16 лютого 2021 року м. Київ № 320/1642/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Повх І.С.,
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1,
від відповідача-1 - не з'явились,
від відповідача-2 - Щекун О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва
ОСОБА_1
до Дисциплінарної комісії приватних виконавців,
Міністерства юстиції України
про визнання протиправними та скасування рішення та наказу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась приватний виконавець виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Дисциплінарної комісії приватних виконавців (далі по тексту - відповідач-1), Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач-2), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформлене протоколом № 24 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 16.12.2019 щодо застосування до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 90/5 від 10.01.2020 про застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що під час виконання виконавчого провадження № 57509425, 21.03.2019 нею була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, проте у зв'язку з технічними несправностями у роботі автоматизованої системи виконавчого провадження зазначена постанова була винесена в паперовому вигляді. Додаткового вказала, що у період з 29.03.2019 по 26.09.2019 наказом Міністерства юстиції України № 1015/5 було зупинено її діяльність на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії приватних виконавців, тому приватний виконавець ОСОБА_1 не мала можливості внести зазначену постанову про закінчення виконавчого провадження № 57509425 від 21.03.2019 до АСВП в період з 01.04.2019 по 26.09.2019. З огляду на викладене, позивач вважає, що у її діях відсутній склад дисциплінарного проступку.
Крім того, на думку позивача при перевірці діяльності позивача відповідач діяв з перевищенням повноважень. Зазначає, що Міністерством юстиції не було встановлено особу заявника, на підставі скарги якого було ініційовано перевірку, не було встановлено наявність електронного цифрового підпису на скарзі.
Також стверджує, що відповідач при проведенні перевірки діяв не у спосіб, визначений чинним законодавством, зокрема перевірка проводилась поза межами питань, які були зазначені у зверненні ОСОБА_3 , оскільки останній не оскаржував дії приватного виконавця, а звернувся до Міністерства юстиції України у порядку Закону України «Про звернення громадян» із заявою про передачу матеріалів виконавчого провадження № 57509425, а не скаргою як кваліфікував відповідач. Додатково позивач вказала на порушення Дисциплінарною комісією приватних виконавців процедури голосування членів, що виразилися у повторному голосуванні по питанню притягнення її до відповідальності, видалення її з засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців під час голосування членів.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 відкрито провадження у справі та ухвалено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.
Міністерство юстиції України позов не визнало та подало до суду відзив на позовну заяву, у якому просило відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач-2 посилається на те, що Міністерством юстиції України у відповідності до вимог чинного законодавства України була проведена позапланова невиїзна перевірка діяльності позивача щодо здійснення виконавчого провадження № 57509425, в результаті якої були виявленні порушення Закону України «Про виконавче провадження», що стали підставою для внесення подання на розгляд Дисциплінарній комісії. В ході зазначеної перевірки встановлено, що 21.03.2019 приватним виконавцем ОСОБА_1 нею винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 57509425 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 вказаного Закону. Зазначена постанова внесена приватним виконавцем до системи лише 26.09.2019, тобто після надходження звернення стягувача - ОСОБА_3 .
Відповідач-2 вказав, що враховуючи що таке внесення інформації займає лише декілька хвилин, та досвід і знання позивача, можна дійти висновку про неналежний підхід останньої до виконання своїх обов'язків, що потягло за собою порушення прав заявника, адже закінчення виконавчого провадження та внесення такої інформації до системи є завершальною стадією виконавчого провадження, і лише після цього стягувач може, зокрема, вільно розпоряджатися своїм майном.
Зауважує, що Дисциплінарною комісією приватних виконавців не надавалась оцінка процесуальним діям приватного виконавця, як це зазначено в адміністративному позові, а досліджувались факти, що знайшли своє відображення у поданні. Крім того, Комісією було встановлено порушення норм чинного законодавства, що свідчило про неналежне виконання приватним виконавцем ОСОБА_1 своїх обов'язків, тобто про наявність у її діях дисциплінарного проступку. Зазначає, що в адміністративному позові не наведено доказів та фактів, що підтвердили б, що оскаржувані Рішення та Наказ винесені з порушенням норм чинного законодавства та не зазначено мотивів, відповідно до яких вони підлягають скасуванню.
Позивач не погоджуючись з доводами відповідача-2 викладене у відзиві на позов подала до суду відповідь на відзив, у якій зазначила аналогічні доводи, тим які уже були зазначені у позовній заяві.
Відповідач-2, не погоджуючись з доводами позивача, викладеними у відповіді на відзив подав до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначив, що чинним законодавством не встановлено обов'язкового застосування цифрового електронного підпису заявника на зверненні та встановлення відповідачами дійсного місця проживання/перебування заявника. Щодо доводів позивача про порушення процедури голосування відповідач зазначив, що заступником голови Комісії було поставлено на голосування пропозицію відхилити подання Міністерства юстиції України, проте, як свідчать відомості із витягу протоколу засідання Комісії, зазначене рішення не було прийнято, оскільки «за» проголосувало 3 члена Комісії, «проти» - 2 і 1 - «утримались», отже, за результатами вказаного голосування не було прийнято рішення у зв'язку із відсутністю простої більшості голосів. Відповідач-2 зазначив, що заступником голови Комісії на засіданні Дисциплінарної комісії було поставлено на голосування питання про задоволення подання Міністерства юстиції України про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, яке більшістю голосів членів Дисциплінарної комісією було підтримано, відтак прийнято.
