Справа № 357/9075/20
2/357/1269/21
Категорія 62
22 лютого 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Кошель Б. І. ,
при секретарі - Тодосієнко О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 м. Біла Церква за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Зоря» та гуртожитку «ІНФОРМАЦІЯ_2» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за утримання будинку,-
Позивач ОСББ «Зоря» та гуртожитку «ІНФОРМАЦІЯ_2» звернулось до Білоцерківського міськрайонного суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що відповідно до п. 1.3 Статуту ОСББ «Зоря» та гуртожитку «ІНФОРМАЦІЯ_2» створено виключно для обслуговування, ремонту і реконструкції житлового будинку та утримання будинкової території за кошти членів об'єднання. ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення за АДРЕСА_1 , загальної площею, - 168,7 м.кв. Рішенням загальних зборів співвласників ОСББ «Зоря» та гуртожитку «ІНФОРМАЦІЯ_2» відповідно до Протоколу № 91 від 29.09.2014р., який вступив в дію з 01.10.2014 року, затверджено платежі та внески для співвласників нежитлових приміщень, в розмірі 2,39 гри, за 1 м.кв., згідно до наданих послуг, та відповідно до Протоколу №102 від 08.12.2017 року, який вступив в дію з 01.01.2018 року, затверджено розмір внесків для співвласників нежитлових приміщень, в розмірі 3,26 грн. за 1 м.кв., згідно до наданих послуг. Відповідачка, як власник нежитлового приміщення та співвласник багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , в порушення вимог чинного законодавства, ухиляється від виконання зобов'язань щодо сплати внесків та платежів співвласника ОСББ «Зоря» та гуртожитку «ІНФОРМАЦІЯ_2», внаслідок чого, за період з травня 2017 року по квітень 2020 року утворилась заборгованість в розмірі 20 526,00 гривень. У зв'язку з чим, 03.06.2020 року Білоцерківським міськрайонним судом було видано судовий наказ про стягнення з відповідачки вказаної суми заборгованості. 22.06.2020 року за заявою боржника судовий наказ було скасовано. Із заяви про скасування судового наказу позивачу стало відомо, що між нею та ПАТ «КАТП-1028» укладено договір про надання послуг з вивезення побутових відходів, також були надані копії документів, що 18.04.2016 року між територіальною громадою м. Біла Церква та відповідачем укладено договір про встановлення особистого строкового сервітуту земельної ділянки, на підставі виявленого, послуга прибирання прибудинкової території і вивезення та утилізація твердих побутових і негабаритних відходів була вилучена зі структури нарахування платежу відповідачу. Таким чином, заборгованість відповідачки після проведеного корегування в межах строку позовної давності, а саме з травня 2017 року по квітень 2020 року, становить 10 121,56 грн. На вимоги ОСББ погасити заборгованість відповідачка не реагує, укладати договір не бажає, а тому позивач просив суд стягнути з відповідачки заборгованість в сумі 10 121,56 грн., інфляційні втрати на суму боргу в розмірі 749,31 грн., 3% річних в розмірі 415,87 грн. та судові витрати.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду від 02.11.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
03 лютого 2021 року відповідачка направила відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечувала та зазначила, що вона має у власності окреме нежитлове приміщення, яке повністю перебуває на її утриманні. Зазначене приміщення має окремий вхід і не пов'язане зі спільним утриманням під'їздів, підвалів та інших приміщень спільного користування співвласників ОСББ. Тобто, відповідач самостійно здійснює прибирання прибудинкових територій та вивезення та утилізацію твердих побутових і негабаритних відходів і дана обставина не оспорюється позивачем. Відповідно до ст.18 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання зобов'язане звітувати загальним зборам про виконання кошторису об'єднання за рік. У позовній заяві зазначено, що «несплата боржником вказаних платежів дестабілізує виробничо-господарську діяльність Об'єднання, порушує його майнові права». На підтвердження цього, позивачем не надано жодних доказів фактичних витрат на утримання будинку, як і доказів того, що позивач був зобов'язаний їх сплачувати. Крім того, в порушення положень п.5.27 ДСТУ 4163-2003 та Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності, затвердженими наказом Міністерства юстиції України (далі - Мін'юст) від 18.06.2015 № 1000/5, з наданих позивачем витягів з протоколів №91 від 29.09.2014 та №102 від 08.12.2017, з основної частини тексту протоколів загальних зборів відповідні пункти про встановлення тарифів не були виписані. Окрім того, з тексту вказаних протоколів взагалі не зрозуміло яких саме тарифів вони стосуються. Крім того, заборгованість, яку просить позивач стягнути з відповідача, нарахована поза межами строку позовної давності. А тому, відповідачка просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
