ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"01" березня 2021 р. справа № 300/3885/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши матеріали
позовної заяви ОСОБА_1
до Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки,
Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області,
про визнання протиправною відмови у наданні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення та зобов'язання видати таку довідку і здійснити перерахунок пенсії, -
ОСОБА_1 (надалі, також позивач, ОСОБА_1 ) 23.12.2020 звернувся в суд з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі, також відповідач 1, Івано-Франківський ОВК), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також відповідач 2, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), у якій просить:
- визнати протиправною відмову Івано-Франківського ОВК щодо відмови у наданні Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, станом на 05.03.2019, із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та зобов'язати Івано-Франківський обласний військовий комісаріат надати таку довідку;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області провести з 01 квітня 2019 року перерахунок пенсії позивача на підставі наданої відповідачем 1 оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019, з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням проведених платежів однією сумою.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У зв'язку із проведенням з 01.01.2018 перерахунку пенсії позивача без врахування до грошового забезпечення додаткових його видів, позивач звернувся до відповідачів із заявами про надання до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та проведення такого перерахунку, однак Івано-Франківський ОВК та ГУ ПФУ в Івано-Франківській області відмовили у задоволенні прохань позивача, з огляду на відсутність правових підстав. Зважаючи на протиправність таких відмов відповідачів, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.19-20).
Івано-Франківський ОВК правом подання відзиву на позов не скористався. Про належне повідомлення останнього щодо розгляду судом даної адміністративної справи свідчить відмітка про отримання представником відповідача копії ухвали про відкриття провадження на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.26).
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 18.01.2021 судом отримано відзив на позовну заяву (а.с.28-35). Так, у відзиві за №0900/0802-7/1059 від 14.01.2021 представниця відповідача 2 із позовними вимогами ОСОБА_1 не погодилася, вказала на їх безпідставність та необґрунтованість. Зокрема зазначила, що дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо проведення спірного перерахунку пенсії з 01.01.2018 на підставі виданої Івано-Франківським ОВК довідки, у повній мірі відповідали вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, пункти 1, 2 якої на той час були чинними, не скасованими, та неконституційними не визнавалися. Представниця зауважила, що вимога позивача про зобов'язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області провести перерахунок пенсії з із врахуванням до грошового забезпечення щомісячних додаткових його видів, є передчасною, а також, не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки відповідач 2 не наділений повноваженнями самостійно визначати розмір грошового забезпечення, що враховується при перерахунку пенсії. Разом з цим, стверджує, що зважаючи на відсутність правового врегулювання проведення нового перерахунку пенсії внаслідок визнання нечинними окремих положень Постанови №103 та Порядку №45, підстав для задоволення вимог позивача, немає. Стосовно зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, відповідно до складеної Івано-Франківським ОВК нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, представниця відповідача також зазначила, що таке зобов'язання є втручанням в дискреційні повноваження відповідача і таким, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
З листа Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 23.11.2020 №6/2, адресованого Голові Івано-Франківського окружного адміністративного суду встановлено, що відповідно до спільної директиви Міністерства оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.09.2020 №Д-321/7/дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2020 році», Івано-Франківський обласний військовий комісаріат переформований в Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Відтак, починаючи з 31.10.2020 Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки є правонаступником Івано-Франківського обласного військового комісаріату.
Враховуючи наведені обставини, керуючись частиною 1 статті 52 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність заміни первинного відповідача - Івано-Франківського обласного військового комісаріату (код ЄДРПОУ - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) його правонаступником - Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ - 07742609, адреса: вул. Довженка, буд. 21, м. Івано-Франківськ, 76026) (надалі, також - відповідач 1, Івано-Франківський обласний ТЦКСП).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 21.11.2001 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно з протоколом за пенсійною справою №ХД-16957 (Міноборони) від 31.12.2017 (а.с.13), пенсія позивача обраховувалась в основному розмірі 56% грошового забезпечення із врахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення.
Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктами 1 та 2 якої встановлено перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом України» Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704.
Івано-Франківським ОВК, з метою проведення перерахунку пенсій, передбаченого Постановою №103, складено та направлено до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсій №ХД16957, на підставі якої, відповідно до протоколу №ХД-16957 від 01.01.2018 позивачу проведено перерахунок пенсії (а.с.15) виходячи з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військове звання; процентна надбавка за вислугу років 45%.
Не погоджуючись із розміром перерахованої пенсії, посилаючись на протиправність положень пункту 1 Постанови №103, позивач 01.09.2020 звернувся із заявами до відповідачів, у яких просив Івано-Франківський ОВК підготувати та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, та ГУ ПФУ в Івано-Франківській області просив здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01.04.2019 із урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (а.с.8, 10).
