Справа № 420/14730/20
26 лютого 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання дій протиправними, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у ненаданні адміністративної послуги по заяві ОСОБА_1 від 20.07.2020р. відповідно до п.5 ст.10 Закону України “Про адміністративні послуги” у строк передбачений Земельним кодексом.
Ухвалою суду від 28.12.2020р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що ОСОБА_1 , з метою реалізації свого права на отримання 0,12 га землі сільськогосподарського призначення для ведення садівництва, знайшов вільну земельну ділянку, що на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області та подав заяву до Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність вказаної земельної ділянки загальною площею 0,12 га., до якої було надано усі необхідні документи, що підтверджують право позивача на отримання у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Позивач зазначив, що жодної відповіді на його адресу від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області не надходило. У зв'язку з викладеним, та посилаючись на те, що адмінпослуга не надана в строк передбачений Земельним кодексом та Законом України «Про адміністративні послуги» позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
12.01.2021р. до суду від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Так, відповідач вказав, що на адресу Головного управління надійшла заява позивача від 20.07.2020р. (від 28.07.2020 вх. № Н-13866/0/36-20) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва орієнтовною площею 0,12 га, за рахунок вільних земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту)». За результатами розгляду заяви, Головним управлінням прийнято наказ від 04.09.2020р. № 257-УБД, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою з підстави, що бажана до відведення позивачем земельна ділянка не відноситься до земель державної власності сільськогосподарського призначення. Як зазначив відповідач, за інформацією Міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 31.07.2020 № 1358/423-20 запитувана позивачем земельна ділянка, розташована на землях колективної власності колишнього КСП «Нива» на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів). Також, як вказав відповідач, позивачу для отримання прийнятого рішення необхідно було звернутись до центру надання адміністративних послуг для отримання копії наказу Головного управління, так як адміністративна послуга надана.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
20.07.2020р. ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі у власність в межах норми безкоштовної приватизації громадянином України орієнтованою площею 0,12 га для ведення садівництва на території Таїровської селищної ради (за межами населеного пункту) Овідіопольського району Одеської області за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення.
Позивач, зазначивши, що не отримав відповідь на свою заяву звернувся до суду із позовом про визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у ненаданні адміністративної послуги по заяві ОСОБА_1 від 20.07.2020р. відповідно до п.5 ст.10 Закону України “Про адміністративні послуги” у строк передбачений Земельним кодексом.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.
Відповідно до ч.1 ст.118 ЗК України (порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами) громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель (ч.4 ст.118 ЗК України).
Правові засади реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг визначені Законом України «Про адміністративні послуги» 6 вересня 2012 року № 5203-VI, відповідно до ст.10 якого граничний строк надання адміністративної послуги визначається законом.
У разі якщо законом не визначено граничний строк надання адміністративної послуги, цей строк не може перевищувати 30 календарних днів з дня подання суб'єктом звернення заяви та документів, необхідних для отримання послуги.
Суб'єкт надання адміністративних послуг надає адміністративну послугу, а центр надання адміністративних послуг забезпечує організацію надання такої послуги у найкоротший строк та за мінімальної кількості відвідувань суб'єктом звернення.
У разі надання адміністративної послуги суб'єктом надання адміністративних послуг, який діє на засадах колегіальності, рішення про надання адміністративної послуги або про відмову в її наданні приймається у строк, визначений частиною першою або другою цієї статті, а в разі неможливості прийняття зазначеного рішення у такий строк - на першому засіданні (слуханні) після закінчення цього строку.
Адміністративна послуга вважається наданою з моменту отримання її суб'єктом звернення особисто або направлення поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) листа з повідомленням про можливість отримання такої послуги на адресу суб'єкта звернення. У випадках, передбачених законодавством, відповідний документ може бути надісланий поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення), у тому числі, за бажанням суб'єкта звернення, кур'єром за додаткову плату, або за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку. При цьому строк доставки поштової кореспонденції не зараховується до строку надання адміністративної послуги.
З аналізу вказаних норм вбачається обов'язок Головного управління Держгеокадастру в Одеській області надати в місячний термін дозвіл/відмову в наданні дозволу на заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Як вбачається з матеріалів справи заява ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою від 20.07.2020р. направлена засобами поштового зв'язку 20.07.2020р. та отримана управлінням 27.07.2020р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.20).
Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області надано разом із відзивом на позовну заяву наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 04.09.2020р. №257-УБД «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою».
Докази отримання вказаного наказу суб'єктом звернення особисто або направлення поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) листа з повідомленням про можливість отримання такої послуги на адресу суб'єкта звернення до суду відповідачем надано не було.
Враховуючи вищевикладене та те, що адміністративна послуга вважається наданою з моменту отримання її суб'єктом звернення особисто або направлення поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) листа з повідомленням про можливість отримання такої послуги на адресу суб'єкта звернення, що здійснено відповідачем не було, суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у ненаданні адміністративної послуги по заяві ОСОБА_1 від 20.07.2020р. відповідно до п.5 ст.10 Закону України “Про адміністративні послуги” у строк передбачений Земельним кодексом України, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо змісту наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 04.09.2020р. №257-УБД «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», суд не надає правову оцінку вказаному наказу, оскільки зазначене не відноситься до предмета позову.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, у справі “Рисовський проти України” Європейський Суд з прав людини “... підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Зазначений принцип на думку суду передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності”.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункту 58, "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), № 32457/05, пункту 40, "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), № 35298/04, пункту 67).
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (код ЄДРПОУ 39765871, м.Одеса, вул. Канатна, 83) у ненаданні адміністративної послуги по заяві ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) від 20.07.2020р. (про надання дозволу на розробку проекту землеустрою) відповідно до п.5 ст.10 Закону України “Про адміністративні послуги” у строк передбачений Земельним кодексом України.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра
.