05 лютого 2021 року позивач направив відповідь на відзив, який мотивував тим, що твердження відповідача про пропуск строку позовної давності не відповідає дійсності, оскільки звернення ОСББ із заявою про видачу судового наказу перервало перебіг строку позовної давності, а тому вимоги заявлені в межах строку позовної давності. Крім того, зазначає, що відповідач не здійснює прибирання території, що визначена в особистому строковому сервітуту земельної ділянки, а прибирання всі роки здійснює двірник ОСББ «Зоря» та гуртожитку «ІНФОРМАЦІЯ_2», і контейнера на сміття не має, а користується контейнерами ОСББ «Зоря» та гуртожитку «ІНФОРМАЦІЯ_2». Також, зазначає, що період заборгованості який є предметом розгляду судової справи зазначено в детальному розрахунку боргу відповідача та обраховано в межах строку позовної давності з травня 2017 року по квітень 2020 року. Зокрема, нараховано: за 1.) технічне обслуговування внутрішньобудннкових тепло-, водопостачання, водовідведення і зливної каналізації; 2) поточний ремонт конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинку та елементів зовнішнього благоустрою; 3) обслуговування димовентиляційних каналів. Також, протоколи загальних зборів ОСББ «Зоря» га гуртожитку «ІНФОРМАЦІЯ_2» за № 88 від 16.09.2013 року про строків плати платежів та внесків для власників житлових та нежитлових приміщень, за № 91 від 29.09.2014 року, про встановлення платежу з власників нежитлових приміщень з 01,10.2014 року, за № 102 від 08.12.2017 року про встановлення платежу з власників нежитлових приміщень 01.01.2018 року оформлені відповідно до чинного законодавства, підписані Головою правління та секретарем та не оскаржені у встановленому законодавством порядку, тобто, є діючими. Також в Постанові № 357/13993/16 від 05.09.2019р. та ін., Касаційний цивільний суд у Верховному Суді, де зокрема, зазначено правову позицію, що колегія суддів відхиляє доводи касаційної-скарги про те, що належне йому приміщення є ізольованим, не має виходу на сходи будинку, власникам нежитлових приміщень заборонено доступ до підвальних приміщень та посилання на відсутність запрошень до участі у загальних зборах та здійснення прибирання території працівниками відповідача, адже вони не спростовують права позивача вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим законом та статутом об'єднання внесків і платежів. Позаяк, відповідачка далі не сплачує за отримання житлового будинку не сприймаючи те, що її нежитлове приміщення знаходиться в житловому будинку і є його частиною.
19 лютого 2021 року відповідачка направила заперечення на відповідь на відзив, які мотивувала тим, що позивач у відповіді на відзив вказує, що ним не було пропущено строків позовної давності при зверненні до суду та у зв'язку з цим посилається на постанову Верховного Суду у справі № 357/13993/16-ц від 05.09.2019. Відповідно до п.82 постанови Великої Палати Верховного Суду від/ 07.07.2020 у справі №712/8916/17 зроблено наступний правовий висновок: «подання заяви про видачу судового наказу заявник (стягувач) не може використовувати згідно з частиною другою статті 264 ЦК України з метою переривання позовної давності за відповідною вимогою чи за її частиною. На підставі припису частини другої статті 264 ЦК України переривання позовної давності відбувається у разі подання до суду саме позову до належного відповідача з дотриманням вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної та суб'єктної юрисдикції й інших вимог, порушення яких перешкоджає відкриттю провадження у справі». Отже, твердження позивача про переривання строків позовної давності у зв'язку з поданням заяви про видачу судового наказу є помилковим, так як звернення із заявою про видачу судового наказу не перериває строк позовної давності за заявленою вимогою. Крім того, відповідачка вважає, що жодного належного доказу щодо затвердження тарифів (з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення і зливної каналізації; поточний ремонт конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього благоустрою; обслуговування димовентиляційних каналів) та/або виконання вказаних робіт, позивачем не було надано, як при поданні позовної заяви так і при поданні відповіді на відзив. Вважає, що надані позивачем витяги з протоколів не відповідають вимогам розділу 10 п.12 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 та ДСТУ 2732:2004, про що було зазначено у відзиві на позовну заяву. Рішення співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 щодо витрат (з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення і зливної каналізації; поточний ремонт конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього благоустрою; обслуговування димовентиляційних каналів), позивачем не надано. Імперативної норми закону, який би передбачав сплату вище вказаних послуг, не вказано. Відповідач стверджує, що вказані послуги не надавались.