Також відповідач-2 вказав, що як свідчать матеріали справи та не заперечується позивачем її право на участь у засіданні комісії було забезпечено, вислухано її пояснення та враховано при прийнятті рішення. Проте, норм чинного законодавства вказують, що приватний виконавець бере участь у засіданні комісії, а не під час голосування комісією, оскільки члени комісії мають право брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 16.07.2020.
У судове засідання, призначене у справі на 16.02.2021 з'явилися позивач та уповноважений представник Мністерства юстиції України. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія приватних виконавців у судове засідання не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи у передбачений законодавством строк.
Присутній у судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити повністю з огляду на ті обставини, які покладені нею в обґрунтування позову.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача-2 заперечував щодо задоволення позовних вимог
В ході судового засідання, 16.02.2021 суд відмовив у долученні до матеріалів справи наданих позивачем документів, зокрема науково-правового висновку щодо правомірності розгляду Дисциплінарною комісією приватних виконавців подань Міністерства юстиції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватних виконавців та науково-правового висновку щодо співвідношення з боку Міністерства юстиції України та судового контролю за діяльністю приватних виконавців, оскільки вказані докази не були надані на етапі підготовчого провадження та збирання доказів, адже позвачем не було доведено суду поважності причин неможливості подати ці документа на стадії підготовчого провадження.
Крім того, в ході судового розгляду справи судом було допитано в якості свідків члени Дисциплінарної комісії приватних виконавців: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Так, допитаний в якості свідка ОСОБА_5 пояснив суду, що на його думку фактично не було підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, про що ним зазначено у окремій думці. Система АСВР часто є несправною, не працює. Свідок ОСОБА_5 додав, що за результатами голосування про відмову у задоволенні подання Міністерства юстиції України за проголосувало троє членів комісії, проти двоє.
Допитаний в ході судового розгляду справи свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що АСВП працює з перебоями, однак він голосував за притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності. Свідок вказав, що дисциплінарна комісія позбавлена права досліджувати достовірність обставин зазначених у зверненні.
Допитана в ході судового розгляду справи ОСОБА_6 пояснила суду, що стосовного процедури голосування вона не пам'ятає хто голосував за, а хто проти, пам'ятає лише що за задоволення подання Мінюсту проголосувало четверо осіб. На запитання суду чи передбачене таємне голосування членів Дисциплінарної комісії приватних виконавців пояснила, що процедури таємного голосування не передбачено.
Крім того, допитана під час розгляду справи свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що голосувала за притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності. Стосовного того, що у протоколі засідання комісії містяться розбіжності по фактичних результатах голосування свідок не змогла надати пояснень. Додатково вказала, що під час обговорення справи приватних виконавців видаляють із зали засідання, а вже на проголошення закликають.
Також, допитаний в ході судового розгляду справи свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що голосував проти притягнення приватного виконавця ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Щодо того, чому у протоколі містяться розбіжності по фактичних результатах голосування свідок не зміг надати пояснень.
Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 відповідно до відомостей посвідчення приватного виконавця № 0019 виданого 01.06.2017 Міністерством юстиції України здійснювала діяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва.
Судом встановлено, що 11.09.2019 до Міністерства юстиції надійшла заява ОСОБА_3 від 09.09.2019, яка зареєстрована за № Б-16105 про передачу матеріалів виконавчого провадження № 57509425. У вказаній заяві ОСОБА_3 зазначив про те, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 перебуває виконавче провадження № 57509425 з примусового виконання виконавчою напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу віл 05.11.2016 № 4661 про стягнення коштів з ОСОБА_10 в сумі 200 000,00 грн. Заявник вказав, що кошти за вказаним виконавчим документом ним отримано в повному обсязі ще наприкінці 2018 року, проте приватним виконавцем не закрито виконавче провадження та відповідні відомості щодо боржника не виключені з Єдиного реєстру боржників. Відтак, заявник просив ППВО м. Києва ОСОБА_1 терміново вжити заходів щодо передачі вказаного виконавчого провадження на виконання (для вчинення необхідних дій) приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Кравцю В.В.
Листом від 22.10.2019 Міністерство юстиції України повідомило приватного виконавця ОСОБА_1 «Щодо проведення позапланової невиїзної перевірки» на підставі заяви ОСОБА_3 від 09.09.2019 щодо виконавчого провадження № 57509425. Запропоновано у строк до 18.10.2019 надати Міністерству юстиції України вмотивовані пояснення щодо фактів, викладених у заяві ОСОБА_3 з наданням копій відповідних документів.
