26 лютого 2021 року м. Київ № 320/12648/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Київській області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) податкового боргу в розмірі 4569, 10 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість, яка виникла в результаті несплати податку на нерухоме майно.
Ухвалою суду від 07.12.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
28 грудня 2020 року через службу діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Стверджував про безпідставність поданого позову, оскільки заборгованість з податку на нерухоме майно в розмірі 4569, 10 грн. відсутня, на підтвердження чого надав суду платіжне доручення № 38 від 06.08.2020 про сплату 4569, 10 грн. податку на нерухоме майно.
Від позивача відповіді на відзив, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надійшло.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом установлено таке.
ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 02.11.2000 (номер запису: 20690170000000169 від 02.08.2004) за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчать наявні в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості за РНОКПП НОМЕР_1 станом на день розгляду справи.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідач є платником податків і зборів та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області.
Як стверджує позивач, відповідно до інформаційних баз даних ДПС за відповідачем обліковується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості у розмірі 4569, 10 грн.
На підтвердження наявної за відповідачем заборгованості, позивачем до позовної заяви додано розрахунок податкового боргу від 23.07.2020 № 21728/9/10-36-57-07, складений та підписаний уповноваженою особою Головного управління ДПС у Київській області Олександром Бочарніковим, відповідно до якого за ОСОБА_1 рахується борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема, з 14.07.2020 в розмірі 4569, 10 грн.
Відповідно до складеної тією ж уповноваженою особою Головного управління ДПС у Київській області Олександром Бочарніковим довідки від 23.07.2020 № 21729/9/10-36-57-07, станом на 22.07.2020 згідно з даними інтегрованих карток платника податків за відповідачем рахується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості у розмірі 4569, 10 грн.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин суд виходить з такого.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У той же час, відповідно до вимог статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі - ПК України).
Згідно з вимогами підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
В силу вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 265.1.1 пункту 265.1 статті 265 ПК України, передбачено, що податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України).
Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України).
Приписами підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України).
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України).
Підпунктом «а» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку, зокрема, за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку.
Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Підпунктом 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 ПК України передбачено, що податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків.
Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується, зокрема, фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (підпункт «а» підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України).
Як стверджує позивач, станом на 22.07.2020 згідно з даними інтегрованих карток платника податків за відповідачем рахується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості у розмірі 4569, 10 грн.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З метою погашення податкового боргу позивачем відповідно до статті 59 ПК України було направлено відповідачу податкову вимогу від 15.05.2018 № 421869-54.
Проте, як установлено судом та підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами, заборгованість з податку на нерухоме майно в розмірі 4569, 10 грн. як станом на день звернення позивача з цим позовом до суду (01.12.2020), так і станом на день розгляду справи за відповідачем відсутня, про що свідчить платіжне доручення № 38 від 06.08.2020 про сплату ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) 4569, 10 грн. податку на нерухоме майно, отримувач Васильківське УДКСУ (код 37886067), Банк отримувача - Казначейство України, рахунок UA038999980314090617000010187.
Відповідно до статті 43 Бюджетного кодексу України, при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок (частина п'ята статті 45 Бюджетного кодексу України).
Пунктом 109.1 статті 109 ПК України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Судом установлено, що спірна сума податку на нерухоме майно зарахована на єдиний казначейський рахунок без будь-яких помилок у платіжному дорученні під час сплати сум податкового зобов'язання, що є достатньою правовою підставою для висновку про сплату необхідних сум грошових зобов'язань.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 826/10665/17, яка в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України врахована судом у спірних правовідносинах.
В силу вимог статті 60 ПК України, податкова вимога вважаються відкликаною, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків.
Як установлено судом і не спростовано позивачем, за відповідачем відсутня заборгованість в розмірі 4569, 10 грн. з податку на нерухоме майно.
Отже, посилання позивача як на підставу звернення з позовом до суду про наявність не оскаржуваної відповідачем податкової вимоги від 15.05.2018 № 421869-54 є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, і, в силу приписів статті 60 ПК України така вимога вважається відкликаною у зв'язку з відсутністю за відповідачем сум вказаного податкового боргу.
Крім того суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що під час дослідження представлених відповідачем письмових доказів судом не встановлено недобросовісності відповідача як платника податків, оскільки ним систематично та своєчасно сплачувалися до бюджету податки на нерухоме майно, що підтверджено платіжними дорученнями від 24.06.2020 № 32 на суму 8000, 00 грн., від 24.06.2020 № 31 на суму 6551, 86 грн., від 06.07.2020 № 33 на суму 26000, 00 грн., від 14.07.2020 № 35 на суму 26839, 04 грн., від 27.08.2020 № 40 на суму 3727, 71 грн. та від 06.11.2020 № 52 на суму 40323, 87 грн., а також наявними в матеріалах справи виписками з банків.
Вищевказані обставини в логічному їх взаємозв'язку свідчать про добросовісність відповідача як платника податків та спростовують наведені у позові доводи позивача.
Крім того, зі змісту листа Головного управління ДПС у Київській області від 03.09.2020 № 206/ЗПІ/10-36-10-02-14 вбачається, що станом на 03.09.2020 податковий борг за відповідачем відсутній.
До Державного реєстру обтяжень рухомого майна по платнику ОСОБА_1 , 02.09.2020 внесено запис про припинення податкової застави за актом опису майна від 20.07.2020 № 142.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету добровільно сплатив 06.08.2020, що підтверджено платіжним дорученням № 38, наявність у нього вказаної заборгованості не підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних, що є підставою для відмови в позові.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами частини третьої статті 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.
У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача як платника податків, а позовні вимоги вважає такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено не на користь суб'єкта владних повноважень, в силу вимог статті 139 КАС України питання розподілу судових витрат не підлягає вирішенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ: 43141377; адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5-А) - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування ЄСІТС апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.