просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
10 лютого 2021 року м.Харків Справа № 913/266/20(401/255/19)
Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 )
ОСОБА_2 (місцезнаходження: #1002 - АДРЕСА_2 )
до відповідача -1 Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)
відповідача - 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Тех-Інвест" (місцезнаходження: вул. Колекторна, буд. 38, кімната 25, м. Київ, 02121)
треті особи: Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційний банк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, буд. 17, м. Київ, 04053)
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович (місцезнаходження: провул. Музейний, буд. 10, м. Київ, 01001)
про визнання недійсним правочину
в межах справи №913/266/20 за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл" (місцезнаходження: вул. Чавдар Єлизавети, буд. 13, кв. 37, м. Київ, 02140)
до боржника - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)
про банкрутство.
Секретар судового засідання Славич В.І.
У засіданні брали участь:
від позивача - 1 - представник не прибув;
від позивача - 2 - представник не прибув;
від відповідача -1- представник не прибув;
від відповідача -2 - представник не прибув;
від третіх осіб - представники не прибули.
04.02.2019 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Євроінвест", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А., в якому просить визнати недійсним правочин - договір про відступлення права вимоги від 21.08.2018 за іпотечним договором №20136/S-1 від 12.04.2013, укладений між ПАТ "Українська інноваційна компанія" та ТОВ "Фінансова компанія "Євроінвест".
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 12.04.2013 між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (надалі - Банк) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича фірма "Форт 2" (надалі - позивач) укладений кредитний договір №20136 про відкриття відновлювальної кредитної лінії, за умовами якого банк надав товариству грошові кошти у сумі 800000,00 грн.
В якості забезпечення виконання основного зобов'язання за договором, 12.04.2013 між ПАТ «Український інноваційний банк» та ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір №20136/S-1, відповідно до якого іпотекодавці передали в іпотеку житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_3 та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку.
Позивачам стало відомо, що в грудні 2018 відповідач -2 звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, обґрунтовуючи позов тим, що між відповідачами було укладено договір про відступлення права вимоги від 21.08.2018 за іпотечним договором №20136/S-1 від 12.04.2013, в свою чергу, у випадку задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, позивачі будуть позбавлені права приватної власності на нерухоме майно, яке в силу ст. 41 Конституції України є непорушним.
Проте, позивачі зазначають, що укладений договір відступлення права вимоги не відповідає нормам чинного законодавства з огляду на наступне.
24.12.2015 Правлінням Національного банку України прийнято постанову №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних", і у банку запроваджено тимчасову адміністрацію.
23.06.2016 Правлінням Національного банку України винесено постанову №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк", і у банку розпочата процедура ліквідації із делегуванням повноважень ліквідатора банку уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд).
Позивачі, посилаючись на приписи Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зазначають, що з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку, керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку; укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює повноваження органів управління банку; виключно Фонду надані повноваження щодо продажу майна банку, що ліквідується.
Крім того, позивачі звертають увагу, що відповідно до приписів ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації.
Таким чином, позивачі зазначають, що лише Фонд гарантування вкладів фізичних осіб наділений повноваженнями органів управління банку, що ліквідується, в свою чергу, лише ПАТ «Укрінбанк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як іпотекодержатель мав право проводити будь - які операції з майном, що знаходиться у нього в іпотеці.
При цьому, щодо правонаступництва ПАТ «Укрінбанк», позивачами зазначено, що постановою Верховного Суду України від 24.10.2017 у справі №826/1162/16 скасовані рішення судів попередніх інстанцій і відмовлено в задоволені позову до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа Публічне акціонерне товариство "Укрінбанк" про визнання протиправними та скасування постанови, рішення, зобов'язання вчинити дії, у зв'язку з чим, ПАТ "Українська інноваційна компанія" не стало належним іпотекодержателем, і відповідно не мало права передавати відповідачу - 2 право вимоги за іпотечним договором.
В той же час, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.08.2018 у справі 910/8117/17 зазначила, що зміна місцезнаходження, видалення певних видів діяльності товариства на підставі рішень позачергових загальних зборів акціонерів, здійснення дій щодо реєстрації нової редакції статуту ПАТ "Укрінбанк", зміни назви на ПАТ "Укрінком", а в подальшому на ПАТ "Українська інноваційна компанія", висновок судів попередніх інстанцій про правонаступництво ПАТ "Укрінком" і ПАТ "Українська інноваційна компанія" ПАТ "Укрінбанк" є помилковим і таким, що не відповідає положенням чинного законодавства.
Для належного правонаступництва повинні існувати докази підтвердження переходу до ПАТ "Українська інноваційна компанія" прав та обов'язків саме банківської установи - ПАТ "Укрінбанк" згідно із законодавчо встановленою процедурою. Водночас залишення позивачем у цьому випадку ідентифікаційного коду юридичної особи (05839888), який було присвоєно ПАТ "Укрінбанк", суперечить наведеному вище.
Об'єднана Палата наголосила, що зазначені обставини спростовують доводи позивача про наявність у нього на час звернення з позовом до суду правових підстав для стягнення заборгованості за спірним кредитним договором, укладеним банківською установою - ПАТ "Укрінбанк" стосовно якої запроваджено процедуру ліквідації, поза межами порядку щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку, встановленого Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про гарантування вкладів фізичних осіб".
