264/1793/20
2/264/38/2021
"25" лютого 2021 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т. В., за участю секретаря судового засідання Родіної Н.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Маріупольської міської ради про визнання прав та обов'язків забудовника в порядку спадкування за законом, -
У березні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є його батьком, 29.12.2004 року разом з дружиною ОСОБА_2 , яка є матір'ю позивача, на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, зареєстрованого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Мошенко О.В. за реєстраційним №2954, придбали у приватну власність житловий будинок АДРЕСА_1 . До складу домоволодіння входило: жилий будинок літ.А-1 (житловою площею 12,5 кв.м), недобудована прибудова літ.А1-1, вбиральня-душ літ.З-1, гараж літ.В-1,Ж-1, сарай літ.И-1, огорожа1,2 та колодязь. Крім того батьками позивача у шлюбі на підставі рішення Сартанської селищної ради від 03.11.2006 року набуто право спільної власності на земельну ділянку площею0,0600 га, розташовану за вищевказаною адресою. За життя батьком позивача - ОСОБА_3 знесені: житловий будинок літ.А-1 та гараж літ.В-1; прибудову літ.А1-1 переобладнано в житловий будинок літ.Л-1. Також житловий будинок літ.Л-1, нежитлову прибудову літ.Л1-1, житлову мансарду літ.Л/м, прибудову літ.л-1, ганок літ.л1 побудовано згідно нормативів, але без дозвільних документів; право власності на них за життя ОСОБА_3 не зареєстроване. 05.07.2019 року експертом Маріупольського БТІ встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації об'єкта нерухомості, що розташований по АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Після звернення позивачем до Третьої маріупольської державної нотаріальної контори з приводу видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове нерухоме майно, останньому було відмовлено через відсутність документів, підтверджуючих право власності на нерухоме майно та проведення державної реєстрації в 1/2 частці на ім'я спадкодавця, у зв'язку із чим він був змушений звернутись за захистом своїх прав до суду з вказаним позовом. Інших спадкоємців на дане спадкове майно не має, оскільки відповідачка ОСОБА_2 відмовилась від прийняття спадщини за законом на користь позивача. У подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати за ним права та обов'язки забудовника на 1/2 частину домоволодіння в порядку спадкування за законом.
Позивач та його представник ОСОБА_4 , якій діє на підставі ордеру серії ДН №029156 від 05.12.2019 року, в судове засідання не з'явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, уточнені позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечує проти задоволення уточнених позовних вимог.
Представник відповідача Кравченко О.О., яка діє на підставі довіреності від 25.01.2021 року, не з'явилась, направила на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просила відмовити у задоволені уточнених позовних вимог в повному обсязі.
Суд, дослідивши письмові матеріали, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
За ст.1261 ЦК України в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
На підставі ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 18.12.1980 року Приморським відділом РАЦС м.Жданова, актовий запис №246.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 03.02.2015 року виконкомом Сартанської селищної ради Іллічівського району міста Маріуполя Донецької області, вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №18.
Так, за життя, батько позивача ОСОБА_3 та мати позивачка ОСОБА_3 спільно придбали житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу будинку від 29.12.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Мошенко О.В. за реєстраційним №2954, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №6185326 від 12.01.2005 року, виданим Маріупольським бюро технічної інвентаризації., та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме мано про реєстрацію права власності №188799160 від 14.11.2019 року.
Згідно копії державного акту серії ЯЕ №703541 від 11.02.2008 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , на підставі рішення Сартанської селищної ради №У/У1-54/2 від 03.11.2006 року, на праві спільної приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0600га, розташована за адресою - АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
У подальшому вказаний будинок було знищено та на його місці збудовано новий будинок, на який МКП «Маріупольське БТІ» 05.07.2019 року було видано новий технічний паспорт, за яким на земельній ділянці за адресою - АДРЕСА_1 , розташовані: житловий будинок літ.Л-1, нежитлова прибудова літ.Л1-1, житлова мансарда літ.Л/м, прибудова літ.л-1, ганок літ.л1, сарай И-1, убиральня-душ літ.З-1, гараж літ.Ж-1, колодязь літ.К, огорожа №1,2.