Листом від 18.10.2019 б/н приватний виконавець ОСОБА_1 надано пояснення у відповідь на лист Міністерства юстиції України щодо проведення позапланової невиїзної перевірки та щодо суті питань, заявлених в заяві ОСОБА_3 від 09.09.2019.
Міністерством юстиції України на підставі скарги ОСОБА_3 від 09.09.2019 року проведена позапланова невиїзна перевірка діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 щодо виконавчого провадження № 57509425, за результатами якої оформлено 24.10.2019 довідку про результати проведення позапланової невиїзної перевірки приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 , відповідно до якої встановлено порушення приватним виконавцем вимог частини першої статті 40 Закону № 1404-VII щодо вжиття заходів необхідних у зв'язку із закінченням виконавчого провадження та пункту 4 розділу IV Положення щодо порушення строків внесення постанови про закінчення виконавчого провадженій до автоматизованої системи виконавчих проваджень (далі - Система).
Перевіркою встановлено, що постановою від 26.10.2018 приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № 57509425 з примусового виконання виконавчого напису від 31.07.2018 № 4661 виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Халявка Н.М. про звернення стягнення на нежитлове приміщення в літері «А», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 191,8 кв. м. яке належить ОСОБА_10 на підставі договору купівлі продажу нежитлового приміщення, посвідченого 20.05.2016, Юрченком В.В приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 908; право власності на предмет іпотеки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 20.05.2016, Юрченком В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу; номер запису про прав власності: 14594456, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 926717580000., переданих ним в іпотеку ОСОБА_3 , посвідченим Халявкою Н.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 2466, до договору позики грошових кошті посвідченого Халявкою Н.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 17.06.2016 за реєстровим № 2465. За рахунок коштів виручених від реалізації зазначеного нежитлового приміщення, задовольнити вимоги ОСОБА_3 , по поверненню позики отриманої ОСОБА_10 за договором позики грошових коштів посвідченого Халявкою Н.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 17.06.2016 за реєстровим № 2465, у розмірі 200 000 грн.
Згідно з поясненнями, наданими приватним виконавцем ОСОБА_1 встановлено, що 21.03.2019 нею винесено постанову про зняття арешту з майна боржника, яке реалізовано з електронних торгів, на підставі частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VII.
Також, 21.03.2019 нею винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 57509425 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закою № 1404-VII.
У своїх поясненнях приватний виконавець ОСОБА_1 зазначила, ще вказана постанова не внесена до Системи у зв'язку з технічними несправностями у роботі Системи.
Зазначена постанова внесена приватним виконавцем до Системи лише 26.09.2019.
Частиною першою статті 40 Закону № 1404-VII встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжитті запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватна виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржник; виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
При цьому, згідно з пунктом 4 розділу IV Положення про АСВП постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються з допомогою Системи. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється.
У разі тимчасової відсутності доступу до Системи (через перебої електропостачанні тощо), як виняток, допускається виготовлення документі виконавчого провадження без використання Системи з подальшим обов'язкова внесенням таких документів до системи в день усунення причин, щ- перешкоджали доступу до неї.
При цьому, наказом Міністерства юстиції України від 29.03.2019 № 1015/5 зупинено діяльність приватного виконавця ОСОБА_1 на підставі рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 15.03.2019.
Інформацію про зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців 01.04.2019.
Разом з тим, перевіркою відомостей Системи, встановлено, що у період з 21.03.2019 по 01.04.2019 приватним виконавцем ОСОБА_1 вчинялись виконавчі дії та виготовлялись документи виконавчого провадження за допомогою цієї Системи, що свідчить про те, що приватний виконавець мала доступ до Системи.
При цьому, в порушення вимог пункту 4 розділу IV Положення про АСВП приватним виконавцем ОСОБА_1 не внесено до Системи відомості про закінчення виконавчого провадження та, як наслідок, порушено вимоги частини першої статті 40 Закону № 1404-УІІ, відповідно до якої у разі закінчення виконавчого провадження, відомості виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
На підставі обставин, які були встановлені в процесі перевірки, було внесено подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 . Відповідно до висновків вказаного подання за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 щодо здійснення виконавчого провадження № 57509425, яка проводилась на підставі скарги ОСОБА_3 від 09.09.2019 та в межах предмету цієї скарги встановлено порушення приватним виконавцем вимог частини першої статті 40 Закону № 1404-УІІ щодо вжиття заходів необхідних у зв'язку із закінченням виконавчого провадження та пункту 4 розділу IV Положення про АСВП щодо порушення строків внесення постанови про закінчення виконавчого провадження до Системи.
З огляду на це, слід звернути увагу, що відповідно до статті 16 Закону № 1403-УІІІ приватний виконавець є особою, яка уповноважена державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно з положеннями частини другої статті 4 Закону № 1403-VIII приватний виконавець повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно.
Водночас, виявлені позаплановою невиїзною перевіркою порушення вимог законодавства в діяльності приватного виконавця свідчать про неналежне виконання приватним виконавцем своїх обов'язків.
21.11.2019 приватний виконавець виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 не погоджуючись з висновками проведеної перевірки, викладеними у довідці за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 подала до Міністерства юстиції України заперечення на довідку за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 .