22 лютого 2021 року представником позивача направлено відповідь на заперечення, в яких зазначає, що посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 року у справі № 712/8916/17 є безпідставними, оскільки в справі яка переглядалась сформована правова позиція стосовно строків позовної давності, де позивач звернувся до відповідача з заявою про видачу судового наказу, але ухвалою суду йому було відмовлено в його видачі. Означені обставини, не цілком ідентичні до справи № 357/9075/20 оскільки ОСББ «Зоря» та гуртожитку «ІНФОРМАЦІЯ_2», ще в травні 2020 року звернулися до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із завою про видачу судового наказу в порядку наказного провадження, 03.06.2020 року був виданий судовий наказ у справі № 357/4714/20 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по утриманню будинку та прибудинкової території в розмірі 20 526 гри, за період з травня 2017 року по квітень 2020 року включно, який в подальшому за заявою боржника було скасовано. Разом з тим, позивач посилаючись на карантинні обмеження, які були встановлені Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-23, просив суд поновити строк звернення до суду з позовом про стягнення з відповідачки суми боргу з травня 2017 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, направив заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідачка та її представник в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, представник відповідачки направив клопотання про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги не визнає в повному обсязі.
Суд, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 29.08.2002 року проведену державну реєстрацію Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Зоря» та гуртожитку «ІНФОРМАЦІЯ_2» як юридичної особи, що стверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Судом також встановлено, що в управлінні ОСББ «Зоря» та гуртожитку «ІНФОРМАЦІЯ_2» знаходиться житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідачка ОСОБА_1 є власником нежилого приміщення під АДРЕСА_1 загальною площею 168,7 кв.м на підставі договору дарування частки нежилого приміщення від 03.06.2014 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Федоряка О.С., зареєстровано в реєстрі за № 2-1403, та договору дарування вд 07.05.2015 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Федоряка О.С., зареєстровано в реєстрі за №122, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного рестру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №222679949 від 04.09.2020 року.
Відповідно до Статуту ОСББ «Зоря» та гуртожитку «ІНФОРМАЦІЯ_2», затвердженого установчими зборами співвласників квартир багатоквартирних будинків від 29.08.2002 року №274, протоколи № 1,2,3,4, метою створення об'єднання є обслуговування, ремонту і реконструкції жилого будинку та утримання прибудинкової території за кошти членів об'єднання і за рахунок доходів від господарської діяльності, отриманих і використаних об'єднанням відповідно до мети його діяльності, що слідує з копії Статуту ОСББ.
Згідно п.1.1 Статуту ОСББ «Зоря» та гуртожитку «ІНФОРМАЦІЯ_2» створено на підставі Положення про порядок організації та діяльності об'єднань, що створюється власниками для управління, утримання і використання майна житлових будинків, яке перебуває у загальному користуванні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995р. № 588.
Відповідно до п. 2.2 Статуту ОСББ «Зоря» та гуртожитку «ІНФОРМАЦІЯ_2» метою діяльності об'єднання є: забезпечення належного утримання будинку та прибудинкової території; забезпечення згоди власників квартир, жилих та нежилих приміщень будинку про порядок реалізації ними своїх прав на володіння, користування та розпорядження об'єктами будинку, що перебувають у спільній власності членів об'єднання; забезпечення мешканців будинку комунальними та іншими послугами; забезпечення виконання власниками квартир, жилих і нежилих приміщень будинку вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572..
