24 лютого 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/5740/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
судді - Канигіної Т.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Скорика С.В.,
представника позивача - Амєліна Є.В.,
представника відповідача - Тимошенко О.О.,
представника третьої особи - Сиромятнікова В.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Національна поліція України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
09.10.2020 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Національна поліція України (далі - третя особа) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправними дії посадових осіб Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо нарахування та подальшої виплати пенсіонеру Національної поліції, інваліду II групи ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірах, передбачених пунктом 4 частини першої статті 99 Закону України "Про Національну поліцію";
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірах, передбачених підпунктом "б" пункту 3 частини першої статті 99 Закону України "Про Національну поліцію" в сумі 523314,00 грн;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції провести нарахування та виплату ОСОБА_1 недоотриману частину одноразової грошової допомоги в розмірі 366319,80 грн;
- зобов'язати Національну поліцію України, як розпорядника коштів, виділити грошові кошти Департаменту патрульної поліції у розмірах, необхідних для виплати ОСОБА_1 недоотриманої частини одноразової грошової допомоги у розмірі 300 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на І січня календарного року, у якому прийнято рішення про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до підпункту "б" пункту 3 частини першої статті 99 Закону України "Про Національну поліцію";
- зобов'язати Департамент патрульної поліції провести перерахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 300 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у якому прийнято рішення про виплату одноразової грошової допомоги, відповідно до підпункту "б" пункту 3 частини першої статті 99 Закону України "Про Національну поліцію";
- зобов'язати Департамент патрульної поліції виплатити ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 25000,00 грн в якості компенсації моральної шкоди.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/5740/20; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с. 94, том 1/.
01.12.2020 від Національної поліції України надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. У наданому клопотанні представник відповідача зазначив, що позивачем порушені строки звернення до адміністративного суду з цим позовом, оскільки про порушення свого права у вигляді виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 158580,00 грн позивач дізнався у грудні 2018 року. Крім того, представник Національної поліції України зазначив, що строки звернення до адміністративного суду обмежують час, протягом якого відповідні правовідносини вважаються спірними /а.с. 111-114, том 1/.
03.12.2020 від Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. У наданому клопотанні представник третьої особи зазначив, що відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Враховуючи наведене та відсутність поважним підстав для поновлення строку для звернення позивача до суду з цим позовом, за доводами третьої особи, позовна заява підлягає залишенню без розгляду /а.с. 115-118, том 1/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 13.01.2021; витребувано додаткові докази /а.с. 242, том 1/.
11.01.2021 від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання /а.с. 4, том 2/.
Протокольною ухвалою суду від 13.01.2021 підготовче засідання відкладено до 17.02.2021 з огляду на задоволення клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання /а.с. 7, том 2/.
Протокольною ухвалою суду від 17.02.2021 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 24.02.2021 з огляду на необхідність надання додаткових пояснень у справі /а.с. 35, том 2/.
22.02.2021 до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, у яких представник посилається, зокрема на правову позицію Верховного Суду та на Рішення Конституційного Суду України, при цьому, стверджує, що позовні вимоги щодо одноразової грошової допомоги є соціальними гарантіями, на які строк звернення до суду не розповсюджується. Також за доводами представника позивача, одноразова грошова вимога за своєю природою є одним із основних джерел існування пенсіонера, доходом /а.с. 39-46, том 2/.
24.02.2021 у судовому засіданні представник позивача заперечував проти залишення позовної заяви без розгляду, представники відповідача та третьої особи підтримали свої клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Надаючи правову оцінку зазначеним клопотанням та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з витягом з наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 29.11.2017 №516 о/с майора поліції ОСОБА_1 , начальника сектору забезпечення діяльності з 30.11.2017 звільнено зі служби в поліції, відповідно до пункту 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", з виплатою грошової компенсації за 11 діб невикористаної додаткової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у календарному році /а.с. 24, том 1/.
Згідно з довідкою медико-соціальної експертної комісії від 27.12.2017 позивачу встановлена друга група інвалідності /а.с. 53-54, том 1/.