Листом від 05.12.2019 №332-2019/ДК Дисциплінарна комісія приватних виконавців повідомила приватного виконавця ОСОБА_1 про те, що за результатами позапланової невиїзної перевірки її діяльності на підставі скарги ОСОБА_3 від 09.09.2019 Міністерством юстиції України внесено подання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Відповідно до пункту 25 Положення про Дисциплінарну комісії приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.11.2017 № 3791/5, повідомлено, що засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців щодо розгляду цього подання відбудеться 16.12.201 о 10 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 73, 7 поверх каб. 425.
Протоколом від 16.12.2019 року №24 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців задоволено подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та вирішено застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
Наказом Міністерства юстиції України № 90/5 від 10.01.2020 року введено в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 16.12.2019 року, оформлене протоколом № 24, про задоволення подання Міністерства юстиції України та застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
Позивач не погоджуючись з прийнятими рішення, якими до неї застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження оскаржила їх до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Одним із завдань Міністерства юстиції України є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері організації примусового виконання рішень.
Вказана норма знайшла своє відображення у Законі України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та інших органів» (далі - Закон № 1403-VIII), що визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.
Статтею 17 Закону № 1403-VIII встановлено, що Міністерство юстиції України формує та реалізує державну правову політику у сфері організації примусового виконання рішень, забезпечує підготовку приватних виконавців та підвищення їхньої кваліфікації, здійснює контроль за діяльністю приватних виконавців та визначає порядок здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця; вводить в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, тощо.
Згідно частини 1 статті 34 Закону № 1403-VIII, контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
Частиною 3 ст. 34 Закону № 1403-VIII передбачено, що позапланові перевірки проводяться на підставі: 1) заяви приватного виконавця про проведення перевірки; 2) письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця; 3) неподання приватним виконавцем у встановлені строки звітності чи іншої інформації та/або подання недостовірної інформації.
На виконання статті 12, частини 1 статті 34 Закону № 1403-VIII, Міністерством юстиції України був розроблений Порядок проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затверджений Наказом Міністерства юстиції України 22 жовтня 2018 року N 3284/5.
Вказаний Порядок визначає механізм здійснення Міністерством юстиції України перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, зокрема стану додержання Конституції України, вимог законів України, указів Президента України та постанов Верховної Ради України, ухвалених відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства юстиції України, доручень Міністра юстиції України, та організації роботи щодо їх виконання, дотримання державними і приватними виконавцями порядку та строків вчинення виконавчих дій, виконання правил діловодства.
Відповідно до пункту 19 Розділу III Порядку, під час проведення позапланових перевірок діяльності приватного виконавця з'ясовуються лише ті питання, потреба перевірки яких стала підставою для здійснення таких перевірок.
За пунктом 26 Розділу III Порядку, позапланова невиїзна перевірка діяльності приватного виконавця проводиться шляхом витребування від приватного виконавця потрібних документів та відомостей у межах предмета звернення та надання висновку щодо відповідності рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця вимогам законодавства, який викладається в довідці за результатами такої перевірки.
Згідно пункту 29 Розділу III Порядку, за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця Управління контролю (Управління державної виконавчої служби) складає довідку, в якій зазначаються: підстави проведення перевірки; факти, викладені у зверненні або у скарзі, на підставі яких проводиться перевірка; обставини, встановлені під час перевірки, із посиланням на джерела отримання інформації; висновок щодо відповідності рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця вимогам законодавства з посиланням на відповідну норму законодавства.
Відповідно до вимог частини 6 статті 34 Закону № 1403-VIII, у разі проведення позапланової невиїзної перевірки Міністерство юстиції України надсилає приватному виконавцю письмовий запит у межах предмета звернення.
У зазначений у запиті строк, який має бути достатнім для підготовки відповіді та копій документів, але не менше 10 календарних днів, приватний виконавець надає Міністерству юстиції України вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.
Згідно пункту 1 Розділу IV Порядку, у разі виявлення під час здійснення планових та позапланових перевірок діяльності приватного виконавця ознак дисциплінарного проступку, визначених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 38 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", структурний підрозділ Міністерства вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності. Подання спрямовується до Дисциплінарної комісії приватних виконавців протягом двох місяців із дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше ніж за два роки з дня його вчинення.
Відповідно до п. 3 Розділу IV Порядку, у поданні зазначаються: прізвище, ім'я, по батькові приватного виконавця, виконавчий округ, у якому приватний виконавець здійснює діяльність, номер посвідчення приватного виконавця; вид перевірки, під час якої виявлено порушення, та підстави її проведення; реквізити довідки, складеної за результатами перевірки; зміст виявлених порушень із посиланням на відповідні норми нормативно-правових актів; наслідки, до яких призвели (або можуть призвести) порушення приватним виконавцем вимог законодавства (за наявності); відомості про застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень (вид дисциплінарного стягнення, реквізити наказу Міністерства юстиції України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення).
