01 березня 2021 року Справа № 321/1193/20 ЗП/280/77/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в особі начальника управління
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області при перерахунку моєї пенсії з 01.01.2004 року і наступних перерахунках з врахуванням середньої зарплати в державі за 1971-1975 роки робітників та службовців, а не працівників не правомірними, порушуючими положення частини 2 статті 40 Закону України №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок і виплату моєї пенсії з 01.01.2004року і наступних перерахунках у відповідності до положень частини 2 статті 40 Закону України №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з врахуванням показників середньої зарплати в державі за 1971- 1975 роки працівників, зайнятих у галузях економіки України, визначеної спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у галузі статистики, а не робітників та службовців.
Ухвалою Михайлівського районного суду Запорізької області від 24.09.2020 передано за підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в особі начальника управління Жмурко Світлани Олексіївни про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 26.10.2020 вищевказану позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
05.11.2020 позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 09.11.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі, а розгляд адміністративної справи призначено без виклику/повідомлення сторін.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що він пенсіонер та при перерахунку пенсії з 01.01.2004 і наступних перерахунках відповідачем була нарахована пенсія з порушенням Закону України №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки останнім передбачено, що середня зарплата працівників, зайнятих у галузях економіки України, визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики (далі «Держстат»). Вона в 1958-1991 роках визначалися виходячи із середньої зарплати робітників і службовців підприємств та організацій, а також середньої зарплати членів колгоспів. Згідно листа від 27.12.2010 №17/1- 25м-258/10 Держстата середньомісячна зарплата працівників, зайнятих у галузях економіки України складає: в 1971 році - 106,97 грн., в 1972 р. - 110,24 грн., 1973 р. - 114,65 грн.. 1974 р. - 117,72 грн., 1975 р. - 122,33 грн Замість вищевказаних показників, позивачу при розрахунку пенсії були зараховані показники: в 1971 році - 118,57 грн., в 1972 р. - 121,91 грн., 1973 р. - 125,30 грн.. 1974 р. - 128,46 грн., 1975 р. - 133,54 грн. Разом з тим, відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії з посиланням на те, що пенсія правильно нарахована згідно додатку №1 до Постанови КМУ №1783 від 20.11.2003. Позивач вважає такі дії протиправними, а також такими, що суперечать положенням Закону України 1058-ІV, у зв'язку з чим, з урахуванням відзиву від 19.11.2020, заперечень на відзив від 25.11.2020, доповнень до заперечення на відзив від 25.11.2020, доповнень № 2 до заперечення на відзив від 16.12.2020 та доповнення № 3 до заперечення на відзив від 18.12.2020 просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідачем 23.11.2020 подано відзив на позовну заяву, де зазначено, що у зв'язку із набранням законної сили 01.01.2004 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 1058-ІV від 09.07.2003 позивачу проведено перерахунок пенсії з урахуванням п. 1 постанови КМУ від 20 листопада 2003 № 1783 «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян» . Зазначають, що Лист Держстату не є нормативно-правовим актом в загальноправовому розумінні. З огляду на вищевикладене, вважають розрахунок пенсії за віком відповідачу проведено у відповідності но норм чинного законодавства, а отже спір з приводу зазначених правовідносин відсутній. У задоволенні позову просить відмовити.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд з'ясував наступне.
ОСОБА_1 , перебуває на обліку в органі Пенсійного фонду України, з 01.05.1992, якому призначено пенсію за вислугу років, як працівникам геоекспедицій відповідно у до ст.52 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991.
16.12.2003 згідно заяви позивача його з переведено на пенсію за віком відповідно до статті 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
01.01.2004 відповідачем відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 1058-ІV проведено перерахунок пенсії за віком (а.с. 57)
12.06.2020 та 21.07.2020 та 14.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявами, щодо надання розрахунку його пенсії та перерахунку останньої (а.с.5, 7, 9).
