СЕ-19/124-21/66-БЛ вартістю 980 гривень 70 копійок, судової вибухотехнічної експертизи №СЕ-19/124-21/376-ВТ вартістю 4903 гривні 60 копійок, судової вибухотехнічної експертизи №СЕ-19/124-21/366-ВТ вартістю 1307 гривень 60 копійок покласти на обвинуваченого.
Запобіжний захід не обиралася.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 374, 474, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29 січня 2021 року між прокурором Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, в кримінальному провадженні №12021250100000001 від 01.01.2021 р.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки зі звільненням від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 (один) рік та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати:
- за проведення судово-балістичної експертизи №1/СЕ-19/124-21/62-БЛ - в розмірі 653 гривні 80 копійок,
- за проведення судово-балістичної експертизи №1/СЕ-19/124-21/64-БЛ - в розмірі 817 гривень 25 копійок;
- за проведення судово-балістичної експертизи №1/СЕ-19/124-21/66-БЛ - в розмірі 980 гривень 70 копійок;
- за проведення судової вибухотехнічної експертизи №СЕ-19/124-21/376-ВТ - в розмірі 4903 гривні 60 копійок;
- за проведення судової вибухотехнічної експертизи №СЕ-19/124-21/366-ВТ - в розмірі 1307 гривень 60 копійок.
Речові докази по кримінальному провадженню:
- пістолет марки «Zoraki» моделі «914» № НОМЕР_1 , та комплектуючі гранати Ф-1, що здані до камери схову Уманського РУП - знищити;
- пістолети «EKOL Majarov» та «Cal 9 mm P.A.K» та пістолет револьвер «Safari РФ432М» - повернути ОСОБА_4 за належністю.
На вирок може бути подана апеляційна скарга обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, а в разі її подання - після прийняття рішення Черкаським апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику і прокурору.
Суддя: ОСОБА_1