У відповідь, позивачем отримано листи Івано-Франківського ОВК №12/1256 від 21.09.2020 (а.с.9 та зворотна сторона) і ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 30.09.2020 №2982-2908/Д-02/8-0900/20 (а.с.11-12) згідно зі змістом яких, з посиланням на відповідні правові норми, ОСОБА_1 роз'яснено про відсутність підстав для підвищення розміру грошового забезпечення, складення нової довідки та проведення перерахунку пенсії.
Вважаючи відмови відповідачів протиправними та такими, що порушують право позивача на належне пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Водночас, враховуючи відповідність даної адміністративної справи ознакам типових справ, визначених в ухвалі Верховного Суду від 18.11.2019 в зразковій справі №160/8324/19, висновки, викладені у рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, а також, постанові Великої Палати Верховного Суду, що ухвалені за наслідком розгляду вказаної зразкової справи належить застосовувати судом під час розгляду цієї адміністративної справи.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII (надалі також Закон №2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку, а підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 за №393 (надалі також Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку №45, в редакції Постанови №103, передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Водночас, у Додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено у новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Суд зауважує, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №45. Проте, зміни внесені Постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними і нечинними та, як наслідок, з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому, алгоритм дій, які повинні вчинити відповідачі у зв'язку із втратою чинності положень пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, станом на момент виникнення спірних правовідносин, не змінився.
Так, на час звернення позивача до відповідача 1 із заявою про видачу оновленої довідки про розміри його грошового забезпечення, пункт 3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Тобто, на Івано-Франківський обласний ТЦКСП покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку №45.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.
Відповідно до пункту 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток №5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.
Водночас, абзацом 1 пункту 4 Порядку №3-1 встановлено, що заява про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а, 23.09.2020 у справі №400/1773/19 і від 19.11.2020 у справі №120/1759/19-а.
Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 прийнято постанову за №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, та пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надалі, також Постанова №704).
Отже, зважаючи на приписи частини 2 статті 265 КАС України, а також принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі, саме з 05.03.2019 - дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 і скасування пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, встановлених Постановою №704.
Враховуючи викладене, у зв'язку із наявністю підстав для обчислення розміру пенсії позивача з 05.03.2019 із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, Івано-Франківський обласний ТЦКСП необхідно зобов'язати скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , визначеного станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача.
Разом із цим до моменту отримання належної довідки від відповідача 1 в пенсійного органу не виникає обов'язку в перерахунку пенсії позивача.
Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами 2 і 3 статті 51 Закону.
Згідно із частинами 2 і 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Враховуючи висновок суду про виникнення в позивача права на перерахунок пенсії з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії з моменту набрання рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва законної сили 05.03.2019, в силу приписів статті 51 Закону №2262-ХІІ, пенсія позивача підлягає перерахунку з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 1 квітня 2019 року.
Суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено право органів пенсійного фонду перераховувати пенсії колишніх військовослужбовців виходячи із розміру посадового окладу, окладу за військове звання і набавки за вислугу років одного періоду на певну календарну дату, а додаткові види грошового забезпечення чи їх середньомісячне значення у відсотках (за останні 24 місяці, які передували звільненню) - за інший, до прикладу минулий, період, при тому, що такі відомості не містяться в одному з документів про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, які фіксуються у відповідній довідці, виданій за правилами пункту 3 Порядку №45, або у відповідному зведеному списку, оформленому згідно пункту 24 Порядку №3-1.
Аналіз застосованих вище судом правових норм дає підстави для висновку, що Порядками №45 та №3-1 встановлюється певна послідовність дій при проведенні перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, яка включає видачу відповідним державним органом, з якого особа була звільнена зі служби довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії такої особи із зазначенням конкретних видів грошового забезпечення за відповідною посадою, або ж формуванням уповноваженим органом зведеного відповідного списку змін розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій.
Отже, за змістом положень пункту 24 Порядку №3-1 та Порядку №45 органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати складову грошового забезпечення із якого обчислюється розмір перерахованої пенсії.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
У досліджуваному випадку суд вважає за необхідне застосувати правові висновки, визначені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №240/6263/18 (Пз/9901/1/19) провадження № 11-366заі19, в якій, серед іншого (пункти 69, 73, 74, 82) вказано, що Пенсійний фонд України та його головні управління не мають права самостійно визначати розміри складових грошового забезпечення, що впливають на обчислення розміру пенсії при її перерахунку. 05 березня 2019 року набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 до Порядку № 45. Проте скасування в судовому порядку вказаних вище пунктів Постанови № 103 (після проведення в квітні 2018 року перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року) не є підставою для задоволення позовних вимог, оскільки оскаржувані дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відповідали вимогам чинного на час їх вчинення законодавства. З огляду на це Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідач (Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області,) діяв відповідно до законодавства, чинного на час виникнення у позивача права на перерахунок пенсії, а саме: Закону №2262-ХІІ, Постанови № 103, Порядку № 45. До того ж такий підхід до застосування вказаних правових норм не є дискримінаційним та не порушує принцип рівності перед законом.
