Справа № 524/690/21
Провадження № 1-кп/524/294/21
03 березня 2021 року. Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження №12021170090000064 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука, Полтавської області, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, працюючого ТОВ НВП «Істок» оператором технологічної установки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, -
31.12.2020, близько 03:30 год., ОСОБА_5 , спільно з ОСОБА_6 та іншими особами в кількості трьох чоловік, перебуваючи на ділянці місцевості неподалік від приміщення готелю «Кремінь» по вул. Ігоря Сердюка, біля буд.1, в м. Кременчуці, здійснили посадку до легкового автомобіля марки «Daewoo Lanos», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 , який являвся водієм автомобіля таксі та здійснював надання послуг з перевезення пасажирів за викликами.
Зважаючи на перевищення загального вагового ліміту для перевезення пасажирів на легковому автомобільному транспорті, ОСОБА_7 , висловив усну відмову в наданні своїх послуг даній кількості осіб, на що ОСОБА_6 , будучи обуреним цією відмовою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, грубо порушуючи громадський порядок, із мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, прагнучи показати свою зневагу до існуючих і норм моральної поведінки в суспільстві, розміщуючись на сидінні позаду водія, обхватом руки схопив ОСОБА_7 за шию, здійснив його удушення і тимчасове утримання в даному положенні.
В цей період ОСОБА_5 , перебуваючи на правому передньому пасажирському сидінні автомобіля праворуч від водія ОСОБА_7 , під час вчинення ОСОБА_7 опору діям ОСОБА_6 та спробі звільнитися від обхвату шиї, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом нанесення удару рукою стиснутою в кулак в область голови та обличчя , спричинив останньому фізичного болю і страждань, після чого, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на грубе порушення громадського порядку із мотивів явної неповаги до суспільства, вийшов з автомобіля на вулицю, дістав з кишені свого одягу металевий предмет, зовні схожий на пістолет з патронами травмуючої дії, та здійснив десять пострілів в бік вказаного автомобіля, чим завдав йому умисні пошкодження цілісності. В подальшому ОСОБА_5 , з місця вчинення злочину зник.
Дії ОСОБА_5 , які виразилися у грубому порушенні громадського порядку (хуліганство) з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчиненому групою осіб, із застосуванням вогнепальної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого чи заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, кваліфіковані за ч.4 ст.296 КК України.
Під час досудового розслідування між прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_5 , у присутності захисника ОСОБА_4 , 29.01.2021 року укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_8 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_5 , буде призначене покарання за ч.4 ст.296 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки. На підставі ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання з випробувальним строком.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з абзацом 2 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
При цьому судом встановлено, що ОСОБА_5 , цілком розуміє положення ч.ч.4, 5 ст. 474 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогами Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Кримінальним правопорушенням, яке вчинене обвинуваченим ОСОБА_5 , завдана шкода правам та інтересам потерпілого ОСОБА_7 .
Під час судового засідання суд переконався, що потерпілий не заперечує проти укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим та не заперечує проти затвердження такої угоди. Відповідна письмова заява потерпілого долучена до матеріалів кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_5 , погоджується на призначення узгодженого покарання.
Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 472, 474 КПК України, суд-
Затвердити угоду про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 , укладену 29 січня 2021 року у присутності захисника ОСОБА_4 .
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді у виді позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановленням іспитового строку на один рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1