05.02.2021
справа № 361/5442/19
провадження № 2-зз/361/19/21
05 лютого 2021 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді: Петришин Н.М.
за участю секретаря: Плиси В.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення нікчемності попереднього договору із застосуванням наслідків недійсності та стягнення коштів, -
в с т а но в и в :
До суду звернувся ОСОБА_1 із клопотанням про зняття арешту. Клопотання мотивоване тим, що 29.11.2019 року маж заявником та ОСОБА_3 укладений Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . У зв'язку із повним фактичним розрахунком згідно вказаного договору, заявник надав нотаріально засвідчену заяву від 18.09.2020 про повний розрахунок. Проте, ОСОБА_3 звернувшись до державного реєстратора з метою оформлення права власності, отримав відмову в державній реєстрації права власності у зв'язку із наявністю арешту у справі №361/5442/19. Посилаючись на те, що ОСОБА_3 фактично став власником квартири, проте не може зареєструвати своє право власності, ОСОБА_1 просить скасувати заходи забезпечення позову у вигляді арешту вищезазначеної квартири.
У судовому засіданні заявник та його представник ОСОБА_4 доводи клопотання підтримали просили про скасування арешту квартири.
Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення вказаного клопотання, посилаючись на його безпідставність.
Згідно із частиною 1 статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Як передбачено частинами 2 та 4 статті 158 ЦПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Судом встановлено, що у провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення нікчемності попереднього договору із застосуванням наслідків недійсності договору та стягнення коштів.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково. В порядку забезпечення позову накладено арешт на нерухоме майно, яке належить відповідачу ОСОБА_1 , а саме: квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 75,3 кв.м.; квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 104,4 кв.м.; квартиру АДРЕСА_4 загальною площею 35,1 кв.м.; земельну ділянку площею 0,0149 га, за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер 3210600000:01:063:0171; земельну ділянку площею 0,0149 га, за адресою: АДРЕСА_6 , кадастровий номер 3210600000:01:063:0174; земельну ділянку площею 0,0221 га, за адресою: АДРЕСА_7 , кадастровий номер 3210600000:01:063:0175.
Згідно договору купівлі-продажу квартири з розстроченням платежу, укладеного 21 листопада 2021 року між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець), покупець прийняв у власність квартиру АДРЕСА_1 .
У пункті 1.4. Договору передбачено, що право власності на придбану квартиру у Покупця виникає з моменту повного розрахунку за цим договором, та поданням Продавцем письмової заяви про повний розрахунок та відсутність до Покупця будь-яких претензій фінансового характеру, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.
У заяві, засвідченій 18.09.2020 року приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Дядюк Г.Д., ОСОБА_1 підтверджує факт належного виконання громадянином ОСОБА_3 . Договору купівлі-продажу квартири з розстроченням платежу від 21 листопада 2021 року.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Крупка О.Г. від 28 вересня 2020 року ОСОБА_3 відмовлено у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 у зв'язку із існування арешту на вказане майно на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 01.09.2020.
Отже, на даний час власником квартири, на яку накладено арешт є відповідач у справі ОСОБА_1 .
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Забезпечення позову спрямоване проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, відчужити його тощо.
Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання тощо.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Оскільки ОСОБА_1 є власником спірного майна і має об'єктивну можливість розпорядитися ним на власний розсуд у будь-який час, зокрема відчужити його, суд приходить до висновку, що скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту спірного майна є передчасним.
З огляду на викладені обставини, враховуючи те, що заходи забезпечення позову, які вжиті ухвалою Київського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року, є співмірними із заявленими позовними вимогами ОСОБА_2 , спір по суті яких судом ще не вирішено та справа, в якій вжито заходи забезпечення позову, перебуває ще на розгляді у суді, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 158, 260, 261, 354 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя Н.М.Петришин