Також позивачем зазначено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні будь - які відомості про юридичних осіб, правонаступником яких є ПАТ "Українська інноваційна компанія", а отже обставина щодо відсутності правонаступництва ПАТ «Український інноваційний банк» ПАТ «Українська інноваційна компанія» є загальновідомою та не потребує доказуванню в силу приписів ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України.
За таких обставин, позивачі зазначають, що договір про відступлення права вимоги від 21.08.2018 за іпотечним договором №20136/S-1 від 12.04.2013 є недійсним оскільки порушує норми чинного законодавства.
Ухвалою Світловодського міськрайонного суд Кіровоградської області від 15.02.2019 позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Євроінвест," третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А., про визнання недійсним правочину залишено без руху.
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26.02.2019 прийнято позовну заяву за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Євроінвест", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А., про визнання недійсним правочину та відкрито провадження у справі. Розгляд справи №401/255/19 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.06.2020 матеріали цивільної справи №401/255/19 за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Євроінвест", третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А., про визнання недійсним правочину передано до Господарського суду Луганської області, в провадженні якого перебуває справа №913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.07.2020 матеріали справи №913/266/20 (401/255/19) передано на розгляд судді Масловському С.В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, код ЄДРПОУ 05839888); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів до 01.11.2020; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дашко Ігоря Валерійовича.
15.05.2020 оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про відкриття провадження у справі № 913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404).
01.06.2020 на адресу Господарського суду Луганської області від Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" надійшла апеляційна скарга №548/1В від 28.05.2020 на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 по справі № 913/266/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".
03.06.2020 матеріали справи надіслано до Східного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 21.07.2020 вирішено відкласти питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Євроінвест" про визнання недійсним правочину до повернення матеріалів справи №913/266/20 до Господарського суду Луганської області.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" залишено без руху, з метою усунення недоліків, протягом 10 днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 31530 грн.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.07.2020 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Українська інноваційна компанія" у задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу повернуто без розгляду.
В той же час, Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі №913/266/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "ЮС-Металл" у відкритті провадження у справі про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія".
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі №913/266/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "ЮС-Металл" у відкритті провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі №913/266/20 залишено без змін.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.11.2020 касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 у справі №913/266/20 скасовано. Справу №913/266/20 направлено на новий апеляційний розгляд до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 02.10.2020 справу №913/266/20(401/255/19) прийнято до провадження; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 21.10.2020 о 12 год. 45 хв.
У судовому засіданні 21.10.2020 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 17.11.2020 о 12 год. 45 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.
У судовому засіданні 17.11.2020 постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 09.12.2020 о 15 год. 20 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.
У судовому засіданні 09.12.2020 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.01.2021 о 12 год. 00 хв., яку відповідно до ч.5 ст.233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.
У судовому засіданні 12.01.2021 постановлено ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті на 27.01.2021 о 16 год. 00 хв., яку відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.
У судовому засіданні 27.01.2021 постановлено ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті на 10.02.2021 о 15 год. 30 хв., яку відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.
04.02.2021 на електрону адресу Господарського суду Луганської області від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» надійшла заява №33 від 03.02.2021 про залучення в якості третьої особи до участі у справі №913/266/20(401/255/19) Публічне акціонерне товариство Український інноваційний банк» в ліквідації державою.
У судовому засіданні 10.02.2021 суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" №33 від 03.02.2021 про залучення третьої особи до участі у справі №913/266/20(401/255/20), виходячи з нижчевикладеного.
Уповноважена особа Фонду у частині реалізації повноважень Фонду щодо банку, до якого застосовано тимчасову адміністрацію, виконує повноваження органу управління останнього, оскільки після призначення тимчасової адміністрації керівництво банку втрачає свої повноваження.
Оскільки уповноважена особа Фонду у правовідносинах з іншими особами виступає або як представник Фонду, або як представник банку, який представляє Фонд у межах делегованих Фондом повноважень, така уповноважена особа не може бути стороною у справі.
Таку позицію висловила Велика Палата Верховного Суду при розгляді цивільної справи № 761/4442/17.
14.12.2017 Окружний адміністративний суд м. Києва постановою по справі №826/14033/17 задовольнив позовні вимоги ПАТ "Українська інноваційна компанія", визнав незаконним та скасував Постанову Правління Національного банку України від 24.12.2015 №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Постановою від 20.02.2018 по справі №826/14033/17 Київський апеляційний адміністративний суд залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.12.2017.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №826/14033/17 від 09.08.2019 відмовлено у задоволенні касаційних скарг, залишені без змін постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 щодо визнання незаконним та скасування Постанови Правління Національного банку України від 24.12.2015 №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
В постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №826/11199/16 від 19.04.2019 зазначено, що з огляду на вищевикладені норми, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо того, що повноваження щодо повного та виняткового управління банком виникає у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб після прийняття Національним банком України рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та в подальшому - рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
В той же час, станом на дату виникнення спірних правовідносин вказані рішення Правління НБ України скасовані в судовому порядку, що, в свою чергу, відновлює повноваження органів управління банку.
За таких обставин уповноважена особа може виступати виключно представником банківської установи, та не може бути окремим учасником справи.