У поданні не зазначаються відомості про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, якщо з дати видання наказу Міністерства юстиції України про введення в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення минув один рік.
Діяльність Дисциплінарної комісії приватних виконавців врегульована приписам Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.11.2017 року № 3791/5.
Згідно до ч.1. Положення визначає порядок утворення при Мін'юсті Дисциплінарної комісії приватних виконавців (далі - Дисциплінарна комісія), її завдання, функції та порядок діяльності.
Відповідно до ч.4 Положення, Дисциплінарна комісія відповідно до покладених на неї завдань: розглядає подання Мін'юсту, Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців направляє їх на перевірку Мін'юсту чи Раді приватних виконавців України; приймає рішення на підставі подання Мін'юсту чи Ради приватних виконавців України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
Відповідно до ч.1, 4 статті 40 Закону № 1403-VIII, дисциплінарна комісія розглядає подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, приймає одне з таких рішень: 1) задовольнити подання та застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення; 2) відхилити подання та направити матеріали для повторної перевірки діяльності приватного виконавця; 3) відхилити подання та відмовити в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
За вимогами частин 5 статті 40 Закону № 1403-VIII, у разі якщо Дисциплінарною комісією прийнято рішення про задоволення подання та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, ступінь вини приватного виконавця, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди, а також факти застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року.
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону № 1403-VIII, за вчинення дисциплінарного проступку до приватного виконавця може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) догана; 3) зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців; 4) припинення діяльності приватного виконавця.
При цьому, частиною другою статті 41 Закону №1403-VІІІ обумовлено, що рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом Міністерства юстиції України.
Частиною 5 статті 41 Закону № 1403-VIII передбачено, що рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, введене в дію наказом Міністерства юстиції України, може бути оскаржено до суду.
Таким чином, за вимогами вищезазначених норм, особи, які проводять перевірку повинні дотримуватися вимог законодавства, а висновки перевірки мають ґрунтуватись на фактичних обставинах, підтверджуватись належними доказами , які були досліджені під час перевірки і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, та не можуть ґрунтуватись на припущеннях.
Перевіряючи оскаржувані рішення відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Позапланова невиїзна перевірка приватного виконавця ОСОБА_1 була проведена на підставі письмового звернення учасника виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця.
При цьому, приписами частини четвертої статті 34 Закону №1403-VІІІ під час проведення позапланових перевірок з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення таких перевірок. Повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається, крім випадків, передбачених цим Законом.
Суд, зазначає, що 11.09.2019 до Міністерства юстиції надійшла заява ОСОБА_3 від 09.09.2019, яка зареєстрована за № Б-16105 про передачу матеріалів виконавчого провадження № 57509425. У вказаній заяві ОСОБА_3 зазначив про те, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 перебуває виконавче провадження № 57509425 з примусового виконання виконавчою напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу віл 05.11.2016 № 4661 про стягнення коштів з ОСОБА_10 в сумі 200 000,00 грн. Заявник вказав, що кошти за вказаним виконавчим документом ним отримано в повному обсязі ще наприкінці 2018 року, проте приватним виконавцем не закрито виконавче провадження та відповідні відомості щодо боржника не виключені з Єдиного реєстру боржників. Відтак, заявник просив приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 терміново вжити заходів щодо передачі вказаного виконавчого провадження на виконання (для вчинення необхідних дій) приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Кравцю В.В.
Відповідно до відомостей листа Міністерства юстиції України від 24.01.2020 № за даними системи електронного документообігу «Megapolis.Doc.Net» до Міністерства юстиції України 09.09.2019 на офіційну електронну адресу Міністерства юстиції callcentre@minjust.gov.ua надійшло звернення ОСОБА_3 із електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (стаття 3 Закону України «Про звернення громадян»).
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про звернення громадян» до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Приписами частин шостої, сьомої статті 5 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Отже, приписами чинного законодавства не вимагається застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення та не передбачено встановлення відомостей паспортних даних чи ідентифікаційного коду, місцезнаходження чи інших відомостей щодо особи, якою було подано звернення, що спростовує доводи позивача стосовно того, що відповідачем не було встановлено особу заявника, його місцезнаходження, паспортні дані та ідентифікаційний код ОСОБА_3 та прийнято до розгляду заяву останнього не підписану електронним цифровим підписом. Крім того, ОСОБА_3 був стороною виконавчого провадження, а відтак мав право на подання звернення (скарги) щодо дій (бездіяльності) чи рішень, прийнятих виконавцем.
Крім того, суд не приймає до уваги доводи позивача стосовно того, що Міністерством юстиції України перевищено межі владних повноважень при здійсненні перевірки на підставі заяви ОСОБА_3 , оскільки останній звернувся із заявою щодо передачі виконавчого провадження ВП № 57509425. Як вбачається з заяви ОСОБА_3 від 09.09.2019, заявником у ній зазначено про те, що приватним виконавцем не закрито виконавче провадження та відповідні відомості щодо боржника не виключені з Єдиного реєстру боржників. Відтак, заявник просив приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 терміново вжити заходів щодо передачі вказаного виконавчого провадження на виконання (для вчинення необхідних дій) приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Кравцю В.В.