Аналогічний за змістом правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі №160/8324/19 (адміністративне провадження №11-20заі20), зокрема зазначено, що з 5 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати ОСОБА_3 має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ. Разом із цим до моменту отримання належної довідки від відповідача в пенсійного органу не виникає обов'язку в перерахунку пенсії позивача.
Окрім цього, суд звертає увагу на приписи чинних на момент дії спірних правовідносин постанов Кабінету Міністрів України №804 від 14.08.2019 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” (надалі по тексту також - Постанова №804), та №1088 від 24.12.2019 “Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян” (надалі по тексту також - Постанова №1088), на застосування яких наполягає орган пенсійного фонду.
Так, вказаним рішеннями Уряду постановлено виплату пенсій, призначених згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, здійснювати у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 та у 2020 році - в розмірі 100 відсотків суми такого підвищення.
Серед іншого, визначаючи розмір відсоткового значення виплати підвищення до пенсії, вирахуваного Пенсійним фондом України станом на 01.03.2018, Кабінет Міністрів України вкотре, після набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/3858/18, продублював склад грошового забезпечення, за яким здійснюється в 2019 і 2020 роках перерахунок пенсії військовослужбовців, а саме, виключно оклад за посадою, військове (спеціальне) звання і відсоткова надбавка за вислугу років без щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Однак суд вказує на те, що положеннями Постанов №№804, 1088 аналогічно/ідентично до приписів пункту 1 Постанови №103 обмежено складові грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія відповідної категорії осіб.
В цьому випадку, позиція суду, серед іншого, полягає в тому, що право позивача на перерахунок пенсії із врахуванням до складу грошового забезпечення щомісячних додаткових його видів є “законними сподіваннями” на отримання пенсії в належно обчисленому розмірі, та підпадає під дію статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Дія Постанов №№804, 1088 у спірних правовідносинах схиляє суд до застосування положень частини 3 статті 7 КАС України, за змістом яких у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Такі вимоги до застосування норм з дотриманням принципу верховенства права стосуються не лише суду, але й органів державної влади. Так, згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, пункту 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, територіальні підрозділи Пенсійного фонду України у своїй діяльності керуються в першу чергу Конституцією та законами України, а також підзаконними нормативно-правовими актами прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Отже, на переконання суду, врахування приписів постанов Кабінету Міністрів України №804 від 14.08.2019 та №1088 від 24.12.2019, якими встановлено аналогічне з пунктами 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 обмеження, правова оцінка яким вже надана при розгляді адміністративної справи №826/3858/18, буде несумісним з принципом верховенства права.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (частини 1 і 2 статті 6 КАС України).
Згідно із положеннями статті 9 Конституції України, статтею 17, частиною 5 статті 19 Закону України від 23.02.2006 за №3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини (надалі по тексту також - Суд) з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення вперше було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в рішенні від 16.12.1974 у справі “Міллер проти Австрії” (заява №5849/72), де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні “Гайгузус проти Австрії” (заява №17371/90) від 16.09.1996, за змістом висновків якого, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Як свідчать правові висновки Європейського суду з прав людини у рішенні від 08.11.2005 по справі “Кечко проти України” (заява №63134/00) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
В своєму рішенні “Великода проти України” (заява №43331/12) від 03.06.2014 Європейський суд з прав людини відзначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Беручи до уваги встановлену законодавцем можливість здійснення перерахунку пенсії не тільки на підставі прийнятого Кабінетом Міністрів України рішення, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють Пенсійний Фонд України і його територіальні органи, а й на підставі заяви пенсіонера та поданих ним додаткових документів, суд відхиляє доводи представників відповідачів про відсутність законодавчих підстав для видачі нової довідки та, відповідно, проведення перерахунку пенсії.
Враховуючи викладене, з огляду на набуття позивачем права на перерахунок пенсії з моменту набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №826/3858/18, та у зв'язку із наявністю підстав для обчислення розміру пенсії позивача саме з 05.03.2019, слід зобов'язати відповідача 1 скласти та подати до відповідача 2 нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 для проведення з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача.
Такий висновок суду у повній мірі відповідає правовій позиції, висвітленій в рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19, яке набрало законної сили 24.06.2020.