В ст. 4 Статуту ОСББ «Зоря» та гуртожитку «ІНФОРМАЦІЯ_2» визначено частини елементів будинку, що перебувають у спільній частковій власності членів об'єднання, до якого належить: допоміжні приміщення будинку: тамбури, вестибулі, вітальні, сходові клітки, міжквартирні коридори, холи, горища, приміщення технічних поверхів, приміщення підвалів, де розташоване технічне обладнання будинку, приміщення для зберігання матеріалів, обладнання та інструменту, розміщення обслуговуючого будинок персоналу, колясочні та інші приміщення будинку, які необхідні для забезпечення утримання будинку і прибудинкової території та культурно-побутового обслуговування мешканців, приміщення цивільної оборони; технічне обладнання будинку - ліфти, сміттєпроводи, система водопостачання та водовідведення. тепло-, газо- та електропостачання, система протипожежної автоматики, система опалення, димо- та газовідведення, радіо та телеантени колективного користування, водостічні труби, шахти, блискавковідводи, пожежні драбини тощо; несучі та огороджуючі конструкції, міжповерхові, надпідвальні та горищні перекриття, парапети, фронтони, люки та інші виходи на дах та покрівлю, елементи архітектурного оздоблення будинку, балкони та лоджії; належні до будинку будівлі і споруди та елементи благоустрою прибудинкової території; інші частини та елементи будинку, які призначені для користування всіма його мешканцями. Будинки, що перебувають у спільній власності по АДРЕСА_3 , АДРЕСА_6, АДРЕСА_4 .
Згідно з п.8.2 Статуту платежі на поточні витрати вносяться членами об'єднання у порядку та в строки що визначаються загальними зборами. Розмір платежів на поточні витрати кожного члена об'єднання визначається розміром його частки у вартості будинку та загально сумою витрат на ці цілі, передбачені річним кошторисом. Загальними зборами може бути визначений інший порядок розподілу загальних витрат між членами об'єднання. При створенні об'єднання співвласників декількох будинків розміри платежів кожного члена об'єднання у поточний фонд визначаються з урахуванням витрат на утримання будинку співвласником якого він є, та частки його власності в ньому.
П. 8.4 Статуту передбачено, що член об'єднання зобов'язаний вносити платежі на поточні витрати незалежно від умов користування квартирою, жилими та нежилими приміщеннями або окремими об'єктами, що перебувають у спільній власності членів об'єднання.
Як передбачено п.1.2 вказаного Статуту, власники квартир, жилих і нежилих приміщень, зобов'язані виконувати вимоги вказаного Положення і Статуту об'єднання, який розробляється на підставі Типового статуту і затверджується рішенням установчих зборів членів об'єднання.
За положеннями ст.10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» /в редакції на дату створення ОСББ/, органами управління об'єднання є загальні збори його членів, правління, ревізійна комісія об'єднання.
Вищим органом управління об'єднання є загальні збори.
А як передбачено ст.12 цього Закону /в редакції на дату створення ОСББ/, управління неподільним та загальним майном об'єднання може здійснювати у формі: управління неподільним та загальним майном через статутні органи об'єднання; передачі всіх або частини функцій по управлінню неподільним та загальним майном житлового комплексу юридичній особі за договором; делегування визначених статутом повноважень по управлінню неподільним та загальним майном житлового комплексу асоціації. Форма управління неподільним та загальним майном житлового комплексу може бути змінена в будь-який час у встановленому цим Законом порядку.
Судом встановлено, що управління загальним та неподільним майном житлового комплексу ОСББ «Зоря» та гуртожитку «ІНФОРМАЦІЯ_2» здійснюється через його статутні органи, інших доказів суду не надано.
А згідно ст.4 Статуту ОСББ «Зоря» та гуртожитку «ІНФОРМАЦІЯ_2» органами управління об'єднання є загальні збори його членів, правління та ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори.