Отже, зі змісту вказаної заяви - звернення вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до Міністерства юстиції України з заявою, у якій просив передати виконавче провадження ВП №57509425 для вчинення відповідних виконавчих дій щодо закінчення виконавчого провадження іншому виконавцеві, отже з вимогою про поновлення прав, порушених діями (бездіяльністю) приватного виконавця. Крім того, ОСОБА_3 був стороною виконавчого провадження, а відтак мав право на подання звернення.
Матеріали справи свідчать, що під час перевірки, розгляду подання та визначення виду дисциплінарного стягнення відповідачі дійшли висновку, що за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 щодо здійснення виконавчого провадження № 57509425, яка проводилась на підставі скарги ОСОБА_3 від 09.09.2019 та в межах предмету цієї скарги встановлено порушення приватним виконавцем вимог частини першої статті 40 Закону № 1404-VІІ щодо вжиття заходів необхідних у зв'язку із закінченням виконавчого провадження та пункту 4 розділу IV Положення про АСВП щодо порушення строків внесення постанови про закінчення виконавчого провадження до Системи.
Як було встановлено судом в ході розгляду справи, на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 перебувало виконавче провадження №57509425 по примусовому виконанню виконавчого напису приватним №4661 виданого 05.11.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Халявка Н.А. про звернення стягнення на нежитлове приміщення в літері «А», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 191,8 (сто дев'яносто одна ціла вісім десятих) кв.м., яке належить ОСОБА_10 . Стягувачем у вказаному виконавчому провадженні № 57509425 є ОСОБА_3 , а боржником ОСОБА_10 .
21.03.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 керуючись вимогами п.9 ч.1 ст. 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 57509425.
Відповідно до відомостей списку згрупованих поштових відправлень (рекомендованих листів) відправник: приватний виконавець ОСОБА_1 від 25.03.2019, на адресу ОСОБА_10 ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) направлено поштове відправлення щодо виконавчого провадження ВП № 5509425.
Разом з тим, судом було встановлено, що наказом Міністерства юстиції України від 29.03.2019 № 1015/5 зупинено діяльність приватного виконавця ОСОБА_1 на підставі рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 15.03.2019. Інформацію про зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців 01.04.2019.
Позивач не погоджуючись з вказаним рішенням про зупинення її діяльності оскаржила Наказ Міністерства юстиції України від 29.03.2019 №1015/5 до суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 у справі № 320/1771/19, яке залишене в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2019, адміністративний позов - задовольнено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформлене протоколом №8 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 15.03.2019, щодо застосування до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 6 місяців.
Визнано протиправним та скасовано Наказ Міністерства юстиції України №1015/5 від 29.03.2019 р. про зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 , виданого на підставі рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформленого протоколом №8 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 15.03.2019 щодо застосування до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 6 місяців.
Наказом Міністерства юстиції України № 2982/5 від 24.09.2019 було поновлено діяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1
26.09.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 внесено до Автоматизованої системи виконавчого провадження постанову від 21.03.2019 про закінчення виконавчого провадження ВП №57509425.
Частиною першою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у раз закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжитті запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватна виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт накладений на майно (кошти) боржника знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Наказом Міністерства юстиції України № 2432/5 від 05.08.2016 затверджено Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, яке розроблене відповідно до вимог Закону України від 02 червня 2016 року N 1404-VIII «Про виконавче провадження», визначає механізм функціонування автоматизованої системи виконавчого провадження (далі по тексту - Положення про АСВП).
Відповідно до пункту 3 розділу IV Положення про АСВП відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії.
У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення.
При цьому, згідно з пунктом 4 розділу IV Положення про АСВП постанові виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються з допомогою Системи. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється.
У разі тимчасової відсутності доступу до Системи (через перебої електропостачанні тощо), як виняток, допускається виготовлення документі виконавчого провадження без використання Системи з подальшим обов'язкова внесенням таких документів до системи в день усунення причин, щ- перешкоджали доступу до неї.
Пунктом п'ятим розділу IV Положення про АСВП визначено, що документ виконавчого провадження, який направляється у паперовому вигляді, формується виконавцем у Системі до друку та вноситься до журналу реєстрації вихідної кореспонденції протягом 24 годин з моменту формування.
Документ виконавчого провадження в паперовому вигляді передається державним виконавцем на відправку відповідальній особі органу державної виконавчої служби (направляється приватним виконавцем, помічником або відповідальною особою приватного виконавця) протягом 24 годин з моменту його формування.
Висновки відповідачів про неналежне виконання приватним виконавцем ОСОБА_1 виконавчого провадження ґрунтується на тому, що у період з 21.03.2019 по 01.04.2019 не було внесено до системи документа виконавчого провадження - постанову від 21.03.2019 про закінчення виконавчого провадження ВП №57509425.
