Ухвала
23 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 488/3824/19
провадження № 61-2056ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Тітова М. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 05 січня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу,
У вересні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним позовом,
у якому просила стягнути з відповідача на свою користь три відсотки річних
з простроченої суми за період з 12 вересня 2016 року по 10 вересня 2019 року
в розмірі 27 976, 32 грн, а також судові витрати.
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 жовтня 2020 року
у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 05 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Корабельного районного суду
м. Миколаєва від 20 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 три відсотки річних в розмірі
27 822, 20 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Миколаївського апеляційного суду від 05 січня 2021 року. Посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржене судове рішення скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить
2 270 грн.
У цій справі ціна позову становить 27 976, 32 грн яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн ?
? 100 = 227 000 грн), а тому справа є малозначною.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє
у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 05 січня
2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
І. О. Дундар
М. Ю. Тітов