17.02.2021
справа № 361/8884/15-ц
провадження № 8/361/6/21
17 лютого 2021 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого суддіПетришин Н.М.
за участю секретаря Плиси В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 травня 2017 року за нововиявленими обставинами,
У січні 2020 року до суду звернувся ОСОБА_1 із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 травня 2017 року, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсним заповіту. Дане рішення набрало законної сили. Заява мотивована тим, що заявнику 15.11.2017 року стало відомо про те, що голова Літочківської сільської ради Дасік О.В. не тільки бачив 26 червня 2007 року ОСОБА_5 , а й спілкувався із заповідачем. Також стало відомо, що секретар сільської ради ОСОБА_6 , якою посвідчений заповіт, уже приступила до роботи після декретної відпустки. Звертає увагу на документи, отримані з Державного архіву Київської області, які підтверджують те, що під час проведення виборів народних депутатів України 30 вересня 2007 року, адекватність стану та дієздатність ОСОБА_5 була перевірена представниками виборчої комісії, що є доказом неправдивості показів свідків, допитаних у суді 03.03.2016 року. Вважає, ці обставини є нововиявленими та просить скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 травня 2017 року.
У судовому засіданні заявник доводи заяви підтримав. Пояснив, що свідки ОСОБА_7 і ОСОБА_6 можуть надати покази про те, що його батько під час складання заповіту був в адекватному, дієздатному стані, міг розмовляти. Покази цих свідків спростовують покази інших свідків, які допитувались судом. Вважає, що свідки, які допитані 03.03.2016 року, давали неправдиві покази, які суперечать іншим матеріалам справи, та судова посмертна експертиза також викликає сумніви, оскільки ґрунтується на завідомо неправдивих поясненнях позивача та свідків. Просить скасувати судове рішення від 10 травня 2017 року та призначити у справі посмертну судово-психіатричну експертизу.
Третя особа ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_8 заперечували проти задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленим обставинами, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність такої заяви.
Інші учасники судового процесу у судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлялись у встановленому законом порядку, про причини неявки до суду не повідомили.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню із таких підстав.
Згідно із частиною першою статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Вказані правові норми передбачають, що це мають бути обставини, які є істотними, тобто, такими, що якби вони були відомі раніше, то суд ухвалив би інше рішення; вони є нововиявленими, а не новими обставинами, тобто, існували на час розгляду судом спору; вони входять до предмету доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться у пунктах 3, 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», указується, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Правєдная проти Росії» від 18 листопада 2004 року зазначив, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленнми обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.
Отже, істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду у даній цивільній справі, у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.
Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи.
Неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і неподання суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи судом не є нововиявленими обставинами, а тому й не можуть тягнути за собою перегляд судового рішення з зазначених підстав.
Установлено, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 травня 2017 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Вказаним рішенням визнано недійсним заповіт, посвідчений секретарем виконкому Літочківської сільської ради Броварського району Київської області Трубенок Г.В. 26 червня 2007 року за реєстром №183, складений від імені ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, оцінивши висновок судово-психіатричної експертизи в сукупності з іншими дослідженими у суді доказами, суд прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених частиною 1 статті 225 ЦК України для визнання недійсним оспорюваного заповіту, оскільки позивач довела, що ОСОБА_5 у момент складання заповіту від 26 червня 2007 року не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 25 вересня 2017 року та постановою Верховного Суду від 14 листопада 2019 року вищевказане судове рішення залишене без змін.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що лише у листопаді 2017 року дізнався про те, що голова Літочківської сільської ради Дасік О.В. не тільки бачив спадкодавця ОСОБА_5 в день посвідчення заповіту, а й розмовляв із ним. Також секретар сільської ради ОСОБА_6 , яка посвідчувала заповіт, під час розгляду справи перебувала у відпустці по догляду за дитиною, тому заявник вважав, що вона не може бути свідком. Ці свідки можуть підтвердити, що в день посвідчення заповіту ОСОБА_5 був в адекватному стані.
Разом з тим, вказані обставини не є нововиявленими, оскільки заявник на час розгляду справи був обізнаний про існування таких свідків, які бачили спадкодавця 26 червня 2007 року, що й сам не заперечував у судовому засіданні, проте не заявляв клопотання про їх виклик до суду свідками.
Крім того, на підтвердження існування нововиявлених обставин, заявник надав до суду копію протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №65 територіального виборчого округу №93 щодо проведення позачергових виборів народних депутатів України 30 вересня 2007 року. У цьому протоколі члени виборчої комісії підтвердили те, що ОСОБА_5 був у списках для голосування, взяв участь у голосуванні і був в адекватному стані. У листі Державного архіву Київської області від 09.11.2017 року також повідомлено про участь у голосуванні ОСОБА_5 у виборах Президента України 25 травня 2014 року.
Проте, вищевказані докази не можуть свідчити про стан спадкодавця ОСОБА_5 станом на час складання оспорюваного заповіту (26.10.2007), оскільки стосуються подій, які були значно пізніше, тому не можуть вплинути на оцінку обставин, здійснену судом при ухваленні рішення, яке переглядається.
Загалом доводи заява про перегляд рішення за нововияленими обставинними зводяться до посилань на неправдивість показів свідків та незгоди із посмертною судово-психіатричною експертизою.
Щодо цих аргументів, суд зазначає, що заявником не надано належних доказів того, що свідки, які були попереджені про кримінальну відповідальність, надали неправдиві покази у суді. Також, суд не вправі переоцінювати висновок експертизи, оскільки переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, не є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.
Таким чином, зазначені обставини, на які посилається заявник у своїй заяві, не є підставами для перегляду рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, передбаченими статті 423 ЦПК України, та ці обставини не спростовують факти, встановлені судом на час розгляду справи і покладені в основу судового рішення, та не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
За таких обставин, заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами є необґрунтованою та безпідставною.
Керуючись ст. ст. 260, 423 - 429 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 травня 2017 року за нововиявленими обставинами - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київської апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя Н.М.Петришин