В свою чергу клопотання про залучення у якості третьої особи подано Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк".
Судом встановлено, що така юридична особа як ПАТ «Український інноваційний банк» в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України відсутня, в свою чергу під кодом ЄДРПОУ який належав ПАТ «Укрінбанк», та є ідентифікуючою ознакою юридичної особи, зареєстроване Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія", яке є відповідачем.
За таких обставин суд дійшов висновку, що клопотання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" про залучення в якості третьої особи, задоволенню не підлягає.
Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" проти позову заперечило з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 19.03.2019, та зазначило, що 24.12.2015 Правлінням Національного Банку України було прийнято Постанову №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних" та Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
22.03.2016 Правлінням Національного банку України на підставі пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" винесено постанову №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УКРІНБАНК".
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Проте, Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 по справі №826/1162/16 визнано протиправними та скасовані Постанова Правління Національного банку України №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 по справі №826/1162/16 апеляційні скарги Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 по справі №826/1162/16 залишені без задоволення, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва залишена без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 по справі №826/1162/16 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 по справі №826/1162/16 та ухвалу Київського адміністративного суду від 14.04.2016 залишено без змін.
Постановою Верховного суду України від 24.10.2017 по справі №826/1162/16 скасовані судові рішення судів попередніх інстанцій, відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування Постанови Національного банку України про неплатоспроможність банку та Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 по справі №826/5325/16 визнані протиправними та скасовані Постанова Правління Національного банку України №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УКРІНБАНК" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 постанова Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №826/5325/16 від 29.04.2016 залишена без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 по справі №826/5325/16 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 по справі №826/5325/16 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 по справі №826/5325/16 залишено без змін.
Крім того, 14.12.2017 Окружний адміністративний суд м. Києва постановою по справі №826/14033/17 задовольнив позовні вимоги ПАТ "Українська інноваційна компанія", визнав незаконним та скасував Постанову Правління Національного банку України від 24.12.2015 №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Постановою від 20.02.2018 по справі №826/14033/17 Київський апеляційний адміністративний суд залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.12.2017.
Також, відповідач -1 зазначив, що у відповідності до п.1.1. Статуту ПАТ «Українська інноваційна компанія», затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів, оформленим протоколом №6 від 28.03.2017, ПАТ «Українська інноваційна компанія» продовжує свою діяльність на підставі статуту шляхом зміни найменування з ПАТ «Укрінком» (перерєстрованого приватним нотаріусом Сазоновою О.М. 13.07.2016) на ПАТ «Українська інноваційна компанія», яке набувачем всіх прав та обов'язків ПАТ «Український інноваційний банку» та ПАТ «Укрінком».
При цьому відповідачем -1 зазначено, що питання правомірності вчинення 13.07.2016 реєстраційних дій було предметом розгляду справи №826/11199/16.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.04.2017 у справі №826/11199/16 яка залишена без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 та Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.04.2019 у задоволенні вказаного позову відмовлено, та зроблено висновок, що якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку. Повноваження щодо повного та виняткового управління банком виникає у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб після прийняття Національним банком України рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та в подальшому - рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Станом на дату виникнення спірних правовідносин у справі №826/11199/16 рішення Правління Національного банку України скасовані в судовому порядку, що в свою чергу відновлює повноваження органів управління банку.
Таким чином, суди дійшли висновків, щодо наявності у органів управління ПАТ "Укрінбанк" права приймати рішення про зміну найменування, місцезнаходження, керівника, затвердження нової редакції Статуту тощо.
Також, відповідачем -1 зазначено, що відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань свідчать про те, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" та ПАТ "Український інноваційний банк" є однією і тією ж юридичною особою з одним кодом ЄДРПОУ 05839888, де відбулась лише зміна назви товариства та видів КВЕД.
В силу ч.1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
При цьому питання правомірності вчинення реєстраційних дій повторно було розглянуто Окружним адміністративним судом м. Києва у рішення від 05.03.2017 у справі №826/15260/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018 та зазначено, шо ліквідація банку фактично не розпочалась з огляду на скасування в судовому порядку відповідних рішень Національного банку України та Фонду гарантування вкладів, відтак станом на дату прийняття даного рішення, Фонд не є повноважним органом управління третьої особи, а тому його права не порушені.
Щодо посилань позивачів щодо укладення спірного договору всупереч приписам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідачем -1 зазначено, що на дату укладення спірного договору (21.08.2018) рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Правління Національного банку України щодо введення тимчасової адміністрації в банку були скасовані в судовому порядку, що в свою чергу відновлювало повноваження органів управління банку. Крім того, тимчасова адміністрація була запровадження до 24.03.2016, а ліквідаційна процедура на час укладення спірного договору, була скасована постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 у справі №926/5325/16.
Щодо судової практики стосовно вирішення питання правонаступництва ПАТ "Укрінком", відповідачем зазначено, що при розгляді справи №442/5241/12-ц Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про те, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" є правонаступником ПАТ "Український інноваційний банк".
