Ухвала від 17.02.2021 по справі 607/22972/20

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2021 Справа №607/22972/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі с/з ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12020210000001968 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Стриївка Збаразького району Тернопільської області та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, безробітного, одруженого, на утриманні 1 малолітня дитина, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

за участю: прокурора - ОСОБА_4 , потерпілого - ОСОБА_5 , обвинуваченого - ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Так, 15 вересня 2020 року близько 18 год. 40 хв. обвинувачений ОСОБА_3 , як водій, керуючи технічно справним автомобілем марки «Honda Civic», д.н.з. НОМЕР_1 , без пасажирів та вантажу, під'їхав із другорядної дороги - вул.Морозенка до проїзної частини дороги - вул.Симоненка м.Тернополя, де зупинився, пропускаючи транспортні засоби, а переконавшись, що проїзна частина вул.Симоненка вільна від автомобілів, розпочав рух, виїхавши на смугу руху в бік до вул.В.Великого, де зупинив керований ним автомобіль, оскільки виявив звисаючу перешкоду з лівої сторони у вигляді шнура над осьовою лінією позаду тролейбуса, після чого, переконавшись у тому, що він не зачепить звисаючий шнур, розпочав рух прямо, при цьому зміщаючись до осьової лінії, унаслідок того, що попереду на смузі руху стояв нерухомо тролейбус.

У той же час, біля задньої частини тролейбуса знаходився його водій, потерпілий ОСОБА_6 , який був одягнутий в захисному жилеті оранжевого кольору, який встановлював струмоприймачі на контактній лінії. Завершивши роботу, ОСОБА_6 вирішив підв'язати звисаючий шнур, щоб не створювати перешкод для руху водіям, для чого розпочав рух проїзною частиною дороги в темпі спокійного кроку до звисаючої перешкоди, під час чого обвинувачений ОСОБА_3 , як водій, продовживши рух на керованому ним т/з, в порушення вимог п.2.3 (б, д) ПДР України не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб в разі її зміни своєчасно відреагувати та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, зі швидкістю близько 5, 4 км/год, маючи об'єктивну можливість завчасно виявити рух пішохода ОСОБА_7 в бік звисаючої перешкоди, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, маючи при цьому можливість шляхом вжиття таких заходів уникнути наїзду і в такий спосіб не створювати небезпеку для руху, загрозу життю і здоров'ю громадян, а продовжив рух, чим порушив вимоги п.п. 1.5, 12.3 ПДР України, унаслідок чого не забезпечив безпеку дорожнього руху і передньою правою частиною керованого автомобіля допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 .

Унаслідок даної ДТП, потерпілий ОСОБА_6 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритої травми лівої нижньої кінцівки у вигляді внутрішньосуглобового багатовідламкового перелому латерального (зовнішнього) виростка великогомілкової та багатовідламкового перелому головки малогомілкової кістки.

Порушення обвинуваченим ОСОБА_3 , як водієм, вимог п.п. 1.5; 2.3 б), д); 12.3 ПДР України перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням даної ДТП та спричиненням потерпілому ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесних ушкоджень

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Потерпілий ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні заявили спільне клопотання, проти задоволення якого не заперечив прокурор, про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України у зв'язку із примиренням винного з потерпілим та закриття кримінального провадження, розглянувши яке, суд, крім цього, дослідивши матеріали судового провадження, вважає, що ОСОБА_3 слід звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України у зв'язку із примиренням винного з потерпілим та закрити кримінальне провадження, виходячи з наступних підстав.

Згідно п.2 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п.п. 4-8, 10 ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України.

Як слідує з п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Так, відповідно до ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

За ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно ст.46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 вперше вчинивши, відповідно до ст.ст. 12, 25 КК України необережний нетяжкий злочин, щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, примирився з потерпілим та добровільно відшкодував завдані ним збитки, за виключенням тих, які підлягають стягненню із страховика.

У кримінальному провадженні прокурором в інтересах держави в особі ФУ ТМР заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 витрат на лікування потерпілого від злочину, який слід залишити без розгляду, роз'яснивши право прокурора звернутися із цим позовом в порядку цивільного судочинства.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 44, 46 КК України, п.1 ч.2 ст.284, ст.285, ч.1 ст.286, ст.288, п.2 ч.3 ст.314, п.3 ч.1 ст.392, п.2 ч.2 ст.395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, а кримінальне провадження, внесене 16 вересня 2020 року до ЄРДР за №12020210000001968 за даним фактом - закрити у зв'язку із примиренням обвинуваченого з потерпілим.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі ФУ ТМР про стягнення з ОСОБА_3 витрат на лікування потерпілого від злочину - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом семи діб з дня її оголошення.

Головуючий суддяОСОБА_1

Попередній документ
95259674
Наступний документ
95259676
Інформація про рішення:
№ рішення: 95259675
№ справи: 607/22972/20
Дата рішення: 17.02.2021
Дата публікації: 27.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
Розклад засідань:
17.02.2021 10:50 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
БАЗАН Л Т
суддя-доповідач:
БАЗАН Л Т
обвинувачений:
Наконечний Володимир Іванович