Справа № 420/2862/21
01 березня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Танцюра К.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департамента Державної архітектурно -будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт,-
25.02.2021р. до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправними дії Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області щодо реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт за № ОД 061201420277 від 21.05.2020 р. на об'єкт будівництва «Реконструкція будинку відпочинку літ. «Г» без зміни геометричних фундаментів у плані» за адресою: АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_2 ; визнання протиправним та скасування реєстрацію повідомлення про початок будівельних робіт за № ОД 061201420277 від 21.05.2020 р. на об'єкт будівництва «Реконструкція будинку відпочинку літ. «Г» без зміни геометричних фундаментів у плані» за адресою: АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_2 .
Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області зареєстровано повідомлення про початок будівельних робіт за № ОД 061201420277 від 21.05.2020 р. на об'єкт будівництва «Реконструкція будинку відпочинку літ. «Г» без зміни геометричних фундаментів у плані» за адресою: АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_2 .
Разом з тим, в обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що користувачем земельної ділянки, на якій вчинено самовільне будівництво, є об'єднання громадян «Тілець» на підставі договору оренди від 13.11.2000р. укладеного з Дальницькою сільською радою. Як зазначив позивач, він є членом об'єднання громадян «Тілець», в зв'язку з чим протиправні дії відповідача порушили його законні права, як члена об'єднання громадян «Тілець», та охоронювані законом інтереси в частині користування земельною ділянкою з певною поверховістю забудови. Як зазначив позивач, у результаті протиправних дій відповідача, замовник внаслідок самочинного будівництва одержав можливість зареєструвати право власності на двоповерховий (замість одноповерховою) будинок відпочинку літ.«Г», за адресою: АДРЕСА_1 , що фактично вдвічі збільшує частку власності замовника самочинного будівництва у ідеальній частці власності ОГ «Тілець» і, таким чином, зменшує частку власності позивача та інших членів ОГ«Тілець».
Відповідно до ст.124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною 1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом п.1,2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
За приписами ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Вимоги до позовної заяви визначені правовими нормами ст.160 КАС України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін “суб'єкт владних повноважень” означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язані з реалізацією особою майнових прав або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб'єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав цієї особи.”
Звертаючись до суду з позовом про скасування реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт за № ОД 061201420277 від 21.05.2020 р. на об'єкт будівництва «Реконструкція будинку відпочинку літ. «Г» без зміни геометричних фундаментів у плані» за адресою: АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 зазначив, що оскаржуваний акт порушує його права, оскільки спірна реконструкція порушує його права,як члена об'єднання громадян «Тілець», та охоронювані законом інтереси в частині користування земельною ділянкою з певною поверховістю забудови.
Суд звертає увагу, що захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, які виникають із цивільних, житлових відносин, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Частинами 1, 2 статті 1 Цивільного кодексу України визначено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
Враховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між суб'єктом владних повноважень та суб'єктом приватного права - фізичною чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
Суд звертає увагу, що позивач фактично оспорює повідомлення про початок будівельних робіт, яке є правовим актом індивідуальної дії. Такий правовий акт породжує права й обов'язки в першу чергу для тих суб'єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), яким його адресовано. В даному випадку для ОСОБА_2 .
Спірні правовідносини між учасниками справи виникли внаслідок проведення третьою особою будівельних робіт, які, на думку позивача, порушують його права, як члена об'єднання громадян «Тілець», який є користувачем земельної ділянки, на якій вчинено самовільне, на думку позивача, будівництво.
Отже, вимоги про скасування реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт за № ОД 061201420277 від 21.05.2020 р. на об'єкт будівництва «Реконструкція будинку відпочинку літ. «Г» без зміни геометричних фундаментів у плані» за адресою: АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_2 можуть бути розглянуті при вирішенні цивільним судом питання щодо законності проведення третьою особою будівельних робіт.
Аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 22 серпня 2018 року у справі №815/1568/16, від 05.12.2018 року №804/3091/18, а також Верховним Судом у постановах від 15.07.2020 року у справі №809/78/16, від 11.11.2020 року у справі №826/14406/18.
Враховуючи такі правові висновки Великої Палати Верховного Суду, а також суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності, суд вважає, що дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
При зазначених вище обставинах Одеський окружний адміністративний суд не є “встановленим законом судом” щодо розгляду такого спору, у зв'язку із чим суддя вважає, що наявні підстави для відмовити у відкритті провадження по справі за даним позовом.
Пунктом 1 ч.1 ст.170 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене суддя дійшов висновку, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Департамента Державної архітектурно -будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 170, 294-295, КАС України, суддя,-
У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Департамента Державної архітектурно -будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправними дії Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області щодо реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт за № ОД 061201420277 від 21.05.2020 р. на об'єкт будівництва «Реконструкція будинку відпочинку літ. «Г» без зміни геометричних фундаментів у плані» за адресою: АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_2 ; визнання протиправним та скасування реєстрацію повідомлення про початок будівельних робіт за № ОД 061201420277 від 21.05.2020 р. на об'єкт будівництва «Реконструкція будинку відпочинку літ. «Г» без зміни геометричних фундаментів у плані» за адресою: АДРЕСА_1 , замовник - ГерасимчукЄ.В. - відмовити, позовні матеріали повернути позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили у строк та порядок визначений ст. 256 КАС України та оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.294- 296 КАС України.
Суддя К.О. Танцюра