23.01.2019 у справі № 925/698/16 Касаційним господарським судом було ухвалено передати справу №925/698/16 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
При цьому суд прийшов до наступного висновку: наявність відмінних один від одного висновку судів різних юрисдикцій щодо правового статусу ПАТ "Укрінком" як правонаступника ПАТ "Укрінбанк", щодо наявності або відсутності у ПАТ "Укрінком" прав та обов'язків ПАТ "Укрінбанк", вказує на наявність у даній справі виключної правової проблеми, вирішення якої має важливе значення для права в цілому. Предметом вирішення спору у даній справі є дослідження правомірності стягнення на користь ПАТ "Українська інноваційна компанія", як такого що стало належним правонаступником прав та обов'язків ПАТ "Укрінком", шляхом зміни найменування юридичної особи з ПАТ "Український інноваційний банк" на ПАТ "Укрінком", солідарно з відповідачів спірної суми боргу, який виник внаслідок неналежного виконання боржником умов кредитного договором № 12- 070201 про відкриття кредитної лінії від 05.02.2007, укладеного між ПАТ "Український інноваційний банк" та ПАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат" на виконання якого укладено договір поруки № 1 від 01.08.2013. Вирішуючи даний спір про стягнення боргу за кредитним договором, суду необхідно встановити обсяг прав та обов'язків позивача у цій справі, зокрема, як правонаступника банківської установи у кредитно-банківських, цивільних, депозитних та інших правовідносин, при цьому, визначити в даному випадку чи відбулась заміна назви, КВЕД, спочатку ПАТ Український інноваційний банк" перейменовано в ПАТ "Укрінком", а в подальшому ПАТ "Українська інноваційна компанія", що свідчить про правонаступництво позивача і наявність у останнього права вимагати з відповідачів сплати заборгованості по кредиту в примусовому порядку, чи виключення кредитною установою зі своєї назви слова "банк" та із переліку видів своєї діяльності банківської діяльності, відповідає вимогам Закону України Про банки і банківську діяльність", внаслідок чого позивача можна вважати правонаступником банку, а звідси суд повинен встановити наявність чи відсутність у позивача права заявляти позовні вимог и до боржника та поручителів щодо стягнення з них кредитного боргу.
Таким чином, в даному випадку, при розгляді справи наявна правова проблема щодо застосування вимог чи ст. 104 ЦК України , Глави 50 Цивільного кодексу України, щодо припинення зобов'язань, чи застосування вимог ст.ст. 2. 15. 17 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Також, відповідачем зазначено, що в розумінні ст. 609 Цивільного кодексу України, ПАТ "Український інноваційний банк не є ліквідованою юридичною особою, з її боку відбулось лише зміна найменування товариства та виду економічної діяльності.
Отже твердження позивачів про те, що обставини відсутності правонаступництва ПАТ "УКР/ІН/КОМ" та ПАТ "Укрінбанк" загальновідомими і не потребують доказування є безпідставними та не можуть бути враховані судом.
ПАТ «Український інноваційний банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в письмових поясненнях на позовну заяву №109 від 01.04.2019 зазначив, що єдиним органом, який може здійснювати виведення ПАТ «Укрінбанк» з ринку відповідно до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб; єдиною ймовірною і можливою юридичною особою, які належать та можуть належати всі права та обов'язки ПАТ «Укрінбанк» може бути ПАТ «Укрінбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Міхно С.С. Реорганізація ПАТ «Укрінбанк» в ПАТ «Укрінком» та ПАТ «Українська інноваційна компанія» проведена всупереч вимогам Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відсутності правонаступництва.
Посилаючись, на висновки, викладені у постанові Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду від 03.08.2018 у справі №10/8117/17, третя особа зазначає, що до ПАТ «Укрінком» не перейшло право вимоги за кредитним договором, договором іпотеки, а відповідно це право не могло бути передано за договором про відступлення права вимоги на користь ТОВ «Фінансова компанія «Євроінвест», а укладений всупереч цьому договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки є підставою для визнання його недійсним в судовому порядку.
Також, третьою особою зазначено, що право вимоги за кредитним договором, з правом вимоги за договором іпотеки, яке ПАТ «Укрінком» відступило відповідачу -2 за оспорюваним договором про відступлення права вимоги за іпотечним договором, серед інших активів, підлягатиме включенню до ліквідаційної маси ПАТ «Укрінбанк» на момент її формування; за рахунок таких активів буде здійснюватися погашення вимог кредиторів в порядку ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»
Також зазначено, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 у справі №925/698/16 дійшла наступних висновків, що припинення банком банківської діяльності можливе виключно у порядку, передбаченому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; власники банку мають право розпочати процедуру ліквідації за власним рішенням лише після надання на це згоди Національного банку України та за умови відкликання банківської ліцензії, будь - які зміни до статуту банку, в тому числі зміна його найменування, незалежно від перебування банку під наглядом Національного банку України чи в управлінні Фондом, можливі виключно після їх погодження НБУ; скасування судом або визнання неправомірним рішень Фонду про запровадження тимчасової адміністрації чи початок ліквідації банку не означає автоматичного припинення управління банку Фондом; неможливе скасування судом виведення банку з ринку на підставі недотримання процедури без скасування фактичних підстав визнання банку неплатоспроможним, оскільки призведе до перебирання на себе судом функцій Національного банку України та Фонду як спеціальних органів, наділених законодавством відповідними притаманними лише їм повноваженням; правочини, вчинені колишніми керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку є нікчемними; банківське законодавство не передбачає правонаступництва у разі ліквідації банку.
Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Луганської області, -
12.04.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельно-виробнича фірма "Форт 2" (далі - позичальник) було укладено кредитний договір №20136 відповідно до якого банк надає позичальнику кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії (далі -кредит) з лімітом заборгованості в розмірі 800000,00 грн 00 коп. на термін до 13 квітня 2015 року.
12.04.2013 між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» (іпотекодержатель за договором) та ОСОБА_3 , який діє від імені неповнолітньої Носової Надії Сергіївни, та ОСОБА_1 (іпотекодавці за договором) було укладено іпотечний договір №20136/S-1, відповідно до умов якого, іпотекою за договором забезпечується вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору №20136 від 12.04.2013, укладеного між ТОВ «Форт 2» та іпотекодержателем, та додаткових угод до нього, укладених протягом строку дії кредитного договору.
Відповідно до кредитного договору іпотекодержатель при виконанні позичальником певних її умов надає позичальнику кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії з встановленням ліміту по кредитній лінії в сумі 800000 грн 00 коп., на умовах, визначених кредитним договором, граничним терміном повернення - 13.04.2015 а позичальник зобов'язується повернути іпотекодержателю до 13.04.2015 кредит повністю та сплатити відсотки за його користуванням, комісію, а також пеню та штрафи, у розмірі і у випадках, передбачених кредитним та цим договором, а також забезпечує всі можливі збитки, понесені іпотекодержателем (п.1.1. договору).
Іпотекою за договором також забезпечуються вимоги щодо сплати позичальником інших платежів у розмірах та випадках, передбачених кредитним договором, відшкодування позичальником збитків, понесених у зв'язку з невиконання (неналежним виконанням) ним зобов'язань за кредитним договором та іпотечним договором, а також забезпечуються вимоги, зазначені у п.3.1.4 та 3.2.3 іпотченого договору.
Віповідно до п.1.2 іпотекодавця з метою забезпечення виконання позичальником передбачених кредитним договором зобов'язань передають в іпотеку нерухоме майно,а саме житловий будинок , загальною площею 332,8 кв.м, житловою площею 143,7 кв.м, з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 та земельна ділянка для будівництва в обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 543 кв.м, кадастровий номер 3510900000:50:124:0003, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
Предмет іпотеки складається з житлового будинку, загальною площею 332,8 кв.м, житловою площею 143,7 кв.м, з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 та земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку , господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 543 кв.м, кадастровий номер 3510900000:50:124:0003, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (п.2.1. іпотечного договору).
Вартість предмета іпотеки визначена сторонами і становить: житловий будинок з надвірними будівлями - 1141171 грн 00 коп; земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - 28122 грн 00 коп. (п.2.2. іпотечного договору).
Предмет іпотеки належить іпотекодавцям на праві власності, а саме:
- ОСОБА_1 - 1/3 частина житлового будинку на підставі договору купівлі - продажу житлового будинку, посвідченого 14.06.2001 приватним нотаріусом Світловодського міського нотаріального округу Соломенко В.В., реєстр №1661, зареєстрованого Світловодським МБТІ 01.08.2001 під номером №2440-11, та державним реєстратором Юрченко О.В. РС Світловодського МРЮ Кіровоградської області 04.03.2013, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №16699835109; та 1/3 частина земельної ділянки на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії КР №061026, виданого Світловодською міською радою 13.02.2007, та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею договорів оренди землі за номером 332 та зареєстровано державним реєстратором Юрченко О.В. РС Світловодського МРЮ Кіровоградської області 12.04.2013, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №6675935109.
- ОСОБА_2 - 2/3 частини житлового будинку на підставі договору купівлі - продажу житлового будинку, посвідченого 14.06.2001 приватним нотаріусом Світловодського міського нотаріального округу Соломенко В.В., реєстр №1661, зареєстрованого Світловодським МБТІ 01.08.2001 під номером №2440-11, та державним реєстратором Юрченко О.В. РС Світловодського МРЮ Кіровоградської області 04.03.2013, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №16699835109; та 2/3 частини земельної ділянки на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії КР №061026, виданого Світловодською міською радою 13.02.2007, та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею договорів оренди землі за номером 332 та зареєстровано державним реєстратором Юрченко О.В. РС Світловодського МРЮ Кіровоградської області 12.04.2013, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №6675935109 (п.2.3. іпотечного договору).
21.08.2018 року між Публічним акціонерним товариством " Українська інноваційна компанія" (далі - первісний іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Євроінвест" (далі - новий іпотекодержатель, Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Тех-Інвест") укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором №20136 від 12.04.2013, відповідно до якого у зв'язку з укладенням між новим іпотекодержателем та первісним іпотекодержателем договору про відступлення права вимоги №27/06/17-2 від 27.06.2017, за умовами якого первісний іпотекодержатель відступив новому іпотекодержателю право вимоги за кредитним договором №20136 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 12.04.2013 року зі всіма додатками, додатковими угодами, додатковими договорами, договорами про внесення змін та доповненнями до них тощо, що є невід'ємною частиною, який укладений між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельно - виробнича фірма "Форт 2", код ЄДРПОУ 30702937 (п.1.1. договору про відступлення права вимоги), первісний іпотекодержатель відступає новому іпотекодержателю своє право вимоги за іпотечним договором №20136/S-1 від 12.04.2013, який укладений між ПАТ «Український інноваційний банк» та ОСОБА_3 , який діяв від імені ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 , посвідчений державним реєстратором Світловодської міської державної нотаріальної контори Москаленко Н.І. та зареєстрованого в реєстрі №1-535 зі всіма змінами та доповненнями, внесеними до нього (п.1.1. договору).