На засіданні Загальних зборів ОСББ «Зоря» та гуртожитку «ІНФОРМАЦІЯ_2» від 29.09.2014 року встановлено платіж з 01.10.2014 року для власників нежитлових приміщень в житловому будинку АДРЕСА_2 в сумі - 2,39 грн. за 1 кв.м., при нарахуванні з урахуванням структури платежу відповідно до наданих послуг, з яких: прибирання прибудинкової території - 0,648 грн.; вивезення та утилізація твердих побутових і негабаритних відходів - 0,470 грн.; технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення і зливної каналізації - 0,556 грн.; поточний ремонт конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього благоустрою - 0,640 грн.; обслуговування димовентиляційних каналів - 0,075 грн., що підтверджується витягом з протоколу №91 загальних зборів ОСББ «Зоря» та гуртожитку «ІНФОРМАЦІЯ_2» та тарифом на утримання будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_2 з 01.10.2014 року для власників нежитлових приміщень.
Рішенням Загальних зборів від 16.06.2013 року затверджено проводити оплату внесків та платежів для власників житлових і нежитлових приміщень на утримання житлового будинку АДРЕСА_2 до 20 числа, що настав за розрахунковим, що підтверджується витягом з протоколу №88 Загальних зборів ОСББ «Зоря» та гуртожитку «ІНФОРМАЦІЯ_2».
На засіданні Загальних зборів ОСББ «Зоря» та гуртожитку «ІНФОРМАЦІЯ_2» від 08.12.2017 року встановлено платіж з 01.01.2018 року для власників нежитлових приміщень в житловому будинку АДРЕСА_2 в сумі - 3,26 грн. за 1 кв.м., при нарахуванні з урахуванням структури платежу відповідно до наданих послуг, з яких: прибирання прибудинкової території - 0,850 грн.; вивезення та утилізація твердих побутових і негабаритних відходів - 0,620 грн.; технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення і зливної каналізації - 0,735 грн.; поточний ремонт конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього благоустрою - 0,897 грн.; обслуговування димовентиляційних каналів - 0,15 грн., що підтверджується витягом з протоколу №91 загальних зборів ОСББ «Зоря» та гуртожитку «ІНФОРМАЦІЯ_2» та тарифом на утримання будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_2 з 01.01.2018 року для власників нежитлових приміщень.
Судом також встановлено, що 18.04.2016 року між територіальною громадою м. Біла Церква та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір про встановлення особистого строкового сервітуту земельної ділянки.
Відповідно до п.1.1 вказаного договору предметом договору є особистий строковий сервітут, встановлений виключно «Сервітуарію» на територію (об'єкт благоустрою) в м.Біла Церква, на якій буде розміщуватися та використовуватися для провадження підприємницької діяльності під розміщення вхідної групи до власного нежитлового приміщення - кафетерію, загальною площею 0,0053 га (53 кв.м.).
01.01.2018 року між ПАТ «КАТП-1028» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір № 817-18 про надання послуг з вивезення побутових відходів.
01.01.2020 року між ПАТ «КАТП-1028» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір № 3102-20 про надання послуг з поводження з побутовими відходами.
У зв'язку з наведеними договорами, позивачем було проведено коригування тарифів для відповідачки як власника нежитлового приміщення, шляхом виключення із структури тарифів прибирання прибудинкової території і вивезення та утилізації твердих побутових і негабаритних відходів.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року №417-VIII(далі - Закон №417), кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка свої зобов'язання з оплати внесків та платежів, визначених ОСББ, не виконує належним чином, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка за період з травня 2017 року по квітень 2020 року включно, згідно розрахунку ОСББ «Зоря» та гуртожитку «ІНФОРМАЦІЯ_2», становить 10 121,56 грн.
За змістом ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ст.ст.525,526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 385 ЦК України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Відповідно до ч. 2ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року №2866-III (далі - Закон №2866) об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно ст. ст.4,12 Закону №2866, об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління. Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання.
Статтею 1 Закону №417 передбачено, що управління багатоквартирним будинком полягає у вчиненні співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Відповідно до ст. 10 Закону №2866, вищим органом управління об'єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об'єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення.
У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ч. 6ст. 13 Закону №2866).
Згідно положень п. 11ст. 10 Закону №417 рішення зборів співвласників є обов'язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України №417 співвласники зобов'язані виконувати рішення загальних зборів.