Зважаючи на вищенаведені висновки Європейського Суду з прав людини, з метою забезпечення належного та ефективного відновлення порушених прав позивача на відповідне пенсійне забезпечення, слід зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, на підставі виданої Івано-Франківським обласним ТЦКСП оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, визначений за відповідною посадою, станом на 05.03.2019, провести з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунок і виплату призначеної позивачу пенсії з урахуванням проведених платежів, однією сумою.
Суд, виходячи із змісту спірних правовідносин, не вважає передчасною вимогу позивача про зобов'язання органу пенсійного фонду на підставі виданої Івано-Франківським обласним ТЦКСП оновленої довідки здійснити належне обчислення пенсії, а також задоволення такої вимоги не можна трактувати як втручання у виключні і дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.
Так, Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах “Беєлер проти Італії”, заява №33202/96; “Онер'їлдіз проти Туреччини”, заява №48939/99; “Москаль проти Польщі”, заява №10373/05).
У рішенні від 31.07.2003 у справі “Дорани проти Ірландії” (заява №50389/99) Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття “ефективний засіб” передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні по справі “Салах Шейх проти Нідерландів” від 11.01.2007 (заява № 1948/04), ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи “Каіч та інші проти Хорватії” (рішення від 17.07.2008) Суд вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, яка звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
В контексті вказаного, виходячи із принципу верховенства права, суд вказує на наступне.
По-перше, Уряд України приймаючи Постанову №103 порушив вимоги Закону №2262-ХІІ, - така обставина встановлена Верховним Судом у справі №826/3858/18.
По-друге, звуження складової грошового забезпечення військовослужбовців, із розміру якого з 01.03.2018 підлягав проведенню черговий перерахунок пенсії останніх, констатовано Верховним Судом у справі №826/3858/18 і №160/8324/19. При цьому, право на відповідний перерахунок пенсії, не з вини пенсіонера, а саме у зв'язку із дією нормативно-правового акта, який не відповідає Закону України, поновлено в судовому порядку 05.03.2019 з ініціативи деяких із зацікавлених громадян даної категорії осіб, які після виходу у відставку перебувають під захистом держави.
По-третє, прийняття Урядом України Постанов №№804, 1088 вказує на продовження надання спірним правовідносинам протиправного змісту, який і надалі, впродовж 2019 і 2020 років, у зв'язку із їх застосуванням як обласним військовим комісаріатом так і органом пенсійного фонду, звужує складові грошового забезпечення військовослужбовців, що враховуються при перерахунку пенсії - без додаткових його видів.
По-четверте, почергове виконання рішення суду у даній справі жодним чином не ускладнить поетапне і своєчасне відновлення порушеного права позивача на належний розмір пенсійного забезпечення, гарантований статтями 43 і 63 Закону №2262-ХІІ.
Відтак, після виготовлення Івано-Франківським обласним ТЦКСП оновленої довідки позивача, і скерування її в орган пенсійного фонду, останній виконує завершальний етап поновлення порушеного права, за захистом якого Дякін Ю.О. і звернувся до суду.
Зважаючи на те, що право на перерахунок пенсії із урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, як станом на 05.03.2019 так і станом на 30.09.2020 (день надання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області відповіді на заяву позивача) гарантовані статтями 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, а також зважаючи на оцінку Великою Палатою Верховного Суду правового змісту Постанови №1088, сформовану у рішенні від 24.06.2020 у справі №160/8324/19, суд вважає протиправною відмову ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у здійсненні перерахунку пенсії позивача з підстав відсутності прийнятого Урядом нормативно-правового акту, яким би визначались підстави та порядок проведення такого перерахунку пенсій. Зміст відмови відповідача 2, окрім іншого, не відповідає правовим висновкам, визначеним у рішенні Верховного Суду, ухваленого 06.08.2019 у зразковій справі №160/3586/19.
При цьому суд враховує й те, що дії органу пенсійного фонду щодо перерахунку пенсії позивача без урахування щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 по 04.03.2019 є правомірними, виходячи із правових висновків, визначених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №240/6263/18 (Пз/9901/1/19) провадження № 11-366заі19 (пункти 69, 73, 74, 82) і у постанові від 24.06.2020 у зразковій справі №160/8324/19 (адміністративне провадження №11-20заі20).
Підсумовуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI. Доказів понесення сторонами будь-яких інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, а тому, судові витрати розподілу не підлягають.
Враховуючи наведене, на підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України у складенні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 5 березня 2019 року.
Зобов'язати Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України скласти та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05 березня 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 1 квітня 2019 року відповідно до складеної Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України нової довідки про розмір грошового забезпечення із включенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05.03.2019, та провести з 1 квітня 2019 року виплату перерахованої пенсії, з урахуванням проведених платежів однією сумою.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_2 ;
відповідач 1 - Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України, адреса: вул. Довженка, буд. 21, м. Івано-Франківськ, 76026, код ЄДРПОУ - 07742609;
відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.