Право вимоги за договором іпотеки відступається в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включаючи (але не обмежуючись) право від свого імені продати предмет іпотеки будь - які особі на підставі договору купівлі - продажу у порядку визначеному ст. 38 Закону України «Про іпотеку»; право набути у власність предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язань за кредитним договором в порядку, визначеному ст. 37 Закону України «Про іпотеку»; право звернути стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку у будь - який спосіб, який не суперечить чинному законодавству України; право звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса; право звернути стягнення на предмет іпотеки звернувшись до компетентних органів з вимогою зареєструвати за новим іпотекодержателем право власності на предмет іпотеки за наявності рішення суду будь - якої інстанції про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності за первісним іпотекодержателем; інші права і повноваження, які належать первісному іпотекодержателю за договором іпотеки (права вимоги) (п.1.2. договору).
Право вимоги за договором вважається відступленим в повному обсязі з моменту підписання договору, скріплення печатками сторін та його нотаріального посвідчення, а також складання та підписання сторонами акту прийому - передачі прав та документів у відповідності до вимог п.2.2.3 договору (п.3.1. договору).
Новий іпотекодержатель не здійснює на користь первісного іпотекодержателя будь - яких додаткових платежів за виключенням тих, що визначені договором про відступлення права вимоги №27/06/17-1 від 27.06.2017 (п. 4.1. договору).
З приводу посилання позивачів та третьої особи на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі №925/698/16 від 10 грудня 2019 року, суд зазначає наступне.
В Ухвалі про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" від 03 червня 2020 року справа №3-88/2020(175/20), Конституційним Судом України зазначено, що постановою Великої Палати Верховного Суду у справі №925/698/16 від 10 грудня 2019 року скасовано рішення Господарського суду Черкаської області від 6 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 4 грудня 2017 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Таким чином, постанову Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року не можна вважати остаточним судовим рішенням у справі.
В постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/2144/16 від 25 листопада 2020 року зазначено, що посилання скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду №925/698/16 від 10.12.2019 є безпідставним, оскільки зазначеною постановою справу №925/698/16 передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, що не означає вирішення спору, а, отже, й остаточного формування правового висновку Верховного Суду у такій справі та в судових рішеннях з них.
Також суд звертає увагу, що відповідно до сталої практики Верховного Суду, обставини встановлені у справі №925/698/16 не мають преюдиційного значення для справи, яка розглядається господарським судом Луганської області з огляду на нижчевикладене.
Відповідно до п. 6.33 постанови ВП ВС №48/340 від 02.07.2019 зазначено, що суд не врахував належним чином, що в іншій справі №137/7 суди не визнали за державою права власності на спірне майно. При цьому Господарський суд міста Києва, з рішенням якого погодився Вищий господарський суд України, дійшов правильного висновку про те, що рішення у справі № 137/7 не вважається преюдиційним з двох причин. По-перше, склад учасників справи № 137/7 та цієї справи не є тотожним. По-друге, преюдиційне значення мають лише встановлені судом обставини, а не правової їх оцінки.
В п. 47 постанови ВС №761/29966/16-ц від 18.12.2019 зазначено, що звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники судового процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
За таких обставин суд дійшов висновку, що посилання позивачів та третьої особи на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі №925/698/16 є безпідставним, оскільки направлення справи на новий розгляд свідчить про відсутність остаточного рішення та правового висновку, а обставини встановлені у справі не мають преюдиційного значення.
Відповідно до висновку викладеному у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у справі №826/14033/17 від 09.08.2019, ПАТ "Укрінком" є тією ж юридичною особою, яке довело свою ідентичність та безперервність юридичної особи, а зміна організаційно-правової форми не відбувалась, тому відсутній факт реорганізації юридичної особи, в ході якої згідно з ст. 27, 28 Закону України "Про банки і банківську діяльність" необхідне затвердження плану реорганізації та отримання дозволу від НБУ.
В даному випадку мало місце транслятивне (підсумоване) правонаслідування юридичної особи, враховуючи зміну назви, збереження ідентифікаційного коду юридичної особи та вступ у цивільний оборот нової, замість правопопередника зі збереженням обсягу правосуб'єктності в порядку правонаступництва.
Згідно з ст. 104 ЦКУ юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
В п. 50 постанови ВП ВС №914/3587/14 від 24.04.019 зазначено, що з аналізу зазначених положень убачається, що сама лише зміна найменування (типу) юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи. Зміна типу акціонерного товариства з публічного на приватне (ПАТ "Львівобленерго" на ПрАТ "Львівобленерго") не є його реорганізацією. Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Частиною 1 статті 10 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до п. 6 положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №118 інформаційний фонд Реєстру містить, зокрема, дані ідентифікаційні - ідентифікаційний код та найменування суб'єкта (п. 4), який зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним (п. 6).