Відповідно до ст. 15 Закону №417 співвласник зобов'язаний забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону №2866, для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання.
Згідно частині 2 статті 8 Закону №2866, кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Відповідно до статті 15 Закону №2866 співвласник зобов'язаний, зокрема виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності ( ч.1ст. 20 Закону №2866).
Згідно з частинами 5, 8 ст. 22 Закон у №2866 у разі, якщо правління об'єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором із постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об'єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об'єднання комунальних послуг. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об'єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості з плати за відповідними рахунками у примусовому порядку.
Як передбачено частинами 2, 3ст. 23 Закону №2866, власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов'язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Закон №417, який набрав чинність 01.07.2015 року, визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону №417 власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (ч. 2ст. 7 Закону №417).
Згідно з ч.1ст. 9 вказаного Закону №417, управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону №417, витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
Представник відповідача посилалася на те, що належне відповідачу приміщення має окремий вихід з протилежної сторони будинку, власну частину прибудинкової території, всі житлово-комунальні послуги надавались відповідачу на підставі відповідних окремих договорів, він самостійно проводив оплату отриманих житлово-комунальних послуг згідно виставлених йому рахунків відповідними надавачами таких послуг, позивачем не надано підтверджень витрат на управління, утримання та збереження даного будинку.
Але при вирішенні спору суд виходить з наступного.
Варто зазначити, що ОСББ не надає співвласникам жодних послуг, зокрема, житлово-комунальних в тому сенсі, що ОСББ не є і не може бути виконавцем послуг у відносинах із співвласниками.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у листі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 26.04.2011 №7/15-4687, надавання послуг має на увазі отримання прибутку від господарської діяльності, а ОСББ відповідно до ч. 4 Закону №2866 створюється як непідприємницьке товариство, має статус неприбуткової організації та не має на меті отримання прибутку. ОСББ лише збирає та акумулює кошти співвласників, оплачує спільні витрати (в тому числі на утримання будинку та прибудинкової території), які ОСББ здійснює відповідно до статуту й затвердженого кошторису.
Отже, визначені законом мета і предмет діяльності ОСББ не передбачають провадження об'єднанням господарської діяльності, а тому ОСББ не є суб'єктом господарювання і не може бути виробником або виконавцем житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Водночас за ч. 2 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189, не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону №2866.
Тому співвласники сплачують в ОСББ «Зоря» та гуртожитку «ІНФОРМАЦІЯ_2» не за послуги, а внески на відшкодування витрат на управління будинком.
ОСББ як юридична особа не потребує житлово-комунальних послуг, їх потребують співвласники будинків. У зв'язку з цим статтею 22 Закону №2866 визначено особливості укладення ОСББ договорів про надання житлово-комунальних послуг: об'єднання за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг.
Варто зауважити, що наведені норми Закону №2866 є спеціальними відносно норми ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 №1875-IV, яка регулює укладання договорів у багатоквартирному будинку, оскільки положення статті 22 Закону №2866 визначають порядок оплати комунальних послуг та укладення відповідних договорів у багатоквартирних будинках, де створено ОСББ, а не в багатоквартирних будинках загалом.
Обов'язок утримання майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. Витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їх часток співвласника незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 916/2197/13 (№ 3-28гс15), від 11.11.2015 у справі № 914/189/14 (№ 3-945гс15), від 27.01.2016 у справі № 904/8242/14 (№ 3-1028 гс15) та постановах Верховного Суду від 14.12.2017 у справі №910/582/17, від 22.05.2018 у справі №910/12065/17.
Згідно із п.6.2.3 Статуту ОСББ «Зоря» та гуртожитку «ІНФОРМАЦІЯ_2», члени об'єднання зобов'язані своєчасно здійснювати оплату комунальних послуг, вносити платежі розрахунковий рахунок об'єднання у розмірі, встановленому загальними зборами правлінням об'єднання з урахуванням реальних витрат. Обов'язки по здійсненню вс: платежів виникають у члена об'єднання з моменту придбання ним права власності квартиру, жиле або нежиле приміщення.
