про повернення позовної заяви
01 березня 2021 рокум. Ужгород№ 260/5/21
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Ващилін Р.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ НОМЕР_1 ), в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не проведення повного розрахунку при звільненні - невиплату ОСОБА_1 в день виключення зі списків частини (14.12.2017) компенсації за не отримане речове майно; 2) стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 14.12.2017 по 18.04.2018 у сумі 52665,60 грн. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №44.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.01.2021 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку.
26 січня 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду на виконання ухвали від 06.01.2021 надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в якій в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення ОСОБА_1 стверджує, що дізнався про виплату Чопським прикордонним загоном належних йому сум грошового забезпечення тільки з листа відповідача від 23.09.2020 №11/8-пз.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.01.2021 у зв'язку з відсутністю доказів отримання позивачем листа від 23.09.2020 №11/8-пз, на який він посилається в якості доказу поважності причин пропуску строку звернення до суду, продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви. Зокрема, запропоновано позивачу подати до суду протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху відомості про дату отримання листа Чопського прикордонного загону від 23.09.2020 №11/8-пз та копію такого листа.
На виконання вказаної ухвали позивач надіслав до суду заяву, в якій повідомив, що отримав листа Чопського прикордонного загону від 23.09.2020 №11/8-пз 25 - 28 вересня 2020 року.
Розглянувши подану позивачем заяву, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Предметом даного адміністративного позову є стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні. Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач був звільнений з військової служби 14 грудня 2017 року, а повний розрахунок з ним проведений 13 квітня 2018 року, що підтверджується долученою до матеріалів позовної заяви копією банківської виписки про зарахування грошових коштів на банківський рахунок та не заперечується позивачем.
Разом з тим, з даним адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду тільки 04 січня 2021 року.
Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
За приписами ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зокрема, ч. 5 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений ч. 5 ст. 122 КАС України.
За характером спірних правовідносин і їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби.
У своїй постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20 судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування частини першої статті 233 КЗпП України для обчислення строку звернення до адміністративного суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. При цьому дійшла висновку про необхідність застосування в таких випадках саме положень ч. 5 ст. 122 КАС України.
Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Отже, чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків має на меті досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року також визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.
Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббіса та інш. проти Великобританії, рішення від 22.10.1996 р., Девеер проти Бельгії, рішення від 27.02.1980 р.).
Позивач стверджує, що дізнався про виплату йому недоотриманої суми компенсації за неотримане речове майно 25 - 28 вересня 2020 року, однак з даним позовом до суду звернувся тільки 04 січня 2021 року, тобто з пропуском місячного строку звернення. Жодних аргументів з приводу поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач не наводить.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду матеріали справи не містять. Підстави для визнання причин пропуску звернення до суду поважними, відсутні.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на вищенаведене позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ НОМЕР_1 ) через пропуск строку звернення до суду слід повернути позивачу.
На підставі наведеного та керуючись п. 9 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Чопського прикордонного загону (в/ НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч.1 Перехідних положень КАС України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII).
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя Р.О. Ващилін