Правонаступництво є перехід сукупності прав та обов'язків від одного суб'єкта правовідносин до іншого, в порядку та на умовах встановлених законом. Отже обов'язковою умовою правонаступництва, є наявність декількох окремих суб'єктів, дотримання процедури переходу прав та обов'язків встановленої законом, і як наслідок втрата прав та обов'язків однією особою, та набуття іншою.
В даному випадку відбулась зміна найменування юридичної особи, без зміни організаційно правової форми, що не є її реорганізацією та не є перетворенням. Оскільки код ЄДРПОУ є ідентифікуючою ознакою юридичною особи, яка залишається незмінною протягом усього часу його існування, суд дійшов висновку, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" та ПАТ "Укрінбанк" є однією юридичною особою. Крім того, відповідно до імперативних приписів статті 10 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості внесені до єдиного державного реєстру вважаються достовірними, та можуть бути використанні у спорі з третьою особою.
За таких обставин суд погоджується з твердженням позивачів та третьої особи, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" не є правонаступником ПАТ "Укрінбанк", оскільки є однією юридичною особою з різними назвами.
У постанові Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/8117/17 від 03 серпня 2018 зроблено висновок: 6.11 Ураховуючи зазначені положення законодавства, за установлених судами обставин про здійснення дій щодо реєстрації нової редакції статуту ПАТ "Укрінбанк", зміни назви на ПАТ "Укрінком", а в подальшому на ПАТ "Українська інноваційна компанія", зміни місцезнаходження товариства та видалення певних видів діяльності товариства на підставі рішень позачергових загальних зборів акціонерів, висновок судів попередніх інстанцій про правонаступництво ПАТ "Укрінком" і ПАТ "Українська інноваційна компанія" ПАТ "Укрінбанк" без дотримання відповідної процедури є помилковим і таким, що не відповідає положенням чинного законодавства. Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження переходу до ПАТ "Українська інноваційна компанія" прав та обов'язків саме банківської установи - ПАТ "Укрінбанк" згідно із законодавчо встановленою процедурою. Водночас залишення позивачем у цьому випадку ідентифікаційного коду юридичної особи (05839888), який було присвоєно ПАТ "Укрінбанк", суперечить наведеному вище.
В постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №826/11199/16 від 19.04.2019 зазначено, що з огляду на вищевикладені норми, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо того, що повноваження щодо повного та виняткового управління банком виникає у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб після прийняття Національним банком України рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та в подальшому - рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
В той же час, станом на дату виникнення спірних правовідносин вказані рішення Правління Національного банку України скасовані в судовому порядку, що, в свою чергу, відновлює повноваження органів управління банку.
Відтак, колегія суддів вважає обґрунтованою позицію судів попередніх інстанції щодо наявності у органів управління банку права приймати рішення про зміну найменування, місцезнаходження, керівника, затвердження нової редакції Статуту тощо.
Предметом спору у справі №910/8117/17 було стягнення заборгованості, тоді як у справі №826/11199/16 позов було заявлено Фондом гарантування вкладів фізичних осіб про скасування державної реєстрації змін до установчих документів.
Суд враховує те, що правовий висновок у справі №826/11199/16 було сформовано пізніше, та враховує те, що саме у зазначеній справі до предмету доказування входили обставини на підтвердження або спростування законності проведення реєстраційних дій, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, та знайшли своє відображення у мотивувальній частині судового рішення.
Суд не погоджується з твердженням позивачів та третьої особи про те, що саме ПАТ "Укрінбанк" в особі Фонду має право проводити будь - які операції із заборгованістю, що виникла внаслідок невиконання обов'язків за кредитним договором та іпотечним договором, оскільки в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та громадських формувань така особа відсутня.
Твердження позивачів та третьої особи, що належним кредитором є відсутній у єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ПАТ "Укрінбанк", який позивачами та третьої особою сприймається як інша юридична особа аніж ПАТ "Українська інноваційна компанія", фактично призводить до втрати кредитора у зобов'язанні.
Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 ЦК України). Глава 7 ЦК України містить загальні положення про юридичну особу.
Відповідно до статті 91 "Цивільна правоздатність юридичної особи" ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії). Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 "Цивільна дієздатність юридичної особи" ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Спеціальна правоздатність юридичних осіб (частина третя статті 91 ЦК України) встановлюється для юридичних осіб, які здійснюють окремі види діяльності, для здійснення яких законом передбачено отримання спеціального дозволу (ліцензії).
Правосуб'єктність юридичної особи та спеціальна правосуб'єктність, не є тотожними поняттями, а відрізняються умовами та моментом набуття, обсягом юридичних можливостей, та умовами припинення.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" ліцензуванню, зокрема, підлягає банківська діяльність, діяльність з надання фінансових послуг та інша діяльність, ліцензування якої здійснює НБУ відповідно до закону.
Таким чином право на надання банківських або інших фінансових послуг, юридична особа набуває після отримання відповідної ліцензії.
В свою чергу підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені статтею 11 Цивільного кодексу України, однією з яких є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Судом встановлено що 12.04.2013 між ПАТ "Український інноваційний банк", яке в подальшому перейменовано на ПАТ "Українська інноваційна компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговельно - виробнича фірма "Форт 2" було укладено кредитний договір №20136, відповідно до якої банк надав позичальнику кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії з лімітом у розмірі 800000 грн 00 коп. до 13.04.2015.