Листом від 15.07.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надало відповідь, згідно якої зазначено, що з 01.01.2004 індивідуальний коефіцієнт заробітку, обчислений відповідно до статті 40 Закону 1058, складав 1,77509. Відповідно до ч.4 ст.42 Закону 1058 позивачу здійснено перерахунок стажу та заробітної платі згідно поданих заяв. З 01.04.2006 (заява від 13.04.2006) індивідуальний коефіцієнт заробітку склав 1,79319. Заробітна плата обчислена відповідно до ст. 40 Закону 1058 за період з 01.01.1971 р. по 31.12.1975 і за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 28.02.2006. Після перерахунку з 01.02.2009 і по теперішній час (заява 12.02.2009) індивідуальний коефіцієнт складає 1,88136. Заробіток обчислено за період з 01.01.1971 по 31.12.1975 і за даними СПОВ з 01.07.2000 по 31.12.2008. Повідомлено, що заявою на проведення перерахунку від 13.04.2006 позивачем надано довідку про заробіток для обчислення пенсії від 11.04.2006 № 170 видану Структурним підрозділом БГРЕ за період з 01.01.1971 по 31.12.1975. При співставленні сум з попередньою виданою довідкою відхилень не виявлено. Стосовно питання щодо показників середньомісячної заробітної плати повідомлено, що для -визначення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, за місяць, за який розраховуються коефіцієнти заробітної плати (доходу), визначені Державним комітетом статистики застосовуються показники згідно додатку 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року № 1783 (із змінами, внесеними згідно Постанови КМУ № 312 (312-2004-п) від 11.03.2004). Додатково повідомлено, що показники середньомісячної заробітної плати за 1971- 1975 р.р.: 1971- 118.57; 1972- 121.91; 1973 - 125.3; 1974- 128.46; 1975 - 133.54 ( а.с.6)
Листом від 05.08.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надало відповідь, згідно якої заначено, що ст. 40 Закону України від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначений механізм обчислення заробітної плати для призначення пенсії, згідно з якою коефіцієнт заробітної плати визначається помісячно як частка від ділення місячної заробітної плати на середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за відповідний місяць. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1783 передбачено, що під час призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону № 1058 застосовувати для визначення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначені Державним комітетом статистики показники за період з 1958 по 2002 рр. згідно з додатками 1 і 2. У Додатку № 1 Постанови зазначені дані показників середньої заробітної плати по Україні за період з 1958 по 1991 роки по роках. Тому при перерахунку пенсії із заробітної плати за цей період коефіцієнт заробітної плати визначається виходячи із річної суми середньої заробітної плати, а не за місяць чи квартал. Починаючи з 1992 року (Додаток № 2) показники середньої заробітної плати при призначенні пенсій, які враховуються для розрахунку індивідуальних коефіцієнтів заробітної плати застрахованих осіб, визначені за місяць. Отже, в разі призначення чи проведення перерахунку пенсій відповідно до Закону № 1058, із заробітної плати за період з 1958 по 2002 рр., застосовуються показники середньої заробітної плати, визначені цією постановою. Інші показники не можуть використовуватись при визначенні коефіцієнта заробітної плати (а.с.9).
Листом від 16.09.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надало аналогічну відповідь, що розрахунок пенсії позивача проведено з урахуванням заробітної плати визначеної відповідно до статті 40 Закону, із застосуванням показників середньомісячної заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, як передбачено постановою 1783 (а.с.10)
Не погодившись з відмовами Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та наведених заперечень, оцінюючи обґрунтованість наведених учасниками справи аргументів на підставі поданих сторонами письмових доказів, суд виходить з такого.
Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Порядок призначення (перерахунку) пенсій особам здійснюються органами Пенсійного фонду України на підставі законодавчих актів України про пенсійне забезпечення.
01.01.2004 набув чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 1058-ІV від 09.07.2003 (далі Закон України № 1058).
Згідно преамбули цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Згідно п. 16 розділу XV Закону України № 1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до статті 43 Закону України № 1058 з 01.01.2004 перерахунок пенсії за віком здійснювався за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходилися на час перерахунку в пенсійній справі та відповідали вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Статтею 40 Закону України № 1058 визначений механізм обчислення заробітної плати для призначення пенсії, згідно з якою коефіцієнт заробітної плати визначається помісячно як частка від ділення місячної заробітної плати на середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за відповідний місяць.
Згідно ч. 2 ст. 40 Закону України № 1058 у разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).
Згідно преамбули положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Закон 1788) застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії, згідно із Законом № 3108-ІV від 17.11.2005 в редакції Закону № 2148- VІІІ від 03.10.2017.
Згідно ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Згідно п. 1 постанови КМУ від 20 листопада 2003 № 1783 «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян» Пенсійному фонду під час призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовувати для визначення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначені Державним комітетом статистики показники за період з 1958 по 2002 рік згідно з додатками 1 і 2. У Додатку № 1 Постанови зазначені дані показників середньої заробітної плати по Україні за період з 1958 по 1991 роки по роках. Тому при перерахунку пенсії із заробітної плати за цей період коефіцієнт заробітної плати визначається виходячи із річної суми середньої заробітної плати, а не за місяць чи квартал.
Починаючи з 1992 року (Додаток № 2) показники середньої заробітної плати при призначенні пенсій, які враховуються для розрахунку індивідуальних коефіцієнтів заробітної плати застрахованих осіб, визначені за місяць.
Отже, в разі призначення чи проведення перерахунку пенсій відповідно до Закону України № 1058, із заробітної плати за період з 1958 по 2002 рр., застосовуються показники середньої заробітної плати, визначені цією постановою.
Враховуючи зазначене, відповідачем правомірно перераховано пенсію позивача з урахуванням заробітної плати, визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 1058-ІV від 09.07.2003, із застосуванням показників середньомісячної заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, як передбачено постановою Кабінету міністрів України від 20 листопада 2003 № 1783 «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян»
Крім того, суд звертає увагу, що згідно листа Державного комітету статистики України від 27.12.2020 року № 17/1-25/М-258/10/251 (а.с.3), питання вибору та застосування статистичних показників для розрахунків розмірів соціальних виплат не належить до компетенції Держстату. Отже, лист Держстату не є нормативно-правовим актом в загальноправовому розумінні.
З огляду на вищевикладене, оскільки розрахунок пенсії за віком ОСОБА_1 проведено у відповідності но норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 263 КАС України, суд
У задоволенні позовну ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в особі начальника управління (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Суддя Н.В. Стрельнікова