Справа № 605/638/20
Іменем України
"01" березня 2021 р. Підгаєцький районний суд
Тернопільської області
в складі:
головуючого судді Горуц Р.О.
за участю:
секретаря судового засідання Лежигубської О.В.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в місті Підгайці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
В судове засідання позивач не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Крім того, підтримання нею позовних вимог та прохання про розгляд справи у її відсутності викладено нею у поданій позовній заяві, яка долучена до матеріалів справи, що не суперечить вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю.
Відповідачем відзиву на позов не подано.
Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи із наступних підстав.
Судом встановлено, що 22 травня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у Шманьківській сільській раді Чортківського району Тернопільської області, було зареєстровано шлюб, актовий запис №01, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 22 травня 2017 року.
Від даного шлюбу у сторін народилась одна дитина: син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом із позивачкою, що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 14 червня 2018 року та довідкою за вих.№874 від 09 вересня 2020 року виданою виконкомом Голгочанської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області, а також не заперечено відповідачем.
За час спільного проживання, подружнє життя між сторонами не склалось, їх шлюб носить формальний характер, подружні відносини між ними припинено, сторони спільно не проживають вже більше одного року, подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим і буде суперечити їх інтересам, а тому вони просять розірвати шлюб між ними.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Валліанатос та інші проти Греції" від 07.11.2013 року (Заяви №№29381/09 та 32684/09) передбачено: "Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є "живим" документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім'ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов'язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя".
Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Фернандес Мартінес проти Іспанії" (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: "Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні".
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а й під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції "Про дискримінацію жінок" в ч.1 підпункту "с", "однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання". Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
У відповідності до ст.112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частина перша ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Поняття "приватного та сімейного життя" ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа "Пек проти Сполученого Королівства" від 28.01.2003 року, заява №44647\98).
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
За наведених вище обставин, суд, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, беручи до уваги наявність малолітньої дитини, а також й те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, враховуючи інші обставини життя подружжя, дійшов до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягають до задоволення.
У відповідності із ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено, що у 2020 році прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 гривень, з 1 липня - 1859 гривень, з 1 грудня - 1921 гривня.
В силу ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Судом встановлено, що син сторін проживає разом із позивачкою та перебуває на її утриманні, що підтверджено нею у поданій позовній заяві та не заперечено відповідачем.
Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до принципу №4 Декларації прав дитини дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Згідно зі ст.27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, який належить стягувати з відповідача на користь позивача на утримання їх неповнолітньої дитини, суд виходить з наступного.
Відповідачем не заперечується факт батьківства, а також й те, що дитина проживає з позивачкою та перебувають на її утриманні.
За змістом ст.141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, в тому числі і щодо її утримання.
Відповідачем не подано суду жодних доказів стосовно його офіційного працевлаштування на постійній основі, чи про його непрацездатність за станом здоров'я. Відповідач є молодим, здоровим, а тому зобов'язаний утримувати свою дитину.
Враховуючи, обставини, передбачені ст.182 СК України, а саме: матеріальне становище відповідача, відсутність у нього постійної роботи, відсутність на утриманні інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення, зокрема: рівність сторін в утриманні дитини, її вік та стан здоров'я, розмір встановленого прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, а також й те, що дитина проживає спільно з матір'ю, яка нею опікується постійно, і об'єктивно несе більші витрати на її утримання та враховуючи наведені вище обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що розмір аліментів, який необхідно стягнути з відповідача на користь позивача на утримання їх неповнолітньої дитини належить визначити в твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн. щомісячно, починаючи з 06 листопада 2020 року, тобто з часу пред'явлення позовної заяви до суду, відповідно до ст.191 СК України, до досягнення нею повноліття, у відповідності до ст.180 СК України, оскільки вважає, що вищезазначений розмір аліментів на дитину, буде необхідним та достатнім для забезпечення її гармонійного розвитку.
При постановленні рішення про стягнення аліментів суд також враховує, що позивач та відповідач в даному випадку не позбавлені права в разі зміни матеріального чи сімейного стану звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів в порядку ст. 192 СК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача в доход держави слід стягнути судовий збір в сумі 840,80 грн., а також з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 840,80 грн. сплачений останньою при подачі позову до суду.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 263, 265, 430 ЦПК України, ст.ст. 105, 112, 113, 141, 180-182, 184, 191 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який зареєстрований 22 травня 2017 року у Шманьківській сільській раді Чортківського району Тернопільської області, актовий запис №01.
Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_2 її прізвище залишити без змін.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , судовий збір в сумі 840,80 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2500 грн. щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду, тобто з 06 листопада 2020 року і до досягнення ним повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , судовий збір в доход держави в сумі 840,80 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду, або через Підгаєцький районний суд Тернопільської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Головуючий: Р. О. Горуц