Відповідно до правового висновку, до якого дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 21.01.2020 року у справі 910/1395/19, законодавством на відповідача, як на члена ОСББ та на особу, у повному господарському віданні якої перебуває належне державі на праві власності майно, покладено обов'язок виконувати чинні та не скасовані рішення статутних органів ОСББ, якими зокрема є загальні збори учасників та правління ОСББ.
Враховуючи те, що вимоги позивача підтверджуються належними доказами, а також те, що факт існування заборгованості не був спростований відповідачем, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.
Разом із тим, суд враховує заяву відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності.
Так, із розрахунку заборгованості вбачається, що ОСББ заявлено вимоги щодо стягнення заборгованості за утримання будинку за період з травня 2017 року по квітень 2020 року включно. Із позовом про стягнення заборгованості позивач звернувся в вересня 2020 року.
Отже, суд відзначає, що заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості нарахована за період, який перевищує загальну позовну давність.
Судом встановлено і вбачається з матеріалів справи, що за заявою ОСББ Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 03.06.2020 року було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 20 526,62 грн., але за заявою боржника ухвалою суду від 22.06.2020 року цей судовий наказ скасовано, що слідує з копії даної ухвали.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 7 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 відступила від висновку Верховного Суду України, висловленого у постановах від 21 січня 2015 року у справі № 6-214цс14 і від 13 січня 2016 року у справі № 6-931цс15, та від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленого у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 216/5756/15-ц, про те, що подання кредитором (зокрема виконавцем послуг) в порядку, передбаченому ЦПК України, заяви про видачу судового наказу перериває перебіг позовної давності та вказала, що подання заяви про видачу судового наказу заявник (стягувач) не може використовувати згідно з частиною другою статті 264 ЦК України з метою переривання позовної давності за відповідною вимогою чи її частиною. На підставі припису частини другої статті 264 ЦК України переривання позовної давності відбувається у разі подання до суду саме позову до належного відповідача з дотриманням вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної та суб'єктної юрисдикції й інших вимог, порушення яких перешкоджає відкриттю провадження у справі. Новий перебіг позовної давності (після його переривання) починається наступного дня після пред'явлення позову.
Відтак, враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений в поставі від 7 липня 2020 року у справі № 712/8916/17, суд вважає, що подання ОСББ «Зоря» та гуртожитку «ІНФОРМАЦІЯ_2» заяви про видачу судового наказу у червня 2020 року не свідчить про переривання позовної давності.
За таких обставин, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за утримання будинку в межах строку позовної давності за період з вересня 2017 року по квітень 2020 року включно в сумі 9 264,56 грн.
Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Зокрема,ст. 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Право на позов про стягнення коштів на підставіст. 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно наданих розрахунків наданих позивачем за період з 01 травня 2017 року по 1 травня 2020 року інфляційні втрати складають 749,31 грн., три відсотки річних - 415,87 грн.
З огляду на викладене, розглядаючи справу в межах позовних вимог, з викладених у позовній заяві підстав та на підставі наданих сторонами доказів, суд приходить до висновку, що позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зоря» та гуртожитку «ІНФОРМАЦІЯ_2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч.1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з вказаним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2102 грн. 00 коп. та поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та видатковим касовим ордером №82 від 02.06.2020 року, а тому на підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст..382,526,625 ЦК України, ст. ст.10,15,17,22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. ст.1,2,9,12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку'ст.ст.4,10-13,19,43,49,76-81,89,95,223,247,258-259,265,268,274,279,353-354 ЦПК України, суд, -
Позов Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Зоря» та гуртожитку «ІНФОРМАЦІЯ_2» (адреса: АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 26246750) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 ) про стягнення боргу за утримання будинку - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Зоря» та гуртожитку «ІНФОРМАЦІЯ_2» (адреса: АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 26246750) заборгованість за утримання будинку в розмірі 9 264 грн. 56 коп., інфляційні втрати в розмірі 749 грн. 31 коп. та 3% річних в розмірі 415 грн. 87 коп., всього 10 429 грн.74 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Зоря» та гуртожитку «ІНФОРМАЦІЯ_2» (адреса: АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 26246750) судові витрати у розмірі 6 102 грн. 00 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБ. І. Кошель