Разом з тим, відповідно до висновку дисциплінарного уповноваженого ОСОБА_11 № 2 від 12.12.2019 щодо притягнення приватного виконавця ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, встанвлено:".... дослідження подання Міністерства юстиції України від 15.11.2019 р. до Дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення про притягнення приватного виконавця ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (разом з доданими матеріалами) і пояснень приватного виконавця ОСОБА_1 (разом із доданими матеріалами), проведений аналіз чинних норм законодавства з питань виконавчого провадження є підставою для ствердження висновку про відсутність в діях приватного виконавця ОСОБА_1 всіх обов'язкових ознак складу дисциплінарного проступку, оскільки:
- існують сумніви щодо легітимності ініціації Міністерством юстиції України невиїзної перевірки щодо приватного виконавця ОСОБА_1 на підставі заяви, авторство одного із заявників по якій не с підтвердженою (щодо стягувана ОСОБА_3 ), а по іншому - не встановлена законна підстава такого звернення (приватний виконавець Кравець В.В.);
- дії приватного виконавця ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 57509425 не були спрямовані на порушення законодавство про виконавче провадження. Наявність недоліків в роботі автоматизованої системи виконавчого провадження не можуть мати наслідком дисциплінарну відповідальність приватного виконавця;
- відсутність порушень приватним виконавцем ОСОБА_1 вимог законодавства щодо передачі виконавчого провадження № 57509425 за заявою ОСОБА_3 встановлено довідкою Міністерства юстиції за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 від 24.10.2019 р.;
- в результаті дії приватного виконавця ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 57509425 негативних наслідків для жодного з учасників виконавчого провадження не настало. Виконавче провадження № 57509425 завершене у зв'язку із фактичним виконанням виконавчого напису приватного нотаріуса КМНО Халявка Н.М. щодо звернення стягнення на майно, а саме, нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
У діях приватного виконавця ОСОБА_1 під час здійснення виконавчого провадження № 57509425, відсутня вся необхідна сукупність передумов для застосування дисциплінарного стягнення, передбачених ч. 5 ст. 40 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та ознак дисциплінарного проступку, передбачених частиною 2 статті 38 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»".
Вказаний висновок дисциплінарного уповноваженого від 12.12.2019 №2 був наданий на засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців позивачем.
Водночас, зі змісту витягу з протоколу № 24 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 16.12.2019 вбачається, що вказаний висновок дисциплінарного уповноваженого не був прийнятий до уваги при ухваленні рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, не зважаючи на те, що Асоціацією приватних виконавців України було запроваджено інститут Дисциплінарного уповноваженого з консультативно-рекомендаційними функціями під час здійснення процедур дисциплінарного провадження відносно приватних виконавців.
Крім того, судом було встановлено, що згідно відомостей відображених у витягу з протоколу № 24 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 16.12.2019 членом комісії ОСОБА_5 , було запропоновано відхилити подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та відмовити у застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
ОСОБА_7 - заступник голови Комісії поставила на голосування питання щодо відхилення подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та відмови у застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
Голосували: «за» - 3, «проти» - 2, «утримались» - 1. Рішення не прийнято.
У подальшому, ОСОБА_7 - заступник голови Комісії поставила на голосування питання щодо задоволення подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
Голосували: «за» - 4, «проти» - 1, «утримались» - 1. Рішення прийнято.
Отже, з відомостей витягу з протоколу №24 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 16.12.2019 вбачається, що Дисциплінарною комісією приватних виконавців проводилося голосування за відхилення подання щодо притягнення виконавця до відповідальності, яке не було прийняте простою більшістю голосів членів комісії, та за притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, яке було прийнято простою більшістю голосів.
Так, відповідно до приписів частини восьмої статті 39 Закону № 1403-VІІІ рішення Дисциплінарної комісії приймаються на її засіданні, за умови присутності не менше п'яти членів комісії, шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії.
Враховуючи ту обставину, що на засіданні Дисциплінарної комісії приватних виконавців були присутні шість членів, простою більшістю голосів членів комісії було проголосовано задовольнити подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосували до приватного виконавця дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
Водночас, членом Дисциплінарної комісії приватних виконавців ОСОБА_5 було висловлено окрему думку до рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 16.12.2019 за результатами розгляду подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (протокол засідання № 24 від 16.12.2019, перше питання порядку денного). Так, членом Дисциплінарної комісії приватних виконавців було зазначено, що Дисциплінарною комісією приватних виконавців мало бути прийняте рішення щодо відхилення подання про притягнення приватного виконавця ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності як такого, що було підготовлено в порушення вимог Конституції та законів України. Незважаючи на наявність певних процедурних порушень у діях приватного виконавця ОСОБА_1 (невчасне внесення постанови про закінчення виконавчого провадження №57509425), в її діях відсутній умисел на вчинення порушень законодавства про виконавче провадження, як і негативні наслідки для майнових прав та інтересів заявника ОСОБА_3 . Відтак, і склад всіх елементів дисциплінарного проступку в діях приватного виконавця ОСОБА_1 відсутній.
Разом з тим, суд зазначає, що з показань свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 судом було встановлено, що два члени Дисциплінарної комісії приватних виконавців по другому питанню голосували проти задоволення подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, відтак, у протоколі засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 16.12.2019 зазначено неправильні дані щодо голосування.
