Рішення від 04.12.2020 по справі 160/12224/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2020 року Справа № 160/12224/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась Військова частина НОМЕР_1 з позовними вимогами до ОСОБА_1 в якому позивач просить:

стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 суму у розмірі 15894,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач звільнений з військової служби у запас за підпунктом пп.«ж» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) та виключений із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 добровільно не відшкодував кошти за видані їм предмети речового майна строк носіння яких не закінчився в сумі 15894,00 грн, військова частина НОМЕР_1 має право на утримання з відповідача завдану державі майнову шкоду.

Так, ухвалою суду від 05.10.2020 року у даній справі відкрито провадження, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

На адресу відповідача була направлена ухвала про відкриття провадження у справі та на адресу суду 16.11.2020 року повернувся конверт.

Таким чином, відповідач є належно повідомлений про розгляд справи у порядку спрощеного провадження.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Згідно ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №162-від 13.05.2017 року солдат ОСОБА_1 з 13.05.2017 року був зарахований до списків особового складу частини та приступив до виконання обов'язків за посадою «навідник 3 танкового взводу 5 танкової рот 2 танкового батальйону».

Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №160 від 14.05.2020 року Відповідача було звільнено у запас відповідно до підп. «ж» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем).

Відповідно до довідки №50 про вартість речового майна, за неповне використання якого утримується кошти при звільненні молодшого сержанта ОСОБА_1 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.05.2020 року Відповідачу було видано речового майна на загальну суму - 15894,00 грн.

Позивачем направлено на адресу відповідача лист від 17.09.2020 року з вимогою сплатити суму боргу, проте відповіді позивач не отримав.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей врегульовані Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей.

Абзацами 1-2 частини першої статті 9-1 Закону № 2011-XII передбачено, що продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України; речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства оборони України № 232 від 29.04.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 травня 2016 року за № 768/28898, затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період (далі - Інструкція № 232).

Відповідно до абзацу 7 пункту 4 розділу ІІІ Інструкції № 232 у разі звільнення з військової служби осіб офіцерського складу, сержантського і старшинського складу та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, за службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту, засудженням особи до позбавлення волі або обмеженням волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих їм предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, утримується з урахуванням зносу та проводяться взаєморозрахунки в разі неотримання військовослужбовцем речового майна, право на отримання якого наступило за час проходження служби.

Відповідач звільнений з військової служби відповідно до пп.«ж» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем), а тому останній зобов'язаний відшкодувати суму вартості виданих йому предметів речового майна, строки носіння яких не закінчились, на суму 15894,00 грн.

Правилами абзацу 2 пункту 9 Інструкції № 232 передбачено, що строки носіння або експлуатації предметів речового майна особистого користування, що видається офіцерам, прапорщикам, мічманам та військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, обчислюються з дня виникнення в них права на його отримання. Речове майно особистого користування, видане зазначеним особам, обліковується за місяцем виникнення права на отримання цього майна.

У зв'язку із відсутністю підтвердження добровільної сплати відповідачем стягуваних сум, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявленого позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат в справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Беручи до уваги відсутність витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судовий збір на користь позивача стягненню із відповідача не підлягає.

Керуючись ст.ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 кошти за відшкодування майнової шкоди за речове майна у розмірі 15894,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова

Попередній документ
95204014
Наступний документ
95204016
Інформація про рішення:
№ рішення: 95204015
№ справи: 160/12224/20
Дата рішення: 04.12.2020
Дата публікації: 05.09.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (14.06.2021)
Дата надходження: 08.06.2021
Предмет позову: Заява про виправлення описки у виконавчому листі
Розклад засідань:
18.06.2021 09:00 Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ЄФАНОВА ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА
відповідач (боржник):
Сергеєв Олександр Володимирович
позивач (заявник):
Військова частина А3283