Постановою Правління Національного Банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку" №180 від 22.03.2016 року було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Укрінбанк".
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/5325/16 від 29.04.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016, визнано протиправною та скасовано постанову НБУ № 180 від 22.03.2016.
Станом на момент розгляду справи доказів повернення банківської ліцензії відповідачу - 1, та відновлення банківської діяльності - суду надано не було.
Отже станом на момент укладення договору (12.04.2013) у відповідача - 1 існувала банківська ліцензія, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.
Оскільки 22.03.2016 Постановою Правління НБУ № 180 було відкликано банківську ліцензію, яка в подальшому хоча і була визнана протиправною та скасованою, обсяг цивільних прав та обов'язків юридичної особи змінився, адже саме з цієї дати відповідач -1 втратив право здійснювати банківську діяльність.
В свою чергу зобов'язання між позивачами та відповідачем - 1 виникли на підставі укладеного договору від 12.04.2013, в той час коли відповідач - 1 мав статус банківської установи. Втрата банківської ліцензії позбавляє відповідача - 1 в подальшому здійснювати банківську діяльність, але не припиняє набутих прав та обов'язків. Так само втрата банківської ліцензії відповідачем - 1, не звільняє позивачів від обов'язку належного виконання взятих на себе договірних зобов'язань.
Відповідно до статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Нормами чинного законодавства та договору, не передбачено такої підстави припинення існуючих зобов'язань, як відкликання банківської ліцензії, або внесення змін до статуту юридичної особи.
Враховуючи вищевикладене, оскільки ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" є однією юридичною особою, зобов'язання які виникли на підставі кредитного договору та іпотечного належним чином виконані не були, та не були припинені, господарський суд Луганської області дійшов висновку, що саме відповідачу - 1 належить право вимоги за кредитним договором та право звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до приписів ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України "Про іпотеку", відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, рішенням Господарського суду Луганської області від 09.02.2021 у справі №913/266/20(910/1468/19) визнано недійсним договір про відступлення права вимоги №27/06/17-2 від 27.06.2017, укладений між Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Євроінвест" за кредитним договором №20136 від 12.04.2013, який укладений між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича фірма "Форт 2" .
Господарський суд приймає до уваги правову позицію, викладену у постанові Другої палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12.12.2018 у праві №758/3453/16-ц, відповідно до якої зазначено, що іпотекодержателем може бути тільки особа, яка є кредитором за основним зобов'язанням. Це пов'язано з тим, що для іпотеки є характерною така властивість як слідування, оскільки іпотека слідує за основним зобов'язанням з метою його забезпечення, та Законом України «Про іпотеку» не передбачено існування конструкції «абстрактної» іпотеки, при якій іпотека існує поза зв'язком із забезпеченням основного зобов'язання. Тобто, законодавством не допускається такої конструкції, коли суб'єктом права вимоги за основним договором буде один суб'єкт, який набув право вимоги внаслідок відступлення, а іпотекодержателем - інший суб'єкт, адже призначенням іпотеки є забезпечення основного зобов'язання.
Згідно положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Таким чином, крім учасників правочину (сторін за договором), позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Виходячи з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства, обов'язковими умовами визнання договору недійсним є наявність у позивача певного суб'єктивного права (охоронюваного інтересу) - об'єкту судового захисту, порушення у зв'язку з укладенням відповідного договору таких прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі, та належність обраного способу судового захисту. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Оскільки, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Євроінвест» як у кредитора відсутнє право вимоги за кредитним договором №20136 від 12.04.2013, то Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Євроінвест» не може бути іпотекодержателем за іпотечним договором №20136/S-1 від 12.04.2013, суд дійшов висновку, що вимога позивачів про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 21.08.2018 за іпотечним договором №20136/S-1 від 12.04.2013, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Євроінвест" є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.
Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються пропорційно на відповідачів. При цьому судом встановлено, що відповідно до квитанції №ПН100 від 04.02.2019 судовий збір за подання позовної заяви до суду був сплачений ОСОБА_1 , за таких обставин, суд дійшов висновку, що судовий збір підлягає стягненню з відповідачів на користь ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Тех-Інвест", треті особи: Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційний банк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, про визнання недійсним правочину - задовольнити.
2. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 21.08.2018 за іпотечним договором №20136/S-1 від 12.04.2013, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Євроінвест", посвідченого 21.08.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А та зареєстрованого в реєстрі за №12501.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 384 грн 20 коп.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Тех-Інвест" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 384 грн 20 коп.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Позивач - 1- ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
Позивач - 2- ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження: #1002 - 1932 Alberni Str V6G 1B4 Vancouver, BC, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )
Відповідач-1- Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, ідентифікаційний номер 05839888)
Відповідач-2- Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Тех-Інвест" (місцезнаходження: вул. Колекторна, буд. 38, кімната 25, м. Київ, 02121, ідентифікаційний номер 40340746)
Треті особи: 1. Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційний банк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, буд. 17, м. Київ, 04053)
2. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович (місцезнаходження: провул. Музейний, буд. 10, м. Київ, 01001)
Повний текст рішення складено та підписано 01.03.2021.
Суддя С. В. Масловський