03.01.2018 позивач звернувся до Департаменту патрульної поліції із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги /а.с. 51, том 1/.
Згідно з висновком Департаменту патрульної поліції від 17.05.2018, який затверджений начальником Департаменту патрульної поліції 18.05.2018, позивачу призначено одноразову грошову допомогу відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" у розмірі 158580,00 грн /а.с. 48, том 1/.
Судом встановлено, що 28.12.2018 позивачу виплачена одноразова грошова допомога у розмірі 158580,00 грн, що сторонами не заперечується та підтверджується випискою по картковому рахунку позивача /а.с. 64/.
Позивач звернувся до Департаменту патрульної поліції зі скаргою від 06.02.2019 (реєстр від 12.02.2019) на безпідставне зменшення одноразової грошової допомоги /а.с. 67/.
Листом від 19.03.2019 №Ш-1175/3/41/5/05-2019 Департаментом патрульної поліції надано відповідь позивачу, у якій, зокрема, зазначено, що позивачу встановлена 2 група інвалідності та виплачена одноразова грошова допомога у розмірі 158580,00 грн /а.с. 70-71/.
Позивач звернувся зі скаргою від 08.10.2019 до Національної поліції України на безпідставне зменшення одноразової грошової допомоги та протиправні дії т.в.о. заступника Департаменту патрульної поліції /а.с. 72-73/.
Листом від 08.11.2019 №Ш-9672/41/01-2019 позивача повідомлено, що відсутні підстави для виплати одноразової грошової допомоги відповідно до підпункту б пункту 3 частини першої статті 99 Закону України "Про Національну поліцію" /а.с. 74/.
Позивач неодноразово звертався до відповідних органів щодо безпідставного зменшення одноразової грошової допомоги, зокрема, до Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що днем, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів у вигляді отримання відповідного розміру одноразової грошової допомоги, є 28.12.2018.
Частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, процесуальне законодавство пов'язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду з моментом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною першою статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Отже, перебіг строку звернення до адміністративного суду почався для позивача з 29.12.2018 (з наступного дня після виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 158580,00 грн).
Суд зазначає, що застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб'єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку, якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, у першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, статтями 55 та 124 Конституції України.
У триваючих правовідносинах суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу може ухиляться від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускати протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації права громадян на соціальний захист (пенсійне забезпечення, соціальні виплати тощо).
Важливо, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.
Зазначена позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 29.11.2019 у справі № 608/957/16-а, від 21.01.2020 у справі №824/77/17-а.
Відповідно до статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі, зокрема:
визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті (пункт 3 частини першої цієї статті);
визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті (пункт 4 частини першої цієї статті).
Таким чином, ця стаття спеціального закону - Закону України "Про Національну поліцію" визначає строк звернення відповідної особи для отримання одноразової грошової допомоги - шість місяців. Указане є правом особи на соціальний захист.
Водночас, щодо права особи на судовий захист суд зазначає наступне.
З урахуванням викладеного, зазначена одноразова грошова допомога є одноразовою соціальною виплатою, обмеженим у часі платежем, у зв'язку з чим строк звернення до суду становить шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, доводи представника позивача про те, що одноразова грошова вимога за своєю природою є одним із основних джерел існування пенсіонера, постійним доходом є безпідставними.
Як встановлено судом, днем, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів у вигляді отримання відповідного розміру одноразової грошової допомоги, є 28.12.2018.
Відповідно до трекінгномеру, зазначеному на поштовому конверті, позов надісланий до суду 07.10.2020, тобто з порушенням строку, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищенаведене та розглянувши позовні вимоги, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду і поважних причин такого пропуску суду не повідомив.
У зв'язку з чим клопотання відповідача та третьої особи підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 181, 240, 248, 250, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та Національної поліції України про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Національна поліція України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення .
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено 01.03.2021.
Суддя Т.С. Канигіна