"24" лютого 2021 р. Справа № 363/1734/19
24 лютого 2021 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород кримінальне провадження за № 52019000000000173 відносно ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, -
24.04.2019 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшов з Генеральної прокуратури України обвинуваний акт з угодою про визнання винуватості по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України.
Так, 27.02.2019 року було укладено угоду про визнання винуватості між начальником п'ятого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_5 , за участі захисника ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52019000000000173 від 27.02.2019 року.
Згідно вказаної угоди ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.369 КК України та зобов'язався співпрацювати з правоохоронними органами у викритті щодо отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , досудове розслідування відносно яких здійснюється у кримінальному провадженні №42018101070000098 та в ході судового розгляду підтримувати надані ним показання під час досудового розслідування кримінального провадження та встановлення доказів і свідків.
Також, вказаною угодою, сторони погодили покарання ОСОБА_5 за ч.1 ст.369 КК України у виді штрафу, розміром семисот п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Захисником ОСОБА_4 заявлено клопотання про відмову в затверджені угоди про визнання винуватості, просив повернути обвинувальний акт та угоду прокурору, посилаючись на відсутність підстав для визнання винуватості.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні угоду про визнання винуватості не підтримав, просив обвинувальний акт повернути прокурору для продовження досудового розслідування.
Прокурор заперечував проти задоволення даного клопотання.
Суд заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника та дослідивши надані до суду документи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ст. 469 ч. 4 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Відповідно до ст.12 КК України (чинної на час вчинення кримінального правопорушення), кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.369 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості. Відповідно до ст.12 КК України, чинної на час розгляду справи, відноситься до нетяжкого злочину.
Таким чином, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 відносяться до тих з приводу яких може бути укладено угоду про визнання винуватості.
Статтею 472 КПК України передбачено, що в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своє винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою, умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
Суд, дослідивши надану до суду угоду про визнання винуватості, вважає, що вона не відповідає вимогам ст.472 КПК України, з наступних підстав.
Згідно частини 7 статті 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або Закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, зокрема, якщо - умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або Закону; умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчій, інші службові особи органів державної влади зобов'язанні неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, вимог інших актів законодавства.
Так, суд зазначає, що в змісті обвинувачення ОСОБА_9 сформульовано також і обвинувачення щодо інших осіб - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні інших злочинних діянь. При цьому ці діяння кримінально-правової кваліфікації не отримали, а ОСОБА_9 , з огляду на викладені фактичні обставини в обвинувальному акті та угоді, всупереч вимог ст. 62 Конституції України та ст. 337 КПК України фактично має захищатися не тільки від висунутого йому обвинувачення, а також і від обвинувачення, яке стосується інших осіб.
Крім того, із наданих до суду документів, зокрема обвинувального акту вбачається, що він був складений та узгоджений 19.04.2019 року, та вручений під розписку підозрюваному ОСОБА_5 , але у наданому до суду реєстру матеріалів досудового розслідування відсутні відомості, щодо складання обвинувального акту та його вручення, у відповідності до вимог ст.283 КПК України, згідно якої відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право відмовити в затверджені угоди та повернути кримінальне провадження прокурору, для провадження досудового розслідування в порядку передбаченому статтями 468 - 475 КПК України.
З врахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що в затверджені угоди про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним слід відмовити у зв'язку з невідповідністю угоди вимогам процесуального закону, умови угоди порушують права, свободи, інтереси ОСОБА_5 та інших осіб, тому кримінальне провадження необхідно повернути прокурору для продовження досудового розслідування у відповідності до вимог п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України.
Керуючись ст.ст. 314, 372, 474 КПК України, суд, -
Відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні за № 52019000000000173 відносно ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, укладеної між начальником п'ятого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_5 .
Кримінальне провадження за № 52019000000000173 від 17.04.2018 року повернути прокурору для продовження досудового розслідування в порядку ст.ст. 468-475 КПК України.
Повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 01.03.2021 року о 15 годині 40 хвилин.
Головуючий ОСОБА_1