Вказана обставина також підтверджується наданою інформацією з МКП «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» №2460 від 05.07.2019 року, за якою зазначено, що житловий будинок літ.А-1, гараж літ.В-1 знесені; житловий будинок літ.Л-1 переобладнаний з прибудови літ.А1-1; житловий будинок літ.Л-1, нежитлову прибудову літ.Л1-1, житлову мансарду літ.Л/м, прибудову літ.л-1, ганок літ.л1 побудовані без дозвільних документів.
За наданими відомостями позивач є єдиним спадкоємцем після смерті батька ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_2 (мати позивача та дружина спадкодавця) відмовилась від прийняття спадщини після чоловіка - ОСОБА_3 на користь сина - ОСОБА_1 (позивач по справі), що підтверджується копією спадкової справи №451/2015, заведеної Третьою маріупольською державною нотаріальною конторою 31.07.2015 року.
Разом з тим, 14.11.2019 року, державним нотаріусом Третьої державної нотаріальної контори міста Маріуполя, позивачеві відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з відсутністю документів, підтверджуючих право власності на нерухоме майно та проведення державної реєстрації в 1/2 частці на ім'я спадкодавця, позивачеві запропоновано звернутись до суду.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до п.3.1 Листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» (далі за текстом рішення - Лист Вищого Спеціалізованого Суду України) зазначено, що окрім загального кола обставин, які встановлюються судом при вирішенні всіх спорів про право на спадкування, при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове нерухоме майно судам необхідно з'ясовувати: 1) правовий режим земельної ділянки, на якій розташоване спірне нерухоме майно; 2) чи отримано спадкодавцем дозволи на спорудження будинку, чи затверджено проект на спорудження будинку; 3) коли спадкодавцем було завершено спорудження будинку; 4) чи дотримано при будівництві проекту на спорудження будинку, вимог державних протипожежних, санітарних норм; 5) чи посвідчено право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку на час виникнення права власності.
Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.
За п.3.2 Листа Вищого Спеціалізованого Суду України в разі відсутності документів, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок, або відсутності державної реєстрації права власності необхідно з'ясувати причини відсутності правовстановлюючих документів, державної реєстрації права власності або документів на забудову. У разі недотримання спадкодавцем вимог законодавства щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно судами може визнаватись у порядку спадкування право на забудову, право на будівельні матеріали та інше у відповідності зі встановленим судом правовим режимом спірного майна.
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про спадкування» зазначено, якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-ІV від 01 липня 2004 року, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-ІV від 01 липня 2004 року в разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-ІV від 01 липня 2004 року, заява про державну реєстрацію прав та оригінали документів, необхідні для відповідної реєстрації, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.
Пункт 42 Постанови встановлює, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року подаються: технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси. Документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов'язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.
Отже, факт набуття права власності безпосередньо ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/2 частину спірного будинку підтверджено наданими документами.
Суд зазначає на підставі переліченого, що будівництво об'єкту нерухомості було проведено у відповідності до проектної документації, вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також домоволодіння було прийнято до експлуатації, однак в подальшому право власності на збудований житловий будинок з проведенням державної реєстрації в передбаченому законом порядку, ОСОБА_3 отримано не було.
Суд також встановив, що на підставі наведених правових норм та встановлених судом обставин справи, було підтверджено набуття в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 спадкоємцем ОСОБА_1 , майнових прав забудовника на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 , що входять до складу спадщини.
Таким чином, оскільки встановлено перехід спадкових прав від ОСОБА_3 , внаслідок його смерті, до спадкоємця ОСОБА_1 , то суд вважає, що позивач успадкував права забудовника, які належали на момент смерті його батькові, шляхом набуття права на оформлення права власності на 1/2 частину вказаного будинку у встановленому законом порядку.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 82, 263-265 ЦПК України, ст.ст.1258, 1261, 1268, 1269,1216 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Маріупольської міської ради про визнання прав та обов'язків забудовника в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , права та обов'язки забудовника на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 , який складається з: житлового будинку літ.Л-1, нежитлової прибудови літ.Л1-1, житлової мансарди літ.Л/м, прибудови літ.л-1, ганку літ.л1, сараю И-1, убиральні-душу літ.З-1, гаражу літ.Ж-1, колодязю літ.К, огорожі №1,2, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На рішення може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Т.В. Пустовойт