Водночас, судом встановлено, що голосування по питанню щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було проведено за відсутності приватного виконавця ОСОБА_1 , оскільки її було видалено із зали засідання на час голосування.
При цьому, суд зазначає, що приписами пункту 19 Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців визначено, що члени Дисциплінарної комісії мають право: вивчати матеріали, подані на розгляд Дисциплінарної комісії; заявляти клопотання, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються; брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування; висловлювати окрему думку, оформлену в письмовому вигляді. Пунктом 17 Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців обумовлено, що на засіданні Дисциплінарної комісії мають право бути присутніми представники Асоціації приватних виконавців України, громадських об'єднань та засобів масової інформації.
Проте, вказаними нормами не передбачено видалення із зали присутніх на засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців осіб, зокрема на час голосування, відтак суд зазначає, що Дисциплінарною комісією приватних виконавців було порушено право позивача на об'єктивний розгляд подання Мінюсту щодо неї.
Відповідно до ч.5 ст.40 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень суду та рішень інших органів», у разі якщо Дисциплінарною комісією прийнято рішення про задоволення подання та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, ступінь вини приватного виконавця, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди, а також факти застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року.
Щодо виконання даної норми відповідачами не було подано суду ніяких доказів щодо врахування при винесенні оскаржуваних рішень обставин вчинення позивачем проступку, ступінь вини приватного виконавця, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди, висновку Дисциплінарного уповноваженого, яке носить рекомендаційний характер. Зазначене нівелює правомірність накладення на позивача стягнення як об'єктивного та правомірного, а також порушує критерії правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, які слідують з норм п.3 та п.8 ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України - обґрунтованості, пропорційності, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Разом з тим, оскільки чинним законодавством не передбачено конкретного терміну внесення до АСВП процесуальних документів, враховуючи встановлені судом обставини, що позивач не мала можливості внести до Системи постанову про закінчення виконавчого провадження від 21.03.2019 ВП №57509425 у період з 01.04.2019 по 26.09.2019 у зв'язку з зупиненням її діяльності та наявності такого процесуального документу у паперовому вигляді, відсутність негативних наслідків для заявника ОСОБА_3 , суд дійшов висновку про невмотивованість та необгрунтованість притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Відповідачі належним чином не вказали та не мотивували, яким чином обиралось стягнення для позивача за ступенем тяжкості та на які цілі таке стягнення було направлене.
Суд погоджується з доводами позивача, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Отже, лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ст.38 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень суду та рішень інших органів», підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком приватного виконавця є: 1) факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця; 2) порушення правил професійної етики приватного виконавця; 3) розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 4) невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків; 5) невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з'їзду приватних виконавців України.
З тексту подання Міністерства юстиції України про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та тексту витягу з протоколу № 24 від 16.12.2019, слідує, що Дисциплінарною комісією приватних виконавців розглядалися та оцінювалися винятково процесуальні виконавчі дії як приватного виконавця щодо примусового виконання виконавчого провадження ВП № 57509425.
Із дослідженого в судовому засіданні протоколу комісії № 24 від 16.12.2019 року вбачається, що у вказаному рішенні відсутні мотиви для прийняття рішення та будь-які аргументи на користь прийняття чи відхилення доводів та доказів позивача та прийняття саме такого рішення за результатами розгляду подання.
Зазначене свідчить про грубе порушення відповідачами, та зокрема відповідачем-1, основного та безумовного принципу правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, закріпленого в п.1 ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, - прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Про дотримання членами комісії означеної процедури свідчитиме належна мотивація прийнятого рішення: встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення висвітлених у скарзі питань; посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення; оцінка доводів та аргументів особи, що до якої застосовуються дисциплінарне стягнення; норми права, що застосовані, і ті, що не застосовані, з викладенням мотивів їх незастосування.
У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган державної влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення від 01.07.2003р. у справі «Суомінеен проти Фінляндії» № 3780001/97, п. 36).
У зв'язку з зазначеним вище, суд дійшов висновку, що відповідачем-1 було порушено норми законодавства України при прийнятті оскаржуваного рішення про притягнення приватного виконавця ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження, відтак рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформлене протоколом № 24 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 16.12.2019 щодо застосування до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Оскільки судом в межах даного провадження було встановлено протиправність рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформлене протоколом № 24 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 16.12.2019 щодо застосування до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, задоволенню також підлягає похідна вимога про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 90/5 від 10.01.2020 про застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, у даному випадку відповідач, як суб'єкт владних повноважень, має обов'язок щодо доказування.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1681, 60 грн., що підтверджується відомостями квитанції № 117 від 21.02.2020, відтак, вказана сума судового збору підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформлене протоколом № 24 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 16.12.2019 щодо застосування до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
3. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 90/5 від 10.01.2020 про застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.
4. Стягнути на користь приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ) сплачений нею судовий збір у розмірі 1 681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одну) грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 26 лютого 2021 р.